|
|
«Летючий голландець» - концертна версія
У Будинку звукозапису записана фонограма, а у Національній філармонії презентували скорочений варіант легендарної опери Ріхарда Вагнера
9 вересня, вівторок
Поширити у Facebook
Проєкт народився завдяки відомій оперній компанії з Копенгагена - Opera Hedeland Hedehusene, Данія. Там, у теплу пору року, просто неба, відбуваються спектаклі та концерти.
Представники агенції звернулись до українських колективів з пропозицією створити запис просвітницького проєкту «Ріхард Вагнер.
Сторінками опери «Летючий голландець» (концертний варіант) для широкої слухацької аудиторії, зокрема, естетичного виховання молоді.
Нині не часто можна почути цю величну музику.
Важливо, що ініціатори цього музичного проєкту звернулися саме до українських виконавців та наших провідних колективів, і це як вияв високого професійного рівня наших митців, а також шани, поваги та підтримки всіх українців, зокрема, бійців ЗСУ, які ведуть запеклу боротьбу з російськими загарбниками, виборюючи незалежність нашої держави.
ВИКОНАВЦІ:
Національний заслужений академічний симфонічний оркестр України
Національна заслужена академічна капела України «ДУМКА» - норвезькі та голландські матроси, дівчата.
Диригентка — Алла Кульбаба
Володимир Козлов, баритон, соліст ХНАТОБ «Схід Опера» - Голландець
Тарас Бережанський, бас, соліст Львівської національної опери – Даланд, норвезький моряк
Ксенія Бахрітдінова-Кравчук, сопрано, солістка Національної опери України – Сента, його донька
Дмитро Фощанка, тенор, соліст Одеської національної опери – Ерік, молодий мисливець
Данило Коток, тенор, соліст Київської опери – Рульовий на кораблі Даланда.
Реалізація творчого проєкту відбулася завдяки Посольству Данії в Україні та Гете-Інституту в Києві.
Гранд-концерт «Ріхард Вагнер. Сторінками опери «Летючий голландець» складався з епізодів, що тісно пов’язані з головним музичним матеріалом. Цей твір переніс слухачів у міфічно-чарівний світ вагнерівської музики.
Сюжет опери бере свій початок у безлічі варіантів легенди про «Летючого голландця», де одна з версій має історичне підґрунтя. Легенда розповідає про корабель, що під час шторму побачивши закриті порти, здійняв вогкіт і вирішив перетнути бурю. Згідно з переказами, капітан може причалити до берега раз на сім років і шукати вірну жінку, яка буде йому віддана до кінця життя.
Вагнер натхненно взявся за створення опери під час подорожі зі Східної Пруссії до Англії, коли потрапив у справжній шторм. Звуки вигуків матросів і шуму бурі, які він почув, лягли в основу звучання опери. У 1840 році Вагнер написав чорновий варіант опери, використавши сюжет з новели Генріха Гейне “Мемуари пана фон Шнабелевопського”. За десять днів у травні 1841 року, композитор створив остаточний варіант опери “Летючий голландець”.
Музика до цього твору писалася Вагнером дуже швидко, в єдиному творчому пориві. Його дорученням цей варіант був проданий директорові Паризької опери, і наступного року Луї Дич поставив оперу на цей текст. Вагнер же доопрацював свій текст та написав музику протягом семи тижнів. Прем’єра в Дрезденській опері під його керівництвом мала помірний успіх, проте з часом “Летючий голландець” став улюбленим твором як для самого композитора, так і для публіки.
Протягом життя Вагнер повертався до опери, вносячи зміни та вдосконалення. Від 1870 року “Летючий голландець” почав набувати популярності в різних європейських театрах у різних перекладах. Його магія полягає в глибокій символіці, вражальній музичній розробці та загадковості сюжету, що залишається привабливим для слухачів дотепер.
Нині пролунала остаточна версія цієї опери, в якій закінчується сюжет темою кохання, спокути – висока ідея самопожертви. У цьому творі поєдналося земне і фантастичне, примарне: життя моряків, народний побут, німецькі пісні, а поруч корабель-привід. Кожні сюжетні лінії мають свої інтонації …Починається опера увертюрою, яка тримає в собі весь сюжет опери. Хористи, оркестранти, солісти спільно створили фантастичне мистецьке дійство, а публіка у захваті сприйняла цей цікавий творчий проєкт.
Значення Вагнера як великого реформатора опери важко переоцінити. Опери Вагнера складні для постановки, великі труднощі представляють вони й для співаків. Проте вони ставляться на різних сценах світу, регулярно йдуть в Байройте.
Виконання творів Ваґнера вимагає великої майстерності, але саме опери Ваґнера принесли славу Соломії Крушельницькій. В одному з листів молода тоді ще співачка писала: «Співаючи опери Ваґнера без повного обрамовання музики і голосу, можна собі дати хрестик на дорогу, бо довше не потягнеш, як два роки. Таким ходом не один співак карк скрутив»…
Про те, як народжувався концертний варіант «Летючого голландця», про відкриття, складнощі та знахідки розповідають причетні митці.
«ЛЕТЮЧИЙ ГОЛЛАНДЕЦЬ» - ЦЕ МУЗИКА НАЙВИЩОЇ ПРОБИ, ЯКУ СЛУХАТИ ТА ВИКОНУВАТИ – НАСОЛОДА!
-Пропозиція взяти участь у цьому музичному проєкті надійшла нам від керівництва Національного симфонічного оркестру України, - розповів Євген САВЧУК, керманич Національної капели «ДУМКА». - Це була цікава співпраця з оркестрантами та провідними солістами оперних театрів Харкова, Києва, Одеси, Львова під орудою знаної диригентки Національної опери України Алли Кульбаби.
Ідея записати у концертному (стислому варіанті) «Летючого голландця» Вагнера саме українськими митцями належить відомій компанії Opera Hedeland Hedehusene, Данія. Замовлення цікаве, бо твори Вагнера не часто у нас виконуються, а опера «Летючий голландець» теж рідкість.
Запис був зроблений у студії Будинку звукозапису Українського радіо, а концерт у Національній філармонії можна назвати подарунком для меломанів. Бо Ріхард Вагнер – це не тільки німецький класик, а й композитор світового масштабу, але на жаль в Україні його твори дуже рідко виконуються, в силу різних причин.
Маестро відомий насамперед завдяки своїм операм, або «музичним драмам», як він назвав більшість своїх опер (крім кількох перших). Вагнер зробив значний вплив на європейську культуру межі ХІХ і ХХ століть, особливо на модернізм.
З другого боку, містицизм та ідеологічно забарвлений антисемітизм Вагнера вплинули на німецький націоналізм початку XX століття, в тому числі на націонал-соціалізм, який оточив його творчість культом, що викликало значну «антивагнерівську» реакцію після краху гітлерівського режиму…
Твори Ріхарда Вагнера доволі складні для виконання. Його опери йдуть на провідних сценах світу, а в нашій країні, ще до війни, у грудні 2012 року, була презентована цікава українсько-німецька постановка «Летючого голландця» у «Донбас Опері», яка стала культурною подією і за цей проєкт митці отримали престижну Шевченківську премію. У той час Донецький театр опери і балету був проукраїнський!
На жаль, після російського вторгнення у 2014 році, частина трупи була змушена виїхати, а інша й досі прославляє так званий «ДНР» і «руський мир»… Такі реалії…
Втім, зараз ми маємо нагоду насолодитися величним твором Вагнера завдяки нашим музикантам, хористам, солістам, і за ці миті великого мистецтва дякуємо всім, хто взяв участь гранд-концерті «Ріхард Вагнер. Сторінками опери «Летючий голландець».
Я доручив диригенту Андрію Ворошилову займатися хоровою частиною цього творчого проєкту й це дуже класна, високопрофесійна робота нашого колективу. Треба зазначити, що складність була в тому, що «Летючий голландець» виконується мовою оригіналу – німецькою. У цьому творі багато теситурних моментів, темпераментних епізодів, коли хористам потрібно дуже швидко вимовляти тексти… «Летючий голландець»- це музика найвищої проби, яку слухати та виконувати – насолода!
«МІЖ НАМИ НЕ БУЛО ЖОДНОГО БАР’ЄРА, БО МИ ВСІ ТВОРЧІ ЛЮДИ»
-Для мене «Летючий голландець» є дебютом, бо раніше не виконував цей твір, - зізнається Володимир КОЗЛОВ, соліст ХНАТОБ «Схід Опера», виконавець головної партії Голландця. – І це моє перше знайомство з творчістю Ріхарда Вагнера.
На жаль я не чув і не бачив вистави донеччан. Наші оперні театри не можуть похвалитися вагнерівськими постановками. Хоча на концертах виконувались різними моїми колегами фрагменти з творів німецького класика.
Зараз, завдяки цьому проєкту я мав насолоду виконувати «Летючого голландця». Це цікавий творчий досвід. Музика – фантастична! Мені дуже приємно, що мав можливість стикнутися з цим прекрасним твором Вагнера, і виконати (хай у концертному варіанті) потужний, харизматичний образ Голландця.
Я тільки вперше доторкнувся до цієї музики і це були незабутні враження під час запису та нині, вже на концерті, у Національній філармонії. Цей досвід вважаю дуже цінним. Маю надію, коли закінчиться війна, що твори Вагнера будуть прикрашати афіші наших оперних театрів, бо вони вимагають великих ресурсів у реалізації.
Як правило це масштабні постановки, які можуть собі дозволити не всі театри світу, а тим паче українські, коли ми живемо у воєнному часі… Маю надію, що своїм голосом зумів передати різні відтінки магічної постаті Голландця.
Всі мої колеги - є професіонали високо ґатунку і праця з ними принесла чудові миті співтворчості. Запис робили натхненно з оркестрантами й хористами – браво всім та чудовій диригентці Аллі Кульбабі, яка всіх нас, об’єднала.
Хоча були складності, бо ми не мали часу на репетиції. Знаєте, працювати з колегами з різних театрів було дуже приємно та цікаво. Завжди такі спільні виступи додають чимало позитивних вражень від майстерності колег і кожна зустріч додає позитиву від спілкування. Між нами не було жодного бар’єра, бо ми всі творчі люди.
У мене була одна репетиція разом із Тарасом Бережанським, а з іншими колегами ми вже зустрічалися на записі «Летючого голландця». Зараз не наїздишся з одного в інше місто. Тим паче, що наш Харківський оперний театр працює. Відбуваються концерти, 12 вересня відкриємо новий, вже 150-й сезон. Виступаємо у простір Loft Stage, це як укриття. Невелика сцена, але дає нам можливість виступати, а глядачам дивитися вистави.
«У ЖОВТІ ЗАПИСАНА УКРАЇНСЬКИМИ МИТЦЯМИ ФОНОГРАМА БУДЕ ПРЕЗЕНТОВАНА У ДАНІЇ»
-Враження від цього проєкту – чудові тому, що ми представили слухачам оперу «Летючий голландець», яка мало виконується і її рідко можна почути, - підкреслює Тарас БЕРЕЖАНСЬКИЙ, соліст Львівської національної опери, виконавець партії Даланда, норвезького моряка, батька Сенти. – Музика Вагнера цікава, а маестро - один з найвідоміших композиторів у світі. Сюжет опери філософсько-міфічний і це відчувається у музиці.
Слухачі дуже гарно сприймали «Летючого голландця». Я вважаю, що всі образи колоритно передані у музиці. Партія Даланда – мій дебют. Взагалі всіх солістів проєкту можна назвати дебютантами, бо цей вагнерівський твір у нас не йде.
Ми працювали натхненно у студії Будинку звукозапису. Навіть трохи втомилися, але на концерті у Національній філармонії це вже була насолода зустрічі з фантастичним твором, колегами та публікою. Ми всі мобілізувалися і вечір вийшов дуже теплим, романтичним завдяки харизматичній диригентці Аллі Анатоліївні Кульбабі, а також додав багато позитивних емоцій. Вона вміє всіх зібрати до купи: музикантів, хористів, солістів і це дає гарний результат всіх концертів, вистав, коли вона стає за диригентський пульт. Чи буде продовження проєкту «Летючий голландець»? Подивимось…
У жовті записана українськими митцями фонограма буде презентована у Данії під час освітнього проєкту.
Автор: Тетяна Поліщук
Колективи: Національна заслужена академічна капела України "Думка", Національний заслужений академічний симфонічний оркестр України
Діячі мистецтв: Тетяна Поліщук
Концертна організація: Національна філармонія України
Концертний зал: Колонний зал ім. М.В. Лисенка Національної філармонії України
|