| Навчальний заклад |
|
|
|
Афіша
Фото
Галерея
Відео
Аудіо
Контакти
|
Державна академія керівних кадрів культури і мистецтв
м. Київ
академія
Про заклад
Персоналії
Абітурієнтам
Структура
Колективи
Концертні зали
Випускники
Публікації
Заснована 3 січня 1970 р. як Інститут підвищення кваліфікації працівників культури.
З 1 вересня 1998 р. Постановою Кабінету Міністрів № 1358 від 31.08.1998 р. «Про створення у м. Києві Державної академії керівних кадрів культури і мистецтв») та відповідного наказу Міністерства культури і мистецтв № 395 від 21.09.1996 р. на базі інституту створено Державну академію керівних кадрів культури та мистецтв.
Створення Академії обумовлено необхідністю формування моделі безперервної освіти у сфері культури і мистецтв в Україні.
12 січня 2010 року указом Президента № 13/2010 заклад отримав статус Національного.
З 1985 року академію очолює Чернець Василь Гнатович, доктор філософії (ЮНЕСКО, 1993 р.), професор (1992 р.), заслужений працівник освіти України (2001 р.), член колегії Міністерства культури і туризму України, лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки (2005 р.), дійсний член УАН, академік АН Вищої школи України, член Спілки журналістів України.
[]
Академія будує свою роботу на нерозривній тріаді: підготовка, перепідготовка кадрів та підвищення кваліфікації працівників культури і мистецтв. Підготовка та перепідготовка кадрів відбувається згідно з соціальним замовленням та індивідуальними запитами громадян України, підвищення кваліфікації у галузі культури і мистецтв — за державним замовленням.
Виходячи з об'єктивних умов розвитку суспільства, Академія спрямовує свої зусилля на вирішення таких основних завдань:
- приведення рівня професійної підготовки працівників галузі у відповідність з вимогами сучасного розвитку світової та національної культури, розкриття їхнього творчого потенціалу, оперативне оволодіння ними найнові шими досягненнями в галузі культури та мистецтв;
- удосконалення змісту навчання, забезпечення наступності різних рівнів та ступенів освіти, її гуманізацію, орієнтацію не лише на професійний, але й на загальний розвиток фахівця, підвищення його інтелектуального і загальнокультурного рівня;
- оптимізацію структури, удосконалення функцій, науково-методичного забезпечення безперервного підвищення кваліфікації;
- посилення взаємодії державних, громадських та госпрозрахункових форм навчання для громадян, які прагнуть одержати знання за певною програмою;
- здійснення кардинальних заходів щодо удосконалення економіко- управлінської підготовки керівних кадрів культури і мистецтв в умовах ринку;
- створення належних умов для широкого залучення до педагогічної діяльності в системі підвищення кваліфікації, підготовки і перепідготовки кадрів провідних учених, керівників різних галузей народного господарства, творчої інтелігенції, діячів культури і мистецтв;
- розгортання наукових та прикладних досліджень з проблем теорії та історії культури, духовного розвитку суспільства, народознавства, фольклору та етнографії, педагогіки та психології, освіти тощо;
- формування високої політичної культури у керівників, спеціалістів та усіх творчих працівників, пошук нових підходів до проблем підготовки і перепідготовки кадрів;
- створення необхідних умов і можливостей для здобуття нової спеціальності на основі вищої освіти (перепідготовка) та підвищення категорійності у своїй професії на основі атестації за підсумками проходження підвищення кваліфікації.
|