«Плануємо спеціальний вагнерівський блок за участі кількох європейських театрів» | Music-Review Ukraine
Головна
Інтерв'ю
«Плануємо спеціальний вагнерівський блок за участі кількох європейських театрів»
«Плануємо спеціальний вагнерівський блок за участі кількох європейських театрів»
8 травня 2019, середа
Поширити у Facebook

Композитор Михайло Швед нині у Львівській опері — заступник генерального директора — художнього керівника з міжнародних зв’язків та творчих питань. Він поділився деталями підготовки вистави:


— Проект був надзвичайно складний, оскільки він міжнародний: режисер — німець, сценограф — австрієць, диригент-постановник і музиканти — українські. Ми стикнулися з багатьма проблемами, пов’язаними з вагнерівскими голосами. Це окрема специфіка підготовки: у непідготовленого співака дуже швидко сідають зв’язки, аж до тимчасової втрати голосу. Серед відібраних артистів були наші львівські, які відповідають необхідним вимогам, також ми запрошували артистів із Дніпра і Києва, а одним із виконавців головної партії став тайванець, який проживає в Австрії.

Лоенгрін був багато в чому несподіваний для нас самих із точки зору режисури і сценографії, але ми і мали це на меті, адже поставили перед собою завдання зробити постановку, цікаву одразу в кількох аспектах. Якщо ми візьмемо музичний аспект, то постановники намагалися максимально дотримуватись вагнерівської традиції. Партитура виконується за Вагнером без жодних купюр, і, до речі, це був певний виклик для львівського глядача, оскільки для нього не дуже звично, коли чистої музики — три з половиною години, а з антрактами — усі чотири.

З іншого боку, режисерське вирішення притаманне для європейського театру. Такого театру, де домінує режисер і вирішує постановку в такому, дещо постмодерному, напрямі. В Україні такого плану постановок фактично ще не було, і ми усвідомлювали, що дискусій не уникнути, хтось буде сприймати, хтось — ні. Але це спроба продемонструвати вітчизняному глядачеві, що таке сучасний театр, включивши в репертуар виставу, суголосну загально­світовим тенденціям.

Ще один аспект — сценографічний, і він також реалізовувався надзвичайно непросто. Будувались конструкції, які зовсім не пристосовані для нашої сцени в технічному плані. Доводилось шукати складні рішення для досягнення сценографічних задач. Скажімо, ті переміщення, які відбуваються на сцені під час вистави, надзвичайно складні для монтувальників з точки зору фізичних зусиль: коли 28 ліжок мають з’явитися на сцені за якихось десять хвилин — і все це робиться фактично через два маленькі входи. Втім, усі служби виконали поставлені задачі. І зараз ми розуміємо, що це був дуже важливий іспит — на те, чи стане театр на сходинку вище, ніж був учора. Зосередженість і працездатність всіх без винятку працівників дозволили досягнути результату.


Концертна організація: Львівський Національний академічний театр опери та балету ім.С. Крушельницької
Джерело: Україна молода



Інші:

Директор Метрополітан-опера Пітер Ґелб : ”Я не хочу мати культурні зв’язки з убивцями. Тому я повністю припинив таку співпрацю”
Тарас Бережанський – зірка опери й захисник неба від дронів
Раду Поклітару: Собаку хореографією не мучу
Оксана Дика святкує день народження
Львівський органний зал - місце, де живе музика
Людмила Монастирська: у часі, просторі, звучанні
Микола Точицький: «Культура — це питання безпеки. І не лише України»
Олександра Тарновська: Я вдячна, що маю можливість бути в професії
Від 86 виконавців до 17, як змінилася хорова капела «Орея»
Володимир Шейко, гендиректор Українського інституту - інтерв'ю
Поєднав сцену і зброю: оперний співак захищає небо Києва від шахедів
Магія скрипкового зізнання
Концерт "PrimaVera" в Одесі: запрошення на новий формат класичної музики (відео)
Війна викликала величезний інтерес у світі до української музики
«Із першого дня великої війни починаємо вистави з Гімну України»
"Опера Орфа — чоловічий світ, як і світ театру в Україні": Тамара Трунова про прем'єри та провокації для акторів
«Кожен точно почує щось своє»
Іван Небесний: Важливо створити якісний конкурентоздатний на світовому ринку продукт
Музика, що виховує: директор Луцької музичної школи №2 про навчання, натхнення та виклики війни
Василь Коваль: «Диригент має вести співака і підтримувати його музично»
"Музика не знає кордонів": інтерв'ю з французьким диригентом Ніколя Шавліном
Костянтин Фесенко: «Я не одразу полюбив професію оперного концертмейстера»
"Теми пов’язані з нашою майбутньою перемогою": балетмейстерка Олеся Шляхтич про вистави "Мойсей" і "Кассандра"
Музикознавиця Adelina Yefimenko та диригент Artem Lonhinov – про здійснення українських мрій, які неодмінно стають реальними
День народження української королеви скрипки з трьома прем’єрами
Культурний егрегор Олександра Шимка
«Я їхала крізь Бучу, назустріч мені їхали російські танки». Інтерв’ю з композиторкою Вікторією Польовою
Художній керівник Київської опери Петро Качанов: "Тепер у нас є абсолютно український "Лускунчик"!"
Диригент Української капели у США пояснив таїнство Різдва
Людмила Монастирська: «У співака має бути такий агент, якому можна повністю довіряти»
Герман Макаренко, диригент Національної опери України, художній керівник оркестру «Київ-Класик»
Кері-Лінн Вілсон, канадсько-американська диригентка
Василь Гречинський, художній керівник і диригент нью-йоркського хору «Думка»
«В Україні надзвичайно цінують органне мистецтво»
Віталій Пальчиков: "Одержимість ідеєю я взяв за основу..."
Анжеліна Швачка: «Оперний співак повинен мати залізну волю і залізні нерви»
Концерт заради миру: як Омар Арфуш змінює світ через музику
Диригентка Оксана Линів — про дебют в Метрополітен-опера і просування української музики в світі
"У нас іншого шляху немає, ми мусимо інтегруватися в світову культуру" – Струтинський
Йорг Цвікер: «Якщо тримати очі відкритими, життя пропонує стільки чудових речей!»
      © 2008-2025 Music-review Ukraine