Новина |
|
|
|
|
«Весна та осінь» і «П’ять танго»
26 і 27 травня у Національній опері України відбудуться прем’єри 2-х одноактних балетів
23 травня 2023, вівторок
Поширити у Facebook
«Весна та осінь» на музику Антоніна Дворжака (Серенада Мі мажор, ор. 22) у постановці всесвітньо відомого хореографа, художнього керівника і директора Hamburg Ballett Джона Ноймайєра
Художник-декоратор – Тіз Джон
Асистенти Джона Ноймаєра – Олександр Рябко, Костянтин Селіков
Репетитори з балету –
н. а. України Тетяна Белецька
з. а. України Максим Чепик
Режисер, який веде виставу – Денис Одінцов
Музичний твір «Серенада для струнних», на який поставлений балет, мабуть, найзнаменитіший в творчому доробку композитора. Це музика, яка вражає своєю цілісністю та різнобарв’ям звучання. Від трепетно-витонченої меланхолійності до бравурно-святкового, майже маршового звучання.
Враження від балетів Ноймайєра завжди дуже яскраві, його неокласицизм це не просто рядовий напрямок балету - це ціла революція. Ноймаейєр далекий від догматизму і в нього постійно поєднуються речі, які не поєднуються. Він не балетмейстер, який суворо дотримується шаблону - у Ноймаєєра все завжди дуже по-різному.
Сюжетні та безсюжетні балети - технічно бездоганний класичний танець, з пластикою від якої захоплює дух, «переливається» в модерн і майже одразу в транссимфонії, дивертисменти… Все це разом просто занурює в надзвичайний світ танцю, як у чаклунство…
«У квітні 1991 року, посеред роботи, коли я розпочав хореографію «Струнної серенади» Дворжака, мені спали на думку слова «весна та осінь». Могло б це стати назвою? Англійський поет Джерард Менлі Гопкінс так назвав свій вірш. Чеський композитор-романтик Антонін Дворжак створив свою «Серенаду».
Ці дві мистецькі події майже збіглися у часі створення.
«Spring and Fall» – неоднозначна назва англійською: найпряміший переклад – «стрибок і падіння», або ще більш динамічно – «стрибай та падай». В принципі, ідеальна назва для сучасного або нового танцювального твору. «Підйом і Падіння» – це два основні принципи руху Доріс Хамфрі, американської танцівниці й хореографа, яка називала це «аркою між двома смертями», смертю нерухомості та смертю повного підкорення гравітації, і на цьому вона будувала свою техніку, яку пізніше продовжив Хосе Лімон.
«Spring and Fall» також означає весну, коли розпускаються бруньки, і осінь, коли опадає зів'яле листя. На відміну від німецької мови, в англійській ці два слова мають цілу низку інших значень, які надають словосполученню метафізичного виміру, і які Гопкінс, безсумнівно, мав на увазі. «Spring» також означає джерело, весняне джерело, головне джерело, походження, а «Fall» можна перекласти як падіння, водоспад, розпад, а також падіння людини. Плин року, плин життя – також «арка між двома смертями», людська історія (після гріховного падіння першої людини), все це Гопкінс, безсумнівно, має на увазі своєю назвою «Spring and Fall»...
Дворжак любив природу, для Гопкінса вона була настільки важливою, що він заповнював свій щоденник детальними, щохвилинними спостереженнями за природою, описами хмарних утворень. Дерева, рослини, зливи… «Spring and Fall».
Природа… природа як дзеркало людського життя – ні, це не моя тема, принаймні не в цьому балеті. Мій балет – про танцівника і танець.
Вірш Гопкінса, присвячений маленькій дівчинці, яка оплакує швидкоплинність довколишнього і власного життя, не усвідомлюючи цього, чисто інстинктивно – це не моя програма. Мене зворушує багатозначність майже абстрактного зіставлення слів. Саме ця лаконічна, асоціативна, схожа на танець назва завжди спадає на думку.
Мені подобаються незвичні конструкції речень і слів Гопкінса, його сила мови, його ритм – вірш у «стрибкоподібному ритмі», яка мовна динаміка! Його поезія залишилася чужою для сучасників, вона була надто експериментальною та своєрідною. Форма вірша зачаровує, вільне поводження з мовою і синтаксисом, експерименти зі словом, віртуозна гра зі звуком і ритмом, щільна фактура і музична структура. Гопкінс багато працював над музикою та природою музичної композиції. Він написав дві книги про гармонію та контрапункт, винайшов власні пісенні мелодії. Його справжня музика – це вірші... Музика мови, мова руху, рух музики, рух музики-танцю! Це і є тема «Spring and Fall», - розповів Джон НОЙМАЄР.
У виконавському складі на 26 травня заявлені: Олена Карандєєва, Микита Сухоруков, Володимир Кутузов, Ілона Кравченко та ін.
У виконавському складі на 27 травня заявлені: Анастасія Шевченко, Ян Ваня, Олександр Габелко, Катерина Курченко та ін.
***
Джон Ноймаєр – танцівник та хореограф американського походження, який працює переважно в Німеччині. Керівник Гамбурзького балету з 1973 та Гамбурзької балетної школи з 1978 року.
Автор понад двохсот хореографічних творів. Основним напрямом його творчості є повнометражні сюжетні драматичні балети, що виявляють тісний зв'язок хореографії зі світовою літературною традицією. Новаторським напрямом стали його симфонічні балети на музику Г. Малера та танцювальні меси та ораторії на музику Й. С. Баха, В. А. Моцарта, Г. Ф. Генделя.
Народився в Мілуокі (штат Вісконсин, США), де почав навчатися класичного танцю в коледжі університету Маркетта під керівництвом Шейли Рейлі. У 1961 закінчив університет зі ступенем бакалавра з англійської літератури та театрознавства. Ще студентом ставив перші хореографічні роботи на сцені університетського театру, паралельно навчався у балетній школі Бентлі Стоуна та Уолтера Камріна у Чикаго та засвоював техніку танцю модерн, виступаючи у складі трупи Сібіл Ширер.
Після закінчення університету продовжив свою хореографічну освіту у Королівському балеті Данії в Копенгагені, де займався під керівництвом Віри Волкової. 1962-1963 – працював у школі Королівського балету в Лондоні, де на нього звернули увагу прима-балерина Штутгартського балету Марсія Хайде та колишній прем'єр цієї трупи Рей Барра. У 1963 Джон Ноймаєр, за рекомендацією Хайде, був запрошений до балетної трупи Штутгарта її арт-директором Джоном Кранко, де танцював сольні партії у балетах Кранко та продовжував свої хореографічні спроби.
У 1969–1973 очолював Франкфуртський балет. 1973 запрошений на посаду директора та головного балетмейстера Гамбурзького балету.
Під керівництвом Ноймаєра гамбурзька трупа стає однією з провідних балетних компаній Німеччини, а незабаром отримує міжнародне визнання. 1975 року заснував Фестиваль Гамбурзького балету, в якому вже традиційно беруть участь зірки світового балету.
Приділяє багато уваги підготовці зміни молодих хореографів. Ще 1978 відкрив хореографічну школу при Гамбурзькому балеті. Нині переважна більшість танцівників Гамбурзького балету є випускниками цієї школи. 2011 Джон Ноймаєр стає засновником Національного молодіжного балету Німеччини на базі Гамбурзької балетної школи. Вісім артистів цієї молодіжної трупи виступають поза основним майданчиком Гамбурзького балету – на сцені Державної опери Гамбурга.
Як запрошений хореограф працював з трупами Лондонського Королівського балету, Віденської, Баварської та Дрезденської державних опер, Штутгартcкого балету, Данського королівського балету, Паризької опери, Балету Токіо, Американського театру балету, Балету Сан-Франциско, Балету Роберта Джоффрі, Балету Канади, Китайського національного балету в Пекіні та інших.
***
«П‘ять танго» на музику Астора П’яццолли у постановці одного з найвидатніших хореографів сучасності Ханса ван Манена
Дизайн костюмів – Жан-Поль Врум, асистент Ханса ван Манена – Олександр Жембровський.
Репетитори з балету – н. а. України Раїса Хилько, н. а. України Сергій Бондур
Режисер, який веде виставу – Денис Одінцов
Балет «5 танго» для семи пар, створений 1977 року, входить до репертуару багатьох балетних труп, є надзвичайно популярним у світі шедевром Ханса ван Манена. Тут хореограф дозволив собі відмовитися від високих підборів, які зазвичай притаманні танцю танго, а замість них використати пуанти. Він поєднав іспанські елементи, притаманні музиці Астора П’яццоли, з бальним танцем, сплітаючи дивовижні ритми та почуття, що ллються зі звуками музики.
Ідея поставити відомий балет на сцені Національної опери належить колишньому солісту Нідерландського національного балету, киянину Олександру Жембровському. З нею він прийшов до Вана Манена і одразу отримав відповідь «Так». Хореограф без роздумів вирішив надати права на показ Національній опері України, а костюмний цех Нідерландського національного балету передав сценічний одяг для наших танцівників. «Я зробив це не просто тому, що зараз кожен якось допомагає Україні. Мене вражає як українці продовжують жити так, наче нічого не відбувається. Це фантастично», - каже Ван Манен. «Ми хочемо підняти дух українців. Щоб публіка хоча б на пів години забула про те, що відбувається, а танцівники відчули: вони не самі, і те, що вони роблять - важливо», - додає Олександр ЖЕМБРОВСЬКИЙ.
У виконавському складі на 26 травня заявлені: Наталія Мацак, Сергій Кривоконь, Володимир Кутузов, Карина Тельвар та ін.
У виконавському складі на 27 травня заявлені: Ольга Голиця, Микита Сухоруков, Анна Єлісєєва, Даніїл Сілкін та ін.
***
А́стор П'яццо́лла (1921 —1992 рр.) — аргентинський композитор, иконавець на бандонеоні, відомий на батьківщині як «Великий Астор» («El Gran Ástor»). Він один із небагатьох композиторів, що зміг записати й виконати на концертах майже всі свої твори. В останні 10 років свого життя композитор склав понад 300 танго, 50 мелодій до кінофільмів.
Новаторством Астора П'яццолли вважається винайдення «нового танго» (ісп. nuevo tango), що відрізняється від традиційного включенням елементів джазу, використанням багатшої гармонії, дисонансів та контрапункту, а також складніших музичних форм.
Концертна організація: Національний академічний театр опери та балету України імені Т.Г. Шевченка
Концертний зал: Глядачевий зал Національної Опери України
|