| Новина |
|
|
|
|
«Лісова пісня» як бренд українського балету
19 листопада Національна опера представлятиме виставу, присвячену 100-річчю від дня народження Наталії Скорульської
19 листопада 2015, четвер
Поширити у Facebook
Наталія Михайлівна була не тільки прекрасною балериною і балетмейстером, а й лібретистом та педагогом, а ще донькою Михайла Скорульського, автора музики до балету «Лісова пісня», написаною за драмою-феєрією Лесі Українки, який став візитною карткою українського хореографічного мистецтва.
Нагадаємо балет було написано 1937 року. Він планувався до постановки у найближчому сезоні, однак роботу відклали майже на десятиріччя — через репресії щодо діячів української культури, потім заважала постановці Друга світова війна. Були й технічні причини — балетна трупа театру на той час ще не була готова до втілення складних філософських ідей, які сповнюють драму поетеси-мислителя. Щоб утілити в балеті ідеї та образи «Лісової пісні», хореографам треба було мати у своєму арсеналі постановку «Лілеї» (1940), яка узагальнила пошуки національної форми класичної вистави і накреслила принципи реалістичної акторської виразності.
Прем’єра «Лісової пісні» у хореографії Сергія Сергеєва і декораціях Олександра Хвостенка-Хвостова відбулася 1946 року (диригент Борис Чистяков). Лібрето, яке тонко інтерпретувало літературне першоджерело, написала ще будучи солісткою балету Наталя Скорульська. 1958 року за її участю Вахтангом Вронським у декораціях Анатолія Волненка було здійснено нову постановка, яка практично не сходила з київської сцени майже тридцять років! Поступово прекрасні декорації й костюми персонажів постаріли. Знадобилася копітка робота з відновлення твору художньо-сценічного мистецтва, яке зробили Марія Левитська і Наталя Кучеря. І 1991-го, до 120-річчя Лесі Українки, оновлена «Лісова пісня» повернулася на сцену. Хореографію Вронського і Скорульської поновив Віктор Литвинов, усі музичні барви партитури передав оркестр під керуванням Алліна Власенка.
Поетична казковість сюжету, сповненого глибоких філософських узагальнень, нікого не залишає байдужими. Історія любові Лукаша, простого сільського юнака, наділеного серцем мрійника, і Мавки — фантастичної лісової дівчини, яка уособлює красу життя й природи, перегукується з традиційними сюжетами балетної класики — «Сильфідою», «Жізеллю». Казкові персонажі, навіяні улюбленими поетесою з дитинства волинськими легендами, чудеса, що переплітаються з правдою глибоких людських почуттів з одного боку, та з обивательським сприйняттям ситого існування — з другого — на такому протиставленні високої мрії й грубої реальності створювалися кращі романтичні твори. Тяжіння людини до ідеального не слабшає і в нашу прагматичну добу, тому кінець земного існування романтичного героя сприймається у балеті не як трагедія, а як відхід у світ, де мрія і є єдиною реальністю.
За час довгого сценічного життя «Лісової пісні» у провідних партіях виступали кращі українські артисти балету, серед яких перші виконавці Антоніна Васильєва та Олександр Бердовський, а також Євгенія Єршова, Олена Потапова, Алла Гавриленко, Іраїда Лукашова, Раїса Хилько, Тетяна Таякіна, Микола Апухтін, Анатолій Бєлов, Геннадій Баукін, Роберт Клявін, Веанір Круглов, Валерій Ковтун, Микола Прядченко, Валерій Парсєгов...
В ювілейній виставі виступатимуть майстри сьогоднішньої сцени та яскрава балетна молодь. У головних партіях — Ольга Кіф’як (Мавка), Ярослав Ткачук (Лукаш), Олена Філіп’єва (Килина), Василі Богдан (Перелесник).
Автор: Лариса Тарасенко
Концертна організація: Національний академічний театр опери та балету України імені Т.Г. Шевченка
Концертний зал: Глядачевий зал Національної Опери України
Джерело: Газета "День"
|