Чим дивував меломанів Мюнхенський оперний фестиваль-2016? | Music-Review Ukraine
Головна
Огляд
Чим дивував меломанів Мюнхенський оперний фестиваль-2016?
Черкашина-Губаренко Марина
Чим дивував меломанів Мюнхенський оперний фестиваль-2016?
У пошуках актуальності
2 серпня 2016, вівторок
Поширити у Facebook

Оперний театр у всі часи розвивався між двома крайностями. З одного боку, оперу вважали мистецтвом консервативним, поверхневим, схильним до зловживання зовнішніми ефектами. Нісенітниця деяких оперних сюжетів висміювалася пародистами і одержала назву оперної вампуки.


АСКЕТИЧНИЙ І СТРИМАНИЙ ПРИНЦИП СУЧАСНОГО РЕЖИСЕРСЬКОГО ПРОЧИТАННЯ БУВ ПРОДЕМОНСТРОВАНИЙ У ФЕСТИВАЛЬНІЙ ПРЕМ’ЄРІ ОПЕРИ Ф. ГАЛЕВІ "ЖИДІВКА" / ФОТО НАДАНО ОРГАНІЗАТОРАМИ ФЕСТИВАЛЮ

З другого боку, у створенні оперного жанру брали участь рафіновані інтелектуали флорентійської камерати, які вірили у високе призначення нового виду мистецтва і у його здатність піднятися до рівня кращих зразків античної трагедії. Ці переконання у подальшому стверджували всі визначні оперні реформатори, починаючи з К.В. Глюка і завершуючи сміливими новаторами минулого століття.

Підняти статус опери як мистецтва глибокого і впливового прагнуть сучасні режисери, творці так званого режі-театру. Їх експерименти з осучаснення класичних творів викликають гарячі дискусії. Однак у кращих постановках вдається відкривати у відомому матеріалі нові смисли, пов’язані з актуальними проблемами сьогоднішнього складного світу.

Режисерському оперному театру властиве захоплення новітніми технічними досягненнями і широке використання медіатехнологій. Акцент нерідко переносять на видовищний бік вистави.

КИТАЙСЬКА ЕКЗОТИКА І ВІЗУАЛЬНА АГРЕСІЯ

Перебільшена увага до технічних новацій, використання методів, розповсюджених у шоу-бізнесі, може мати негативні наслідки і відсунути на другий план музику та її зміст. Саме так сталося у мюнхенській постановці опери Дж. Пуччіні «Турандот», буквально перенасиченій зоровими враженнями і зовнішніми ефектами. Китайська екзотика сюжету відбилася у строкатих кольорах костюмів, гіперболічних атрибутах східного колориту, сучасних світлових рекламах.

Зовнішня візуальна агресія сполучалася із самодостатніми елементами концертного видовища — виступами повітряних гімнастів, виїздами учасників масовки на роликах, танцями стилю хіп-хоп, постійними змінами відеопроекцій і навіть використанням 3D-зображень. Виставу втілила відома іспанська постановочна група Ла Фура дельс Баус. Її учасники починали свій шлях як творці перформансів і вуличних дійств. Однак уже майже два десятиліття група одночасно працює над оформленням оперних вистав на різних світових сценах. Результати бувають надзвичайно переконливими, як, наприклад, при постановці у Барселоні у 2007—2008 роках тетралогії Р. Вагнера «Перстень нібелунга». Однак у «Турандоті» відтворення сучасного медіапростору у його глобальному східному варіанті ніби перетворилося на самодостатню задачу. У джунглях гігантського міста розваг і жорстоких видовищ загубилася зворушлива історія самовідданого кохання маленької рабині Ліу (російська співачка Ірина Лунгу). Прямолінійною здалася і диригентська інтерпретація Ашера Фіша.

МІЖ ФАНАТИЗМОМ І МИЛОСЕРДЯМ

Зовсім інший, аскетичний і стриманий принцип сучасного режисерського прочитання був продемонстрований у фестивальній прем’єрі опери Ф. Галеві «Жидівка». Цей твір свого часу був популярним не лише у Парижі, де він народився і дав початок жанру великої французької опери на історичні теми. Опера входила до репертуару і українських театрів. У важких умовах після громадянської війни, коли театри ледь виживали, у листопаді 1922 р. на харківській сцені з успіхом пройшла постановка «Жидівки», у якій видатним інтерпретатором партії Єліазара став відомий український тенор Ю. Кипоренко-Даманський. У наступних сезонах до нього приєдналася яскрава виконавиця партії Рахилі М. Литвиненко-Вольгемут. Тричі з’являлася опера Ф. Галеві у афіші Одеського оперного театру. Один раз її навіть співали на ідиші, який тоді радянська влада визнавала як мову єврейської національної культури. Історія постановок «Жидівки» надовго перервалася у зв’язку з гострими політичними подіями. У Німеччині твір підпав під заборону з перемогою націонал-соціалізму. Остання постановка в Україні відбулася у передвоєнний сезон на одеській сцені, і з того часу в українських театрах опера не ставили.

Баварська державна опера повернулася до колись надзвичайно популярного твору після 85-річної перерви. Іспанський режисер Каліксто Бієту, німецький сценограф Ребекка Рінгст, художник по костюмах Інго Крюглер, французький диригент Бертран де Біллі зробили наголос на гострій актуальності опери Ф. Галеві у сучасному світі, який роздирають релігійні протиріччя і конфлікти на релігійному ґрунті. За словами режисера, його цікавила не стільки протилежність релігійних уявлень, обрядів і ритуалів християн та іудеїв, на яких за сюжетом тут спрямована агресія натовпу, скільки їх схожість. У конфліктному зіткненні фанатизму і ненависті із милосердям та любов’ю перемога останньої стверджується у вчинках двох жінок-суперниць Рахиль і Євдоксії (Олександра Курчак, Віра-Лотта Бьокер). Саме вони, іудейка та християнка, які належать до ворожих станів та протилежних соціальних прошарків, виявилися здатними подолати почуття помсти і врятувати життя коханого чоловіка, пробачити йому зраду і обман. Як наголошував апостол Павло, це той випадок, коли сила духу проявляється у слабості.

На відміну від цього, непримиримістю завершується зіткнення двох чоловіків. Обидва вони, безправний іудей Єліазар і могутній кардинал Броньї, колись пережили трагічні події у особистому житті, під час яких відбулася їхня давня зустріч. Тепер лише Єліазар знає і може відкрити кардиналу таємницю спасіння його доньки, яку він вважав померлою. Однак ненависть до християн, винних у знищенні його синів і у вигнанні з Риму, стала сенсом життя Єліазара. Колись він спас маленьку доньку Броньї і виховав як власну дитину. Та попри любов до Рахилі, яка вважає його справжнім батьком, бажання помсти перемагає, і він власноруч відправляє її на смерть. Інтерпретація цього складного образу стала незвичним творчим завданням для відомого тенора Роберто Аланья, у репертуарі якого переважали постаті палких юних коханців. Виразно вирішений мізансценічно і виконаний з психологічною глибиною Роберто Аланья і Айно Енгером-Броньї кульмінаційний дует-двобій чоловіків. Принижений і розчавлений Броньї молить про милосердя, якого не залишилося у спаленій ненавистю душі іудея.

У виставі багато символіки, алюзій до євангельських мотивів. Постановники відмовилися від пишнот і ефектних костюмних сцен великої постановочної опери, від розгорнутих балетних епізодів. Костюми і декорації витримані у темних тонах, на тлі яких виділяється лише зелене плаття Рахилі. Вирішення хорових сцен нагадує функції хору у жанрі пансіонів. Історія Христа як агнця, невинної жертви релігійного фанатизму повторюється у світі у різних варіантах. І поки що ніхто так і не знайшов відповіді на запитання, як вилікувати фанатиків?


Автор: Марина ЧЕРКАШИНА-ГУБАРЕНКО
Музикознавці: Марина Черкашина-Губаренко
Джерело: day.kyiv.ua



Інші:

У Лондоні вперше пролунали твори львівських композиторів
Про владу, кохання та підступність
Вперше в Україні презентували легендарний бродвейський хіт “Чикаго”
Симфонічні твори Станіслава Людкевича
Прем'єра симфонії - сорок років згодом
У Таллінні відбувся благодійний концерт класичної музики "Перетин культур"
В філармонії Одеси відбудеться концерт кларнетиста Ксіди та оркестру під керівництвом Шаврука
Французький органіст Жан Марі Леруа виступив на ІV фестивалі органної та камерної музики "Sounds of BACH" у Чернівцях
У Дніпрі завершився Міжнародний музичний конкурс
До Тернопільської філармонії завітав Шуберт зі своєю "Шубертіадою"
Сценографічна спадщина Євгена Лисика
У Страсбурзі відбувся концерт за участі українського оркестру та дитячих хорів
«Від бароко до класицизму»: музиканти оркестру «Ars – Nova» порадували миколаївців гарною музикою
У Ніжинській музичній школі на благодійному концерті зібрали 10 тисяч на тепловізор
Фотомиті "Київської пекторалі". Подія, яка вже стала історією
"Вечір української музики" у Кропивницькому
Маріупольський оркестр «Ренесанс» взяв участь у великому концерті в Італії
Музичний символ солідарності: на другу річницю великої війни оркестр Львівської філармонії виступив у Варшаві
"Музика без меж": у Дніпровській академії музики провели Міжнародний фестиваль академічного музичного мистецтва
Сучасна академічна музика та саунд-перформанси в іменах — 11 українських композиторів, чиї концерти не варто пропускати
Від Бетховена до Скорика: пам’ять Небесної сотні в Харкові вшанували музикою
“Музичні мости”
Полтавська обласна філармонія презентувала програму «Присвята Астору П’яццолі».
Абстракція в дикому вигляді: The New York Times про українську оперу Chornobyldorf
У Києві показали сучасний балет «Д.І.М.» про вимушену міграцію
У Львові під час концерту колядок і щедрівок хор "Дударик" зібрав понад 80 тисяч для військових
У "Карнегі-хол" у Нью-Йорку прозвучали твори відомих українських композиторів
Прем’єри та присвяти на концерті «Тиха молитва» у Львівській філармонії
З 3 по 8 січня у філармонії пройшов перший цьогорічний фестиваль органної та камерної музики «Bach Contemporary». Цьогоріч фестиваль представив публіці 8 різноманітних концертів обʼєднаних генієм Баха
"Мрії щасливого року": артисти Запорізької філармонії порадували глядачів ще однією прем"єрою
Ансамбль "Полтава" обласної філармонії відтворив на сцені різдвяні традиції
27 грудня у знаменитому будинку Роліт відбулась прем’єра перформансу-променаду «Гра в хованки з паном Лятошинським»
"Нове Різдво" хору ім. Бортнянського
«Котигорошко проти вікінгів»: ПРЕМ’ЄРА ВИСТАВИ
Напередодні Різдва у великій залі Ніжинської музичної школи відбувся святковий благодійний концерт на допомогу ЗСУ
Дивовижна прем'єра на Святвечір: у філармонії відтворили концертну програму капели Кошиця
"Сойчине крило": через 67 років після прем'єри повернувся на сцену балет Анатолія Кос-Анатольського на сюжет новели Івана Франка
У харківському метро пройшли концерти зірок оперного театру
Концерт юних віртуозів
Культурна дипломатія в дії
      © 2008-2024 Music-review Ukraine