|
|
Українські примадонни в музиці
9 серпня 2018, четвер
Поширити у Facebook
Ці вродливі жінки — перша в киянка, а друга — галичанка — своє життя присвятили музиці та співу. Вони не уявляють себе життя без нот і мелодій, пісень, танців, інших високих матерій, притаманних музичному мистецтву. Слухати мелодії цих прегарних жінок — чудовий відпочинок, їхня музика лікує душу та дає наснагу до життя та радощів.
Вікторія Лук’янець
Вікторія Лук’янець народилася 20 листопада 1966 року в Києві, зараз вона одна з найтитулованіших українських оперних співачок у світі, народна артистка України (2001). У її активі — десятки виступів на престижних світових сценах, зокрема в «Метрополітен-опері» та «Ла Скала», також вона солістка Віденської опери, а з 1998 -го — ще й незалежний виконавець.
Свою музичну освіту розпочала у ранньому віці, до п’ятьох років навчалася гри на фортепіано. Вчитися співу почала у 14 років, пізніше вступила до Київської державної консерваторії ім. П. Чайковського, яку успішно закінчила 1989-го. Того ж року розпочала свою професійну кар’єру в Академічному театрі опери і балету ім. Т. Шевченка. 1990 року в Токіо здобула першу премію на Міжнародному конкурсі вокалістів Концертної асоціації «Музику народові» та у Відні на Міжнародному конкурсі Моцарта. 1991-го їй присудили першу премію на Міжнародному конкурсі Марії Каллас в Афінах (Греція). Після цього дебютувала в Італії, Франції, Португалії. 1993 року дебютувала й у Віденській державній опері, у ролі Цариці ночі в опері Моцарта «Чарівна флейта», і стала улюбленицею віденської публіки.
На цій сцені вона виконувала партії Джільди («Ріґолетто»), Віолетти («Травіата»), Оскара («Бал-маскарад»), Адіни («Любовний напій»), Ельвіри («Пуритани»), Лючії («Лючія ді Ламмермур»), Офелії («Гамлет»), Олімпії («Казки Гофмана») та інші. Вікторія — лауреат фестивалю у Зальцбурзі 1995-го. В італійському театрі «Ла Скала» виступала з найвідомішими світовими тенорами Пласідо Домінґо, Хосе Каррерасом та Лучано Паваротті. Виконує більш, ніж 50 провідних партій сімома мовами, а її гастрольний графік складено на роки наперед.
Крім світової класики, у своєму репертуарі Вікторія має й твори українських композиторів Миколи Лисенка, Кирила Стеценка, Якова Степового, Лева Ревуцького, Бориса Лятошинського, Мирослава Скорика, Левка Колодуба, Юрія Іщенка, Лесі Дичко, а також українські народні пісні, які виконує як із симфонічними, так і з народними оркестрами.
22 серпня 2014 року у Києві відбувся концерт «Скарби української народної пісні», на якому Вікторія Лук’янець співала у супроводі Національної заслуженої капели бандуристів України ім. Г. Майбороди. Її спів та врода дають насолоду завжди.
Оксана Линів
Свою чергою, Оксана Линів дарує незвиклу насолоду глядачам і займає передове місце в оперному дириґуванні. Вона народилася 6 січня 1978-го в м. Броди на Львівщині в родині вчителі музики. Донька двох музикантів та онука учителя музики, регента церковного хору Дмитра Луніва. Батько Ярослав Линів — керівник народної хорової капели «Боян» у Бродах.
Оксана виростала в музичній атмосфері, школу закінчила у Бродах. Навчалася у Дрогобицькому музичному училищі ім. В. Барвінського, однак після першого курсу перевелася до Львова й 1996 року закінчила вже Львівське музичне училище ім. С. Людкевича, де навчалася грати на сопілці. У 1996-2003 рр. навчалася в Львівській державній музичній академії ім. М. Лисенка, у класі оперно-симфонічного дириґування Богдана Дашака, головного дириґента Львівської опери. Вже під час її навчання в академії д-р Дашак зробив її своєю асистенткою.
2004 року вона взяла участь у першому конкурсі дириґентів ім. Г. Малера в Бамберзькій філармонії. Це була перша подорож Оксани за кордон, де вона здобула третє місце. 2005-го вона стала асистенткою дириґента Джонатана Нота при Бамберзькій філармонії. Тоді є переїхала до Дрездену, де навчалася в аспірантурі Вищої школи музики ім. Карла Марії фон Вебера (отримала післядипломну освіту) і з 2007 року відвідувала майстер-класи у Еккегарда Клемма. У 2007-2009 рр. її підтримував «Форум дириґентів» асоціації німецьких музикантів. З того часу вона відвідувала майстер-класи таких відомих постатей, як Гартмут Генхен, Курт Мазур, Ґеорґ Фріче та Роланд Зайфарт. Для баварського радіо керувала звукозаписами симфонічних музикантів, а 2007-го — 97-робочою фазою місцевого молодіжного оркестру.
Дириґувала концертами й операми в Україні, Німеччині, Франції, Румунії, Естонії та Швейцарії. У 2013-2014 рр. Оксана Линів працювала музичною асистенткою генерального музичного директора Кирила Петренка та дириґентом у Баварській державній опері. 2015-го Оксану Линів визнали найкращим дириґентом Баварської державної опери у номінації «Класична музика». У лютому 2017 року Оксану Линів обрали головною дириґенткою Опери Ґрацу та філармонійного оркестру Ґрацу.
Свій успіх пояснює просто і переконливо так: «Вчитися треба все життя, щоб розвиватися безконечно, бо без розвитку утворюється плато і ти стоїш на місці без поступу. Такого собі дозволяти не можна. Тому постійний рух уперед. Не може бути такого моменту, коли скажеш: «Я вже все зробив і став дириґентом-професіоналом». Постійно й завжди мусиш на успіх працювати, вчитися й вдосконалюватися».
Автор: Ярослав Стех
Виконавці: Вікторія Лук'янець
Диригенти: Оксана Линів
Джерело: Міст-online
|