«Щедрик» і «Лебедине озеро» як зброя проти імперії зла: Хто буде танцювати? | Music-Review Ukraine
Головна
Новина
«Щедрик» і «Лебедине озеро» як зброя проти імперії зла: Хто буде танцювати?
«Щедрик» і «Лебедине озеро» як зброя проти імперії зла: Хто буде танцювати?
Пояснення прими-балерини про скандал із закордонними гастролями зіркового українського дуету, провідних танцівників Національної опери - Сергія Білоконя та Наталії Мацак
25 січня, неділя
Поширити у Facebook

«Коли почалося повномасштабне російське вторгнення, найбільші європейські сцени відмовилися від участі російських представників балету.

Натомість українцям запропонували зайняти їхнє місце у світовій класиці.

Ми стояли на своєму - принципово й непохитно: жодного натяку на культуру агресора. Ми пропонували власні постановки. Нам сказали «Добре», однак одразу після класики.

Будемо чесними: фінансів на власні постановки ніхто так легко не роздає і багато власних напрацювань світові запропонувати Україна не змогла.

Тому ось, що маємо за чотири роки: росіяни повертаються на європейські сцени. Бо деякі надбання минулого вже давно перетворилися на класику світової сцени, наприклад, традиційний різдвяний репертуар.

Ми погодились на участь у європейській постановці різдвяної класики до того, як дізналися, що там буде фрагмент з «Лебединого озера» у європейському аранжуванні.

Ми не знаємо, звідки виникла інформація про російських хореографів чи режисерів (у різних версіях різне), однак нікого з країни-агресора не було долучено до балету, в якому ми брали участь.

Ми хочемо перепросити у всіх, хто болісно сприйняв виконання нами цього балету.

Завдяки балету ми маємо можливість розповідати світові правду про російську агресію - це наш моральний обовʼязок. 1991 року «Лебедине озеро» стало символом падіння радянської імперії. Можливо, саме цей балет мав би звучати частіше, як нагадування про кінець кожної імперії зла.

Світову класику ніхто не скасує. Але ми маємо унікальний шанс заступити росіян на сценах і у спільнотах, з яких напряму можна впливати на настрої людей.

Тут правда проста й жорстка: або ми покажемо український балет на світовій сцені, або це місце займуть вони.

Легко засуджувати в українському інстаграмі. Однак хто буде танцювати? Культура скасування не замінить балету. Наші внутрішні чвари й моралізаторство (іноді з комсомольським присмаком) фактично відкривають двері росіянам на світову сцену. І закривають українцям доступ до комунікації з європейцями звичною для них мовою мистецтва. У такому випадку не буде місця не лише нашим майстрам балету, а й нашим постановкам, які просували українську балетну традицію.

Мало хто знає, але ми вже ставимо українського «Щедрика». І це одна з причин, чому ми взяли участь у турі європейської постановки -для просування «Щедрика» в контексті балетної класики. Сподіваємося, що скоро цей балет теж увійде до української класики на європейській сцені.

Танцювати балет перед іноземною аудиторією поруч з італійцями, французами, німцями - справжній доказ, що український балет належить до європейської школи.

Хто вводить українську культуру в глобальний контекст, робить її невід’ємною частиною світового балету? Той, хто засуджує/скасовує онлайн, чи хто танцює на сцені з найкращими представниками Європи?

Так, українська балетна школа ніколи не була лише гілкою російської. Це абсолютна правда - і ми маємо про це говорити і танцювати голосно.

Але якщо ми лише говоритимемо, а світову сцену залишимо росіянам — наші наративи так і залишиться лише в бульбашках українського інстаграму.
Українці не домінуватимуть на світовій сцені, якщо не вийдуть на неї самі.

І заохочуємо всіх, хто хоче підтримати український балет! Давайте не лише засуджувати і скасовувати, не знаючи фактів, а й підтримувати – хоча б медійно – ті чудові українські ініціативи, які реалізуються власними силами та мають глибоке національне підґрунтя. Адже часто вони не отримують належної уваги, професійного осмислення або системної підтримки.

Показовим прикладом став біографічний балет, присвячений життю й творчості Лесі Українки, поставлений два роки тому компанією Art Ballet Company у співпраці з хореографом Артемом Шошиним за участі нашої команди. Цей проєкт став першим балетним осмисленням постаті Лесі Українки, створеним повністю власними силами та представленим на українській сцені. Попри теплий і щирий прийом з боку глядачів, вистава отримала обмежене медійне висвітлення й не стала предметом широкого професійного обговорення.

Ми глибоко віримо: український балет може стати символом високої, справжньої, самобутньої української національної культури.

Для цього потрібні спільні дії. Потрібні ті, хто не просто говорить про український балет, а вміє його танцювати й просувати на найвищих сценах світу. І потрібна медійна увага саме до продукту, а не емоційних інтерпретацій.

Дякуємо всім шанувальникам українського балету!», -

написала на своїй сторінці у facebook Наталія МАЦАК, прима-балерина Національної опери України.








Інші:

У Сумах зіграють "Оду стійкості" - концерт, який ініціювали військові 5-ї штурмової бригади
У Швеції вчетверте пройде фестиваль "Українська весна"
18-річний музикант з аутизмом та його ансамбль зібрали понад 250 тисяч гривень на ЗСУ
Австралія вшановує жінку-композиторку класичної музики
Твори Федора Якименка лунали у Німеччині
Цикл концертів «Бах: Звук і сенс»
УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ Про присудження Національної премії України імені Тараса Шевченка
Британське музичне видання опублікувало інтерв`ю з органісткою з Рівного
Відбулася презентація видання "Кобзар" Тараса Шевченка композитора Владислава Заремби
Центр Кеннеді продовжує втрачати співробітників: директорка Національного симфонічного оркестру йде у відставку
Міжнародний фестиваль майстрів мистецтв імені Святослава Ріхтера
Музиканти оркестру "Київ-Класик" виконають на Майдані концерт-нагадування про 4 роки великої війни
Кіровоградська обласна філармонія: мистецтво, що тримає тил
Ігоря Муравйова обрали генеральним директором Львівської національної філармонії
Симфонію Саратського в Органному залі запише Радіо Культура
У Галереї органного залу відкривається виставка про хор “Гомін”
Які прем'єри українські театри покажуть весною 2026
Березень під знаком Баха
130 років тому, 3 березня 1896 року на Катеринославщині народився знаменитий оперний співак Іван Сергійович Паторжинський
Камерний оркестр Бахмутського коледжу імені Івана Карабиця повернувся з міжнародного туру
Парламент пропонує запровадити День української музики
Новий сезон культурного проєкту Kyiv Art Sessions стартує з благодійного туру камерного хору "Київ" у Британії та Франції
Баяніст з Полтавщини перегнав в Україну вже 58 "швидких"
В Одесу везуть Травіату в постановці Раду Поклітару
“Симфонія тривалістю в життя” — оркестр “Філармонія” продовжує проєкт
У столиці визначили кандидатів на здобуття Мистецької премії «Київ» у 2026 році
Березень у домі Соломії Крушельницької: програма подій та щоденні екскурсії
Конкурс на здобуття Премії імені А.Ф. Шекери у 2026 році
Дайджест подій на березень 2026 року в Національній філармонії України
Зустрічайте весну разом з Національною оперою України!
Відчути подих весни запрошує Львівський органний зал
Український диригент Роман Кофман помер за кілька місяців до свого 90-річчя
У Полтаві вшанують композитора, чию могилу вважали втраченою пів століття
У Львові презентували мистецький проєкт «Україна стоїть! Україна бореться! Україна молиться!»
Виставковий проєкт «Весна. Жіночі імена бойчукізму» в Українському Домі
Нова програма про монументалістів «Мистецтво, що проходимо повз» на Суспільне Культура
Український інститут оголошує 2026-й Роком Федора Якименка
Ноти перетворили на цифрові формули: вчені зрозуміли, як мозок запам’ятовує улюблену музику
Помер знаний волинянин та керівник оркестру «Кантабіле» Товій Рівець
Фестиваль "Українська весна" (European Festival: Ukrainian Spring) оголосив програму цьогорічних подій у Швеції
      © 2008-2026 Music-review Ukraine




File Attachment Icon
11.jpg