Програма:
Джанлука Подіо.
«Тінь і фігури» (“Shadow and figures”) для струнного тріо
Деякі моменти краєвиду» (“Some points from a landscape”) для струнного квартету – не є конкурсним твором
Лео Браунейс. «Ми народжуємося непарними, помираємо парними» (“Impares nascimur, pares morimur”) для струнного квінтету
Ханчжун Ліан. Струнний квартет № 1
Йоахім Крамер. “Всесвіт” (“Universum”) для фортепіано, альта та віолончелі
Еміліо Тосі. “Несвідомий” (“Inconscio”) для струнного квартету
Даніель Альварес-Вейзаґа. “A-ph-u-llu” для фортепіано, скрипки, та віолончелі
Крістофер Волтем. «Леопольські слова» (“Paroles Leopolitanes”) для фортепіано та струнного квінтету

У програмі прозвучать твори фіналістів міжнародного конкурсу, що носить ім’я видатного італійського композитора та диригента Бруно Мадерни. Це нагода почути нову музику нашого часу у виконанні провідних львівських музикантів та відкрити імена європейських авторів молодого покоління.

***
Бруно Мадерна (1920 – 1973 р.) - італійський композитор і диригент, який мав значний вплив на музичне життя середини XX-го століття. Здобув популярність завдяки ряду визначних творів, які стали важливим внеском в європейський музичний авангард.

Ім'я Мадерни — одна з ключових точок перетину ліній післявоєнного авангарду: і музичних, і особистісних. Просуваючись углиб авангарду Другої хвилі (повоєнного), ви зустрінете його за першим же поворотом, найпізніше за другим, а часто — відразу біля входу. Дивлячись де ввійдете.

Бруно Мадерно народився у Венеції, але в 1954 перебрався в Дармштадт, найважливіший центр і Школу авангарду, де до кінця життя викладав на літніх курсах Нової музики.

Крім Дармштадта він вів курс сучасної композиції в Мілані, викладав у зальцбурзькому Моцартеумі, Дартінгтоні, Роттердамі, массачусетському Тенглвуді та нью-йоркській Джульярдській школі.
Того ж 1954 року, разом із Лучіано Беріо, він заснував у Мілані одну з перших європейських студій електронної музики.

У своїх зрілих композиторських роботах Мадерна вільно використовував серійну техніку, контрольовану алеаторику, нетрадиційні способи гри на інструментах, а також італійський мелос із вкрапленням фольклорних мотивів.

Як диригент Мадерна провів безліч прем'єр своїх колег, тут список одних тільки імен вражає як кількістю, так і самими іменами.

Він продиригував прем'єру Третьої симфонії Валентина Сильвестрова («Есхатофонія», 1966). Це було 6 вересня 1968 року в Дармштаті. Роком раніше Сильвестров отримав за неї американську премію імені Кусевицького, але, думаю, саме дату прем'єри можна вважати точкою відліку початку світової популярності композитора, і участь Мадерни зіграла тут важливу роль.

До речі, маючи видатний диригентський дар і майстерність, Мадерна не надто дбав про популяризацію власної музики, вважаючи за краще диригувати творами своїх колег і композиторів попередніх епох, починаючи з Монтеверді.

Перший диригентський досвід трапився у Мадерни в 12 років, він диригував оркестром Ла Скала. Вчитися музики він почав із 4 і, за даними деяких джерел, у 7 вже виступав як скрипаль із концертом Макса Бруха.

Одним з найвідоміших творів Мадерни є цикл «Гіперіон» (1962) для плівки, флейти, оркестру та голосу (сопрано) на слова Фрідріха Гельдерліна. В основі твору — протиставлення флейти, яка втілює образ благородного поета, і машини, яка символізує насильство мас.

Бруно Мадерна прожив 53 роки, але встиг дуже багато…

Концертна організація: Львівська національна філармонія
Концертний зал: Концертний зал ім. С. Людкевича Львівської філармонії

Інші: