|
«Симфонія Криму. Повернення»
У Національній філармонії України 12 травня лунатиме кримськотатарська симфонічна музика
3 травня 2023, середа
Поширити у Facebook
Цей концерт-проєкт об’єднує у собі симфонічні полотна кримськотатарської композиторки (прізвище не називається, бо нині вона знаходиться під російською окупацією), поезію одного з найвидатніших польських поетів Адама Міцкевича (у перекладі Максима Рильського) та візуальну частину, яка акцентує увагу на ключових подіях життя кримськотатарського народу.
«Кримські сонети» належать до беззаперечного канону шедеврів польської поезії. (…) ми й досі читаємо цей текст як актуальний, хоча спливло вже два століття. Бо це оповідь про землю, в історії якої закарбовано багато людських трагедій і яка назавжди залишиться найближчою серцям українців і кримських татар»
Президент Республіки Польща Анджей Дуда
До циклу входить 18 віршів, написаних Міцкевичем під незабутнім враженням двомісячної подорожі Кримом. В листі до польського історика Іоахима Лелевеля він із захопленням писав: «...я бачив Крим! Я витримав страшенну бурю на морі... Я бачив Схід у мініатюрі».
Епіграфом Адам Міцкевич обрав слова німецького поета Йоганна Гете: «Хто хоче поета зрозуміти, той повинен поїхати в його країну».
Історія створення цих сонетів знаходить символічний вимір у сьогоденні. 1825 року Адам Міцкевич, засудженим царською росією за участь в таємній патріотичній організації, здійснює незабутню подорож до Криму: історія, ландшафти, а головне люди цієї землі надихають його на написання сонетів, своєрідних діалогів романтичного Пілігрима із місцевим провідником, Мірзою.
Перед нами романтичний погляд на світ крізь суперечливі рефлексії польського мандрівника і людини Сходу – Мірзи-провідника, а також демонстрація внутрішньої роздвоєності пілігрима між захопленням Кримом і тугою за вітчизною.
У цьому творі, що став класикою польської літератури, Крим постає у всій величі свого літописання.
За словами організаторів, проєкт «Симфонія Криму. Повернення» покликаний не тільки познайомити з кримськотатарською академічною симфонічною музикою високого ґатунку, але й підкреслити єдність країни, відкрити двері до недоступних сьогодні, через тимчасову окупацію Криму рф, – культурних скарбів півострова. А також представити культуру кримськотатарського народу, як частину не лише українського культурного поля, а й загальноєвропейського та світового.
-У нашому проєкті ми хочемо сказати про багато речей, -каже автор ідеї Олександр РУДЬКО. - І відповідно використовуємо різні виразні засоби, щоб якомога точніше проартикулювати ті теми, про які раніше мовчали або говорили недостатньо. В музиці закладені глибинні болі й радості кримськотатарського народу. Слово – це незаангажований погляд на Крим і його культуру: поезія Адама Міцкевича лягає дуже точно й стилістично ідеально поєднується з музикою. Відеоряд – покликаний візуально висвітлити ключові події життя народу за останні 250 років. Таким чином, музика, слово і візуальна частина – створюють цю СИМФОНІЮ КРИМУ».
Перш за все, слід відзначити, що авторка є однією з небагатьох жінок-композиторок в кримськотатарській культурі, що само по собі є винятковим фактом. Музика композиторки відчутно вкорінена у кримськотатарський мелос, неповторний своїм колоритом. Разом із тим, її стиль, крім національних фольклорних традицій, гармонійно поєднує деякі стильові явища музичного модернізму ХХ століття, зокрема, неоромантизм та імпресіонізм.
Симфонії композиторки – потужні й масштабні, вони вражають рівнем драматизму і широтою музичного «дихання». Безумовно, їхня авторка – самобутня й глибока композиторка, а її музика варта представлення на найбільших концертних майданчиках світу.
Ділявер Осман, диригент, музичний керівник: «Для мене цей проєкт має особливе значення. Наша місія зробити все, щоби люди, які мешкають у Криму, відчували нашу підтримку. А для тих, хто живе на материковій частині України, через поезію та музику показати всю красу нашого Криму. Це наша земля і ми маємо об’єднуватись у спільній боротьбі, заради звільнення наших громадян з окупації, в якій вони опинились після 2014 року. Кожен на своєму місці має робити все, щоб наблизити перемогу над ворогом і допомогти повернутись до рідної землі всім тим, хто вимушений був її залишити після ворожої навали».
У проєкті беруть участь: Академічний симфонічний оркестр Національної філармонії України; Ділявер Осман, диригент, музичний керівник проєкту; Олександр Рудько, автор ідеї, виконавець (художнє слово); Академічна хорова капела українського радіо; Кирило Бондар, скрипка.
Перед початком, о 18:30, у фойє філармонії, біля «Бахчисарайського фонтану»* відбудеться лекція кримськотатарського історика Гульнари Абдулаєвої.
*тільки 12 травня знаменитий філармонічний фонтан перетвориться на Бахчисарайський.
Проєкт реалізовується у партнерстві з Національною філармонією України, ГО «Культурно-мистецька фундація DUSHA UA» за підтримки Goethe-Institut.
Медіа-партнери: телеканал ATR та Суспільне Культура, радіо Культура.
Колективи: Академічний симфонічний оркестр Національної філармонії України
Концертна організація: Національна філармонія України
Джерело: Національна філармонія України
|