|
Фестивальну естафету з Києва 20 жовтня підхопить рідне місто маестро Мирослава Скорика
Тиждень музики Мирослава Скорика відбудеться у Львові
17 жовтня 2013, четвер
Поширити у Facebook
Цикл «Дні музики Мирослава Скорика», присвячені 75— річному ювілею відомого українського композитора, диригента і педагога, з великим успіхом відбулися в нашій столиці.
І от рідне місто маестро розпочне ряд концертів творів класика сучасності.
20 жовтня розпочнеться «Тиждень» творчими вечорами в Концертному залі ім. Станіслава Людкевича Львівської філармонії, в програмі — творча палітра Мирослава Михайловича: концерти для скрипки з оркестром, джазові п’єси, хорова музика, симфонічні та вокально— симфонічні твори й твори в аранжуванні ювіляра. Виконуватимуть музику Скорика скрипалі— віртуози Юрій Мазуркевич, Олег Каськів, Назарій Пилатюк, піаністи— віртуози Йожеф Єрмінь, Оксана Рапіта й Мирослав Драган, що гратимуть у супроводі Академічного молодіжного симфонічного оркестру «INSO— Львів», а також Галицький академічний камерний хор під керівництвом Василя Яциняка, камерний оркестр «Академія», Академічний симфонічний оркестр Львівської філармонії та Державна заслужена академічна хорова капела «Трембіта».
Завершиться «Тиждень» 27 жовтня — оперою «Мойсей» у Львівському театрі опери та балету ім. Соломії Крушельницької.
«Творча постать Мирослава Скорика — надзвичайно багатогранна, — говорять у Львівській філармонії. — Тому не дивно, що такою ж багатогранною буде програма ювілейних концертів».
— Особлива роль Мирослава Скорика, хоч як парадоксально це може звучати, в тому, що він мав відвагу бути популярним, доступним і писати не академічну музику, не для еліти, а для широкої публіки, — підкреслила Любов КИЯНОВСЬКА, музикознавець, професор Львівської національної музичної академії ім. Миколи Лисенка. —Мирослав Михайлович зайняв ту нішу, яку не тільки в Україні, а й у цілому світі взагалі дуже важко будь — кому зайняти. Ендрю Ллойд Вебер, Джан Карло Менотті в Штатах... Оця англомовна культура трошки більше пішла у цьому напрямі.
Слов’янська та німецькомовна культура, здебільшого, все ж таки дуже чітко відрізняють: це — академічна, а це — популярна. І ось створити таку популярну культуру, національну, тим більше — за духом, а не за буквою (не етнографічну, а глибоко національну), спромігся Мирослав Скорик.
Із другого боку, він не боїться брати банальні інтонації (ніби з вулиці) і вміє їх підняти й узагальнити до такого художнього рівня, що вони виявляють свою первинну природу — глибоку і художню. Він не боїться бути екстравагантним, навіть зухвалим... От у цьому справді особлива роль Скорика. І те, що він написав славетну «Мелодію», яка стала шлягером! Це також не кожному вдасться... (Ідеться про музику до фільму «Високий перевал» режисера Володимира Денисенка.) Це ж народна інструментальна манера троїстих музик, але М.Скорик зумів їй надати універсального значення.
Зрештою, чому Параджанов саме в Скорикові відчув глибину для своїх задумів (фільм «Тіні забутих предків», музику для якого написав маестро)? Тобто в його музиці немає етнографізму, але є національне, є дотепність і немає жалісливого мелодраматизму, а є глибина почуття. Отже, Мирослав Михайлович (у будь — якому музичному матеріалі) здатен побачити справжнє. І саме в цьому величезна перевага Скорика— композитора.
Автор: Тетяна Козирєва
Колективи: Молодіжний симфонічний оркестр "INSO-Львів"
Композитори:Мирослав Скорик
Музикознавці: Любов Кияновська
Концертна організація: Львівська обласна філармонія
Концертний зал: Концертний зал ім. С. Людкевича Львівської обласної філармонії
Джерело: Газета "День"
|