Україні потрібна Norma | Music-Review Ukraine
Головна
Огляд
Україні потрібна Norma
Монастирська Людмила
Україні потрібна Norma
10 лютого, субота

Її верховна жриця самотня не тому, що не кохана, а тому що їй просто немає рівних.

У Національній опері України з'явилася Norma — баланс між постановно-сценографічними "традиціями" і вокально-артистичними парадоксами у зв'язку з деякими трактуваннями великих творів XIX ст. Одне слово, в опері В.Белліні "Норма" (що прописана на нашій сцені вже 10 років) заспівала Людмила Монастирська. І все тепер у нормі. 

Попереджаю зразу. З окремими екстремальними зразками оперного мистецтва в мене пов'язані важкі травми дитинства. Пригадую, одного разу десь (колись) слухав "Пікову даму". 

П.Чайковського. І, приголомшений, уже до фіналу виявив, що Ліза (сопрано) років на 30 старша за графиню (меццо-сопрано/контральто). 

Довго потому не було жодної довіри ні до паспортних даних оперних співачок, ні до холодних розрахунків оперних постановників. 

Тому в емоційному відгуку на недавню "Норму" не маю ані найменшого наміру змагатися зі штатними інтернетними оперними "спиногризами", які знають, де, коли і — головне — "як" має звучати кожна нота Белліні. Моє враження — емоційне й чесне. 

Почну з того, що ситуація з паспортними даними (співвідношення віку співачки і самої Норми) більш-менш у порядку. Людмила Монастирська в розквіті вокальних можливостей, її ангажують Європа і США. Найкраща Аїда світу, а це вам не акція "Людина року" в Національному палаці "Україна". 


Як з'ясувалося, цю "Норму" — нещасну доньку Оровезо, верховну жрицю кельтів — вона щойно вивчила. Напередодні київської прем'єри виконувала "Норму" в концертній версії в Харківському оперному театрі. Поки її виконання не заглушила нахабна дискотека в сусідньому малому залі. Коротше, вони таки сказилися. 

Всі довідники підтвердять, що виконання партії Норми — праця не менша, ніж на галері. Техніка, майстерність, фізична витривалість, само собою — краса й ліричність тембру — без цього ніякої Норми. 

А вже арія Cаsta diva, так би мовити, — прямий квиток на той світ, тобто перепустка в саму музичну Вічність. За цією арією визначаються табелі про ранги тих чи інших світових співачок. Ця каватина Норми — як солодка мука й велика дуель (і злиття) з оркестром, із хором, із залом, із самою собою, якщо в потужному нутрі тієї чи іншої співачки є з ким воювати. 

Монастирська виконала Cаsta diva (а це звернення жінки до богів небес по моральну й навіть фізичну підтримку) парадоксально і — для мене — приголомшливо. 

І цим ніби перевернула якесь моє персональне уявлення про героїню, каватину. А також про різних жителів гарної, але тривожної планети композитора Белліні, серед яких — барди, друїди, вати, жриці, галльські воїни. Як мовиться, все змішалося на тій планеті, де друїди в ультимативній формі просять небеса благословити населення на війну проти римлян, щоб Галлія нарешті визволилася від гніту. 

Вишневська, Бієшу, Георгіу, Нетребко, не кажучи вже про велику Каллас, —кожна з цих дів, виконуючи каватину Норми, традиційно звертала свій погляд до небес. 

"О пречиста богине, що сріблить ці прадавні священні дерева, зверни до нас лик прекрасний…" 

І вже переслухавши на цю тему все, що тільки залишалося від великих голосів у Мережі, я подумки й образно завжди вибудовував для себе вокальний текст Cаsta diva як виключно містичну вертикаль. Як діалог діви-жриці з самим космосом. Із Тим і з тими, кого не бачимо, але, звісно ж, припускаємо десь за обрієм. 

Безперечно, розумні й закоренілі оперні "спиногризи" (даруйте, що знову свідомо повторююся) мене сто разів можуть осмикнути й підкоригувати. Але ж я спираюся не на їхні мережеві знання, а тільки на свої відчуття! Коли, наприклад, відчуваю, що за великою Каллас в арії Cаsta diva стоїть усе та ж емоційна вертикаль спілкування нещасної жінки з якимось недосяжним Чоловіком. Можливо, для неї Богом? Можливо, навіть цього Бога звали Аристотель Онассіс? 


Адже, здається, все в її голосі походить від нещастя, негоди, покинутості, несправедливості. І ця внутрішня жіноча пристрасть, що буквально вирує в ній, сублімується в геніальні вокальні "рифи" й "хвилі", які омивають мою свідомість-підсвідомість і перетворюють мене-тебе на сектанта відомої організації "Каллас". 

Монастирська в опері Белліні на вітчизняній сцені виконувала (грала) щось, чого я не передбачав у зв'язку з ліричною трагедією у двох актах. 

Вона вперто й міцно застовпила одну, зате яку тему — горду самотність Норми. Її верховна жриця самотня не тому, що не кохана, не тому, що її зрадив Полліон (метушливий римський проконсул). А тому, що їй, очевидно, просто немає рівних — ні в гаю, куди приходять друїди, ні біля колиски дітей, майбутнє яких тривожне. Навіть біля фінального багаття їй немає рівних. Бо вона рівна тільки самій собі. 

Норма — це віщунка, яка точно навіщувала свій фінал. І тому їй немає жодного сенсу дві години звиватися в любовних конвульсіях, роздвоюватися від ревнощів. Норма Монастирської точно знає все наперед — що може статися і що з нею ж станеться неодмінно.

Ось чому коронну арію Cаsta diva Норма-Монастирська київського вечора виконала не як Вишневська, не як Георгіу. Не як інші. Її вокальна партитура — piano, її виконання — sotto voce. 

То був її неекспресивний вокальний діалог і з пречистою Богинею, і з небесами — і все ніби впівголоса, ледь не пошепки. 

І цей її вокальний діалог — зовсім не вертикаль (земля—небо), а горизонталь (людина—людині). 

Перебуваючи досить близько до авансцени, ця Норма ніби звертається до кожного. І в її зверненні — не магма вулкану, а голос матері, яка передчуває втрату дітей і власну загибель. А, можливо, і загибель усього світу. На те вона й провидиця, так би мовити. Молитви — вони ж завжди пошепки, очі в очі, від серця до серця. 

Зал опери, заповнений того вечора багатьма політиками (оскільки всі прийшли на Монастирську, адже сьогодні це модно), правильно й напружено слухав молитву співачки. У мене, взагалі, виникло дивне відчуття, що й оперному, і неоперному теперішньому світу до зарізу потрібна така ось Diva. Така, як Монастирська. Міцна, щільна, самодостатня жінка. Яка ніби зійшла з картин Яблонської чи Кустодієва. Відмінно знає ціну собі й оточенню. Перетворює навіть культову оперну арію не на шоу-бізнесову екстатичну витівку, а, повторюся, на внутрішню молитву (впівголоса). 

І, можливо, у нашому розсмиканому галасливому світі саме така молитва (на півнотах) — це норма?

Коментар
Анна СТАВИЧЕНКО, музикознавець:
— Для київської публіки "Норма" з Людмилою Монастирською стала рідкісною можливістю насолодитися красою техніки бельканто. Тембральна наповненість, м'якість регістрових переходів, надзвичайно висока культура звуку і, що особливо важливо для цієї партії, здатність із допомогою нюансування перевтілюватися й передавати всі психологічні грані складного образу головної героїні — все це впродовж вистави тримало слухачів у заворожливій упевненості, що перед ними велика співачка. Особливе враження справили її надзвичайно ніжні piano: тихі епізоди завжди вимагають від виконавця величезної майстерності володіння голосом, і Монастирська продемонструвала його повною мірою. Талановитою партнеркою Монастирської по сцені виступила мецо Олена Бєлкіна (Адальжіза), яку кияни вже встигли полюбити за віртуозне виконання партії Анжеліни в "Попелюшці" Россіні. Тандем Монастирська—Бєлкіна став прикладом того дивовижного типу ансамблю, коли тембрам удається досягти максимальної гармонії.


Виконавці: Людмила Монастирська
Концертна організація: Національний академічний театр опери та балету України імені Т.Г. Шевченка
Джерело: zn.ua



Додати: Share on Facebook

Інші:

У Львові переглядали фільми під орган
Львівський оркестр взяв участь у запису британського проекту
В Устилузі у музеї Стравінського дав концерт піаніст з Німеччини
Класика під... парасольками
LvivMozArt – мистецтво, що змінює світ
На фестивалі LvivMozArt представили прем’єру опери Бортнянського "Алкід"
Житомир із лекцією відвідав американський композитор
Уроки історії та... балет
"Коли цвіте папороть" забороняли 40 років
Проект "Шляхи дружби" на Софійській площі
У Миргороді відбулося урочисте відкриття Міжнародного музичного фестивалю “В гостях у Гоголя”
Харківська філармонія завершила 89-й сезон у новому Органному залі
"Повертаємо Україну до європейської сім'ї": на Софійській площі американський актор декламував "Портрет Лінкольна"
Порошенко нагородив голлівудського актора Малковича орденом
Тисячі киян слухали на Софійській площі концерт «Шляхи дружби. Равенна–Київ»
1 липня на Софійській площі відбулася знакова мистецька міжнародна подія – концерт Міжнародного проекту «Шляхи дружби. Равенна–Київ» під орудою видатного митця сучасності, диригента Ріккардо Муті (Італія) за участю актора Джона Малковича (США)
Сумчани в сімнадцяте зустрічають фестиваль духової музики «Сурми України»
Учні – Великому вчителю
Піаністка з Індії влаштувала для полтавців незвичний концерт
“Операфест Тульчин 2018” зібрав кращих вокалістів України
П’ятірка 1 червня: Юні, талановиті й уже пошановані лауреатськими званнями
У Львівській філармонії оркестр «INSO-Львів» виконав найвідоміші твори Йоганна Штрауса
Звуки роялю: в Ужгороді виступила піаністка зі Швейцарії
Абсолютний рекорд: майже 1300 дітей з усієї Вінниччини відвідали дитячу оперу «Коза-Дереза» у Тульчині
Концерт під відкритим небом на Потьомкінських сходах зібрав понад 10 тисяч глядачів
У Бучі відбувся Міжнародний музичний фестиваль "О-FEST 2018"
Дев'ята хорова асамблея пам'яті Любомира Боднарука
"Мирослав Скорик у стилі Jazz"
В Одесі стартував IV Міжнародний музичний фестиваль ODESSA CLASSICS
За підтримки благодійного фонду Олександра Шевченка у Франківську дав концерт легендарний Мирослав Скорик
Під час концертів Мирослава Скорика вдалося зібрати понад 50 тисяч гривень на лікування важкохворих дітей
Володмимр Зубицький. Україна. Народна симфонія єднання для хору та симфонічного оркестру. Щедрик.
“Гей, нумо, кобзарі, будем грати до зорі!” „Хортицький Кобзар”
Прем'єра "Українського реквієму" в Чикаго
Королева не мала імені: показали балет "Спляча красуня" з міфічними істотами
В Виннице состоялся 16-ый международного фестиваль имени Петра Чайковского и Надежды фон Мекк.
У Харкові пройшов мистецький фестиваль-конкурс для дітей і дорослих
Гала-концерт V-го сезону Дитячої філармонії Святошинського району
Полтавські гітаристи відзвітували про свої таланти
Концерт "Відродження філармонії" у Дніпрі зібрав 62 тисячі гривень
      © 2008-2018 Music-review Ukraine



File Attachment Icon
10.jpg