Ода пісні й слову | Music-Review Ukraine
Головна
Інтерв'ю
Ода пісні й слову
Швачка Анжеліна
Ода пісні й слову
Які табу існують для Анжеліни Швачки
14 березня 2016, понеділок
Поширити у Facebook

Солістка Національної опери Анжеліна ШВАЧКА не випадково нинішнього року стала лауреатом Національної премії України ім. Тараса Шевченка.

Її вокальні партії у виставах міцно закріпили за нею статус однієї з найяскравіших вітчизняних оперних співачок, талант якої визнано не лише в Україні.

Нещодавно прийшло повідомлення про те, що артистку відзначено нагородою Італійської Республіки — Орденом Зірки Італії за особливий внесок у розвиток дружніх відносин між нашими країнами та збагачення культури обох держав.


— Анжеліно Олексіївно, більшість оперних партій з вашого репертуару ви виконуєте італійською і французькою мовами. Подивився задля цікавості лібрето вашої улюбленої опери «Кармен» Жоржа Бізе в оригіналі, де ви виконуєте партію головної героїні, і був просто спантеличений цими складними мовними конструкціями...

— Взагалі не двома, а шістьма іноземними мовами я виконую вокальні партії у різних операх. Справді, італійською — це практично увесь мій репертуар, а ще французька, англійська, німецька, іспанська і латина. З італійською простіше, бо вивчала в консерваторії, і не виникає жодних проблем щодо вимови і вивчення текстів напам’ять. Однак треба зважати й на те, що той чи інший твір створювався європейськими композиторами у різні епохи. Аби наблизитися до тих часів, потрібна певна стилізація. Готуючись, приміром, до виконання партій Амнеріс, Еболі й Ульріка з опер «Аїда», «Дон Карлос» і «Бал-маскарад» Джузеппе Верді, я їздила до Відня на майстер-класи до італійців, які, будучи автентичними носіями мови, коректували мою вимову, добиваючись характерного звучання. До речі, в практиці Національної опери України, коли відбувається постановка опери західноєвропейського автора, запрошувати на репетиції фахівців з іноземних посольств, щоб почути від них слушні поради.

— Ви працюєте на столичній сцені понад двадцять років. Гастролювали в багатьох європейських і азіатських країнах. Де за кордоном відчували себе найкомфортніше?

— Звичайно, це Італія, яку називають сучасною європейською Меккою оперного мистецтва. Можливо, мені пощастило, але в усіх країнах, де відбувалися гастролі, завжди відчувався професійний підхід до справи — в Естонії, Литві, Норвегії, Польщі... Тут, як і в інших європейських країнах, справді цінують оперу. Дуже сподобалась Японія, в якій все інше — культура, архітектура, традиції. Іноді виникало запитання: як за такої обмеженої території можна досягти колосальних результатів у будь-якій сфері суспільного життя?.. Яскраві враження лишилися в пам’яті після мого виступу кілька років тому на стадіоні Стад де Франс у Парижі, де в присутності сімдесяти п’яти тисяч глядачів я виконала партію Амнеріс з опери «Аїда» Джузеппе Верді. Організація цього грандіозного видовища заслуговує найвищої оцінки, бо все на сцені діяло як один злагоджений механізм.

— Чи були у вас огріхи у творчій кар’єрі, про які жалкуєте або волієте не згадувати?

— Огріхи є у кожного вокаліста. Адже всі ми — живі люди. На мою думку, жінці-вокалісту значно складніше, ніж чоловіку. У нас існують такі моменти, як вагітність, роди, годування груддю, це все — гормональні сплески, під час яких голос змінюється. Припускаю, що під час виступу на сцені Большого театру, де колись співала партію Кармен, я не повністю, як-то кажуть, виклалася, бо вже була на шостому місяці вагітності. Ще й на передодні вистави захворіла на грип, і температура підскочила до 38. Звичайно, я в першу чергу думала не про роль Кармен, а про дитину, яку носила під серцем...

— Як вам вдається пристосуватися до вимог режисера і диригента, водночас відстоюючи право на власне бачення сценічного образу?

— Я закінчила музичну школу по класу фортепіано, згодом стала хоровим диригентом, а вже потім на першому курсі консерваторії мене запросили до столичного оперного театру попрацювати позаштатною вокалісткою. Саме тому відчуваю у собі дуже креативне начало. Виступаючи за кордоном за контрактом, можу висловити своє невдоволення малодосвідченому режисеру-початківцю щодо його модерн-постановки. Якщо не вдається його переконати у чомусь, все одно внесу пару своїх новацій. До речі, в нашому театрі головний режисер, Анатолій Солов’яненко, на відміну від більшості його західних колег, робить дуже багато для оперних співаків, намагаючись досягти максимальної комфортності для виконавців. Що ж до диригента, то про жодну суперечку з ним не може бути мови. Це для мене табу. Єдине, що можу попросити у нього, це пришвидшити або навпаки уповільнити темп у музиці.

— Віднині до всіх ваших регалій додалося звання лауреата Шевченківської премії. Що найбільше вас вражає у творчості Тараса Григоровича?

— Зі шкільних років мене захоплювала мелодика його поетичних творів. Оскільки я ще з дитинства відчувала себе композитором, мені завжди хотілося його вірші покласти на музику, щоб вийшла пісня. Коли мені важко на душі, то беру його двотомне видання, яке стоїть у мене на полиці на видному місці, і починаю читати Кобзареву лірику. Одразу з’являється якась енергетика, а за нею і легкість. Не кожен поет може проникнути у душу людини, а лише той, кого Творець наділив силою сказаного слова...


Автор: Тарас Головко
Виконавці: Анжеліна Швачка
Концертна організація: Національний академічний театр опери та балету України імені Т.Г. Шевченка
Джерело: Газета «День»



Інші:

Роман Григорів, Ілля Разумейко: «Сучасне мистецтво, сучасна опера — це те, що відрізняє нас від росії»
«В Європі почали слухати українську музику»
Диригентка Оксана Линів: Чайковського треба українізувати
Творчий шлях композитора і диригента з Луцька Володимира Рунчака
"Вже це все набридло": співачка Монастирська про те, як замінила путіністку Нетребко і настрої за кордоном
Львівський органний зал: українські ноти, які об'єднали світ
Музика свободи і віри
"Співпрацювати з руснею не буду", — як жив і загинув в окупованому Херсоні диригент Юрій Керпатенко
Василь Василенко: “Ми повинні відроджувати й репрезентувати своє мистецтво у світі
Олександр Родін про нові творчі проєкти
Допитували всю ніч та знімали з трапа літака: оперна співачка Марія Стеф'юк розповіла, як її переслідувало КД
Сюрпризи від Ігоря Саєнка
Актор Анатолій Хостікоєв - про театр під час війни, контакт із глядачем та чому Україні не можна програвати
Єжи Корновіч про оперу «Родинний альбом»: «Європа – це велика родина»
Микола Дядюра про прем’єру та гастрольні маршрути
Раду Поклітару: “Прем’єра “Тіней забутих предків” – це подія світового масштабу!”
Цьогоріч на Шевченківську премію подали 74 заявки у 7 номінаціях: Євген Нищук про критерії та залаштунки премії
Роман Ревакович: Останнім часом мене засипають питаннями про український репертуар [інтерв'ю]
«Україна ще має відбутися як оперна держава»: розмова з першим українським композитором, який пише музику для Метрополітен-опера
Балет “Мадам Боварі” - новинка в афіші Національної опери України
Як козаки і пірати москалів били: мюзикл «Неймовірні мандри і пригоди козака Василя Сліпака»
«Забудьте про російську культуру, яка пригнічує вашу власну»
Майбутня прем`єра “Сойчиного крила” стискатиме серце глядача, — директор-художній керівник “Київської опери” Петро Качанов
Зірка, патріотка і наша сучасниця
Рок Фаргас: «Я дізнався про багатьох неймовірних композиторів України»
Музика + театр
Михайло Швед: “Розширюємо репертуарні грані новими творами, виконавцями та ідеями”
“Я ентузіаст створення нового українського репертуару”
Казка від Юрія Шевченка
Олена Ільницька: «Сподіваюсь, мій твір є моїм внеском у Перемогу»
«Маріупольська камерна філармонія відроджується у Києві», — диригент колективу Василь Крячок
“Я хочу показати слухачам нашу потужну мистецьку школу, українську самобутню культуру”
У Львові відкрити Камерну залу імені Мирослава Скорика
“Псальми війни”
"Кіт у чоботях"
“Opera Europa - це велике інформаційне і колегіальне поле”
Володимир Сіренко: “Продовжуємо активно працювати”
“Ми займаємося творчими пошуками нових форм виразності, вдосконалюючи свій професіоналізм”
На Херсонщині завершився XXV Міжнародний театральний фестиваль "Мельпомена Таврії"
Як стати людиною?
      © 2008-2024 Music-review Ukraine