|
|
Іван Карабиць і його пісенний вернісаж
Це була грандіозна ідея – відзначити 70-ту річницю незабутнього Івана Карабиця виконанням найпопулярніших його творів
26 вересня 2015, субота
Поширити у Facebook
Адже композитор, добре відомий як академічний автор (опера-балет, кантатно-ораторіальний, симфонічний, камерний жанри) і організатор найвизначніших подій у музичному житті країни, був одночасно видатним мелодистом. На цьому наголосив у спогадах про давнього друга й співавтора уславлений поет Борис Олійник. Разом із численними слухачами, котрі вщерть заповнили зал Національного палацу мистецтв «Україна», серед яких були присутні й інші відомі поети-співавтори Івана Карабиця, його колеги, учні та шанувальники, він насолоджувався 5 вересня концертом «Мадонна Україна».
Загалом прозвучало 20 пісень композитора (лише невелика частка його яскравої вокальної спадщини) і дві увертюри у виконанні Державного академічного естрадно-симфонічного оркестру України під керівництвом сина автора – всесвітньо відомого диригента Кирила Карабиця.
Як і обіцяв молодий стильний ведучий, концерт був «теплим, дружнім, світлим, неформальним». Велике позитивне враження від нього залишилось завдяки вдало складеній програмі з контрастним чергуванням співаків, символічно оформленій сцені (нічне зоряне небо, ніби мистецький шлях у вічність). Згадки про перших виконавців супроводжувались їхніми фото й відео на екрані, де ми також бачили диригента анфас, так само відчуваючи себе учасниками концерту. Окремі «браво» – за супераранжування, віртуозність звукорежисера…
Нові та добре відомі імена співаків, особиста інтонація кожного склались у різнобарвний музичний вінок. Підкуповувала теплом Марина Одольська («Подаруй свою любов», «В парі линуть голуби»), хрестоматійні образи втілив Василь Лазарович («Надія, віра і любов», «Заспівай мені, поле»). Оксана Білозір стала ще чарівнішою, ніж у юності (подорож у часі з її синхронним давнім відео «Лечу до тебе»). Після поіменного привітання присутніх воїнів АТО пісня «Спасибі, солдати» була доречною у виконанні учениці славетної Євгенії Мірошниченко, неодмінної учасниці всіх концертів із творів Івана Карабиця Тамари Ходакової. Філософським роздумом прозвучав «Батьківський поріг» завдяки Дмитру Гордону. Слова наступної пісні – «щоб жилось по правді, щоб жилось у мирі», озвучені Мілою Нітич, були якнайактуальнішими.
Іван Федорович у житті й творчості виявив себе як щирий патріот, любов до Вітчизни йшла у нього з самого серця. Ми відчули це, зокрема, в пісні «Де вітер трави колише», до якої Діля – учасник проекту «Танок на майдані Конго» – додав особистий штрих (джазовий вокаліз), а також у мелодійній «Вийду, вийду зранку в поле», виконаній перспективною Мар’яною Головко.
Музика Карабиця кожному вокалісту дозволила розкрити свої можливості – тонкі нюанси з’явились у Віктора Павліка («Ти подумай, Париж»), дівоча мрійливість – у Марії Бурмаки («За річкою тільки вишні»). Саме з піснями Івана Карабиця «Де по дзеркальній озер блакиті» й «Серенада» пов’язав повернення до України соліст Гамбурзької опери Віктор Рудь.
Поезія Юрія Рибчинського надихнула композитора на одну з тих мелодій, почувши яку, ніколи не забудеш – «У тебе є своя земля», особливо у новій інтерпретації талановитої випускниці Київського інституту музики імені Рейнгольда Глієра Злати Огнєвіч. А коли Олексій Шпортько виконав «Дніпровську воду», зал завмер, – адже ця пісня полетіла в світ із голосу його батька. Молодий співак продовжив виступ однією з найкращих пісень про столицю – «Мій Києве» на слова Віктора Герасимова, яка вирізняється шляхетною глибиною, національною визначеністю.
Диригент сідає за рояль, щоб особисто грати з оркестром під час співу Джамали. Перлина «Мати наша – сивая горлиця» і рухлива «Коли прилинуть бригантини» з імпровізацією у безмежному діапазоні викликали шквал емоцій.
Фінальна молитва «Дивлюсь на твоє обличчя, мадонно – Вкраїно», натхненно виконана після єдиної репетиції Сергієм Бабкіним, була більше ніж піснею про «святу і розп’яту»: це – клятва, написана ніби сьогодні й саме для нас. Твір, що дав назву концерту, викликав синхронний катарсис у всіх присутніх і підтвердив, що музика Івана Карабиця завжди буде звучати як гімн красі, людяності та рідній землі.
Автор: Олена Галузевська
Виконавці: Тамара Ходакова
Диригенти: Кирило Карабиць
Композитори:Іван Карабиць
Джерело: music.cultua.media
|