На написання "Як тебе не любити, Києве мій!" батькові дали добу - Тамара Шамо | Music-Review Ukraine
Головна
Інтерв'ю
На написання
Пірієв Олександр Валерійович
На написання "Як тебе не любити, Києве мій!" батькові дали добу - Тамара Шамо
9 жовтня 2019, середа
Поширити у Facebook

Про те, як була написана пісня "Як тебе не любити, Києве мій!", як її автор Ігор Шамо не став лікарем, а пішов у музику та як йому вдалося все життя жити лише своєю творчістю, Радіо Культура розповіла дочка композитора Тамара Шамо.


— Виконавець пісні "Як тебе не любити, Києве мій!" Юрій Гуляєв, але ж це не зовсім так, правда?

— Так, це не зовсім так. Вже стільки існує легенд про те, як створювалася ця пісня, хто її виконував. Я навіть почула, що автор тексту та мій батько поїхали в Ірпінь, гуляли, дивилися й написали. Це все вигадки. Хоча й чудово, коли пісня обростає легендами. Я розповім, як було насправді. В 1962 році була нагода вручити Києву орден Леніна й пісні якоїсь не було. Тоді батька викликав міністр культури Ростислав Бабійчук до Міністерства й дав офіційне замовлення — написати урочисту пісню про Київ. І дав на це одну добу.

Першою слухачкою була моя мама: вона почула вальс чудовий, ніжний, прекрасні слова й музика. Але це ж не гімн. Що робити? Часу вже не було, вони з Дмитром Луценком побігли до Міністерства культури. Бабійчук послухав, сказав, що пісня йому дуже подобається, давайте на радіо. Часу робити "оркестровку" не було й батько зробив її на підвіконні, а пан Гнєдаш готував з оркестром цю пісню. Ввечері вже був урядовий концерт.

А на урядовому концерті виконував пісню дует уславленого Костянтина Огнєвого і зовсім молодого баритона Юрія Гуляєва. А фондовий запис зробив тільки Юрій Гуляєв і пісня пішла в життя.

— Батько був на тому концерті? Він згадував, які враження були в публіки?

— Вони дуже добре сприймали, хоча батько дуже хвилювався, адже це був урядовий концерт. Але все пройшло на найвищому рівні.

— Пані Тамаро, ще перед Другою світовою війною ваш батько став випускником медичного училища. Як склалося, що він вирішив не поєднувати своє життя з медициною, адже його батько та брат були пов'язані з нею?

— Він розповідав, що для нього музика — це всесвіт, він прагнув бути музикантом, композитором, піаністом. І те, що він пройшов такі страшні часи, лихоліття війни спонукали його до музики. Вони з мамою познайомилися в 1945-му: дві армії стояли поруч, батько був в артилерії, мама — в авіації. В 1946-му одружилися у Відні, а в 1947 році повернулися до Києва, де вже чекав лист із проханням від керівництва консерваторії, щоб молодого лейтенанта Шамо відправили на продовження навчання.

— Була ж навіть спроба пізніше, щоб Ігор Шамо був запрошений у Москву, правда ж?

— Так, це було, дійсно. В 1958 році його друг композитор Ян Френкель запросив його до Москви, але він все ж таки вирішив залишитися в Україні. По-перше, він її дуже любив, любив Київ, бо він киянин і для нього поїхати з батьківщини було неможливим. Також вони щойно отримали квартиру.

— А щодо квартири: для вас він був матеріалістом чи ці моменти існування в просторі були другорядними?

— Це були другорядні явища. Він жив музикою, людьми, які його оточували, дуже любив те, що робить. До речі, він ніколи ніде не працював, окрім творчості. Був лише момент, коли в 1947 році він грав на акордеоні, коли він повернувся з фронту і треба було годувати вже маленьку сім'ю. Народився мій брат, Юрій Шамо, і ввечері батько ходив до ресторану грати на акордеоні. Вночі писав музику, зранку озвучував спортивні свята чи на радіо писав музику. І так було кожного дня. Але все ж таки прагнув закінчити консерваторію "на відмінно"


Музикознавці: Олександр Пірієв
Концертна організація: Національна суспільна телерадіокомпанія України
Джерело: UA:Українське радіо





Інші:

Андрейс Осокінс, латвійський піаніст
КОМПОЗИТОРКА БОГДАНА ФРОЛЯК: «ТРАГІЗМ, СВІТЛО, ДРАМАТИЗМ І НАДІЮ ПЕРЕЖИВАЄМО МИ, УКРАЇНЦІ, В ЦЕЙ ТЯЖКИЙ ЧАС ВІЙНИ»
Світова зірка Людмила Монастирська
Роман Григорів, Ілля Разумейко: «Сучасне мистецтво, сучасна опера — це те, що відрізняє нас від росії»
«В Європі почали слухати українську музику»
Диригентка Оксана Линів: Чайковського треба українізувати
Творчий шлях композитора і диригента з Луцька Володимира Рунчака
"Вже це все набридло": співачка Монастирська про те, як замінила путіністку Нетребко і настрої за кордоном
Львівський органний зал: українські ноти, які об'єднали світ
Музика свободи і віри
"Співпрацювати з руснею не буду", — як жив і загинув в окупованому Херсоні диригент Юрій Керпатенко
Василь Василенко: “Ми повинні відроджувати й репрезентувати своє мистецтво у світі
Олександр Родін про нові творчі проєкти
Допитували всю ніч та знімали з трапа літака: оперна співачка Марія Стеф'юк розповіла, як її переслідувало КД
Сюрпризи від Ігоря Саєнка
Актор Анатолій Хостікоєв - про театр під час війни, контакт із глядачем та чому Україні не можна програвати
Єжи Корновіч про оперу «Родинний альбом»: «Європа – це велика родина»
Микола Дядюра про прем’єру та гастрольні маршрути
Раду Поклітару: “Прем’єра “Тіней забутих предків” – це подія світового масштабу!”
Цьогоріч на Шевченківську премію подали 74 заявки у 7 номінаціях: Євген Нищук про критерії та залаштунки премії
Роман Ревакович: Останнім часом мене засипають питаннями про український репертуар [інтерв'ю]
«Україна ще має відбутися як оперна держава»: розмова з першим українським композитором, який пише музику для Метрополітен-опера
Балет “Мадам Боварі” - новинка в афіші Національної опери України
Як козаки і пірати москалів били: мюзикл «Неймовірні мандри і пригоди козака Василя Сліпака»
«Забудьте про російську культуру, яка пригнічує вашу власну»
Майбутня прем`єра “Сойчиного крила” стискатиме серце глядача, — директор-художній керівник “Київської опери” Петро Качанов
Зірка, патріотка і наша сучасниця
Рок Фаргас: «Я дізнався про багатьох неймовірних композиторів України»
Музика + театр
Михайло Швед: “Розширюємо репертуарні грані новими творами, виконавцями та ідеями”
“Я ентузіаст створення нового українського репертуару”
Казка від Юрія Шевченка
Олена Ільницька: «Сподіваюсь, мій твір є моїм внеском у Перемогу»
«Маріупольська камерна філармонія відроджується у Києві», — диригент колективу Василь Крячок
“Я хочу показати слухачам нашу потужну мистецьку школу, українську самобутню культуру”
У Львові відкрити Камерну залу імені Мирослава Скорика
“Псальми війни”
"Кіт у чоботях"
“Opera Europa - це велике інформаційне і колегіальне поле”
Володимир Сіренко: “Продовжуємо активно працювати”
      © 2008-2024 Music-review Ukraine






File Attachment Icon
3.jpg