|
|
У Києві «За двома зайцями» вперше покажуть мовою танцю і музики
29 червня 2017, четвер
Поширити у Facebook
Джерело: Вечірній Київ
Завершуючи 149-й театральний сезон, Національна опера України подарує своїм шанувальникам прем’єру балету «За двома зайцями». Історію київського цирульника, що одночасно упадає за багатою і негарною Пронею та бідною красунею Галею, буде викладено мовою танцю та музики. Глядачів очікує зустріч з добре знайомими персонажами та відомими музичними фрагментами.
Комедія «За двома зайцями» була написана М. Старицьким понад 120 років тому і з того часу мала різні режисерські трактування. Прем'єра вистави на сцені київського театру Бергоньє у 1883 році не була особливо успішною. Незважаючи на прекрасно зіграну Кропивницьким роль Сірка, Проня у виконанні Заньковецької була майже провальною.
Згодом комедія «За двома зайцями» стала одним з найбільш репертуарних творів українського театру. Особливу популярність вона отримала на початку 1960-х рр., після того, як на кіностудії Довженка в 1961 році був знятий однойменний фільм.
Заради створення балету за мотивами п’єси Михайла Старицького "За двома зайцями" об’єдналася Віктор Литвинов (балетмейстер-постановник), Юрій Шевченко (композитор), Тетяна Андреєва (автор ідеї та лібрето, яка, до речі, вийде на сцену в ролі одіозної Проні), Сергій Маслобойщиков (художник-графік, сценограф), Ганна Іпатьєва (театральна художниця, що створила костюми), Володимир Кожухар (диригент-постановник).
Ця вистава має усі шанси стати своєрідною "візитівкою" української столиці так само, як літературне першоджерело чи його надзвичайно популярна екранізація. Адже неповторною аурою старовинного Подолу, де "на дальній горі видко Київ", безумовно надихалися автори цієї "дуже сумної комедії".
- Це як у житті, де нам постійно доводиться вибирати та зазвичай нічого смішного у цьому нема, - розповідає балетмейстер-постановник Віктор Литвинов, - але від безперервності цього процесу наше буття іноді перетворюється на "смішну театральщину".
Важливим акцентом сценографії вистави будуть мальви, вони проростатимуть через всі предмети, що з'являються у виставі, через все розвалене і неживе, створюючи знайомий київський краєвид.
- Колорит та атмосфера Києва. Канва наших "Зайців" тільки здається простою й навіть примітивною, а починаєш в неї занурюватися і розумієш: усе це може й так, але розказати про "промотаного цилюрника" та його пригоди мовою симфонічної музики – надзвичайно складне творче завдання, - коментує Юрій Шевченко. - Я, наприклад, місяці зо три вагався – чи використовувати відому пісеньку Голохвастого та компанії "В нєбє канарєєчка літає... ". Звичайно, зухвалі куплети я не просто процитував. "Погрався" з мелодією, але глядач її безумовно впізнає. Буде ще багато знайомих пісень, народних мотивів, але кумедно "перекручених". Змалювати міщанський світ з його нестримним бажанням "з грязі в князі", а саме так схематично описують ідею п'єси - надто просто. Зізнаюся, я мав справу зі значно складнішою трактовкою.
У вбранні артистів глядач побачить більше, ніж просто ілюстрацію "комедії із міщанського побиту зі співами й танцями", датовану XIX сторіччям. Стьобані ватники, дивні кожухи, а ще - неймовірні принти, аплікації та мереживо. Ганна Іпатьєва, що створила костюми, надихалася творчістю Марії Приймаченко та сучасного українського художника Владислава Шерешевського. Наприклад, Проня мінятиме наряди 5 разів. І не лише тому, що молодша Сірко відвідує Школу бальних танців, а й тому, що у цьому балеті танцюватимуть не тільки люди, а і їхні думки, мрії та емоції.
Композитор:Юрій Шевченко
Концертна організація: Національний академічний театр опери та балету України імені Т.Г. Шевченка
Джерело: Вечірній Київ
|