«Плануємо спеціальний вагнерівський блок за участі кількох європейських театрів» | Music-Review Ukraine
Головна
Інтерв'ю
«Плануємо спеціальний вагнерівський блок за участі кількох європейських театрів»
«Плануємо спеціальний вагнерівський блок за участі кількох європейських театрів»
8 травня, середа

Композитор Михайло Швед нині у Львівській опері — заступник генерального директора — художнього керівника з міжнародних зв’язків та творчих питань. Він поділився деталями підготовки вистави:


— Проект був надзвичайно складний, оскільки він міжнародний: режисер — німець, сценограф — австрієць, диригент-постановник і музиканти — українські. Ми стикнулися з багатьма проблемами, пов’язаними з вагнерівскими голосами. Це окрема специфіка підготовки: у непідготовленого співака дуже швидко сідають зв’язки, аж до тимчасової втрати голосу. Серед відібраних артистів були наші львівські, які відповідають необхідним вимогам, також ми запрошували артистів із Дніпра і Києва, а одним із виконавців головної партії став тайванець, який проживає в Австрії.

Лоенгрін був багато в чому несподіваний для нас самих із точки зору режисури і сценографії, але ми і мали це на меті, адже поставили перед собою завдання зробити постановку, цікаву одразу в кількох аспектах. Якщо ми візьмемо музичний аспект, то постановники намагалися максимально дотримуватись вагнерівської традиції. Партитура виконується за Вагнером без жодних купюр, і, до речі, це був певний виклик для львівського глядача, оскільки для нього не дуже звично, коли чистої музики — три з половиною години, а з антрактами — усі чотири.

З іншого боку, режисерське вирішення притаманне для європейського театру. Такого театру, де домінує режисер і вирішує постановку в такому, дещо постмодерному, напрямі. В Україні такого плану постановок фактично ще не було, і ми усвідомлювали, що дискусій не уникнути, хтось буде сприймати, хтось — ні. Але це спроба продемонструвати вітчизняному глядачеві, що таке сучасний театр, включивши в репертуар виставу, суголосну загально­світовим тенденціям.

Ще один аспект — сценографічний, і він також реалізовувався надзвичайно непросто. Будувались конструкції, які зовсім не пристосовані для нашої сцени в технічному плані. Доводилось шукати складні рішення для досягнення сценографічних задач. Скажімо, ті переміщення, які відбуваються на сцені під час вистави, надзвичайно складні для монтувальників з точки зору фізичних зусиль: коли 28 ліжок мають з’явитися на сцені за якихось десять хвилин — і все це робиться фактично через два маленькі входи. Втім, усі служби виконали поставлені задачі. І зараз ми розуміємо, що це був дуже важливий іспит — на те, чи стане театр на сходинку вище, ніж був учора. Зосередженість і працездатність всіх без винятку працівників дозволили досягнути результату.


Концертна організація: Львівський Національний академічний театр опери та балету ім.С. Крушельницької
Джерело: Україна молода



Додати: Share on Facebook

Інші:

На написання "Як тебе не любити, Києве мій!" батькові дали добу - Тамара Шамо
Співачка Тетяна Асадчева втекла із суду до консерваторії. І вже 10 років "іде з піснею до людей"
Kyiv Opera Theatre: директор театру Петро Качанов розповів про ремонт, ребрендинг і новий сезон
Координаторка Офісу з розробки гуманітарної політики Галина Григоренко: музична сфера - закрита, відкривати її є нашим завданням
Диригент Ярослав Шемет: "На першій репетиції треба поводитися як на першому побаченні"
Василь ВОВКУН: "Дайте нам відчуття опери нового століття"
«Доки буду викладати у Канаді, мої студенти знатимуть, де Україна»
Головний диригент оркестру Українського радіо Володимир Шейко: музика і нація - це сто відсотків об'єднані речі
Валерія БАЛАХОВСЬКА: "Орган - частина мого життя"
Чем классическая музыка обязана женщинам? Объясняет музыковед Фиона Мэддокс
120-річчя Львівської опери: Василь Вовкун розповів про сюрприз для глядачів
Оксана Линів: "У рамках фестивалю LvivMozArt можна буде почути твори трьох Моцартів"
Директор музичної школи Лисенка: ми маємо виховати аристократа і тоді буде країна аристократів, а не жебраків
Василь Вовкун: "До мого приходу у Львівську оперу аншлаги були рідкісним явищем"
Про музику як найшвидший шлях до серця
"Найкращий співак світу" Андрій Кимач: Після Консерваторії я працював на заводі у Польщі
Ми не маємо права на помилку історії пристрасті та успіху від прими-балерини Шишпор
"Iндустрій академічної музики в Україні катма"
Майкл Гуттман: "Мою скрипку звати Карло"
Секрети оперного співу та те, якою була поза сценою Євгенії Мірошниченко: розповідь її учениці
Про подальшу долю навчальних закладів естетичного освіти в інтерв'ю ZN.UA.
Музика Дилецького у знаковому просторі
«Плануємо спеціальний вагнерівський блок за участі кількох європейських театрів»
"На скрипці можна зіграти не тільки класику". Скрипаль Антон Вараниця розповів про можливості інструмента
Ольга Нагорна: «Мрію, щоб у кожному місті країни був оперний театр»
Наталія Пономарчук, шеф-диригент Київського камерного оркестру Національної філармонії України
Антоній Баришевський: "В Україні збільшується аудиторія, яка готова сприймати "складну" музику"
Головний учитель – це сцена! I ми вчимося все життя
«Керувати країною легше, ніж керувати оркестром»
Нове звучання забутої спадщини
Оркестр Національної філармонії України повернувся з гастролей по Китаю
Коли Нацрада з питань телебачення і радіомовлення оголосить форматний конкурс на 14 ФМ-частот в обласних центрах для розбудови мережі суспільного радіо «Промінь»?
Галина Бабій: концерти — це ті вітамінні ін'єкції, які підживлюють твій світогляд музиканта
Новатор Луїджі Гаджеро
Керівниця Академічної капели Українського радіо Юлія Ткач: «Не знаю досконалішого явища, ніж хоровий спів»
Німецький режисер Штурм: "Україна може більше ставити Вагнера"
Тарас Демко з Органного залу: Найскладніше – дивувати далі
Пласідо Домінго у Києві
''Щось в країні відбувається'' – прима-балерина Національної опери анонсувала '' Лебедине озеро ''
Іван Остапович: "Диригент не повинен бути ідіотом"
      © 2008-2018 Music-review Ukraine