"Мовчазний голос" українського композитора Василя Барвінського зазвучав у Німеччині | Music-Review Ukraine
Головна
Інтерв'ю
Петриченко Віоліна
"Мовчазний голос" українського композитора Василя Барвінського зазвучав у Німеччині
25 листопада 2017, субота

Піаністка Віоліна Петриченко презентувала в Німеччині компакт-диск із записами українського композитора Василя Барвінського. В інтерв'ю DW вона розповіла, що надихає її відкривати світові українську музику.

Українська піаністка Віоліна Петриченко, яка живе в Кельні, презентувала в Німеччині компакт-диск із записами творів репресованого радянською владою українського композитора Василя Барвінського. Це вже третій диск із творами українських композиторів, записаний нею. Минулоріч музикантка організувала фестиваль української класичної музики у німецькому Мюнстері. В інтерв'ю DW Петриченко розповіла, чи допомагає популяризація українських класиків у Німеччині відкривати Україну для місцевої публіки.

Deutsche Welle: Диск, який Ви презентували в Кельні, називається "The Silenced Voice of Vasyl Barvinsky" ("Мовчазний голос Василя Барвінського"). Чому така назва?


Віоліна Петриченко: Барвінський змушений був провести десять років свого життя у ГУЛАГу за звинуваченням у шпигунстві. Не тільки він, а і його дружина й обидва брати. Всі його ноти, на жаль, були спалені. І коли він повернувся з ГУЛАГу, вже нічого не міг знайти. Ніхто не хотів з ним спілкуватися. Тому я вважаю, що його просто змусили замовкнути. А його твори дуже-дуже довго ніхто не чув. Я дуже тішуся, що зараз ми узагалі маємо можливість виконувати ці композиції і що мені нарешті вдалося записати диск із його творами.

Чому Ви обрали саме Василя Барвінського?

Коли я готувала другий диск із українською музикою, я прочитала про його життя. І це мене настільки приголомшило. Особливо те, що взагалі немає записів цього композитора. Тож я поставила собі за мету записати його твори.

Історія життя Барвінського дуже драматична й кінематографічна. Партитури його творів публічно спалили перед Львівською консерваторією, директором якої він був. До того ж композитора змусили підписати "дозвіл" на знищення рукописів.

Так. Але ноти вже були спалені. Насправді це був фарс - просто щоб принизити цю людину.

Що Ви відчуваєте, здійснюючи таке повернення із забуття?

Дуже боляче грати його музику, тому що вона світла і чарівна за своєю енергетикою. І коли ти думаєш про те, що він поклав усе своє життя для України і що він отримав за це, то просто дуже боляче.

Відкривати "білі плями", певно, не надто вдячне заняття? Чи легко привернути увагу до маловідомих українських митців? Особливо в Німеччині, де цих композиторів ніхто не знає?

Я знала, що легко не буде, тому що все нове, особливо в Німеччині, це ризик. Люди ходять на концерти, якщо вони знають, що там буде Шопен, Бетховен. Звичайно, ім'я Барвінського тут нікому не відоме. Але мені просто дуже хочеться грати його музику, і я іду далі своїм шляхом. Якщо люди будуть, то добре, якщо ні - шкода. Але будемо сподіватися, що будуть знати Барвінського і пізніше ходитимуть на концерти.

А як реагують на його музику в Україні? Наскільки вона відома?

Вона відома у Західній Україні. Я сама зі Східної і, чесно кажучи, я про Барвінського нічого не знала.

Тобто його життя, його музика не викладається у музичному училищі. У консерваторії в Києві я цього також не вивчала. Минулого року, коли я концертувала в Україні, у Житомирі мене навіть спитали, чому я граю цього, на їхню думку, регіонального композитора.

Це дуже сумно, тому що він дуже багато зробив для української культури. Написав першу прелюдію в українській музиці, першу фортепіанну сонату, перший секстет, перший квінтет. Але вважається західноукраїнським композитором. Це для мене феномен, якого я не дуже розумію. У Західній Україні - Тернополі, Львові, Івано-Франківську - звичайно, це постать. Його дуже добре знають і грають там. Але поза межами цих міст, на жаль, ні.

В Україні презентації Вашого диску заплановані саме у цих містах. Це якось пов'язане з тим, що ім'я Барвінського впізнаване саме там?

Звичайно, це пов'язано з тим, що Барвінський народився у Тернополі і довго жив у Львові. Але концерти будуть не тільки там. Перші концерти відбудуться у Тернополі, Чернівцях, Львові та Івано-Франківську. А в березні - також у Східній Україні: у Запоріжжі, Дніпрі, Черкасах.

Чи можна буде придбати диск в Україні?

Так, звичайно. Чи можна буде знайти його в магазинах, я не знаю, але я, звісно, візьму з собою диски, коли гратиму в лютому та березні. Після концертів їх можна буде придбати. Я продаватиму їх за особливою ціною. Звичайно, ніхто за 20 євро (ціною, за якою диск продається в Німеччині. - Ред.) їх купувати не буде.

Ви вже відіграли багато концертів за творами українських композиторів у Німеччині. Чи допомагає класична музика, на Вашу думку, змінити образ України, уявлення про неї німецької публіки?

Я сподіваюся, що так. Наприклад, минулого тижня у мене був концерт у замку Реда. Організатор сказав на концерті, що для нього Україна була якоюсь дуже далекою країною, яка не має нічого спільного з Європою. Але почувши українську музику і про неї, а також трошки подумавши, що Україна взагалі-то розташована у центрі Європи, він на цьому концерті змінив думку про нашу країну. Тобто я сподіваюся, що мої концерти, а також концерти інших виконавців української музики показують світові, що в Україні відбуваються не тільки сумні події, а є і щось дуже чудове і красиве.

У 2018 році виповнюється 130 років від дня народження Барвінського. Чи заплановані якісь урочистості до цієї дати?

Наступного року в день народження Барвінського планується концерт у Тернополі, де я виконуватиму його концерт з оркестром. Історія цього концерту також дуже цікава, тому що ці ноти були знайдені лише на початку 1990-х років - їх привезли з Аргентини. Ці концерти пройдуть також у Львові та Івано-Франківську. Я сподіваюся, що будуть і інші заходи і що ім'я Барвінського звучатиме достатньо часто.

Ви народилися в Запоріжжі, вчилися у Києві і приїхали до Німеччини продовжувати навчання. А де бачите своє майбутнє?

У Німеччині я вчилася у Веймарі, Кельні та Ессені. Зараз я залишилася тут (у Кельні. - Ред.), тому що є така можливість, є концерти. Чесно кажучи, на цей час я не бачу себе в Україні. Бо знаю, як там почуваються класичні музиканти, тому що мої батьки там працюють. Планую залишатися тут. Граю я, звичайно, не тільки українську музику, але намагаюся на кожному концерті виконувати щось українське.


Наступні концерти-презентації компакт-диску "Мовчазний голос Василя Барвінського" відбудуться у Дюссельдорфі (18.11), Львові (26.11), Вупперталі (2.12), Мюнхені (9.12) та Берліні (14.12).


Виконавці: Віоліна Петриченко
Джерело: DW



Додати: Share on Facebook


Інші:

25 років на Волині: організатор міжнародного фестивалю про повернення «райського куточка» світового класика
От хора к театру
Вікторія Лук'янець: "Про мене кажуть: "Трудоголік, залізна конячка". Усе здобувала своїм талантом і важкою працею"
"Ти щаслива людина, якщо можеш займатися улюбленою справою" - скрипаль-віртуоз Олександр Божик про концерт в Івано-Франківську та свою творчість
Скрипаль-віртуоз Олександр Божик: "Покажу тернополянам, як за допомогою телевізійного пульта керувати оркестром"
«Мені казали, що потрібно народитися в штанях, аби стати диригентом»
Вікторія ЛУК'ЯНЕЦЬ: "Про мене кажуть: "Трудоголік, залізна конячка". Усе здобувала своїм талантом і важкою працею"
Дмитро КАЦАЛ:"Іноді з "глухарів" виростають солісти"
Анжеліна ШВАЧКА. Вдача дикої птицi
Диригент Ревакович: "Музика незалежності" відбулася завдяки синергії українських і польських установ
Володимир Сіренко про 100-річчя оркестру, класичну музику та українських композиторів
Ми плануємо довгострокові проекти з Українським культурним фондом - Моніка Гроховська
Ми є третім за віком радіо-оркестром Європи — диригент Володимир Шейко
Більшість композицій виконані творчими колективами Українського радіо — редакторка UA: Класична музика
«Виступати перед сьогоднішніми захисниками України для нас велика честь…»
Остап Шутко: «Музика – це мова, яку не треба перекладати»
«Моя «зброя» – голос!»
Директор Ужгородської музичної школи знає, чому коли людина щаслива, її душа співає
Андрій Кошман, баритон, соліст формації «NOVA OPERA»
«Життя моє - опера!»
Класична музика є пропуском у «клуб цивілізованих» – Василь Василенко
Галина Стеценко: «Відчуваю дідову присутність у своєму житті»
День відкритих дверей у музеї Кошиця
Дві сотні мелодій однієї садиби
Від Баха до Гласса: як навчитися розуміти класику
Людина і... гаджети
Надія Величко: “Коли заграв орган, я наче почула голос Бога”
«Любовний напій» Ольги Кульчинської та Андрій Бондаренка
«Хто ж не мріє злетіти на Олімп! Але не ціною втрати голосу»
Український фестивальний оркестр зі Львова записав цикл для міжнародного проекту "Пісні для Юдіт"
Оксана Линів: "Розвиток культурного життя в Україні буде тоді, коли житиме позитивна творча конкуренція"
Володимир Шейко: "Диригент – це покликання"
Джазовий бандурист, одесит Георгій Матвіїв: Батькам сказали, що у мене нема ні слуху, ні голосу
«Дуже ціную нашу систему музичної освіти»
«Коли я сказав Крушельницькій, що у неї „фальшивий фортеп’ян“, вона зрозуміла, що у мене абсолютний музичний слух»
У Голівуді ніхто не хоче говорити про Україну – Джон Малкович
«Я не народився рабом, тож не можу стати тираном»
Як це – бути солісткою однієї з найкращих опер у світі
Олексій Коган: «Це дуже символічно і красиво, коли академічна музика поєднується з джазом»
Антоній Баришевський: «В сучасній музиці сьогодні є все і може бути будь-що»
      © 2008-2018 Music-review Ukraine