|
|
Історія про війну без романтики та пафосу
24 червня на сцені Національного театру ім. І. Франка відбудеться прем’єра експериментальної вистави-перформансу
18 червня 2024, вівторок
Поширити у Facebook
”DOMUM” Національного хору імені Г. Верьовки у постановці молодої режисерки Олесі Шляхтич.
Про те, як протягом двох років, поступово, народжувався цей проєкт, про музично-драматичну складову, модерну хореографію, спільну роботу з прославленим колективом і зірок, які долучаться до вистави ”DOMUM” - ця розповідь напередодні прем’єри.
ЕКСПЕРИМЕНТ ДЛЯ ЛЕГЕНДАРНОГО КОЛЕКТИВУ - ХОРУ ІМ. Г. ВЕРЬОВКИ
”Повномасштабна війна та обставини, які нині відбуваються в нашій країні, стали поштовхом зробити музично-хореографічну виставу “DOMUM” (”Дім” латиною), - каже балетмейстер-постановник, автор лібрето, ідеї та режисер вистави, виконавиця однієї з головних балетних партій – Олеся ШЛЯХТИЧ. - Це історія про героїзм кожного українця під час війни, про кохання та дитинство, про сміливість та відданість, проспівана мовою сучасного сюжетного балетного перформансу та української фольклорної музики в обробці Національного хору ім. Г. Верьовки.
За десять років ця кривава війна “постукала” у двері практично кожної української родини! Наша вистава про кожного чоловіка і кожну жінку, про кожний донат, про кожний подих і про події, які нині відбуваються в Україні.
У центрі історії — чотири пари, чотири історії кохання. Вони різні. Тут про кохання зовсім юних, кохання дорослих військових, про зрілу любов. В історії є місце чоловічій парі. Є жінки-кохані, жінки-військові. Також це історія про війну без романтики та пафосу. Щоб написати цю частину, я проводила інтерв'ю з друзями-військовими, розпитувала про думки перед боєм. Мені пояснювали, що багато залежить від самої людини, яка в неї посада, рід військ, бо в піхотинця будуть одні думки, у снайпера інші.
Перед боєм не думають про героїзм і захист країни. У цей момент людина бореться зі страхом, організм виробляє адреналін. І от кожен з героїв нашої вистави перед останнім боєм танцює свій монолог. Хтось хоче до мами, хтось — до жінки, хтось — просто не хоче бути тут, когось нудить... У війні мало поетики та героїзму... Є страх, безумовно, відчай та біль, є смерть та повно смутку, проте кожен, хто опинився в цих жахливих умовах і, переборюючи природні інстинкти самозбереження, має нетлінну силу волі в душі і йде на захист України - за визначенням безумовно Герой. Усі лінії персонажів, що виконані балетом у виставі - це різні психотипи воїнів, які перемагають страх і зі зброєю в руках б’ються за наші життя..
Цей творчий проєкт є експериментом для легендарного колективу - Хору ім. Г. Верьовки, який цьогоріч відмічає свої 80-річчя. Хочу подякувати всім учасникам дійства за співпрацю. До речі, у наступних показах я вийду на сцену, як танцівниця, а ще до “ DOMUM” згодилась долучитись всесвітньо відома оперна співачка Людмила Монастирська, яка наживо виконає три українські народні пісні (зокрема, “Ой у полі вітер віє”, “ Ой чий то кінь стоїть”...). У майбутньому у нас є плани, аби показати це дійство на сцені Одеського національного театру опери і балету (вже є попередня домовленість з головним диригентом цього колективу - Василем Ковалем).
Нині ведомо перемовини з деякими зірками Балетної трупи Національної опери України, щоб вони (в одному з показів) виконали танцювальні партії нашої вистави-перформансу. У нас є надія, що “DOMUM” стане тим творчим, українським “продуктом” який зацікавить у майбутньому й закордонних продюсерів.
Під час народження нашої вистави ми шукали цікаві творчі рішення, драматичну складову сюжету, аби спів, жива музика оркестру й танець разом складали потужне дійство про наше сьогодення... Наприклад, подушки є елементом сценографії та реквізиту постановки. Чому подушки? Я вважаю, що показувати зброю на сцені - це не комільфо. Ми відмовились без бутафорії. Частину сцени займає поміст, де стоїть хор, а для танцівників лишилося не так багато місця для передачі динамічної хореографії дійства. За сюжетом подушку чоловіку, який йде воювати, дає його кохана жінка. Потім, герой опиняється у таборі й подушка стає елементом для тренування, барикадою, навіть зброєю, а коли герої гинуть, то вона розривається і вилітає Душа... Подушка - це символ дому й оберіг від коханої людини.
Хореографічна мова вистави... Я вже вісім років працюю в техніці модерн (Олеся є засновницею Театру танцю OSDC, керівниця та режисерка-постановниця. Поштовхом до цього кроку стало її бажання створити якісний український модерн-балет, який достойно інтегрується у світовий авангард і створити осередок формування національної свідомості як всередині, так і ззовні концертної діяльності - Т. П.). Це моя хореографічна мова, якою я розмовляю, презентуючи свої постановки. Під час репетицій згадала, як у 2006-2011 рр. сама вчилася у Хореографічній школі ім. П. Вірського, опановуючи мистецтво народного танцю, і в цю постановку включила кілька елементів із народної танцювальної спадщини.
Дуже складною роботою стала музична драматургія вистави, яку ми робили спільно з Андрієм Семеляком, керівником оркестру, (композитори - Кирило Бородін та Марія Хмельова) та Олегом Пилипом, головним хормейстером. До речі, над створенням музичної партитури ми працювали два роки, яка писалася “під ногу”, “під руку”, під сюжет вистави. Коли вже з готовими нотами я прийшла до керівництва Хору ім. Г. Верьовки, то виявилося, що це лише частина роботи... а ще потрібно зробити аранжування. Партитуру адаптував Тимофій Старєнков. Вийшло велике, багатошарове музичне полотно..
Нині у проєкті беруть участь: 50 артистів хору, 32 оркестранти і 24 танцівників.
“У “DOMUM” ДУЖЕ НАСИЧЕНЕ ПОЄДНАННЯ ХОРОВОЇ ТА ІНСТРУМЕНТАЛЬНОЇ ПАРТИТУРИ, ПО-НОВОМУ ВИГЛЯДАЄ Й БАЛЕТ”
Ми захотіли поєднати сучасну хореографію, народну й інструментальну музику, хоровий спів та балет, - зазначив керівник Національного хору імені Г. Верьовки Ігор КУРИЛІВ. - Це проєкт можна назвати творчим експериментом нашого колективу. Наскільки вдалося - судити глядачам. У “DOMUM” дуже насичене поєднання хорової та інструментальної партитури, по-новому виглядає й балет, який раніше у нас не танцював модерну хореографію, а спеціалізувався на народних танцях... Я бачу перспективу цього проєкту - цілісного спектаклю. Два місяці весь колектив напружено працював. Думаю, що він зацікавить й нашу публіку, й глядачів у Європі, які зараз виявляють величезний інтерес до українського мистецтва.
“СИНТЕЗ МИСТЕЦТВ - СЛОВО, ПІСНЯ, МУЗИКА Й ТАНЕЦЬ”
- Хочу привітати всіх учасників цього українського творчого проєкту, - підкреслив маестро Василь КОВАЛЬ. - В ньому поєднався синтез мистецтв - слово, пісня, музика й танець. Прекрасне звучання оркестру, хору, сучасна хореографічна мова балету. Хор, одягнутий у туніки нагадує співаків зі знаменитої сценічної кантати Carmina Burana Карла Орфа. “DOMUM” - це масштабна українська вистава і її потрібно популяризувати...
ПОСТАНОВНИЙ СКЛАД ПРОЄКТУ “DOMUM”:
Балетмейстер-постановник, автор лібрето, ідеї та режисер вистави, виконавиця однієї з головних балетних партій – Олеся Шляхтич
Помічник балетмейстера та головний репетитор вистави – Заслужений артист України Євген Кайгородов
Композитори - Кирило Бородін та Марія Хмельова
Аранжувальник - Тимофій Старєнков
Керівник оркестру – Заслужений артист України Андрій Семеляк
Головний хормейстер - Заслужений артист України Олег Пилип
Художники з костюмів – Марія Руденко та Євген Клименко
Арт-куратори проєкту:
Керівник Національного хору імені Г. Верьовки - Народний артист України Ігор Курилів
Головний режисер Національного хору імені Г. Верьовки - Народний артист України Валерій Куцевалов
Автор: Тетяна Поліщук
Колективи: Національний заслужений академічний український народний хор імені Г.Г. Верьовки
Діячі мистецтв: Тетяна Поліщук
|