| Новина |
|
|
|
|
5 грудня ЮНЕСКО визнало українське кобзарство всесвітньою нематеріальною культурною спадщиною людства!
6 грудня, п'ятниця
Поширити у Facebook
На 19-й сесії Міжурядового комітету ЮНЕСКО 5 грудня в Парагваї було оголошено, що номінація від України «Програма охорони кобзарсько-лірницької традиції» включена до Реєстру належних практик з охорони нематеріальної культурної спадщини ЮНЕСКО.
Визнання українського кобзарства («Програми охорони кобзарсько-лірницької традиції») на всесвітньому комітеті ЮНЕСКО означає, що світ визнає і підтримує важливість збереження та охорони української традиції, яка протягом століть була вагомою складовою розвитку національної культури та ідентичності.
Представляв українську кобзарсько-лірницьку традицію на сесії ЮНЕСКО відомий кобзар, військовослужбовець та народний артист України - Тарас Компаніченко, який після визнання кобзарської номінації зазначив: «Це визнання – велика Перемога! Це тріумф української культури, українського духу!»
Рішення ЮНЕСКО засвідчує всесвітню важливість та значущість українського слова і музики втіленого в живій творчості кобзарів та лірників, говорить про живу багатовікову тяглість розвитку української культури, підтверджує її унікальність та самобутність. Сподіваємось, що світове визнання створить потужний імпульс зацікавленості світової спільноти до української культури, підкреслить суб’єктність України, розкаже світові історію про тих хто крізь століття несе і береже епічні пісні про нашу свободу, про боротьбу з агресором, зі злом, про лицарський подвиг, духовність і жертовність.
Всесвітньому визнанню передувала багаторічна кропітка й щоденна робота багатьох людей та організацій. проведено великий комплекс заходів з популяризації кобзарсько-лірницької традиції в Україні й світі та організована комплексна інформаційна кампанія з підтримки номінації на визнання ЮНЕСКО.
У 2022 році «Кобзарство» /«Кобзарсько-лірницьку традицію» було внесено до Національного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини України (охоронний номер 053). І це стало визнанням державою багатосторічної культурної, просвітницької та державотворчої діяльності кобзарів та лірників, підтримку і визнання їх унікальної традиції, яку сформували носії для її збереження та розвитку.
У 2023 році за ініціативи Кобзарських цехів Києва, Львова та Харкова, Асоціації «Дивись українське!», ГО «Центр розвитку «Демократія через культуру», Благодійного фонду «МХП – Громаді» Україна номінувала на внесення до Списків нематеріальної культурної спадщини ЮНЕСКО «Кобзарсько-лірницьку традицію» та програму з її охорони.
Було проведено десятки просвітницьких заходів в Україні і у світі, зокрема в Норвегії, Польщі, Естонії, Литві, Польщі, Ірландії, Великобританії, Німеччини та Франції. Братчики кобзарських цехів брали активну участь у наукових та практичних конференціях круглих столах, просвітницькі заходах та фестивалях. Окрім того повертали до життя поруйновані війною майстерні та житло. За допомогою благодійників започаткували навчальні програми для незрячих дітей та воїнів, що постраждали на війні. Ті хто пішов захищати Україну до сил оборони взяли з собою свої інструменти.
За ініціативи Асоціації «Дивись українське!» та за підтримки УКФ був ініційований та реалізований проєкт «Кобзарство. Епічна традиція». В межах реалізації проєкту «Кобзарство. Епічна традиція» створено багатофункціональний портал «ДУМА» https://duma.com.ua/, який включає в себе: більше 100 студійних записів кобзарських дум, фільми-портрети сучасних кобзарів, освітні відео лекції тощо.
Врешті, у 2024 році після багатоступеневої експертної оцінки фахівців ЮНЕСКО та аргументацій української сторони заявка номінаційно отримала статус пріоритетності. розгляду на найближчій XIX сесії Міжурядового комітету з охорони нематеріальної культурної спадщини ЮНЕСКО.
«Спочатку ми вагались щодо ідеї подання кобзарства та лірництва на визнання ЮНЕСКО, тому що кобзарі та лірники не шукають гучної слави та великої популярності. Кобзарські цехи досить закриті спільноти. З часом ми зрозуміли, що таке всесвітнє визнання нашої спадщини в першу чергу важливе для України. Через таке визнання світ більше дізнається про Україну, про наші традиції, самобутність, ідентичність. Розуміння того, що всесвітнє визнання української культури допоможе Україні у боротьбі та підтримає дух українців, привело нас до рішення активної участі у процесах номінування на визнання в ЮНЕСКО», розповів Микола Товкайло, Панотець Київського Кобзарського Цеху.
«Включення «програми з охорони кобзарсько-лірницької традиції» є знаковим. Адже ідея і підготовка номінації цілковито належить носіям-практикам. Міністерство культури та стратегічних комунікацій України підтримали цю ініціативу. Щиро вітаю всіх причетних до підготовки номінації, всіх носіїв-практиків, всіх українців», зазначив Микола Точицький, Міністр культури та стратегічних комунікацій України.
«Визнання ЮНЕСКО для нас це перш за все розширення можливості розповісти сьогодні на увесь світ про Україну, про нашу незнищенну пісню, культуру, про нашу боротьбу за власну державу, по нашу споконвічне прагнення волі. Бо кожна дума, це оспівування лицарського козацького чину, кожна кобзарська псальма це історія про силу віри і духу, кожна мелодія до танцю це про наше вміння радіти, бути щасливими попри все», зазначає Олесь Санін, братчик Кобзарського цеху, лірник, кінорежисер.
«Cьогодні з визнанням кобзарсько-лірницької традиції ЮНЕСКО визнало історію, культуру та епіку України та її право на самобутність і свободу», розповіла Валентина Дем'ян, експерт з питань НКС, дослідниця.
Створення та дворічне просування всіх складових зазначеної номінації відбувалось без залучення державного фінансування, за підтримки Благодійного фонду “МХП-Громаді”. Продюсування номінації на волонтерських засадах здійснювала Асоціація «Дивись українське!».
«Підтримуючи сьогодні українську культуру, ми працюємо над збереженням українських цінностей, сенсів, традицій. Тому для компанії МХП та її стратегічному партнеру, Благодійному фонду «МХП-Громаді», було надзвичайно важливо від самого початку підтримати подання кобзарсько-лірницької традиції на визнання ЮНЕСКО. Адже це – унікальне культурне явище, що формує національну ідентичність і передає зв’язок між поколіннями. Це те, що відзначає і вирізняє нас, як українців, і вносить на культурну мапу всього світу», поділився Юрій Мельник, Голова наглядової ради Благодійного фонду «МХП – Громаді».
«Продюсування та просування такої надзвичайно важливої теми, як визнання української культури всесвітньою нематеріальною культурною спадщиною людства було для нас дуже відповідальною місією. Я радий, що ми впоралися з усіма викликами та реалізували всі необхідні процеси і задачі у стислі терміни на найвищому рівні та без долучення державної підтримки», зазначив Андрій Різоль, продюсер номінації, Голова Правління Асоціації «Дивись українське!».
Координатори номінації від України: Олесь Санін (лірник, кінорежисер), Валентина Демʼян та Олександр Буценко (експерти з НКС, дослідники), Андрій Різоль (продюсер).
Ініціатива висування номінації «програми з охорони кобзарсько-лірницької традиції» на визнання ЮНЕСКО реалізована у співпраці Кобзарських цехів Києва, Харкова та Львова з ГО «Центр розвитку «Демократія через культуру», Асоціацією «Дивись українське!», Благодійним фондом «МХП – Громаді», за сприяння Культурної інституції "Міжвухами", Національної академії мистецтв України та Головного управління комунікацій Збройних сил України. Ініціатива підтримана Міністерством культури та стратегічних комунікацій України.
|