«Leopolis» в Київ-граді | Music-Review Ukraine
Головна
Огляд
«Leopolis» в Київ-граді
Драган Мирослав
Комонько Марко
Мигаль Ярослав
Ансамбль «Леополіс»
Сюта Богдан Омелянович
Пірієв Олександр Валерійович
Скорик Мирослав Михайлович
«Leopolis» в Київ-граді
22 грудня в столичному Будинку актора відбувся знаковий концерт: для киян грали музиканти знаного львівського колективу «Leopolis».
25 грудня 2015, п'ятниця
Поширити у Facebook

Ансамбль "Леополіс" у проекті "Нова філармонія". Фото: Юрій ТоцькийРіч у тім, що наприкінці 1990-х років «Leopolis» із нашої західної столиці був чи не першим музичним колективом, широко знаним і запитуваним за межами нашої держави.

Закордонний слухач знав про дві переваги концертів львів’ян.

Це – завжди нові враження від новопочутих творів (а українська класична музика була тоді для європейських меломанів майже екзотикою) і неодмінно перфектне виконання.

Можливо, саме ці риси до певної міри «вкоротили віку» більшому оркестровому колективові «Леополіс»: велика кількість його артистів скористалася отриманими запрошеннями і переїхала працювати на Захід.

Але інші музиканти, що залишилися на Батьківщині продовжили свою нелегку місію у вигляді менших камерних колективів. Менші камерні ансамблі далеко не означає «гірші». Швидше навпаки. Завдяки досконалій виконавській майстерності львів’ян ми маємо змогу слухати у живому виконанні навіть ті твори, які звикли чути тільки на нечисленних аудіодисках західних колег.

Мистецтву «Леополіса» технічні перепони практично невідомі! Отож слухач і далі має змогу слухати «нові» для себе твори у перфектному виконанні. Тільки тепер категорію «нових» складають переважно твори західноєвропейської класики, а слухачами виступають наші співвітчизники.

Ярослав Мигаль у проекті "Нова філармонія". Фото: Юрій ТоцькийУ Києві «Леополіс» представляли троє музикантів – художній керівник і засновник колективу Ярослав Мигаль (віолончель), скрипаль Марко Комонько і піаніст Мирослав Драган.

Незважаючи на класичний ансамблевий склад, було представлене тільки одне тріо – твір Ф. Ф. Шопена ор. 8 соль мінор.

Ця активна, насичена, по-бетховенськи настійлива і вольова музика, присвячена князю Антону Радзивілу, звучала вже після творів імпресіоніста К. Дебюссі і неокласика М. Равеля.

Але слухач охоче занурився у вир ромнтичних переживань музики молодого Ф. Шопена.

Досить типова ранньоромантичного стилю музика Allegro con fuoco була продовжена контрастним легким вальсом другої частини (Scherzo), звучання якої урізноманітнювалося вкрапленнями злагодженого pizzicato із майже повністю редукованими фігураціями у партії фортепіано. Наступне Adagio виступає виразним передвісником генія Шопена зрілого періоду. Заключне витончене рондо (Allegretto) пробудило у пам’яті фінали шопенівських концертів.

Піаніст Мирослав Драган у проекті "Нова філармонія". Фото: Юрій ТоцькийНезважаючи на щирість і відвертість молодечої лірики славетного поляка це тріо з незрозумілих причин практично не представлене на вітчизняній концертній естраді.

Для більшості присутніх виконаний львів’янами твір відкрив нову сторону обдаровання видатного композитора-піаніста.

Інші твори, що прозвучали в програмі вечора, продемонстрували видатну виконавську техніку і непересічне ансамблеве чуття музикантів.

Відкрився концерт віртуорзною композицією К. А. Дебюссі «Відображення у воді» з першої частини «Образів» в інтерпретації М. Драгана.

Піаніст продемонстрував у цьому виконанні різноманітність туше, володіння звуком, прецизійну точність і добре чуття форми.

Захопливим було також блискуче віртуозне виконання М. Комоньком равелівської рапсодії для скрипки «Циганка» (партія фортепіано – М. Драган). Цей «скрипковий аналог» фортепіанних рапсодій Ф. Ліста є удвічі унікальним. По-перше, завдяки тонкому втіленню мотивів циганського і іспанського фольклору з їх незвичною мелодикою і чудовими тембровими ефектами. По-друге – через невимушену віртуозність: технічна складність партії скрипки співставима з концертами Н. Паґаніні. Мусимо відзначити, що обидва виконавці виявилися на висоті: твір здійняв гучні овації.

Ансамбль "Леополіс" у проекті "Нова філармонія". Фото: Юрій ТоцькийАле справжнім відкриттям для київського слухача стала Соната для скрипки і віолончелі Моріса Равеля.

І ті, хто любив Равеля по ранніх імпресіоністичних опусах, і ті, що визнавали за ним першість у вишуканому неокласицизмі французького стилю, відкрили для себе абсолютно нову іпостась його таланту: провісника нових шляхів музики ХХ ст.

Шанувальники сучасної музики могли розкошувати: тут і легка гра одновисотних ладів та політональні ефекти, і вишукана й різноманітна остинатна техніка, і досконалість поліфонічних прийомів періоду Ars nova, і опукла графічна виразність мелодики (сам автор в автобіографії зазначав, що тут головне місце віддане мелодиці – жодної гармонії…). І, звичайно, чудова ансамблева злагодженість неймовірно складних технічно партій скрипки і віолончелі. Як на мене, то саме цей твір став тією «grano salis», яка перетворює рядовий вечірній концерт на справжню мистецьку подію.

Марко КОМОНЬКО у проекті "Нова філармонія". Фото: Юрій ТоцькийНа концерті прозвучали іще два твори, які – попри постійну присутність імен їх авторів на концертних афішах – також є рідкими гістьми концертної естради і тому прозвучали по-новому.

Це відома Пасакалія Ґеорґа Фрідриха Генделя для скрипки і віолончелі і «Речитативи та Рондо» Мирослава Скорика.

Презентоване опрацювання твору Генделя більшість слухачів почули вперше.

Воно звертало увагу на себе окрім майстерно опрацьовуваної гармонії ще й віртуозними фрагментами членів інструментального дуету, а також яскраво поданими тембровими знахідками.

Композиція М. Скорика, що з’явилася на першому кульмінаційному піку його творчості в другій половині 1960-х рр., сприймалася надзвичайно свіжо і сучасно, приваблювала імпровізаційною мобільністю, багатством тембрових та виконавських прийомів, зануреністю у концертну стихію. Знову слід сказати добре слово про чудове чуття звукової єдності і ансамблевої злагодженості львівських виконавців.

Ансамбль "Леополіс" у проекті "Нова філармонія". Фото: Юрій Тоцький

У цілому ж можемо стверджувати, що зустріч представників музичного світу міста Лева і міста Кия відбулася на найвищому мистецькому рівні, продемонструвавши відкритість наших шанувальників музики і музикантів-виконавців до нового, незвичного, до відкриття для себе малознаного і призабутого, до прагнення бути досконалим і відкривати досконалість, а також отримувати від цього естетичне задоволення. Сподіваємося, що київські зустрічі із провідними львівськими музикантами на цьому не перервуться, а навпаки перейдуть у ранг регулрних.

Ансамбль "Леополіс" у проекті "Нова філармонія". Фото: Юрій Тоцький

Доктор мистецтвознавства
Богдан СЮТА


Автор: Богдан СЮТА
Фото: Юрій Тоцький
Колективи: Ансамбль «Леополіс»
Виконавці: Мирослав Драган, Марко Комонько, Ярослав Мигаль
Композитори:Мирослав Скорик
Музикознавці: Богдан Сюта
Діячі мистецтв: Олександр Пірієв
Концертна організація: Національний портал академічної музики “Music-review Ukraine”
Концертний зал: Концертний зал Будинку актора



Інші:

Фотомиті "Київської пекторалі". Подія, яка вже стала історією
"Вечір української музики" у Кропивницькому
Маріупольський оркестр «Ренесанс» взяв участь у великому концерті в Італії
Музичний символ солідарності: на другу річницю великої війни оркестр Львівської філармонії виступив у Варшаві
"Музика без меж": у Дніпровській академії музики провели Міжнародний фестиваль академічного музичного мистецтва
Сучасна академічна музика та саунд-перформанси в іменах — 11 українських композиторів, чиї концерти не варто пропускати
Від Бетховена до Скорика: пам’ять Небесної сотні в Харкові вшанували музикою
“Музичні мости”
Полтавська обласна філармонія презентувала програму «Присвята Астору П’яццолі».
Абстракція в дикому вигляді: The New York Times про українську оперу Chornobyldorf
У Києві показали сучасний балет «Д.І.М.» про вимушену міграцію
У Львові під час концерту колядок і щедрівок хор "Дударик" зібрав понад 80 тисяч для військових
У "Карнегі-хол" у Нью-Йорку прозвучали твори відомих українських композиторів
Прем’єри та присвяти на концерті «Тиха молитва» у Львівській філармонії
З 3 по 8 січня у філармонії пройшов перший цьогорічний фестиваль органної та камерної музики «Bach Contemporary». Цьогоріч фестиваль представив публіці 8 різноманітних концертів обʼєднаних генієм Баха
"Мрії щасливого року": артисти Запорізької філармонії порадували глядачів ще однією прем"єрою
Ансамбль "Полтава" обласної філармонії відтворив на сцені різдвяні традиції
27 грудня у знаменитому будинку Роліт відбулась прем’єра перформансу-променаду «Гра в хованки з паном Лятошинським»
"Нове Різдво" хору ім. Бортнянського
«Котигорошко проти вікінгів»: ПРЕМ’ЄРА ВИСТАВИ
Напередодні Різдва у великій залі Ніжинської музичної школи відбувся святковий благодійний концерт на допомогу ЗСУ
Дивовижна прем'єра на Святвечір: у філармонії відтворили концертну програму капели Кошиця
"Сойчине крило": через 67 років після прем'єри повернувся на сцену балет Анатолія Кос-Анатольського на сюжет новели Івана Франка
У харківському метро пройшли концерти зірок оперного театру
Концерт юних віртуозів
Культурна дипломатія в дії
Незламній Україні присвячується
“Лісова пісня” у Будапешті
Урочисте відкриття Конкурсу імені Сліпака пройшло у Львівській філармонії
13 грудня у знаменитому залі Берлінській філармонії відбувся концерт Академічного симфонічного оркестру Львівської національної філармонії під назвою «Sound of Ukraine»
Концерт ентузіастів
Культурна дипломатія вищого гатунку
Харківський кросовер-оркестр PRIME ORCHESTRA гастролює містами Туреччини
«Пиши листи до Миколая!»
У Рівненській обласній філармонії звучали різдвяні пісні
«Сарсуела. На хвилях іспанської пристрасті»
Відважний проєкт
У Львівській філармонії з успіхом пройшла прем’єра опери польського композитора
У Києві відбулася прем’єра опери “Родинний альбом” Єжи Корновіча (Польща), а 10 грудня її почують у Львові
Повернення Дона Карлоса: вердіївський шедевр вперше за два роки прозвучав у Києві
      © 2008-2024 Music-review Ukraine



File Attachment Icon
700.jpg