"Мовчазний голос" українського композитора Василя Барвінського зазвучав у Німеччині | Music-Review Ukraine
Головна
Інтерв'ю
Петриченко Віоліна
"Мовчазний голос" українського композитора Василя Барвінського зазвучав у Німеччині
25 листопада 2017, субота
Поширити у Facebook

Піаністка Віоліна Петриченко презентувала в Німеччині компакт-диск із записами українського композитора Василя Барвінського. В інтерв'ю DW вона розповіла, що надихає її відкривати світові українську музику.

Українська піаністка Віоліна Петриченко, яка живе в Кельні, презентувала в Німеччині компакт-диск із записами творів репресованого радянською владою українського композитора Василя Барвінського. Це вже третій диск із творами українських композиторів, записаний нею. Минулоріч музикантка організувала фестиваль української класичної музики у німецькому Мюнстері. В інтерв'ю DW Петриченко розповіла, чи допомагає популяризація українських класиків у Німеччині відкривати Україну для місцевої публіки.

Deutsche Welle: Диск, який Ви презентували в Кельні, називається "The Silenced Voice of Vasyl Barvinsky" ("Мовчазний голос Василя Барвінського"). Чому така назва?


Віоліна Петриченко: Барвінський змушений був провести десять років свого життя у ГУЛАГу за звинуваченням у шпигунстві. Не тільки він, а і його дружина й обидва брати. Всі його ноти, на жаль, були спалені. І коли він повернувся з ГУЛАГу, вже нічого не міг знайти. Ніхто не хотів з ним спілкуватися. Тому я вважаю, що його просто змусили замовкнути. А його твори дуже-дуже довго ніхто не чув. Я дуже тішуся, що зараз ми узагалі маємо можливість виконувати ці композиції і що мені нарешті вдалося записати диск із його творами.

Чому Ви обрали саме Василя Барвінського?

Коли я готувала другий диск із українською музикою, я прочитала про його життя. І це мене настільки приголомшило. Особливо те, що взагалі немає записів цього композитора. Тож я поставила собі за мету записати його твори.

Історія життя Барвінського дуже драматична й кінематографічна. Партитури його творів публічно спалили перед Львівською консерваторією, директором якої він був. До того ж композитора змусили підписати "дозвіл" на знищення рукописів.

Так. Але ноти вже були спалені. Насправді це був фарс - просто щоб принизити цю людину.

Що Ви відчуваєте, здійснюючи таке повернення із забуття?

Дуже боляче грати його музику, тому що вона світла і чарівна за своєю енергетикою. І коли ти думаєш про те, що він поклав усе своє життя для України і що він отримав за це, то просто дуже боляче.

Відкривати "білі плями", певно, не надто вдячне заняття? Чи легко привернути увагу до маловідомих українських митців? Особливо в Німеччині, де цих композиторів ніхто не знає?

Я знала, що легко не буде, тому що все нове, особливо в Німеччині, це ризик. Люди ходять на концерти, якщо вони знають, що там буде Шопен, Бетховен. Звичайно, ім'я Барвінського тут нікому не відоме. Але мені просто дуже хочеться грати його музику, і я іду далі своїм шляхом. Якщо люди будуть, то добре, якщо ні - шкода. Але будемо сподіватися, що будуть знати Барвінського і пізніше ходитимуть на концерти.

А як реагують на його музику в Україні? Наскільки вона відома?

Вона відома у Західній Україні. Я сама зі Східної і, чесно кажучи, я про Барвінського нічого не знала.

Тобто його життя, його музика не викладається у музичному училищі. У консерваторії в Києві я цього також не вивчала. Минулого року, коли я концертувала в Україні, у Житомирі мене навіть спитали, чому я граю цього, на їхню думку, регіонального композитора.

Це дуже сумно, тому що він дуже багато зробив для української культури. Написав першу прелюдію в українській музиці, першу фортепіанну сонату, перший секстет, перший квінтет. Але вважається західноукраїнським композитором. Це для мене феномен, якого я не дуже розумію. У Західній Україні - Тернополі, Львові, Івано-Франківську - звичайно, це постать. Його дуже добре знають і грають там. Але поза межами цих міст, на жаль, ні.

В Україні презентації Вашого диску заплановані саме у цих містах. Це якось пов'язане з тим, що ім'я Барвінського впізнаване саме там?

Звичайно, це пов'язано з тим, що Барвінський народився у Тернополі і довго жив у Львові. Але концерти будуть не тільки там. Перші концерти відбудуться у Тернополі, Чернівцях, Львові та Івано-Франківську. А в березні - також у Східній Україні: у Запоріжжі, Дніпрі, Черкасах.

Чи можна буде придбати диск в Україні?

Так, звичайно. Чи можна буде знайти його в магазинах, я не знаю, але я, звісно, візьму з собою диски, коли гратиму в лютому та березні. Після концертів їх можна буде придбати. Я продаватиму їх за особливою ціною. Звичайно, ніхто за 20 євро (ціною, за якою диск продається в Німеччині. - Ред.) їх купувати не буде.

Ви вже відіграли багато концертів за творами українських композиторів у Німеччині. Чи допомагає класична музика, на Вашу думку, змінити образ України, уявлення про неї німецької публіки?

Я сподіваюся, що так. Наприклад, минулого тижня у мене був концерт у замку Реда. Організатор сказав на концерті, що для нього Україна була якоюсь дуже далекою країною, яка не має нічого спільного з Європою. Але почувши українську музику і про неї, а також трошки подумавши, що Україна взагалі-то розташована у центрі Європи, він на цьому концерті змінив думку про нашу країну. Тобто я сподіваюся, що мої концерти, а також концерти інших виконавців української музики показують світові, що в Україні відбуваються не тільки сумні події, а є і щось дуже чудове і красиве.

У 2018 році виповнюється 130 років від дня народження Барвінського. Чи заплановані якісь урочистості до цієї дати?

Наступного року в день народження Барвінського планується концерт у Тернополі, де я виконуватиму його концерт з оркестром. Історія цього концерту також дуже цікава, тому що ці ноти були знайдені лише на початку 1990-х років - їх привезли з Аргентини. Ці концерти пройдуть також у Львові та Івано-Франківську. Я сподіваюся, що будуть і інші заходи і що ім'я Барвінського звучатиме достатньо часто.

Ви народилися в Запоріжжі, вчилися у Києві і приїхали до Німеччини продовжувати навчання. А де бачите своє майбутнє?

У Німеччині я вчилася у Веймарі, Кельні та Ессені. Зараз я залишилася тут (у Кельні. - Ред.), тому що є така можливість, є концерти. Чесно кажучи, на цей час я не бачу себе в Україні. Бо знаю, як там почуваються класичні музиканти, тому що мої батьки там працюють. Планую залишатися тут. Граю я, звичайно, не тільки українську музику, але намагаюся на кожному концерті виконувати щось українське.


Наступні концерти-презентації компакт-диску "Мовчазний голос Василя Барвінського" відбудуться у Дюссельдорфі (18.11), Львові (26.11), Вупперталі (2.12), Мюнхені (9.12) та Берліні (14.12).


Виконавці: Віоліна Петриченко
Джерело: DW





Інші:

Віталій Пальчиков: "Одержимість ідеєю я взяв за основу..."
Анжеліна Швачка: «Оперний співак повинен мати залізну волю і залізні нерви»
Концерт заради миру: як Омар Арфуш змінює світ через музику
Диригентка Оксана Линів — про дебют в Метрополітен-опера і просування української музики в світі
"У нас іншого шляху немає, ми мусимо інтегруватися в світову культуру" – Струтинський
Йорг Цвікер: «Якщо тримати очі відкритими, життя пропонує стільки чудових речей!»
Незрівнянний світ краси: що розповідає і що приховує фільм про Назарія Яремчука
Музична керівниця Національної філармонії Наталія Стець: «Представили за сезон понад 1 тис. 120 концертів»
Як готують шоу Within Temptation на ATLAS UNITED 2024 — інтерв'ю з композиторкою Марією Яремак
Наталія Пасічник, директорка Українського інституту у Швеції
Петро Качанов: «Без глядачів театр – це просто приміщення»
Я не заспівала жодної російської опери, — Софія Соловій
«Елегія військового часу»
Головний диригент Полтавського театру імені Гоголя Олександр Сурженко відзначає 65-річний ювілей
Ярослав Ткачук: життя у… балеті
Андрейс Осокінс, латвійський піаніст
КОМПОЗИТОРКА БОГДАНА ФРОЛЯК: «ТРАГІЗМ, СВІТЛО, ДРАМАТИЗМ І НАДІЮ ПЕРЕЖИВАЄМО МИ, УКРАЇНЦІ, В ЦЕЙ ТЯЖКИЙ ЧАС ВІЙНИ»
Світова зірка Людмила Монастирська
Роман Григорів, Ілля Разумейко: «Сучасне мистецтво, сучасна опера — це те, що відрізняє нас від росії»
«В Європі почали слухати українську музику»
Диригентка Оксана Линів: Чайковського треба українізувати
Творчий шлях композитора і диригента з Луцька Володимира Рунчака
"Вже це все набридло": співачка Монастирська про те, як замінила путіністку Нетребко і настрої за кордоном
Львівський органний зал: українські ноти, які об'єднали світ
Музика свободи і віри
"Співпрацювати з руснею не буду", — як жив і загинув в окупованому Херсоні диригент Юрій Керпатенко
Василь Василенко: “Ми повинні відроджувати й репрезентувати своє мистецтво у світі
Олександр Родін про нові творчі проєкти
Допитували всю ніч та знімали з трапа літака: оперна співачка Марія Стеф'юк розповіла, як її переслідувало КД
Сюрпризи від Ігоря Саєнка
Актор Анатолій Хостікоєв - про театр під час війни, контакт із глядачем та чому Україні не можна програвати
Єжи Корновіч про оперу «Родинний альбом»: «Європа – це велика родина»
Микола Дядюра про прем’єру та гастрольні маршрути
Раду Поклітару: “Прем’єра “Тіней забутих предків” – це подія світового масштабу!”
Цьогоріч на Шевченківську премію подали 74 заявки у 7 номінаціях: Євген Нищук про критерії та залаштунки премії
Роман Ревакович: Останнім часом мене засипають питаннями про український репертуар [інтерв'ю]
«Україна ще має відбутися як оперна держава»: розмова з першим українським композитором, який пише музику для Метрополітен-опера
Балет “Мадам Боварі” - новинка в афіші Національної опери України
Як козаки і пірати москалів били: мюзикл «Неймовірні мандри і пригоди козака Василя Сліпака»
«Забудьте про російську культуру, яка пригнічує вашу власну»
      © 2008-2024 Music-review Ukraine