|
|
Точність налаштування
Київському камерному оркестру — 50! Свій ювілей музиканти відзначають креативно і з розмахом
2 жовтня 2013, середа
Поширити у Facebook
Голоси скрипок доносяться з-за лаштунків, і на сцену, граючи, виходять три скрипалі, потім з’являється решта скрипалів, альтисти, віолончелісти, контрабасисти, вони поступово вступають у гру: злітає знов і знов мелодія, ритм захоплює, рух наростає лавиною, досягаючи у фіналі вершини під єдиний вигук всіх виконавців. Так, п’єсою «Орава» польського композитора Войчєха Килара розпочався ювілейний вечір Київського камерного оркестру в Колонній залі Національної філармонії України.
Ведучий концерту, кінорежисер Роман Балаян, представивши колектив і його головного диригента Романа Кофмана, розповів про те, що довгий час у колишньому Радянському Союзі існував лише один камерний оркестр — Московський, створений Рудольфом Баршаєм. І ось у серпні 1963 року до Києва приїхав другий скрипаль квартету ім. П. Чайковського — Антон Шароєв. Як йому вдалося домогтися того, щоб Міністерство культури України видало наказ про створення Київського оркестру? Це здається дивом! Розгадка полягає в тому, що Шароєв прийшов до міністра культури не один, а в супроводі Левка Ревуцького, Бориса Лятошинського і Андрія Штогаренка (тоді — голова Спілки композиторів). Було проведено республіканський добір, вибрано перші кандидатури, і розпочалися виснажливі репетиції — по дві на день. Зазначимо, що за першим пультом перших скрипок можна було бачити молоду людину — Романа Кофмана, який працював у Київському камерному з першого дня заснування, і перше «ля» для налаштування оркестру 1963 року дав саме він!
До листопада оркестр був готовий до появи перед публікою, молодим акторам пошили фраки, а єдиній дівчині-контрабасистці — довгу чорну сукню. І скерували новий колектив до... Кременчука, до Палац культури автозаводу. А коли музиканти вийшли на сцену, то вони побачили, що в залі сидить... сім людей! Але оркестр чесно виконав усю програму, а публіка захоплено її прийняла. Другий концерт відбувся в Київській філармонії і пройшов уже в переповненій залі. В одному з перших виступів оркестру брала участь тодішня оперна примадонна Бела Руденко. Вона заспівала «Алілую» Моцарта. У московському Будинку композиторів, на репетиції, був присутній композитор Дмитро Шостакович, оркестр грав його Прелюдію і фугу, а автор сидів у залі і бурхливо плескав у долоні.
Колективом керували такі відомі музиканти, як Антон Шароєв, Ігор Блажков, Аркадій Винокуров. А 1990 року головним диригентом став Роман Кофман і за 23 роки (майже половина віку самого оркестру!) зумів «налаштувати» музикантів на розв’язання творчих завдань будь-якої складності.
З Київським камерним виступали такі зірки, як Наталя Гутман, Володимир Крайнєв, Гідон Кремер, Ліана Ісакадзе, Ерік Курмангалієв, Олексій Любімов, Сергій Стадлер, Наум Штаркман, Борис Пергаменщиков, Вікторія Лук’янець, Лючія Аліберті та інші. Серед безлічі яскравих виступів колективу назвемо два авторські проекти Романа Кофмана сезону 2009—2010 рр.: «Всі симфонії Моцарта» (велика частина прозвучала в Україні вперше) і «Український авангард», в якому було представлено «найновішу» музику молодого покоління країни.
Програма ювілейного концерту включала «Маленьку нічну серенаду» Моцарта, частини «Бранденбурзького концерту» № 3 Баха, «Сонати для струнних» до мажор Россіні, опусу «Дівчина і смерть» Шуберта (аранжування Малера). А іскрометне «Скерцо» Дмитра Шостаковича прозвучало як «фонограма взаємин оркестру і диригента» — так жартома визначив її сенс Роман Ісаакович. Адже що найважче в професії диригента? Стосунки з оркестром! Ставши головним диригентом, Р. Кофман поставив перед собою мету, яка тоді здавалася нереальною: вивести оркестр на міжнародну сцену!
Початок був скромним — весною 1991 р. колектив гастролював у Молдові, восени — в Грузії, але вже за рік — у Південній Кореї, а ще за рік був запрошений до США. Після перших американських гастролей (всього оркестр побував там тричі) маестро розповідав, що мріяв про повні зали і щоб серед публіки не опинилося прискіпливих і безцеремонних американських музичних критиків. У Нью-Йорку їх не виявилось, але вони були у Вашингтоні. На ранок газета «Вашингтон пост» опублікувала рецензію за назвою «Рідкісна насолода». А ще Київський камерний оркестр з успіхом гастролював у Німеччині, Франції, Нідерландах, Австрії, Бельгії, Великій Британії, Іспанії, Португалії, Польщі, Словенії, Швейцарії, Туреччині, Мексиці, Японії. Японська газета «Japan Times» закінчила рецензію на концерт у Токіо дуже романтично: «Ми довго чекали на приїзд Київського камерного оркестру, і тепер потрібно благати Бога, щоб наступний приїзд настав скоріше»!
З високою майстерністю виконувалися на ювілейному концерті «Скороминущості» Сергія Прокоф’єва, Largo для струнного оркестру і фортепіано Гії Канчелі, який зумів передати в музиці тишу, дві «повітряні» мініатюри Валентина Бибика, «Іспанський танок» Мирослава Скорика з музики до драми Лесі Українки «Камінний господар». І в фіналі «на біс» — Вальс із «Серенади для струнних» Петра Чайковського і «полька-піцикато» Йоганна Штрауса.
Трепетне Adagietto Густава Малера з П’ятої симфонії Роман Кофман прокоментував так: «Розповідають, що Малер послав ці ноти дівчині замість визнання в коханні. Дівчина ознайомилася з партитурою і відповіла: «Так!». Про що це говорить? Ви скажете: «Про силу музики, яка крушить». А я скажу: «Дівчата, вивчайте сольфеджіо! Не зможете прочитати партитуру — щастя пройде повз!». Так, цей концерт ясно сприяв руйнуванню міфу про стовідсоткову серйозність виконавців класичної музики — з таким гумором, декламацією і сольним співом оркестр озвучив п’єсу Сергія Дрезніна «Цирк» (фантазія на теми музики Ісаака Дунаєвського), а коли виконували «на біс» «Реґтайм» Джопліна, два скрипалі змалювали декілька па — граючи.
Протягом сезону Київський камерний оркестр виступає в Колонній залі кожного місяця, а 12 жовтня відбудеться концерт, на якому диригувати і виконувати соло на скрипці буде його творець Антон Шароєв (Росія). Прозвучать твори Баха, Чайковського і «Opera Rustica» Євгена Станковича на вірші Бориса Олійника.
Автор: Ольга Савицька
Фото: Сергій Пірієв
Колективи: Київський камерний оркестр
Диригенти: Роман Кофман
Концертна організація: Національна філармонія України
Джерело: Газета "День"
Фотоальбом:
|