|
|
25 вересня Анатолій Солов’яненко відзначив би 80-ті річчя із Дня народження
Як відзначатимуть ювілей відомого співака в Києві та Донецьку
23 вересня 2012, неділя
Поширити у Facebook
 Анатолій Солов’яненко (1932 – 1999) – український оперний співак (лірико-драматичний тенор).
Народний артист СРСР, Герої України, лауреат Ленінської і Державної премії УРСР ім. Т.Г. Шевченка.
У Донецьку на честь Анатолія Солов’яненка названо театр опери і балету.
Розповідає Анатолій СОЛОВ’ЯНЕНКО — головний режисер Національної опери України, молодший син легендарного тенора.
— Творча дорога Анатолія Борисовича була пов’язана з багатьма провідними колективами нашої країни, але чотири з них були основними. Передусім це Донецький та Київський оперні театри!
У столиці Донбасу розпочався його творчий шлях (сьогодні Донецький театр опери і балету зветься його ім’ям), а в Києві Анатолій Борисович пропрацював все своє життя.
Знаковою для нього була Національна філармонія, з якою співпрацював останніми роками і часто виступав, а також колектив Національного оркестру народних інструментів, з яким багато виступав і з яким було зроблено велику кількість записів. Тому на базі чотирьох колективів і відбуватимуться ювілейні торжества, присвячені 80-річчю А. Б. Солов’яненка.
Напередодні ювілею, 24 вересня, відбудеться концерт у Донецькому театрі опери і балету ім. А. Солов’яненка. На вечері, разом із Симфонічним оркестром під управлінням головного диригента Василя Василенко виступатимуть солісти Донецького театру і Національної опери. До речі, гостем програми стане відомий тенор Олег Кулько — нині соліст Большого театру. Він починав свою творчість у Києві, вчився вокалу в консерваторії у Костянтина Дмитровича Огнєвого, а прийшовши до Київського оперного театру, став дублером Анатолія Борисовича впродовж декількох сезонів (у партії молодого Фауста в однойменній опері Ш. Гуно). Донеччани першими почують рідкісні записи і побачать документальні кадри з архіву нашої родини, на яких зображено Анатолія Борисовича на сцені й поза нею.
Безпосередньо в день народження Солов’яненка — 25 вересня — в Національній опері України відбудеться гала-концерт, в якому прозвучать улюблені твори Анатолія Борисовича. Відкриє програму провідна солістка столичної опери Оксана Крамарєва (лауреат Шевченківської премії і переможниця Міжнародного конкурсу вокалістів «Солов’їний ярмарок»). Вона виконає арію Леонори з «Сили долі» Дж. Верді. Відзначу, що програма буде у двох відділеннях і складатиметься зі світової класики.
Прозвучать арії з «Фауста», «Євгенія Онєгіна», «Кармен», «Любовного напою», «Тоски», «Турандот», дуети з «Дона Карлоса», «Сільської честі» та ін. На сцену вийдуть майстри вокалу: Марія Стефюк, Олександр Востряков, Тарас Штонда, Сергій Магера, Олександр Дяченко, Лілія Гревцова, Ольга Нагорна, Андрій Романенко, Тетяна Анісимова, Олександр Гурець, Сергій Ковнір та ін. У концерті також візьмуть участь Симфонічний оркестр (диригент Микола Дядюра) і хор театру. А на завершення вечору Анжеліна Швачка та Олег Кулько виконають дует Амнеріс і Радамеса з Вердієвської «Аїди». До речі, партія Радамеса була однією з улюблених і першою, яку розучив Анатолій Борисович італійською мовою ще в період його стажування в Ла Скалі (Мілан). На сцені транслюватиметься відео, а у фойє театру фотовиставка розповість про етапи яскравого творчого шляху Солов’яненка — кадри зі знакових вистав і тріумфальних гастролей.
26 вересня у філармонії відбудеться концерт Національного оркестру народних інструментів України під управлінням Віктора Гуцала. Нагадаю, що з цими музикантами дуже полюбляв виступати Анатолій Борисович, і спільно вони записали багато народних пісень і українських романсів.
Сьогодні є три пам’ятники А. Б. Солов’яненку: в Козині (Київська обл.) на могилі співака, в Києві (вул. Інститутська) біля будинку, де він мешкав, — на самій будівлі встановлено меморіальну дошку (чудові роботи відомого скульптора Миколи Рапая), а в Донецьку перед Оперним театром встановлено монумент Анатолію Борисовичу в образі Герцога з «Ріголетто» (автори пам’ятника — скульптор Олександр Скорих і архітектор Віталій Вязовський). Цей образ було обрано не випадково —
А. Б. Соловьяненко дебютував на сцені Донецького театру опери і балету в цій ролі. До речі, після гастролей Солов’яненка в Іспанії з оперою «Ріголетто» одна з газет надрукувала статтю під назвою «Шахтарський герцог». Із цієї публікації прізвисько закріпилося за співаком. На постаменті пам’ятника написано українською мовою: «Гордість Україні — Анатолій Солов’яненко — «Шахтарський герцог».
До ювілею нам вдалося видати фотоальбом і монографію музикознавця Алли Терещенко «Співак і доля». А з нереалізованих справ, але сподіваюся, що найближчим часом ми увічнимо пам’ять Анатолія Борисовича, — переведення його архівних, фондових записів на цифрові носії, оскільки велика частина записів — на плівках Національного радіо і Національної телекомпанії України, а плівки мають властивість розмагнічуватися й псуватися. Тому головне наше завдання — відреставрувати й перевести записи на сучасні носії.
************************
Народився А. Солов’яненко в Донецьку, в сім’ї шахтаря. Змалку захоплювався музикою. Батько та мати його виступали в аматорських виставах опер «Наталка Полтавка» М. Лисенка та «Запорожець за Дунаєм» С. Гулака-Артемовського. Змалку Анатолій брав участь у художній самодіяльності, співав дискантом. Після закінчення школи у 1949 року вступив у Донецький політехнічний інститут на гірничий факультет. В інституті виступав з сольними номерами у супроводі інструментального ансамблю.
У 1952 році робить спробу вступити в Ленінградську консерваторію, але невдало. Бере уроки у соліста Донецького оперного театру О. Коробейченка. У 1954 році, по закінченні інституту, почав працювати асистентом кафедри графіки та нарисової геометрії. Водночас продовжує заняття у Коробейченка. У 1962 році вперше бере участь у концерті художньої самодіяльності Донецької області у Києві.
У липні 1962 року під час Всесвітнього конгресу профспілок у Москві брав участь у концерті та був обраний для стажування в Італії, в Мілані, у театрі «Ла Скала». З січня 1962 року Анатолій Солов’яненко півроку стажується в Італії, в «Ла Скала», у відомого співака Дженнардо Барра.
22 листопада 1963 року у Київській опері відбулася прем’єра опери «Ріголетто», в якій Солов’яненко виконав роль герцога Мантуанського. В січні 1964 року Солов’яненко знову перебуває на стажуванні в Італії. Того ж року бере участь в концерті трупи Великого театру в Мілані, в «Ла Скала». У 1965 році стає переможцем конкурсу естрадної пісні «Неаполь проти всіх» в Італії. Після конкурсу повертається в Москву й виступає у Великому театрі. Бере участь у численних гастрольних поїздках в Радянському Союзі та за кордоном.
З 1965 А. Солов’яненко — соліст Київської опери. Всесвітню славу принесла Солов’яненку його концертна діяльність у багатьох країнах світу, особливо виконання українських та російських романсів.
У 1977—1978 роках Анатолій Солов’яненко співає у славетному нью-йоркському театрі «Метрополітен-опера». У 1987 році співак бере участь у серії концертів у Чорнобилі. У 1990-х роках артист через незгоди з керівництвом залишає Київський оперний театр і займається виключно концертною діяльністю в країнах СНД та за кордоном.
У 1967 році Анатолій Солов’яненко був удостоєний звання заслуженого артиста УРСР, в 1975 — народного артиста СРСР. У 1980 році Солов'яненко став лауреатом Ленінської премії, грошову винагороду за неї він передав у Фонд Миру. Також А. Солов’яненко був нагороджений орденом Дружби народів.
У 1997 році отримав премію ім. Т.Г. Шевченка.
Указом Президента України № 615/2008 від 3 липня 2008 року за значний особистий внесок у розвиток української культури і мистецтва, вагомі творчі здобутки та з нагоди 140-річчя від дня заснування Національного академічного театру опери та балету України імені Т.Г. Шевченка народному артисту України Анатолію Борисовичу Солов'яненко посмертно присвоєно звання Герой України з удостоєнням ордена Держави.
У репертуарі Солов'яненка — 17 оперних партій, багато арій, романсів, народних пісень. Широкою є географія гастролей співака: Болгарія, Румунія, Японія, Австралія, Канада й ін.. Серед найкращих партій: Андрій («Запорожець за Дунаєм» С. Гулака-Артемовського), Фауст (в однойменній опері Ш. Ґуно), Альфред («Травіата» Дж. Верді), Надір («Шукачі перлин» Ж. Бізе), Рудольф («Богема» Дж. Пуччіні) та ін.
У Київському оперному театрі виконав понад 20 партій в операх українських, російських та зарубіжних авторів, зокрема Кавародоссі, Рудольф ("Тоска", "Богема" Пуччіні), Едгар ("Лючія ді Ламмермур" Доніцетті), Турідду ("Сільська честь" Масканьї), де Гріє ("Манон" Массне), Фра-дьяволо ("Фра-дьяволо" Обера), Андрій ("Запорожець за Дунаєм" Гулака-Артемовського), Петро, Кобзар ("Наталка Полтавка", "Тарас Бульба" Лисенка), Ленський ("Євгеній Онєгін" Чайковського); Герцог, Радамес, Альфред, Манріко, партія тенора ("Ріголетто", "Аїда", "Травіата", "Трубадур", "Реквієм" Верді); Фауст ("Фауст" Гуно), Надір ("Шукачі перлин" Бізе), італійський співак ("Кавалер з трояндою" Штрауса), Самозванець, Голіцин ("Борис Годунов", "Хованщина" Мусоргського), Володимир Ігорович ("Князь Ігор" Бородіна), індійський гість ("Садко" Римського-Корсакова), тенор ("Реквієм" Моцарта) тощо.
Автор: Тетяна Поліщук
Виконавці: Сергій Ковнір
Музикознавці: Тетяна Поліщук
Концертна організація: Дніпропетровський академічний театр опери та балету, Національна філармонія України, Національний академічний театр опери та балету України імені Т.Г. Шевченка
Джерело: day.kiev.ua
|