7 листопада – велика романтична програма від Національного симфонічного оркестру України під орудою маестро Володимира Сіренка представить музику кінця ХІХ століття у всій її соковитості.

Віолончельний концерт Дворжака – один з найпопулярніших серед музикантів, який чудово демонструє не лише віртуозне володіння інструментом, а й музикальне вухо виконавця. Сам композитор довго ухилявся від пропозицій віолончеліста Гануша Вігана написати концерт, вважаючи віолончель чудовим оркестровим, але недостатньо яскравим сольним інструментом. Та все ж йому вдалося створити музику, у якій зафіксовані найкращі порухи людських емоцій – мрійливість, піднесеність, смуток, захват. Солюватиме – Сергій Вакуленко, віолончель

Третя симфонія фінського композитора Яна Сібеліуса розкриє повноту оркестрового звучання з іншого боку: на відміну від солюючої віолончелі в концерті, у цьому творі значне місце займають духові інструменти. Їхнє прохолодне й відсторонене звучання гаразд змальовує застиглість фінських пейзажів.

А доповнить цю програму твір сучасного українського композитора Євгена Станковича, котрий у своїх «Прадавніх гірських танцях Верховини» влучно передав нестримний рух, похмуру архаїчність через швидкий темп та грізні низькі звучання.

8 листопада – 150 років розвитку симфонічної музики в одній концертній програмі. Філармонічний оркестр під орудою Віктора Пооскіни виконає дуже різноманітні і водночас яскраво-показові твори. Відкриє концерт Урочиста увертюра Левка Колодуба – видатного українського майстра оркестру. Його твір сповнений оркестровими барвами та неймовірним тембровим багатством: блискуче звучання мідних, ліричні мелодії струнних.  Концерт харківського композитора Валентина Бібіка, який виконає блискучий піаніст Олег Безбородько, натомість пропонує зануритися в іншу атмосферу: замість святкового піднесення, тут рафінована інтелектуальна музика, витримана у дусі модерністських музичних традицій. У другому відділенні прозвучить Друга симфонія Брамса, наповнена найвирізнішими ознаками стилю композитора – стриманою лірикою, послідовністю розгортання музичної думки та драматичними сплесками. 

9 листопада Національний камерний ансамбль «Київські солісти» продовжить відзначати 150-у річницю з народження Арнольда Шенберґа концертом «Той, хто змінив музику». Видатний австрійський композитор Шенберґ належить до тих музикантів, котрі завжди перебували у творчому пошуку та заперечували сліпе наслідування традиції. Яскравий вчитель та пристрасний мислитель, він перевернув у свій час уявлення про класичну музику, а його відкриття у сфері організації звуків остаточно змінили звучання класичної музики, розділивши історію музичного мистецтва на до та після. 

У цій програмі прозвучать камерні твори раннього етапу творчості композитора. Як справжній мешканець Відня кінця ХІХ столітя, він не міг ігнорувати його музичний ландшафт, а відтак у його творах відчувається вплив композиторів, твори яких були популярними у місті. Це Антон Брукнер, Густав Малер, Александр Цемлінський. Від них Шенберґ перейняв схильність до напружено-експресивного вислову, складну мову з неочікуваним гармонічним розвитком, пристрасність мелодій. Цими ознаками і характерні Ноктюрн, Другий квартет та «Просвітлена ніч», які прозвучать у концерті. 

10 листопада солісти Національного будинку музики – Сергій Андрощук, тенор; Олег Мороз, кларнет та Валерія Балаховська, орган, – пропонують небанально провести «Осінній вікенд». Це затишніше за загортання у плед із чашкою какао та переглядом улюбленого серіалу. Це незвичніше за спонтанну поїздку до нового міста. І чуттєвіше за вечерю при свічках. У цій програмі зіллються тембри органа, голосу і кларнета. У такому поєднанні прозвучать справжні хіти класичної музики, але і для нових відкриттів тут точно знайдеться місце. 

11 листопада у концерті Національного ансамблю солістів «Київської камерати» під батутою польсько-українського Романа Реваковича відбудеться нове занурення у польську музику ХХ століття. Цього разу у програмі твори останніх десятиліть від різних авторів.

Три п’єси у старовинному стилі Генрика Миколая Ґурецького, хоч і написані у 1960-х, коли у польській музиці квітнув авангард, та демонструє геть іншу лінію творчості композитора. Молодий автор, котрий встиг заявити про себе експериментальними творами, раптом пише мелодійну просту музику – так він хотів відповісти на закиди, буцім Ґурецький тільки і здатен, що до написання шерехів та завивань. Його Три твори написані геть іншою музичною мовою з поєднанням класико-романтичних та модерних традицій і відкривають нову сторінку у творчості композитора.

Ім’я сучасного польського композитора Войцеха Кіляра також не випадкове у цій програмі, адже народився він у 1932 році у Львові. Один з найбільш значних – поряд з Лютославським, Пендерецьким і Ґурецьким – польських композиторів другої половини XX століття. Більш широкому загалу композитор відомий за музику до більш ніж 160 фільмів, серед яких: «Земля обітована» Aнджея Вайди, майже всі фільми Kшіштофа Зануссі, «Дев’яті врата» та «Піаніст» Романа Поланського, «Дракула» Френсіса Форд Копполи. Музика Кіляра вражає своєю емоційністю та відкритістю. І не дивно, оскільки поруч із класичними творами, композитор створював музику до ряду фільмів польського, французького, американського виробництва. Кіномистецтво не могло не вплинути на музику Войцеха Кіляра, що відрізняється неабиякою виразністю та емоційним впливом на слухача.

Також у програмі звучатимуть твори Кшиштофа Пендерецького та Миколая Ґурецького-сина. Солюватимуть: Андрій Павлов, скрипка та Дмитро Таванець, фортепіано.

13 листопада Національний духовий оркестр України під орудою Івана Стецького зіграє концерт «Далеко від дому» з творів Катерини Ліхути, написаних спеціально для духового оркестру, що представить сучасну українську музику, наповнену глибокими емоціями та багатогранними темами. Катерина Ліхута – композиторка з міжнародним визнанням, відома своїми потужними та інноваційними композиціями, які виконуються на провідних світових сценах. Під час концерту прозвучить твір «Поховайте та вставайте» (Bury and Rise), натхненний боротьбою та відродженням, написаний під враженням від збройного вторгнення 2022 року. Водночас у творі «Дім, далеко від дому» (Home Away from Home) розкриється тематика туги за домом композиторки, яка вже 25 років живе в Австралії. Теми природи та неприборканих стихій, а також несамовитого людського духу.

23 листопада концерт Національного ансамблю солістів Київська камерата під батутою Кері-Лінн Вілсон, США-Канада, присвячений пам’яті померлих від голоду. У центрі програми – великий твір сучасного композитора Євгена Станковича, присвячений саме подіям Голодомору. Доповнять програму твори не менш експресивні та надривні – Адажіо Барбера, Мелодія зі «Списку Шиндлера», пов’язана з іншим геноцидом – Голокостом проти євреїв.  У концерті візьмуть участь симфонічний оркестр НФУ, Капела «ДУМКА», солістка Богдана Півненко, скрипка; читець Євген Нищук та вокал Софія Павліченко.

25 листопада нова концертна програма Національного духового оркестру України, – «Подорож навколо світу» запрошує вирушити у захоплюючу музичну мандрівку через континенти та культури. Вечір почнеться з динамічної увертюри «Нью Йорк» К. Влака, далі – ритми Африки в сюїті Р. Сміта, голоси Азії від А. Бестібаєва, іспанський настрій створить «Espana Cani» P. Marguina, а композиція «El Condor Pasa» перенесе в Латинську Америку. Після чого вирушимо до романтичного Парижа з твором «Париж. Монмартр». Завершиться вечір «Українською карпатською рапсодією» №1 Левка Колодуба, аби оспівати чарівність і самобутність Карпатських гір. За диригентським пультом Олексій Рощак. 

26 листопада Національний президентський оркестр під керівництвом маестро Наталії Пономарчук зіграє дві Шості симфонії: Людвига ван Бетховена та Франца Шуберта.

Бетховен і Шуберт – композитори, що мешкали в одному місті, Відні, і творили в один і той час – на початку ХІХ століття. Ба більше, обоє написали по дев’ять симфоній. Тож Шості симфонії обох, що прозвучать на концерті, відмічають один рівень оволодіння цим жанром. Коли вже так багато спільного, то чому б не порівняти твори цих двох митців?

Шоста симфонія Бетховена написана визнаним майстром у віці 38 років, котрий пережив ряд життєвих негараздів та мав за плечима чималий творчий спадок, який майже увесь був виконаний при житті майстра. Це робило Бетховена чудовим знавцем оркестру, котрий вільно розбирався у всіх інструментах. Його Шоста «Пасторальна» симфонія – зразок зрілого письма Бетховена, де він чудово відчуває форму, створює виразні мелодії та вигідно показує можливості усіх оркестрових інструментів.

Шуберт створив свою Шосту симфонію у віці 21 року, маючи за плечима багато музичного, та не життєвого досвіду. Жодна з його симфоній не була виконана публічно, а Шоста прозвучала за кілька тижнів після смерті автора. Композитор писав свої симфонічні твори, спираючись радше на внутрішній слух, аніж на реальне звучання оркестру, тож йому могли б закидати пересичення партій духових і замалу вагу струнних відповідно. Та чи не в цій барвистості духових краса симфонії? У різких поворотах гармоній та зіставленнях інструментів відчувається молодечий запал та бажання шукати свій власний голос у творчості.

27 листопада третя програма Ensemble24 «Тіло музики» – унікальне, пізнаване, чуттєве, уявне. У цьому концерті музична матерія щоразу наділятиметься новими якостями, досліджуючи сприйняття слухачем її тілесності. Звук, який виникає унаслідок коливань у просторі, так само спричиняє коливання в емоційному сприйнятті слухача: найтонші звукові зміни викликають тремтіння, дрижаки. Цьому феномену присвячений твір Бріґітти Мунтендорф. Александр Шуберт створює ситуацію кидання слухача між матеріями класичної музики та альтернативного року. Франк Бедросян працює з фантомним тілом неіснуючого голосу.

Хьокдже Кім задається питанням, що забезпечує унікальність матерії музики у нинішній час, коли кожен прагне виділитися і запропонувати світові щось особливе. Гельмут Лахенман, між тим, намагається досягти досвіду чистої тілесності, коли все у музиці вже спробуване, доторкнене. Також прозвучить твір української композиторки Марти Галаджун, написаний на замовленя Ensemble24. За диригентським пультом Антоній Кедровський.
28 листопада звучатиме «Музика свободи» Liatoshynsky Capella: Choir Національного будинку музики під керівництвом Андрія Карпінця та Liatoshynsky Capella: Orchestraпід орудою Богдана Пліша.

В історії боротьби різних народів за свою незалежність та право на самовизначення можна помітити чимало подібного. Зокрема, попри культурні та інші розбіжності, вони сповідують спільні цінності – мир, свободу, справедливість. Ці народи добре знають їхню ціну та значення. Саме тому музика двох геніальних аргентинських композиторів Аріеля Раміреса та Астора П’яццолли – є суголосною нашому сьогоденню. Така віддалена територіально, утім споріднена духом Аргентина мовою музики говорить з нами: і розділяючи біль, і даючи надію на світле майбутнє.

29 листопада у концерті «Пристрасті за Параджановим» до 100-річчя з народження видатного режисера, – прозвучить особлива програма, дуже запальна і дуже щира, геть як і сам Параджанов. Присвята митцеві – це і спомин про його роботу в Україні та зйомки фільму «Тіні забутих предків», музику до якого писав Мирослав Скорик. Це і окреслення його національної ідентичності – через твір Авета Тертеряна, у якому він поєднує традиційну вірменську музику та традиції західноєвропейського симфонізму. Кавказька пристрасність та стримана мрійливість відобразиться у творах грузинських композиторів Гії Канчелі та Ніколоза Рачвелі. 

Така національна представленість різних музик збігається із відомим твердженням Параджанова про самого себе: «народжений у Грузії вірменин, що сидить у російській тюрмі за український націоналізм». І справді, Параджанова характеризує найбожевільніша мішанка традицій і культур, які у сплаві дають щось нове і нечуване. Хоча на цьому концерті все ж однієї зі згаданих національностей місця нема. 

Цього вечора за диригентським пультом симфонічного оркестру Національної філармонії України маестро Міхеїл Менабде | Грузія-Австрія

30 листопада єдиний в Україні професійний чоловічий хор відзначає 55-річчя від дня створення. Муніципальна академічна чоловіча хорова капела ім. Левка Ревуцького – хранителі славетних традицій українського хорового мистецтва, які водночас прагнуть бути креативними та сучасними. Капела з успіхом гастролює Україною та різними країнами світу і популяризує кращі хорові традиції. У програмі ювілейного концерту прозвучать твори різних епох: від знаменного розспіву та духовної класики до сучасних обробок українських народних пісень. Оповідач Анатолій Паламаренко.

Музичний салон

7 листопада «Ігри музики». Так називається камерний концерт нової творчої формації – квінтету Національного академічного духового оркестру України. У програмі будуть представлені «Три коротенькі п'єси» Жака Ібера, сповнені витонченої французької легкості та гумора. Динаміка твору «Вітер божевілля» Дідьє Фавра зачарує своїми грайливими ритмами і несподіваними змінами, наче створюючи ефект стихійного вітру. Твір «Три п'єси для вечірнього музикування» Ежена Бозза перенесе слухачів у світ тихої ночі та споглядання. А «Український квартет» Ігоря Шамо, як справжній еталон краси української музики, – не залишить байдужим жодного меломана.

8 листопада вишукане виконавство Ігоря Саєнка, кнопковий акордеон та Дениса Кашуби, фортепіано в концерті з чудовою назвою Trembling Music / Тремтлива музика. Ігор Саєнко: «Ідею назві концерту дала однойменна п`єса Максима Шалигіна – Trembling Music. Це та назва, яка найточніше передає стан, мій особистий... можливо, і всієї нашої держави, яка переживає зараз драматичні часи... Тож, мені менше хочеться грати розважальної, легкої музики... В музиці, яку ми гратимемо в концерті, можливо, немає розвитку, але є певні стани. Для мене це щось на зразок медитації або навіть певного психологічного розвантаження. Тому, якщо вона справить терапевтичне враження на публіку, що прийде, – я буду щасливий». У програмі звучатимуть твори Ф. Ґласса, Г. Канчелі, В. Польової, М. Шалигіна, П. Макконена, І. Саєнка.

9 листопада у програмі «Ваша Lesia», що створена за листами та віршами Лесі Українки, звучатимуть твори її улюблених композиторів, а також музика українських класиків – Лятошинського та Барвінського. Оповідачка Наталія Насікан та Анна Поліщук, фортепіано.

23 листопада – програма BachСяйво з дивовижних творів-перлин світських жанрів, що сповнені глибоким змістом і особливою милозвучністю барокової гармонії.

Rizol Quartet – унікальний інструментальний ансамбль. Слухати цей колектив – це все одно, що слухати чотири фортепіано чи чотири органи, на яких грають одночасно. Сьогоднішній склад квартету – Олег Шиян другий баян, Роман Молоченко баян-контрабас, В`ячеслав Мосейчук баян-баритон і Олексій Коломоєць перший баян, – грає на спеціально виготовлених інструментах з рідкісними тембрами: баритон, контрабас, гобой, кларнет. Це й дозволяє квартету кнопкових акордеоністів – виконувати різноманітні твори, зокрема й написані для симфонічного оркестру. А тепер уявіть, як у виконанні цих музикантів і тембрів звучатиме BACH!

28 листопада два яскравих, молодих піаністи Максим Шадько та Денис Кашуба представлять рідкісну програму з творів австрійського композитора Франца Шуберта для чотирьох рук, які не так часто можна почути на концертних майданчиках України. Особливо в одному монографічному концерті.

29 листопада солісти філармонії Каріна Кондрашевська, сопрано; Ольга Табуліна, мецо-сопрано; Сергій Бортник, тенор та Анатолій Юрченко, баритон, запрошують на «Вечір українського романсу». Звучатимуть чудові твори, написані на вірші українських поетів: І. Шамо-Ю.Рибчинського, О. Білаша-М.Рильського, Ю.Мейтуса-В. Сосюри, К.Стеценка-О.Олеся, С.Людкевича-О. Олеся, Б.Янівського-Б. Стельмаха, М. Дремлюги-І. Франка, Ю.Іщенка-Т. Шевченка, Б.Лятошинського-Т.Шевченка та баг. ін. Партія фортепіано – Денис Кашуба. Поезію читає Ольга Хмель-Бондаренко

30 листопада яскрава, витончена і віртуозна піаністка Інеса Порошина запрошує до музичного салону на програму «Німецька романтика», в якій прозвучать твори Карла Марії фон Вебер, Роберта Шумана і Ріхарда Вагнера. Хоча романтизм торкнувся всіх мистецтв, – в музиці він знайшов найбільш яскраве і образне втілення. Романтики, в буквальному сенсі слова, – створили культ музики. І якщо композитори класицизму працювали здебільшого у великих формах, то романтики активно розробляли ліричну мініатюру, відкривали необмежені можливості для вираження найпотаємніших почуттів і рухів людської душі. Роберт Шуман писав: «Розум помиляється – почуття ніколи». У цих словах великого композитора ключ до розуміння музики романтизму, суть її програмних вимог.

Колективи: Академічний симфонічний оркестр Національної філармонії України
Виконавці: Сергій Бортник, Роман Лопатинський, Ольга Табуліна
Диригенти: Віктор Плоскіна
Композитори:Євген Станкович
Концертна організація: Національна філармонія України
Концертний зал: Колонний зал ім. М.В. Лисенка Національної філармонії України

Інші: