| Новина |
|
|
|
|
Оцифрування фондів Музею Соломії Крушельницької
7 вересня, неділя
Поширити у Facebook
Музей Соломії Крушельницької оцифровує архів Ярослава Грицая за підтримки Українського культурного фонду
Музей Соломії Крушельницької працює над створенням цифрової платформи за підтримки Українського культурного фонду. Проєкт має на меті зберегти та відкрити для дослідників і широкої аудиторії унікальну музичну спадщину, пов’язану з іменами найвидатніших українських та європейських митців. Сьогодні фонди музею налічують понад 26 тисяч одиниць збереження: від особистих матеріалів Соломії Крушельницької до архівів Олександра Мишуги, Модеста Менцинського, Любки Колесси, Марії Крушельницької, а також композиторів Станіслава Людкевича, Василя Барвінського, Остапа й Нестора Нижанківських.
Особливе місце у цьому багатогранному зібранні займає архів відомого львівського скрипаля та колекціонера Ярослава Грицая. Його колекція, яка сьогодні проходить процес оцифрування завдяки підтримці Українського культурного фонду, налічує понад 6 тисяч одиниць. Це нотні видання, рідкісні світлини з автографами видатних музикантів, музикознавча та педагогічна література, грамофонні платівки, а також концертні програми 1920–1930-х років у Львові. Серед них — унікальні свідчення виступів Любки Колесси, Віллі Бурместера, Яна Кубеліка, Йожефа Сіґеті, Жака Тібо, Броніслава Губермана та інших великих виконавців.
Ярослав Грицай самовіддано і фанатично любив музику. Його кумирами були скрипалі Пабло де Сарасате, Ежен Ізаї, Ян Кубелік. Особливо захоплювався творчістю Фріца Крейслера. Про це свідчить велика кількість архівних матеріалів, зібраних колекціонером, яка пов’язана з життям та діяльністю цього відомого австрійського скрипаля.
Він народився 13 червня 1923 року в селі Полтва (тепер Пустомитівський район Львівської області) в сім’ї робітника-столяра. Ще в дитинстві з допомогою батька змайстрував свою першу скрипку. У 1969-му закінчив Львівську консерваторію (клас відомого львівського педагога Осипа Москвичіва). У 1944-1970 роках працював у симфонічному оркестрі Львівської філармонії. У 1950-х викладав у ЛДМШ №1 (тепер Дитяча школа мистецтв ім. Анатоля Кос-Анатольського).
Упродовж тривалого часу Ярослав Грицай збирав матеріали, які стосувалися музичного життя Галичини та розвитку виконавської майстерності. Особливість цієї колекції полягає у тому, що її формував музикант-професіонал, який мав добрий смак, хорошу школу та чудово орієнтувався в цінності кожного предмету своєї збірки. Усі матеріали становлять нерозривну цілісність, доповнюють одні одних. У 1991 році, після смерті колекціонера, його родина передала цей архів до Музею Соломії Крушельницької у Львові. Спеціально для даної колекції був створений окремий Фонд Ярослава Грицая.
Цікаву й цінну частину колекції становлять оригінальні світлини видатних музикантів. Серед них – фотографії Йоганнеса Брамса, Ріхарда Штрауса, Пабло Сарасате, Леопольда Ауера, Йозефа Йоахіма, Макса Бруха, Джакомо Мейєрбера, Каміля Сен-Санса, Феруччо Бузоні, Яна Кубеліка, Фріца Крейслера та інших. Переважна більшість – з особистими автографами митців.
У колекції Грицая зберігається близько 2,5 тисяч примірників нотної літератури. Часовий проміжок видань – приблизно століття: остання чверть ХІХ – кінець 80 х рр. ХХ ст. Великий інтерес представляють українські видання 20-30 х рр. ХХ ст., видані як в Галичині, так і в радянській Україні в період так званої “українізації”.
Значну частину збірки Ярослава Грицая становлять грамплатівки – всього понад 3 тисячі одиниць збереження. Представлена творчість композиторів та виконавців багатьох національних шкіл у різноманітних жанрах. Найціннішими є грамплатівки відомих європейських фірм І пол. ХХ ст. Цікавими для дослідження музичних уподобань галичан початку минулого століття є так звана “легка” розважальна музика – численні танґо, фокстроти, естрадні пісні у виконанні популярних ансамблів та естрадних оркестрів 20-30-х рр. ХХ ст.
Серед рідкісних платівок збірки відзначимо оригінальні архівні записи скрипкових творів, які виконують Крейслер, Бурместер, Хейфетц, Ельман, Куленкампф, Кубелік, здійснені фірмами “Electrola”, “Gramophone”, “Polydor”; комплекти платівок “Columbia” та “Polydor” із записом Симфонії № 5 Людвіга ван Бетовена у виконанні Берлінського філармонічного оркестру, Тріо ре-мінор Роберта Шумана у виконанні Альфреда Корто, Жака Тібо та Пабло Казальса.
Значна кількість грамплатівок представляє вокальні жанри. Виконавцями є видатні співаки – Маттіа Баттістіні, Енріко Карузо, Федір Шаляпін, Сельма Курц, Адам Дідур, Йозеф Манн, Ерна Зак, Фріда Гемпель, Амелія Ґаллі-Курчі, Барбара Кемп, Лілі Леман, Альфред Піккавер, Розетта Пампаніні та багато інших зірок оперних сцен.
В історичному плані ці музейні предмети мають неоціненну вартість. Вони дають можливість насолодитися мистецтвом великих вокалістів, оцінити, навіть в недосконалих записах, їхню майстерність, пізнати виконавську школу та манеру виконання, вивчити смаки й уподобання як самого митця, так і шанувальників музичного мистецтва загалом.
Працівники Музею Соломії Крушельницької у Львові активно вводять в науковий обіг матеріали колекції Ярослава Грицая. Ці раритети неодноразово експонувалися на виставках, а також послужили основою для наукових досліджень.
Автор: Данута
Білавич
|