| Новина |
|
|
|
|
Інтелектуальна власність і музика: чому важливо подбати про захист своєї творчості
10 червня 2025, вівторок
Поширити у Facebook
Джерело: Суспільне Культура
Музика — це про емоції, мистецтво та творче самовираження. Та водночас вона є однією з креативних індустрій, а отже, компонентою важливого сектору економіки та складною екосистемою, що потребує належного правового регулювання. Адже будь-який музичний твір — це насамперед інтелектуальна власність, яка має не лише культурну, а й економічну цінність. І в часи, коли українські виконавці стають все популярнішими вдома та гучно заявляють про себе на весь світ, питання захисту інтелектуальної власності виходить на перший план.
У цій колонці очільниця Українського офісу інтелектуальної власності та інновацій Олена Орлюк аргументує, чому музикантам не слід нехтувати реєстрацією авторського права.
Авторське право як наріжний камінь музичної індустрії
Тема цьогорічного Всесвітнього дня інтелектуальної власності, який припав на 26 квітня, звучить як "IP та музика: відчуйте ритм IP". Не буде перебільшенням стверджувати, що музичний бізнес існує та розвивається саме завдяки IP-правам. Вони є фундаментом захисту — та, відповідно, драйвером монетизації — музичних творів, записів і виконань. Іншими словами, IP-права гарантують, що автор чи виконавець може не просто контролювати використання своєї роботи, а й отримувати справедливу винагороду та продовжувати творчу діяльність, інвестуючи в майбутні проєкти. За словами знаменитого іспанського тенора Пласідо Домінго, який обіймав посаду голови Міжнародної федерації фонографічної індустрії (IFPI), інвестиції в музику не можна сприймати як належне: їх слід заохочувати та охороняти, створюючи сприятливе правове середовище. І саме авторське право робить інвестиції в музику можливими, адже воно дозволяє індустрії підтримувати артистів, а також вкладати кошти та ресурси в нові покоління талантів.
Отже, авторське право є наріжним каменем IP-прав музикантів та запорукою функціонування всієї музичної індустрії. Воно виникає в момент матеріального створення твору (у випадку музики йдеться про фіксацію мелодії нотами, фонограмами, відеограмами або в іншій формі, що зчитується комп'ютером) та дає автору виключне право відтворювати, розповсюджувати й виконувати свою музику. Крім того, авторське право захищає такі елементи музичного твору, як текст та аранжування. Нарешті, головне: в Україні (як і в багатьох країнах світу) діє принцип автоматичного захисту авторського права — іншими словами, його не потрібно реєструвати.
Гарантія отримання прибутку і не тільки
Здавалося б, усе просто? Це дійсно так — проте лише в тому разі, якщо ваші IP-права не порушують. Погодьтеся, в сучасному світі така ситуація доволі утопічна. Адже блискавичний розвиток цифрових технологій — це палиця з двома кінцями. Так, музична індустрія — це динамічна галузь, що крокує в ногу з прогресом. Технології значно розширюють інструментарій для створення та поширення музики: за допомогою самого лише комп'ютера можна як написати трек, так і поділитися ним з аудиторією в різних куточках світу, зібравши мільйони прослуховувань усього за декілька днів.
Проте такі само "привілеї" (зокрема, доступ до інструментів несанкціонованого копіювання та розповсюдження чужого творчого продукту) отримують зловмисники, насамперед інтернет-пірати, яких наразі можна назвати найбільшими глобальними порушниками авторського права. Ще одним поширеним типом правопорушень є плагіат, тобто використання музики або текстів пісень, захищених авторським правом, без згоди правовласника. Причому плагіатом вважається копіювання як усього твору, так і його окремих частин: основним критерієм є збіг щонайменше семи нот або п'яти слів поспіль.
Тож висновок очевидний: якщо музикант хоче не просто займатися творчістю та фінансувати з власної кишені шахраїв, а й отримувати доходи (передусім роялті) за використання свого інтелектуального продукту, слід подбати про реєстрацію авторського права. Подати заявку та отримати відповідне свідоцтво можна в УКРНОІВІ. Саме цей документ є найпереконливішим доказом авторства, а отже, найнадійнішим способом захистити свій контент від привласнення або несанкціонованого використання. Крім зміцнення позицій у разі виникнення спорів, офіційна реєстрація авторського права суттєво спрощує процес ліцензування (зокрема, йдеться про використання вашого контенту на телебаченні, в кіно і рекламі) та продажу прав на твір.
Принагідно нагадаю, що IP-офіс реалізує низку інформаційних та просвітницьких програм, в межах яких представники різних секторів креативних індустрій можуть отримати консультації та підвищити обізнаність щодо захисту IP-прав. Також нещодавно в межах IV Всеукраїнської освітньої кампанії 2025 року з нагоди Всесвітнього дня інтелектуальної власності вийшов гайд "Інтелектуальна власність та музика. Відчуй ритм інтелектуальної власності", підготований фахівцями Департаменту УКРНОІВІ "Академія інтелектуальної власності".
Про гучні кейси спорів
Як це працює? Наведу декілька кейсів з української музичної індустрії. У жовтні 2023 року співак Shumei виконав пісню "Минає день, минає ніч" Миколи Мозгового, порушуючи авторське право. Олена Мозгова, до якої після смерті батька перейшли всі авторські права на його творчість, заявила, що не давала Shumei дозволу на публічне виконання композиції: співак навіть не звертався до неї з таким проханням. Попри це, конфлікт вдалося швидко залагодити: Shumei перепросив і задонатив 50 тисяч гривень на рахунок фонду Мозгової "Дякую", отримавши дозвіл на виконання пісні "Минає день, минає ніч" за символічну суму в 100 гривень.
На жаль, цей випадок є радше винятком. До прикладу, згадаю про спір між компанією ТОВ "Кузьма Скрябін", що була створена дружиною Кузьми Скрябіна для управління 100 % авторських прав на його творчість, та музичним лейблом Moon Records. Ця історія триває вже декілька років, протягом яких з'являються нові подробиці. Ще у 2021 році мати покійного засновника гурту "Скрябін" Ольга Кузьменко заявила про спробу музичного лейблу вкрасти авторські права на творчість музиканта, залучивши колишніх учасників колективу. У 2023 році співачка Dakooka спільно з Moon Records випустила кавер-альбом "Скрябін by Dakooka" без дозволу ТОВ "Кузьма Скрябін". Очікувано, компанія-власник авторських прав повідомила, що альбом виданий незаконно і є "відкритим піратством".
Нарешті у лютому 2025 року Офіс генерального прокурора скерував до суду обвинувальний акт стосовно директорки Moon Records за фактами підробки документів та шахрайського заволодіння грошовими коштами. За договором із музичним лейблом, ТОВ "Кузьма Скрябін" мав отримувати 70 % доходу від використання пісень артиста. Проте директорка Moon Records свідомо занижувала кількість прослуховувань композицій на цифрових платформах, внаслідок чого компанія дружини Скрябіна недоотримала понад 1,5 млн гривень.
Звісно, в цій ситуації свідоцтво про реєстрацію авторського права є необхідною запорукою притягнення шахраїв до відповідальності. Та тут ми торкнулися ще однієї важливої теми — цифровізації, що також суттєво впливає на захист авторського права.
Додаткові інструменти боротьби з порушеннями в інтернеті
Якщо раніше найбільший відсоток доходів автора становили надходження від концертної діяльності, то сьогодні пальму першості впевнено тримають роялті. Їх виплачують радіо і телебачення, та насамперед — музичні стримінгові сервіси, такі як Spotify, Apple Music та YouTube Music. Ця трансформація корелює із сучасною глобальною тенденцією, відповідно до якої левова частка об'єктів авторського права існує в цифровому форматі в інтернеті. Як я вже зазначала, туди ж перемістилася і більшість порушників IP-прав. І законодавство в IP-сфері має якнайшвидше адаптуватися до невпинних змін технологічного ландшафту.
Відповідно, 1 січня 2023 року набула чинності нова редакція Закону України "Про авторське право і суміжні права", ухвалена в межах гармонізації національного законодавства з Acquis ЄС. Актуалізовані положення документа, зокрема, передбачають процедуру боротьби з порушниками авторського права в інтернеті — наприклад, у ситуації, коли автор помітив несанкціоновану публікацію своєї пісні. Згідно зі статтею 56, правовласник може звернутися до власника відповідного вебсайту із заявою про припинення порушення авторського права та/або суміжних прав — іншими словами, з вимогою видалити композицію. Тут, знову ж таки, стане в пригоді свідоцтво про реєстрацію авторського права.
Крім того, минулого року Україна стала однією з держав, що доєдналися до WIPO ALERT — міжнародної ініціативи, спрямованої на збір інформації про сайти, які поширюють нелегальний контент, та протидію розміщенню реклами на цих ресурсах.
Тепер суб'єкт авторського права та/або суміжних прав, який зафіксував порушення, може звернутися до IP-офісу через адвоката чи патентного повіреного. За підсумками звернення експерти нашого відомства ухвалять висновок, на підставі якого Міністерство економіки України прийме рішення про внесення ресурсу до національного переліку вебсайтів, що викликають занепокоєння щодо дотримання прав інтелектуальної власності. Для рекламодавців передбачено адміністративну відповідальність за розміщення реклами на вебсайтах, внесених у цей перелік.
Реєстрація авторського права — це про відсіч окупантам
У складних реаліях повномасштабної війни належний захист IP — це одна з важливих стратегій протидії ворогу. Адже Росія веде війну не лише на полі бою, а й у багатьох інших сферах. Причому якщо ми говоримо про культуру, то ця війна триває століттями. І серед "улюблених" методів Росії — крадіжка інтелектуальної власності українців.
З-поміж останніх випадків у музичній індустрії — плагіат пісні Христини Соловій "Тримай", а також використання пісні Злати Огневич з новим текстом російською як пропаганди на підтримку панівної політичної партії. РФ не дотримується жодних міжнародних угод і нехтує міжнародним правом, тому наразі шанси на притягнення до відповідальності за порушення авторського права на території цієї держави практично нульові. Проте ми маємо документувати та гучно заявляти про кожен злочин Росії проти України, і зареєстроване авторське право — запорука того, що цивілізований світ почує та зрозуміє наш меседж.
Реєстрація авторського права — це не формальність чи зайва бюрократія в ситуації, коли хочеться просто насолоджуватися творчим процесом. Навпаки, тут ідеться про можливість заявити про себе як творця, про повноцінну реалізацію творчого потенціалу, про гарантію монетизації свого контенту на законних підставах, про дієві інструменти для боротьби з плагіатом і недоброчесністю. Зрештою, ми говоримо про головну запоруку існування музичного бізнесу. Адже в основі сталого розвитку будь-якої креативної індустрії лежить повага до авторства і чіткі правила гри.
Автор: Олена Орлюк
Джерело: Суспільне Культура
|