Маруся Чурай - героїчна історична постать, знана і шанована піснярка | Music-Review Ukraine
Головна
Новина
Маруся Чурай - героїчна історична постать, знана і шанована піснярка
Концертний ансамбль
Маруся Чурай - героїчна історична постать, знана і шанована піснярка
25 липня 2023, вівторок
Поширити у Facebook

29 липня о 17.00 в Полтавській обласній філармонії відбудеться літературно-музична композиція за романом у віршах Ліни Костенко «Маруся Чурай».

Під час імпрези заслужена артистка України Наталія Іванченко перенесе глядачів в той час, коли жила і творила Маруся Чураївна, а заслужена артистка України Тетяна Садохіна та лауреатка міжнародних конкурсів Лідія Кретова виконають твори з пісенної спадщини Марусі Чурай та відомі українські народні пісні.


Все дійство відбуватиметься за безпосередньої участі прекрасного колективу, лауреата багатьох всеукраїнських і міжнародних конкурсів концертного ансамблю «Чураївна».
(Художній керівник – Сергій Бригида).

Мару́ся Чура́й (1625–1653 рр.) — напівлегендарна українська народна співачка та поетеса часів Хмельниччини, яка, за переказами, жила в Полтаві. Їй приписують авторство понад 20 відомих у народі пісень, зокрема, «Ой не ходи, Грицю», «Котилися вози з гори», «Засвистали козаченьки» тощо.


За переказами, Маруся Чурай народилася в 1625 (за іншими версіями — в 1628 або 1629) році в сім'ї козацького сотника Гордія, одного з провідників антипольського повстання.


Після смерті батька, котрий був одним зі старшин під час Повстання Острянина та в 1638 році як бунтівник спалений на багатті у Варшаві[4], залишилася жити з матір'ю в Полтаві. Їхній будинок стояв на березі Ворскли, неподалік Хрестовоздвиженського монастиря, що зберігся досі.

В юності дівчина мала багато залицяльників, серед яких був молодий козак Іван Іскра, але своє серце вона віддала Грицеві Бобренку (за іншими версіями — Гриць Остапенко), сину хорунжого Полтавського полку, з яким згодом таємно заручилася. Зі спалахом Хмельниччини в 1648 році Гриць вирушив на війну, обіцяючи повернутися. Дівчина чекала на нього 4 роки.


Проте коли Гриць повернувся до Полтави, він вже не звертав уваги на Марусю, бо покохав іншу, Ганнусю з заможної полтавської сім'ї.

Зраджена дівчина не витримала втрати та вирішила отруїти себе зіллям, яке вона таємно взяла в місцевої бабусі-відьми, але яке випадково випив Гриць.

Улітку 1652 року полтавський суд засудив Марусю до страти, але її амністували універсалом Богдана Хмельницького, який приніс Іван Іскра.


Текст універсалу: «В розумі ніхто не губить, кого щиро любить. Отже, і карати без розуму не доводиться, а тому наказую: зарахувати голову полтавського урядника Гордія Чурая, відрубану ворогами нашими, заради чудових пісень, що вона їх складала.

Надалі ж без мого наказу смертних вироків не здійснювати. Марусю Чурай з-під варти звільнити».

Для покути дівчина ходила на прощу до Києва, але повернувшись у 1653 році до Полтави, померла у віці 28 років, не перенісши смерті коханого (за іншими даними — в 1652 році в Полтаві від сухот невдовзі після амністії або стала монашкою одного з українських монастирів)…

Шануємо і пам’ятаємо свою історію задля щасливого майбутнього нашої незалежної України!







Колективи: Концертний ансамбль "Чураївна"
Концертна організація: Полтавська обласна філармонія



Інші:

Всеукраїнський фестиваль камерної музики «Pro│PHIL-music» запрошує меломанів
За лаштунками майбутньої премʼєри «Київ Модерн-балету»
У Харкові до Дня Європи в метро грав симфонічний оркестр
У Сумській філармонії - концерт пам'яті Олени Когут, яка загинула на Вербну неділю
Від початку повномасштабного вторгнення близько 20 виконаців Нацфілармонії виїхали за кордон
Поклін Матері
Камерата, концерт Ігоря Шамо (до 100-річчя від дня народження)
У Харкові покажуть оперу «Енеїда» Миколи Лисенка, яку не ставили в Україні понад 50 років
У Києві відбудеться ХХ Конкурс молодих акторів імені Івана Франка
В оперному театрі Дніпра з величезним успіхом відбулася прем'єра мюзиклу
Самбірська дитяча музична школа відзначила 70-річний ювілей
Музика для благодійної мети: концерт INSO-Lviv зібрав кошти на підтримку військовослужбовців
У Тернополі з'явився найбільший у світі фотопортрет Соломії Крушельницької
Травень у Музеях Соломії Крушельницької та Станіслава Людкевича: музика, пам’ять, натхнення
Львівський органний зал дарує квитки піаністам
Кантата-симфонія «Кавказ»
Музика, що об’єднує континенти: у Чернівцях відбувся міжнародний благодійний концерт класичної гітари
На війні загинув балетмейстер і хореограф Віктор Войников
5 травня день народження Богдани Фроляк
Максим Ковтун - актор театру загинув на фронті
Вперше у Чернівцях – «RIZOL QUARTET»!
Події травня від Національного будинку музики
Свято зірок Одеської опери в Запоріжжі
KharkivMusicFest-2025: Мистецтво, що відлунює в серці війни
Симфонічний оркестр львівської філармонії виступить на фестивалі "Українська весна" у Стокгольмі
Прем’єра в Україні: «Листи до друзів» Гії Канчелі
5-7 травня в Національній музичній академії України імені П. І. Чайковського відбудеться третій Skoryk FEST
У Київській опері покажуть унікальний балет, де танець створює музику
Оголошено імена переможців конкурсу “Стежками Каменяра”
Львівська національна опера презентує нову виставу-трейлер для сімейного перегляду — «Гра в оперу»
Травень емоцій у Львівському органному залі
Травнева афіша Національної опери України
Травень у Національній філармонії
Танго у Львівській філармонії: музика кохання й національної пам’яті
29 квітня у світі відзначається Міжнародний день танцю
Музика, яка надихає. Звук, що дихає життям
44-й фестиваль "Віртуози": класика, прем’єри та магія живого виконання
Вокальний травень у Львівському органному залі та Музею Соломії Крушельницької
Зіркові прем'єри та зіркові колаборації «Київської камерати» у травні
План-календар фестивалю "Київські музичні прем’єри-2025"
      © 2008-2025 Music-review Ukraine




File Attachment Icon
120125_759.jpg