Україні потрібна Norma | Music-Review Ukraine
Головна
Огляд
Україні потрібна Norma
Монастирська Людмила
Україні потрібна Norma
10 лютого, субота

Її верховна жриця самотня не тому, що не кохана, а тому що їй просто немає рівних.

У Національній опері України з'явилася Norma — баланс між постановно-сценографічними "традиціями" і вокально-артистичними парадоксами у зв'язку з деякими трактуваннями великих творів XIX ст. Одне слово, в опері В.Белліні "Норма" (що прописана на нашій сцені вже 10 років) заспівала Людмила Монастирська. І все тепер у нормі. 

Попереджаю зразу. З окремими екстремальними зразками оперного мистецтва в мене пов'язані важкі травми дитинства. Пригадую, одного разу десь (колись) слухав "Пікову даму". 

П.Чайковського. І, приголомшений, уже до фіналу виявив, що Ліза (сопрано) років на 30 старша за графиню (меццо-сопрано/контральто). 

Довго потому не було жодної довіри ні до паспортних даних оперних співачок, ні до холодних розрахунків оперних постановників. 

Тому в емоційному відгуку на недавню "Норму" не маю ані найменшого наміру змагатися зі штатними інтернетними оперними "спиногризами", які знають, де, коли і — головне — "як" має звучати кожна нота Белліні. Моє враження — емоційне й чесне. 

Почну з того, що ситуація з паспортними даними (співвідношення віку співачки і самої Норми) більш-менш у порядку. Людмила Монастирська в розквіті вокальних можливостей, її ангажують Європа і США. Найкраща Аїда світу, а це вам не акція "Людина року" в Національному палаці "Україна". 


Як з'ясувалося, цю "Норму" — нещасну доньку Оровезо, верховну жрицю кельтів — вона щойно вивчила. Напередодні київської прем'єри виконувала "Норму" в концертній версії в Харківському оперному театрі. Поки її виконання не заглушила нахабна дискотека в сусідньому малому залі. Коротше, вони таки сказилися. 

Всі довідники підтвердять, що виконання партії Норми — праця не менша, ніж на галері. Техніка, майстерність, фізична витривалість, само собою — краса й ліричність тембру — без цього ніякої Норми. 

А вже арія Cаsta diva, так би мовити, — прямий квиток на той світ, тобто перепустка в саму музичну Вічність. За цією арією визначаються табелі про ранги тих чи інших світових співачок. Ця каватина Норми — як солодка мука й велика дуель (і злиття) з оркестром, із хором, із залом, із самою собою, якщо в потужному нутрі тієї чи іншої співачки є з ким воювати. 

Монастирська виконала Cаsta diva (а це звернення жінки до богів небес по моральну й навіть фізичну підтримку) парадоксально і — для мене — приголомшливо. 

І цим ніби перевернула якесь моє персональне уявлення про героїню, каватину. А також про різних жителів гарної, але тривожної планети композитора Белліні, серед яких — барди, друїди, вати, жриці, галльські воїни. Як мовиться, все змішалося на тій планеті, де друїди в ультимативній формі просять небеса благословити населення на війну проти римлян, щоб Галлія нарешті визволилася від гніту. 

Вишневська, Бієшу, Георгіу, Нетребко, не кажучи вже про велику Каллас, —кожна з цих дів, виконуючи каватину Норми, традиційно звертала свій погляд до небес. 

"О пречиста богине, що сріблить ці прадавні священні дерева, зверни до нас лик прекрасний…" 

І вже переслухавши на цю тему все, що тільки залишалося від великих голосів у Мережі, я подумки й образно завжди вибудовував для себе вокальний текст Cаsta diva як виключно містичну вертикаль. Як діалог діви-жриці з самим космосом. Із Тим і з тими, кого не бачимо, але, звісно ж, припускаємо десь за обрієм. 

Безперечно, розумні й закоренілі оперні "спиногризи" (даруйте, що знову свідомо повторююся) мене сто разів можуть осмикнути й підкоригувати. Але ж я спираюся не на їхні мережеві знання, а тільки на свої відчуття! Коли, наприклад, відчуваю, що за великою Каллас в арії Cаsta diva стоїть усе та ж емоційна вертикаль спілкування нещасної жінки з якимось недосяжним Чоловіком. Можливо, для неї Богом? Можливо, навіть цього Бога звали Аристотель Онассіс? 


Адже, здається, все в її голосі походить від нещастя, негоди, покинутості, несправедливості. І ця внутрішня жіноча пристрасть, що буквально вирує в ній, сублімується в геніальні вокальні "рифи" й "хвилі", які омивають мою свідомість-підсвідомість і перетворюють мене-тебе на сектанта відомої організації "Каллас". 

Монастирська в опері Белліні на вітчизняній сцені виконувала (грала) щось, чого я не передбачав у зв'язку з ліричною трагедією у двох актах. 

Вона вперто й міцно застовпила одну, зате яку тему — горду самотність Норми. Її верховна жриця самотня не тому, що не кохана, не тому, що її зрадив Полліон (метушливий римський проконсул). А тому, що їй, очевидно, просто немає рівних — ні в гаю, куди приходять друїди, ні біля колиски дітей, майбутнє яких тривожне. Навіть біля фінального багаття їй немає рівних. Бо вона рівна тільки самій собі. 

Норма — це віщунка, яка точно навіщувала свій фінал. І тому їй немає жодного сенсу дві години звиватися в любовних конвульсіях, роздвоюватися від ревнощів. Норма Монастирської точно знає все наперед — що може статися і що з нею ж станеться неодмінно.

Ось чому коронну арію Cаsta diva Норма-Монастирська київського вечора виконала не як Вишневська, не як Георгіу. Не як інші. Її вокальна партитура — piano, її виконання — sotto voce. 

То був її неекспресивний вокальний діалог і з пречистою Богинею, і з небесами — і все ніби впівголоса, ледь не пошепки. 

І цей її вокальний діалог — зовсім не вертикаль (земля—небо), а горизонталь (людина—людині). 

Перебуваючи досить близько до авансцени, ця Норма ніби звертається до кожного. І в її зверненні — не магма вулкану, а голос матері, яка передчуває втрату дітей і власну загибель. А, можливо, і загибель усього світу. На те вона й провидиця, так би мовити. Молитви — вони ж завжди пошепки, очі в очі, від серця до серця. 

Зал опери, заповнений того вечора багатьма політиками (оскільки всі прийшли на Монастирську, адже сьогодні це модно), правильно й напружено слухав молитву співачки. У мене, взагалі, виникло дивне відчуття, що й оперному, і неоперному теперішньому світу до зарізу потрібна така ось Diva. Така, як Монастирська. Міцна, щільна, самодостатня жінка. Яка ніби зійшла з картин Яблонської чи Кустодієва. Відмінно знає ціну собі й оточенню. Перетворює навіть культову оперну арію не на шоу-бізнесову екстатичну витівку, а, повторюся, на внутрішню молитву (впівголоса). 

І, можливо, у нашому розсмиканому галасливому світі саме така молитва (на півнотах) — це норма?

Коментар
Анна СТАВИЧЕНКО, музикознавець:
— Для київської публіки "Норма" з Людмилою Монастирською стала рідкісною можливістю насолодитися красою техніки бельканто. Тембральна наповненість, м'якість регістрових переходів, надзвичайно висока культура звуку і, що особливо важливо для цієї партії, здатність із допомогою нюансування перевтілюватися й передавати всі психологічні грані складного образу головної героїні — все це впродовж вистави тримало слухачів у заворожливій упевненості, що перед ними велика співачка. Особливе враження справили її надзвичайно ніжні piano: тихі епізоди завжди вимагають від виконавця величезної майстерності володіння голосом, і Монастирська продемонструвала його повною мірою. Талановитою партнеркою Монастирської по сцені виступила мецо Олена Бєлкіна (Адальжіза), яку кияни вже встигли полюбити за віртуозне виконання партії Анжеліни в "Попелюшці" Россіні. Тандем Монастирська—Бєлкіна став прикладом того дивовижного типу ансамблю, коли тембрам удається досягти максимальної гармонії.


Виконавці: Людмила Монастирська
Концертна організація: Національний академічний театр опери та балету України імені Т.Г. Шевченка
Джерело: zn.ua



Додати: Share on Facebook

Інші:

Запорізька обласна філармонія підбила підсумки 78-го концертного та 61-го симфонічного сезонів
Хобарт Эрл на Театральной площади Одессы: Иоганн Штраус и украинский гопак
Cпівачка Фатіма Чергіндзія презентувала хмельничанам монооперу
У Бейруті відбувся концерт видатної української оперної співачки, солістки Віденської опери, народної артистки України Вікторії Лук’янець
Відкриття Вайнберга
«Джаз-Вітраж» втретє зібрав у Сумах майстрів джазової музики
На сцені Івано-Франківської обласної філармонії звучала музика від польських виконавців
«Школа» Которовича
Чарівні звуки та відчуття спокою: в Ужгороді відкрили фестиваль духовної музики
Композитор живий, якщо його твори звучать: Стефанія Туркевич
Міжнародний конкурс молодих піаністів пам'яті Володимира Горовиця
У авангарда есть своя классика
У Сумах проходить міжнародний конкурс піаністів "Слобожанська фантазія"
У Києві відбувся благодійний концерт пам'яті Квітки Цісик
Львівська філармонія провела п’ять духовних концертів у храмах міста
В Днепре завершился пятый Международный конкурс молодых пианистов имени Фредерика Шопена
У Дніпрі відбувся концерт першого сезону проекту DNEPR-ACCO-BEST
У Вінниці день народження Квітки Цісик відзначили прем'єрною виставою про співачку
Справжній джаз - у Чернігівському філармонійному центрі
Організатори Міжнародного конкурсу баяністів-акордеоністів «Perpetuum mobile» на Українському Радіо
У Львові хор «Київ» виконав середньовічні твори на дійстві «Страсті Христові»
Італійська опера в Гамбурзі
Чернівецький симфонічний знову влаштував свято
На Харківщині відзначили 100-річчя від дня народження Миколи Лисенка
Классика для гурманов
Всеукраїнський конкурс виконавців на народних інструментах "Веселкове розмаїття"
"Коли виходиш на сцену - забувай все і твори!"
В рамках Kharkiv Music Fest в филармонии выступил знаменитый композитор и музыковед Мирослав Скорик
Известные музыканты провели для харьковских школьников серию мастер-классов
"Золота нотка" у Ковелі: в майстерності змагались юні піаністи краю
KharkivMusicFest объединил Украину и сделал всем прививку гормона счастья
Протягом 7-ми годин на ринку грали Баха, випили 150 бокалів "Бахачіно" - про харківський фестиваль в цифрах
У Національній опері відбулась світова прем'єра містичного балету "Children of the Night"
"Бах отримував гонорари діжками пива"
Прем'єра опери Дж. Верді "ОТЕЛЛО" в Харківській опері
Вінниця стоячи зустрічала "Історію солдата" на фестивалі ContemporaryMusicDaysIn Vinnytsia-2018
У Запорізькому театрі “VIE” актори перетворились на музичні інструменти
Проект "Art&Piano" яскраво фінішував у харківському метро
Урочистості з нагоди святкування 118-ї річниці з Дня народження Івана Козловського
"Вечори виконавської майстерності" Київської середньої спеціалізованої музичної школи-інтернату імені М.В. Лисенка
      © 2008-2018 Music-review Ukraine



File Attachment Icon
10.jpg