Пророцтва музичного генія | Music-Review Ukraine
Головна
Огляд
Пророцтва музичного генія
Пірієв Олександр Валерійович
Національний заслужений академічний симфонічний оркестр України
Глущенко Федір
Черкашина-Губаренко Марина
Пророцтва музичного генія
Знаний маестро Федір Глущенко по-новому «прочитав» твори Дмитра Шостаковича
14 травня 2015, четвер
Поширити у Facebook

Серед визначних музичних подій, які увійшли в резонанс із актуальними проблемами сьогодення, став вечір із творів Дмитра Шостаковича, який відбувся в Національній філармонії. Десята симфонія майстра і Другий віолончельний концерт прозвучали під орудою улюбленого киянами і широко знаного у світі диригента Федора Глущенка у виконанні Національного симфонічного оркестру України.

 Федір Глущенко

Прикрасив програму виступ талановитого київського віолончеліста Олександра Пірієва. Психологічна глибина і прихований трагічний підтекст відрізняли «прочитання» Другого віолончельного концерту, який композитор створив у рік свого шістдесятиріччя з розрахунком на інтерпретаторський талант і масштаб особистості Мстислава Ростроповича, якому твір і було присвячено. Сьогодні цей твір сприймається по-новому, — як голос митця, звернутий до прийдешніх поколінь. Ідеться й про відповідальність за захист високих духовних цінностей, і про місію мистецтва у виявленні суспільних хвороб, у розвінчанні свідомо насаджуваної брехні та фальшивого ентузіазму розбещеного натовпу.

Національний заслужений академічний симфонічний оркестр України. Диригент – Федір Глущенко. Соліст – Олександр Пірієв (віолончель)

Ім’я Шостаковича асоціюється у всьому світі передусім із його симфоніями, зокрема Сьомою «Ленінградською», прем’єра якої відбулася 5 березня 1942 р. У літопис Другої світової війни вони увійшли як твори величезної викривальної енергії та узагальненого бачення масштабу пережитого людством катастрофічного руйнування гуманістичних цінностей. Образ війни як антилюдської машини знищення постав тут без усяких прикрас і викликав паралелі з грізними вершниками Апокаліпсису. Поряд із вражаючими картинами наступу зла і кривавого врожаю, який збирала смерть, музика розповідала про незламність людського духу, здатного вистояти в найтяжчих випробуваннях. У монологах окремих інструментів чувся голос самотньої душі, в особливому тембровому колориті ніби відтворювалася атмосфера холодних спустошених міст і неопалених приміщень, нескінченність нічних години без сну на тлі засніжених пейзажів.

Шостаковичу довелося зіткнутися з підступністю, зрадництвом, свавіллям партійних чиновників, із агресією професійного середовища. Переживання цих страшних часів знайшли втілення в Десятій симфонії, написаній 1953 року. При цьому автобіографічна тема переплелася в ній із конфліктами соціального і загальнолюдського характеру. В музичну тканину композитор ввів тему-монограму, складену з нотного аналогу латинських літер його ініціалів — DSCH. Цей короткий мотив виступає в різних варіантах, зокрема в гротескно загостреному танцювальному ритмі. Є тут і друга, дещо загадкова, тема-символ, яка неодноразово ніби зупиняє музичний розвиток або накладається на нього як виразний сигнал. Вона також має автобіографічні витоки і пов’язана із зашифрованим через нотний запис іменем жінки, яка на той час була духовно близькою авторові. Сполучення особистих переживань із відчуттям наруги над людиною як такою, жахів ГУЛАГу і публічних судилищ перетворює музику симфонії у викривальний документ великої сили емоційного впливу.

Олександр Пірієв (віолончель)

У інтерпретації Федора Глущенка було чітко прокреслено всі яскраві образні контрасти, драматичні лінії та конфліктні вузли твору, а також виявлено його епічний розмах. Як зловісний шабаш зла, прозвучала зіграна на одному диханні друга частина. Багатством смислових нюансів, переходами від глибокої зосередженості до самоіронії, складною взаємодією двох мотивів-символів героя і самотнього голосу-сигналу його аніми-душі відзначалася третя частина. Нарешті, раптовістю зміни настрою від ліричного роздуму до спалаху уявної веселості, бурхливої енергії та шалених ритмів вразив фінал, за яким вимальовувався агресивно настирний образ самовпевненої путінської Росії. Так, складна і глибока музика симфонії Шостаковича прозвучала в блискучій сучасній інтерпретації Ф.Глущенка як передбачення стану суспільства, що виявилося нездатним на покаяння, усвідомлення трагічних наслідків сформованого тоталітарним режимом та імперськими амбіціями придушення свободи, нехтування правдою і людською гідністю.


Автор: Марина Черкашина-Губаренко
Фото: Сергій Пірієв
Колективи: Національний заслужений академічний симфонічний оркестр України
Виконавці: Олександр Пірієв
Диригенти: Федір Глущенко
Музикознавці: Марина Черкашина-Губаренко
Концертна організація: Національний портал академічної музики “Music-review Ukraine”
Концертний зал: Колонний зал ім. М.В. Лисенка Національної філармонії України
Джерело: Газета "День"



Інші:

В Одеській філармонії відбувся перший концерт після ракетного обстрілу
«Open space»: екскурсія для дітей та молоді Полтавщини
ДО ДНЯ ПАМ’ЯТІ ГЕРОЇВ КРУТ
Враження про концерт Богдани Півненко у Лондоні
Бо це танець твого життя
Лагідна посмішка старенького генія. Як україномовний "Фальстаф" Джузеппе Верді запрем'єрився у Київській опері на Подолі
У Києві відбулася прем’єра балету-біографії «Леся» від Art Ballet Company
"Кабаре" і "Чикаго": як київські театри адаптовують бродвейські мюзикли
Леся Олійник: Яскрава панорама сучасної української музики в Лондоні
У Києві відзначили 100-річний ювілей однієї з найстаріших в Україні музичних шкіл
Повернути композитора Лятошинського на українську сцену. Чи вдалась місія фестивалю Liatoshynsky space
Орган з німецької церкви вперше зазвучав на концерті у Харкові 
«Сірано де Бержерак» у Львові
«Діалоги кармеліток» Пуленка: про віру, жертовність і відданість переконанням
“Діалоги кармеліток” Львівської національної опери: між кров’ю, вогнем і Богом
Чи можна ставити «Дочку полку» у воєнний час?
Львівська національна опера: прем’єри, події та досягнення 2024 року
В Схід Опера відбулася прем’єра україномовної версії оперети Йоганна Штрауса «Летюча миша»
Нова версія «Лускунчика Гофмана» у Київській опері
Вечори позитиву та класичних шлягерів
Львівський хор “Гомін” презентував українське Різдво у Швеції
Думки, навіяні після перегляду вистави “Поромник” (The Ferryman)
У США відкрили виставку «Чотири ноти з України», присвячену історії «Щедрика»
У Національній опереті України відбулася премʼєра іспансько-українського проєкту (сарсуела на дві дії) за мотивами знаменитої п’єси Лопе де Веги «Собака на сіні»
Казковий сон у... техніці модерну
Національний симфонічний оркестр України виступив у столиці Польщі
Вперше в історії «Щедрик» прозвучав у франкфуртській Alte Oper
Музика як зброя: у Празі відбувся показ фільму «Озброєні піснею»
Україна пам'ятає: у Національній філармонії України вшанували жертв голодоморів
Вперше в Одесі: філармонія представила Суму часу та Пісню без слів
«Пригоди Орфея» - французько-українська постановка в Національній опереті України
Дві українські організації в Чехії відзначили ювілеї своєї діяльності
В театрі Франка резентували виставу "Шевченко 2.0"  Харківського академічного театру імені Тараса Шевченка "Березіль".
Відбувся перший концерт нового проєкту від INSO-Львів на сцені Barvy Hall
Концерт «Польська музика в Україні» ансамблю солістів «Київська камерата» під батутою польсько-українського маестро Романа Реваковича
Обговорення дезінформації: показ фільму «Zinema» та дискусія з міжнародними експертами в Торонто
Камерна опера “Русалонька” у “Малярці”
Завершився проєкт з оцифрування кіноархіву «Національної кінематеки України»
У херсонському укритті відбулась прем’єра моновистави
У Венеції оперою GAIA-24 закрили публічну програму Українського павільйону
      © 2008-2024 Music-review Ukraine



File Attachment Icon
61.jpg