Гія Канчелі: «Я дуже хочу щоб ми, – і українці, і грузини, – звільнилися від опіки старшого брата» | Music-Review Ukraine
Головна
Огляд
Гія Канчелі: «Я дуже хочу щоб ми, – і українці, і грузини, – звільнилися від опіки старшого брата»
Василевич Юрій
Мимрик Михайло
Москаленко Олександр
Гданський Сергій
Муніципальний камерний хор
Київський камерний оркестр
Київський квартет саксофоністів
Муніципальний камерний хор
Гобдич Микола
Кофман Роман Ісаакович
Пірієв Олександр Валерійович
Гія Канчелі: «Я дуже хочу щоб ми, – і українці, і грузини, – звільнилися від опіки старшого брата»
У Національній філармонії відбувся концерт музики видатного грузинського композитора – Гії Канчелі, який в серпні цього року святкуватиме свій 80-річний ювілей
19 травня 2015, вівторок

Концерт був організований з ініціативи Національного порталу академічної музики «Music-review Ukraine» за сприяння Міністерства культури України та підтримки Посольств Бельгії, Грузії та Латвії в Україні.

Нагодами для проведення концерту стали Дні Європи в Україні, а також 30-ліття творчої діяльності Київського квартету саксофоністів.

концерт музики видатного грузинського композитора – Гії Канчел

Симфонічна творчість Гії Канчелі добре відома київським слухачам – раніше у нас виконувались, переважно, його симфонії, звучав «Стикс» (для альта, хору і симфонічного оркестру). Менш відомою, однак, є його камерна творчість, і якщо оркестрова палітра Гії Канчелі стала для нас вже звичною, то камерна – вражає, як подих свіжого повітря.

Композиторський стиль Канчелі добре впізнаваний. Це – прозора й проста фактура; секундові ходи в мелодії, причому часто повторювані – як інтонації подиху або ж інтонації питання; чиста гармонія, переважно мінорна (дисонанси якщо і з’являються, то скоріше за рахунок нашарування ввідних тонів на основну гармонію); дуже повільні темпи; і переважно дуже тиха динаміка, з якої лише інколи виростають контрасні динамічні, але дуже короткотривалі епізоди.

Для камерної музики, де кожен голос чутно, мов через збільшуване скло, її виконання потребує особливої майстерності. Тут неможливо «заховатися» за сусіда, або зіграти музичну фразу якось між іншим. Кришталево прозора фактура, повільний темп і ретельно вивірена гармонія робить буквально кожну ноту твору подією, яку треба пережити від початку і до кінця.

Камерний хор «Київ» під орудою Миколи Гобдича, завдяки величезному досвіду, набутому в записах музики класичної епохи – А. Веделя, М. Березовського, С. Дегтяревського, – став ідеальним вибором для цієї непростої задачі. Завдання хора в камерних творах Канчелі багатоманітні – це і витримані гармонічні педалі, в яких не можна дозволити собі з'їхати бодай на один цент, це і повторювані секундові інтонації, які мають звучати дуже виразно, але і не перейти межу естетики високого, це і тонке нюансування в межах piano протягом значного проміжку часу. З цими завданнями «Київ» впорався блискуче.

В творі «Amao Omi» («Війна – безумство») композитор використовує унікальне поєднання хору, квартету саксофонів і ударних інструментів. Гнучкість, з якою хорове звучання поєднувалося зі звучанням саксофонів була вражаючою. Імовірно для виконавців задача є з непростих – з одного боку вокалістам слід наслідувати інструменталістів, робити свій голос «інструментальним», а з іншого саксофоністам – буквально забути про джазове обличчя свого інструменту. Ударні інструменти, як це і властиво Гії Канчелі, використані лаконічно, але теж яскраво – м'який вібрафон, який дає гармонію, безодньої глибини звук великого барабану і дзвінкі металеві гонг і там-там.

Натомість «Колискова сонця», написана для хору a capella, має іншу унікальність – текст цього твору складається лише з одного слова, проте співається це слово 27 мовами світу, серед яких і українське – «Сонечко». Сам автор свій задум пояснює так:

«Я провів більшу частину мого життя в країні, де Сонце милосердно світить майже постійно. Але сьогодні, мешкаючи в Бельгії, де погода переважно похмура, тим не менш я постійно відчуваю Сонце, навіть якщо його присутність непомітна. Наявність Сонця стверджує життя. Я не здивуюсь, якщо у дитини з'явиться бажання заспівати колискову Сонцю, що заходить. Незалежно від мого поважного віку, і в мене інколи виникає таке дитяче бажання….» – зазначив маестро Канчелі.

Другий відділ був присвячений інструментальній музиці. На сцені з’явився камерний оркестр під орудою Романа Кофмана. А перед звучанням музики на свенп з’явилися співорганізатори концерту посли Бельгії, Грузії та Латвії на чолі з Віце-Прем’єром – міністром культури України В’ячеславом Кириленком. А майже бездоганна українська мова у вітальних словах іноземних партнерів викликала особливе захоплення залу.

Камерний оркестр презентував два різні за характером твори – «Нічні молитви» і видому «Маленьку Данеліаду». Перший з них – для соло саксофона з оркестром, сольну партію виконав відомий столичним слухачам Юрій Василевич.

Якщо «Нічні молитви» можна цілковито віднести до напрямку «серйозної» музики, то «Данеліада» (назва твору походить від імені грузинського режисера Г. Данелія) для камерного оркестру - це своєрідна сюїта з музики до кінофільмів, те, що інколи називають «третім напрямком».

Таке зіставлення стало дуже цікавим. При тому, що відмінність жанрів, і навіть відмінність призначення накладають свій відбиток на стиль твору, авторський стиль, ті риси, про які ми писали на початку статті – все одно залишаються константою. В тому числі безкомпромісно висока якість музики. «Данеліада» немов дає ключ до розуміння «серйозної» музики – фактично ті ж прозорі гармонії, фактура, і навіть схожа мелодика, лише в легшій формі.

Цікавими є свідчення самого композитора:
«Георгій Данелія і Гідон Кремер з’явилися в моєму житті в різний час з інтервалом в три десятиліття. Впевнений, що без них моє життя склалося би інакше. Почавши працювати з Г. Данелією ще в 60-ті, я поступово й інколи болісно осягав ремесло, вдосконалюючись від фільму до фільму в прагненні досягти тієї граничної простоти, про яку мріяв завжди.

І все, чому мене навчило життя (а також Г. Данелія), я почав втілювати в твори, які згодом мені пощастило писати для Г. Кремера протягом останніх десяти років. Ось чому я був дуже радий можливості висловити свою безмежну вдячність двом великим майстрам – Г. Данелії і Г. Кремеру (як ідея, так і назва належать Г. Кремеру), тематичною основою якої є музичні образи з фільмів «Кін-Дза-Дза» і «Сльози крапали». Для мене Маленька Данеліада особливо дорога ще по одній причині: в ній я постарався показати, що в моїй музиці не завжди «крапають сльози», інколи я вмію й посміхатися.»

Закінчення концерту було не менш зворушливим – автор піднявся на сцену, подякував усім за увагу і висловив дуже актуальне побажання – «я очень хочу чтобы мы – и украинцы и грузины – освободились от опеки старшого брата». Останні слова буквально потонули в бурхливих оплесках київської публіки.

P.S. на наступний день після концерту, 15 травня, Юрію Василевичу, керівнику Київського квартету саксофоністів, і одному з ключових ініціаторів організації його історичного концерту виповилося 64 роки.

Щиро бажаємо Юрію Володимировичу міцного здоров’я, творчої наснаги та очікуватимемо на нові вражаючі виступи його колективу вже у недалекому майбуньому.


Автор: Андрій Бондаренко
Колективи: Муніципальний камерний хор "Київ", Київський камерний оркестр, Київський квартет саксофоністів, Муніципальний камерний хор "Київ"
Виконавці: Юрій Василевич, Михайло Мимрик, Олександр Москаленко, Сергій Гданський
Диригенти: Микола Гобдич, Роман Кофман
Діячі мистецтв: Олександр Пірієв
Концертний зал: Колонний зал ім. М.В. Лисенка Національної філармонії України



Додати: Share on Facebook

Інші:

У Львові презентували виставку про відомого композитора Станіслава Людкевича
Філармонія-церква-костел: оригінальний концерт у Чернівцях
Музиканти з восьми країн джазували у Луцьку та Рівному
Як скрипаль-віртуоз Назарій Пилатюк привітав маму з Днем сина
У Ковелі пройшов традиційний вечір української музики
Перший фестиваль LvivMozArt у фактах та цифрах
Культурний вечір або 100 хвилин музики та нічна прогулянка замком Паланок
Музика у старому місті
Виступ харківських гітаристів відкрив національний мистецький фестиваль "Кропивницький 2017"
Органісти з України, Італії, Франції, Молдови, Великої Британії, Польщі радували чернівчан у серпні
Мова музики
Аншлаг у Львівській опері: Новий театральний сезон відкрито прем’єрою опери «Дон Паскуале»
Експресіонізм vs імпресіонізм у Віденській опері
Гра і опера
Взяв би я бандуру...
Джаз на Дніпрі: далі буде!
Мюнхенські прем’єри
У Чернівцях італійського органіста під час концерту вдягнули у вишиванку
Вічність у Маріїнському парку: у Києві відбувся чарівний концерт класичної музики просто неба
«Тангойзер» Ріхарда Вагнера у режисурі Ромео Кастелуччі
Її звуть Мімі...
Фестиваль «Джаз на Дніпрі-2017″, день перший
Рівненська обласна філармонія завершила концертний сезон
В Коломаку відбулася прем’єра опери «Мазепа» у форматі open air
«Я працював протягом року»
Українські та швейцарські митці обмінювалися досвідом на теренах Хмельницького
У Львові влаштували прем'єру опери Доніцетті «Дон Паскуале» із світловими проекціями
Золота клітка для «Мазепи»
На черкаських майданчиках зазвучала нова українська академічна музика
«Червона калина» зазвучала як ліричний гімн
Джазові варіації на задані теми
«Ніч у Луцькому замку»: європейські зірки та українські легенди
Black sea music fest 2017: музичні відкриття
У Софійському соборі заспівала оперна зірка
Варшавську публіку заворожила українська класична музика
У Львові показали стрічку про загиблого в АТО оперного співака Василя Сліпака
Ах, як танцювала на пуантах Проня Прокопівна!
У Харкові відбулася прем’єра опери «Мазепа»
Odessa Classics за три роки став подією в класичній музиці
У балеті "За двома зайцями" декілька Голохвастових
      © 2008-2017 Music-review Ukraine. Усі права застережено. При цитуванні інформації посилання на Music-review Ukraine обов'язкове



File Attachment Icon
35.jpg