«Leopolis» в Київ-граді | Music-Review Ukraine
Головна
Огляд
«Leopolis» в Київ-граді
Драган Мирослав
Комонько Марко
Мигаль Ярослав
Ансамбль «Леополіс»
Сюта Богдан Омелянович
Пірієв Олександр Валерійович
Скорик Мирослав Михайлович
«Leopolis» в Київ-граді
22 грудня в столичному Будинку актора відбувся знаковий концерт: для киян грали музиканти знаного львівського колективу «Leopolis».
25 грудня 2015, п'ятниця

Ансамбль "Леополіс" у проекті "Нова філармонія". Фото: Юрій ТоцькийРіч у тім, що наприкінці 1990-х років «Leopolis» із нашої західної столиці був чи не першим музичним колективом, широко знаним і запитуваним за межами нашої держави.

Закордонний слухач знав про дві переваги концертів львів’ян.

Це – завжди нові враження від новопочутих творів (а українська класична музика була тоді для європейських меломанів майже екзотикою) і неодмінно перфектне виконання.

Можливо, саме ці риси до певної міри «вкоротили віку» більшому оркестровому колективові «Леополіс»: велика кількість його артистів скористалася отриманими запрошеннями і переїхала працювати на Захід.

Але інші музиканти, що залишилися на Батьківщині продовжили свою нелегку місію у вигляді менших камерних колективів. Менші камерні ансамблі далеко не означає «гірші». Швидше навпаки. Завдяки досконалій виконавській майстерності львів’ян ми маємо змогу слухати у живому виконанні навіть ті твори, які звикли чути тільки на нечисленних аудіодисках західних колег.

Мистецтву «Леополіса» технічні перепони практично невідомі! Отож слухач і далі має змогу слухати «нові» для себе твори у перфектному виконанні. Тільки тепер категорію «нових» складають переважно твори західноєвропейської класики, а слухачами виступають наші співвітчизники.

Ярослав Мигаль у проекті "Нова філармонія". Фото: Юрій ТоцькийУ Києві «Леополіс» представляли троє музикантів – художній керівник і засновник колективу Ярослав Мигаль (віолончель), скрипаль Марко Комонько і піаніст Мирослав Драган.

Незважаючи на класичний ансамблевий склад, було представлене тільки одне тріо – твір Ф. Ф. Шопена ор. 8 соль мінор.

Ця активна, насичена, по-бетховенськи настійлива і вольова музика, присвячена князю Антону Радзивілу, звучала вже після творів імпресіоніста К. Дебюссі і неокласика М. Равеля.

Але слухач охоче занурився у вир ромнтичних переживань музики молодого Ф. Шопена.

Досить типова ранньоромантичного стилю музика Allegro con fuoco була продовжена контрастним легким вальсом другої частини (Scherzo), звучання якої урізноманітнювалося вкрапленнями злагодженого pizzicato із майже повністю редукованими фігураціями у партії фортепіано. Наступне Adagio виступає виразним передвісником генія Шопена зрілого періоду. Заключне витончене рондо (Allegretto) пробудило у пам’яті фінали шопенівських концертів.

Піаніст Мирослав Драган у проекті "Нова філармонія". Фото: Юрій ТоцькийНезважаючи на щирість і відвертість молодечої лірики славетного поляка це тріо з незрозумілих причин практично не представлене на вітчизняній концертній естраді.

Для більшості присутніх виконаний львів’янами твір відкрив нову сторону обдаровання видатного композитора-піаніста.

Інші твори, що прозвучали в програмі вечора, продемонстрували видатну виконавську техніку і непересічне ансамблеве чуття музикантів.

Відкрився концерт віртуорзною композицією К. А. Дебюссі «Відображення у воді» з першої частини «Образів» в інтерпретації М. Драгана.

Піаніст продемонстрував у цьому виконанні різноманітність туше, володіння звуком, прецизійну точність і добре чуття форми.

Захопливим було також блискуче віртуозне виконання М. Комоньком равелівської рапсодії для скрипки «Циганка» (партія фортепіано – М. Драган). Цей «скрипковий аналог» фортепіанних рапсодій Ф. Ліста є удвічі унікальним. По-перше, завдяки тонкому втіленню мотивів циганського і іспанського фольклору з їх незвичною мелодикою і чудовими тембровими ефектами. По-друге – через невимушену віртуозність: технічна складність партії скрипки співставима з концертами Н. Паґаніні. Мусимо відзначити, що обидва виконавці виявилися на висоті: твір здійняв гучні овації.

Ансамбль "Леополіс" у проекті "Нова філармонія". Фото: Юрій ТоцькийАле справжнім відкриттям для київського слухача стала Соната для скрипки і віолончелі Моріса Равеля.

І ті, хто любив Равеля по ранніх імпресіоністичних опусах, і ті, що визнавали за ним першість у вишуканому неокласицизмі французького стилю, відкрили для себе абсолютно нову іпостась його таланту: провісника нових шляхів музики ХХ ст.

Шанувальники сучасної музики могли розкошувати: тут і легка гра одновисотних ладів та політональні ефекти, і вишукана й різноманітна остинатна техніка, і досконалість поліфонічних прийомів періоду Ars nova, і опукла графічна виразність мелодики (сам автор в автобіографії зазначав, що тут головне місце віддане мелодиці – жодної гармонії…). І, звичайно, чудова ансамблева злагодженість неймовірно складних технічно партій скрипки і віолончелі. Як на мене, то саме цей твір став тією «grano salis», яка перетворює рядовий вечірній концерт на справжню мистецьку подію.

Марко КОМОНЬКО у проекті "Нова філармонія". Фото: Юрій ТоцькийНа концерті прозвучали іще два твори, які – попри постійну присутність імен їх авторів на концертних афішах – також є рідкими гістьми концертної естради і тому прозвучали по-новому.

Це відома Пасакалія Ґеорґа Фрідриха Генделя для скрипки і віолончелі і «Речитативи та Рондо» Мирослава Скорика.

Презентоване опрацювання твору Генделя більшість слухачів почули вперше.

Воно звертало увагу на себе окрім майстерно опрацьовуваної гармонії ще й віртуозними фрагментами членів інструментального дуету, а також яскраво поданими тембровими знахідками.

Композиція М. Скорика, що з’явилася на першому кульмінаційному піку його творчості в другій половині 1960-х рр., сприймалася надзвичайно свіжо і сучасно, приваблювала імпровізаційною мобільністю, багатством тембрових та виконавських прийомів, зануреністю у концертну стихію. Знову слід сказати добре слово про чудове чуття звукової єдності і ансамблевої злагодженості львівських виконавців.

Ансамбль "Леополіс" у проекті "Нова філармонія". Фото: Юрій Тоцький

У цілому ж можемо стверджувати, що зустріч представників музичного світу міста Лева і міста Кия відбулася на найвищому мистецькому рівні, продемонструвавши відкритість наших шанувальників музики і музикантів-виконавців до нового, незвичного, до відкриття для себе малознаного і призабутого, до прагнення бути досконалим і відкривати досконалість, а також отримувати від цього естетичне задоволення. Сподіваємося, що київські зустрічі із провідними львівськими музикантами на цьому не перервуться, а навпаки перейдуть у ранг регулрних.

Ансамбль "Леополіс" у проекті "Нова філармонія". Фото: Юрій Тоцький

Доктор мистецтвознавства
Богдан СЮТА


Автор: Богдан СЮТА
Фото: Юрій Тоцький
Колективи: Ансамбль «Леополіс»
Виконавці: Мирослав Драган, Марко Комонько, Ярослав Мигаль
Композитори:Мирослав Скорик
Музикознавці: Богдан Сюта
Діячі мистецтв: Олександр Пірієв
Концертна організація: Національний портал академічної музики “Music-review Ukraine”
Концертний зал: Концертний зал Будинку актора



Додати: Share on Facebook В Контакте

Інші:

Музичні пошуки та експерименти
Оперний співак Микола Сікора виступив для українських прикордонників
В Івано-Франківську "Прикарпатська весна 2017"
У столиці презентували нову постановку відомого українського балетмейстера і хореографа Раду Поклітару "Вгору по річці"
У Житомирі відбулася Всеукраїнська прем’єра народної симфонії єднання
Кохання, обов’язок та підступність
Київ, французький музичний імпресіонізм
Французька весна. У Франківську виступило «Тріо Гійома Лопеза»
В Києві пройшов фестиваль української класичної музики
Motion, або Переміщення: француз поставив танцювальний спектакль з bboy тa bgirl з України
Народна хорова капела ВДПУ ім. М. Коцюбинського відсвяткувала свій 60-річний ювілей
В Ужгороді cтартував 5-й Міжнародний фестиваль "Музика без кордонів"
Академічний камерний хор імені Дмитра Бортнянського привітали з 20-річним ювілеєм
Франківський “Бревіс” привіз “Прикарпатську весну” у Житомир
Відомий твір Йозефа Гайдна "Сім останніх слів Спасителя на хресті" чернівчани впродовж цього тижня слухали двічі
Фестиваль "Весняна Одеса" заспівав улюблені пісні
Виконавці головних партій опери "Вертер" - про емоції, зрілість та покликання
Концерт для скрипки з оркестром
У Львові відбувся фестиваль, присвячений відомому композитору Миколі Леонтовичу
Вихованці Київської дитячої школи мистецтв № 8 на конкурсі «Українські композитори – дітям»
Урочисте закриття ІІІ Всеукраїнського конкурсу скрипалів
«Дзвінкоголосі сурми» - у Конотопі обласний конкурс виконавців на духових та ударних інструментах
Луцький духовий оркестр відсвяткував ювілей
Дитяча музична школа №9 святкує 50-річчя з дня заснування
Сіверські вечори – фінішували
У Львові відбувся День музики Мирослава Скорика
НА СТОЛИЧНІЙ СЦЕНІ ВІДБУЛАСЬ БИТВА ХОРІВ
Аншлаг в Національній опері: відбулася прем'єра вистави "Флорія Тоска"
Юні хористи з Кривого Рогу змагалися за першість
Учні Київської дитячої музичної школи № 22 – переможці Всеукраїнського мистецького конкурсу-фестивалю «На крилах весни»
«Дух гуцулів»
Сумчани підкорювали «Обрії класики»
У Дніпровській філармонії оркестр грав під ...мультики!
МУЗИКОЮ НІЖИН БРИНИТЬ
“Шехерезада” і... адміністративна реформа
На „Акордах Хортиці” пролунав заключний акорд
Мирослав Скорик в стилі джаз, 30.03.17, м. Ніжин
«СВЯТО БАЯНА ТА АКОРДЕОНА У ДРОГОБИЧІ»
«Bellissimo»: бравіссімо!
Оплески не стихали, або Як українська танцюристка балету підкорила журі
      © 2008-2017 Music-review Ukraine. Усі права застережено. При цитуванні інформації посилання на Music-review Ukraine обов'язкове



File Attachment Icon
700.jpg