|
|
Назарій Пилатюк:«Оленочко, він знає що таке любов?»
24 квітня 2018, вівторок
Поширити у Facebook
- Я український скрипаль, працюю в Національному будинку органної та камерної музики України. Пишаюся тим, що можу працювати на своїй землі - все життя то була моя велика мрія. Нажаль, в якийсь період довелося покинути мою країну. Мусив заробляти гроші – забезпечувати сім’ю, бо тут відчував себе не потрібним. Знаю, як прикро, що багато талановитих музикантів їдуть за кордон назавжди, бо там – заслужено отримують високі позиції в найкращих колективах світу.
Сьогодні я член журі Всеукраїнського конкурсу скрипалів імені Богодара Которовича, в місті Київ. Але свого часу я став лауреатом першого конкурсу Богодара Которовича в Харкові 1995 року, який відкривав тоді сам маестро. Офіційно – я ніколи не був його учнем, проте Богодар Антонович - мій наставник, до якого я звертався весь час.
Ми робили програми з моїм батьком, професором ЛНМА ім. М.Лисенка, І.М. Пилатюком. Богодар Которович був частим гостем у нашому домі, де вся моя родина- музиканти. І я неодноразово був у домі Богодара Антоновича. Завжди він знаходив правильні слова для мене. Їх було небагато, але вони залишались в пам’яті назавжди, настановлювали мене на вірний шлях.
Пам’ятаю, мені було 15 років, і я зіграв йому концерт Брамса, Богдан Антонович сказав: «Я буду з тобою диригувати!» І це відбулося! Він вперше вивів мене на велику сцену, та ще й з «Київськими солістами»! Це був концерт Баха - і перший оркестр в моєму житті! Я зберігаю запис того концерту як реліквію. Богодар Которович дав мені дорогу в мистецтво, і я дуже вдячний йому за це.
- Більшість членів журі Конкурсу, який зараз проходить у Києві, в Національній музичній академії України імені П.І. Чайковського, є учнями Богодара Которовича. Чи буде цей факт впливати на оцінку гри конкурсантів і подальше формування скрипкової школи в Україні? Яке творче і педагогічне кредо маестро, які засади продовжуватимуть його учні, як традицію?
- Є в моїй пам’яті деякі особисті речі, якими можу поділитися… Коли в свої 15 років я заграв у нас вдома концерт Брамса, про який вже казав, Богодар Антонович з початку до кінця уважно послухавши мене (тоді мама, доцент ЛНМА ім. М.Лисенка, акомпанувала мені), - раптом встав з крісла, і, звернувшись до мами, запитав: «Оленочко, він знає що таке любов? ..» Здавалося, б прості слова. Але то був ключ до всього життя. Людина без чистої, відкритої душі, без емоцій і темпераменту не може бути музикантом. Так, Богодар Антонович був дуже добрим і стриманим у спілкуванні, але згадайте, що відбувалося, коли він виходив на сцену зі скрипкою, або брав до рук диригентську паличку!
Щодо школи, то тут все було просто. Перш за все, – є текст, який треба знати і виконувати досконало, і є - «смак» і емоції. Тексту навчити можна, емоціям – ні. Богодар Антонович в двох-трьох словах вмів пояснити суть справи. Такі фрази, наприклад, як «чарівне піано», стали історією та легендою, бо грати тихо на скрипці, тим більш всім оркестром – особлива майстерність. Дуже добре показав це на сцені сьогодні оркестр Валерія Матюхіна - то є фантастика, і грати мені з ним було велике задоволення!
Богодар Которович вчив, що треба максимально наближатися до тексту, занурюватись в ідею автора, а не «виконувати себе». І він так це і робив, у власній творчості ставився з великою повагою до композиторів. Якщо зараз хтось з юних музикантів вважає, що на сьогодні це не так вже й важливо – вони помиляються! На інструменті треба навчитися «говорити». Музикант повинен «визріти». І справжнє мистецтво починається після закінчення консерваторії.
Щодо емоцій - неможливо грати на скрипці, якщо в тебе немає чистої душі, якщо ти не щирий, не добрий… Ти просто не зіграєш - це не працює! Тому слова Богодара Антоновича – «Чи він знає що таке любов?» – це про глибинну суть Музиканта.
Я хочу зберегти всі поради мого наставника, які залишаться зі мною на все життя. І впевнений, що учні Богодара Которовича робитимуть все, аби зберегти його школу, педагогічні засади, і передати творчі ідеї наступному поколінню.
Від редакції: Назарій Пилатюк, (нар. 17 січня 1987, Івано-Франківськ) - заслужений артист України, доцент ЛНМА ім. М.Лисенка, кандидат мистецтвознавства, лауреат міжнародних конкурсів: К.Флеша, М.Лисенка, Ю.Янкелевича, золотий медаліст 2011 року від Національної академії мистецтв України.
Автор: Анна Архипова
Виконавці: Назар Пилатюк
Конкурс (фестиваль): Конкурс скрипалів ім. Богодара Которовича
|