Львівська філармонія відзначатиме національне свято Нідерландів | Music-Review Ukraine
Головна
Новина
Львівська філармонія відзначатиме національне свято Нідерландів
Молодіжний симфонічний оркестр
Львівська філармонія відзначатиме національне свято Нідерландів
У філармонії пройде святковий концерт The Netherland’s National Day
12 квітня 2013, п'ятниця
Поширити у Facebook

Львівська філармонія відзначатиме національне свято НідерландівУ Нідерландах в зв'язку зі зреченням престолу королеви Беатрікс виникла необхідність перейменувати і змінити дату одного з національних свят – Дня Королеви, який відзначався 30 квітня.

Відтепер свято буде носити назву День Короля та відзначатиметься 27 квітня.

30 квітня – традиційний день передачі влади в Нідерландах.

Наступним главою Нідерландів стане її старший син, 45-річний Віллем-Александер, який буде першим королем у країні за більш ніж столітній період.

Інвеститура короля Віллема-Александера буде відзначена святковим концертом у Львівській філармонії.

За кілька днів до цієї події 20 квітня о 18:00 – Молодіжний академічний симфонічний оркестр «INSO-Львів» під диригуванням відомого голландського диригента Раймонда Янссена виступить з насиченою програмою, що складається з творів угорських композиторів Золтана Кодаї та Бели Бартока, чеського композитора Леоша Яначека та румунського композитора Жоржа Енеску.

Солюватиме лауреат міжнародних конкурсів, альтистка Валентина Пришляк.

«ТАНЦІ З ГАЛАНТИ» Золтана Кодаї були написані композитором до 80-ї річниці Будапештського філармонійного оркестру в 1933 р.

Цей опус побудований на народних мелодіях, вишукано оркестрованих і переплетених у примхливий вінок.

Кодай був великим цінителем і знавцем національного фольклору.

Галанта – назва угорського містечка поблизу міста Пожонь, старовинної угорської столиці; там, в Гaланті, композитор часто бував в дитинстві і вирішив з часом використати почуті тоді народні мелодії для створення «Танців» з їхнім угорським колоритом.

З. Кодаї писав у передмові: «Галанта є маленьким, угорським торговим містечком на старій залізничній лінії між Віднем і Будапештом, де композитор провів сім років свого дитинства. Водночас, там жив чудовий циганський табір, який дав дитині перший смак до «оркестрового звучання». Декілька томів угорських танців були опубліковані у Відні близько 1800 р., включаючи один «з різними циганами з Галанти». Головні мотиви цього твору походять з цих томів».

КОНЦЕРТ ДЛЯ АЛЬТА З ОРКЕСТРОМ Бели Бартока належить до останнього періоду його творчості. Це лебедина пісня композитора. Датований 1945 р., він був завершений вже після смерті Бартока його другом, угорським диригентом і композитором Тібором Шерлі у 1949 р. Створювався концерт на замовлення Вільяма Прімроуза, видатного альтиста ХХ ст. Він є квінтесенцією творчості Бартока – від філософської зосередженої відчуженості до експресивності, від інтимної лірики до жвавого угорського танцю.

У порівнянні з більш ранніми творами Бартока концерт гармонічно стриманіший, дещо елегійний – потяг до такого роду емоцій загострився у композитора в останні роки. Про форму твору Барток писав, що головна ідея – це «серйозне Allegro, Scherzo, (скоріше, коротка) повільна частина, і фінал, що розпочинається Allegretto і розвиває темп до Allegro molto. Кожній частині, або принаймні третій з них буде передувати (короткий) повторюваний вступ (здебільшого соло альта), в роді ritornello». Перша частина – це свобідна сонатна форма, що містить ремінісценцію шотландської мелодії (очевидно, на честь В. Прімроуза).

Друга – суттєво коротша і attacca переходить у третю частину. Цікавими є прийоми варіаційного розвитку перших двох частин, коли тематичний матеріал, що вже один раз відзвучав, буквально не повторюється, а зазнає змін за допомогою витіюватої орнаментики. Фінал концерту – повний щирої народної веселості.

СИМФОНІЧНА РАПСОДІЯ «ТАРАС БУЛЬБА» Леоша Яначека побудована у формі триптиху – «Смерть Андрія», «Смерть Остапа», «Пророцтво і смерть Тараса Бульби», – одне з найбільш значних втілень образів Гоголя в музиці, сповнене великої трагічної сили. Визначаючи ідейний задум своєї рапсодії, що створювалась у роки першої світової війни і була закінчена 1918 р., Л. Яначек писав: «Не з-за вбивства власного сина за зраду народу, не з-за мученицької смерті другого сина, але з-за слів «Та хіба знайдуться на світі такі вогні, муки і така сила, яка б пересилила руську силу», з-за цих слів, падаючих у гарячі іскри, у вогонь вогнища, на якому закінчив своє життя уславлений полковник козацький Тарас Бульба, створив я цю рапсодію за повістю, написаною Гоголем».

РУМУНСЬКА РАПСОДІЯ № 1, ор. 11 Жоржа Енеску була написана 1901 р., коли композитору було тільки 20 років. Вперше виконана була 1903 р. і з часом зайняла чільне місце в репертуарі всіх провідних оркестрів світу. Вона містить елементи музики лаутарів, жваві румунські ритми і атмосферу безпосередності; сутністю її є танець. Сам Енеску стверджував, що це є «просто декілька мотивів, кинутих разом без міркування про це». Твір був записаний на студіях звукозапису десятки разів різними оркестрами і диригентами і має в цих колах репутацію «великого комерційного проекту».


Автор: Оля Максим’як
Колективи: Молодіжний симфонічний оркестр "INSO-Львів"
Концертна організація: Львівська обласна філармонія
Концертний зал: Концертний зал ім. С. Людкевича Львівської обласної філармонії
Джерело: Львівська філармонія



Інші:

У Харкові до Дня Європи в метро грав симфонічний оркестр
У Сумській філармонії - концерт пам'яті Олени Когут, яка загинула на Вербну неділю
Від початку повномасштабного вторгнення близько 20 виконаців Нацфілармонії виїхали за кордон
Поклін Матері
Камерата, концерт Ігоря Шамо (до 100-річчя від дня народження)
У Харкові покажуть оперу «Енеїда» Миколи Лисенка, яку не ставили в Україні понад 50 років
У Києві відбудеться ХХ Конкурс молодих акторів імені Івана Франка
В оперному театрі Дніпра з величезним успіхом відбулася прем'єра мюзиклу
Самбірська дитяча музична школа відзначила 70-річний ювілей
Музика для благодійної мети: концерт INSO-Lviv зібрав кошти на підтримку військовослужбовців
У Тернополі з'явився найбільший у світі фотопортрет Соломії Крушельницької
Травень у Музеях Соломії Крушельницької та Станіслава Людкевича: музика, пам’ять, натхнення
Львівський органний зал дарує квитки піаністам
Кантата-симфонія «Кавказ»
Музика, що об’єднує континенти: у Чернівцях відбувся міжнародний благодійний концерт класичної гітари
На війні загинув балетмейстер і хореограф Віктор Войников
5 травня день народження Богдани Фроляк
Максим Ковтун - актор театру загинув на фронті
Вперше у Чернівцях – «RIZOL QUARTET»!
Події травня від Національного будинку музики
Свято зірок Одеської опери в Запоріжжі
KharkivMusicFest-2025: Мистецтво, що відлунює в серці війни
Симфонічний оркестр львівської філармонії виступить на фестивалі "Українська весна" у Стокгольмі
Прем’єра в Україні: «Листи до друзів» Гії Канчелі
5-7 травня в Національній музичній академії України імені П. І. Чайковського відбудеться третій Skoryk FEST
У Київській опері покажуть унікальний балет, де танець створює музику
Оголошено імена переможців конкурсу “Стежками Каменяра”
Львівська національна опера презентує нову виставу-трейлер для сімейного перегляду — «Гра в оперу»
Травень емоцій у Львівському органному залі
Травнева афіша Національної опери України
Травень у Національній філармонії
Танго у Львівській філармонії: музика кохання й національної пам’яті
29 квітня у світі відзначається Міжнародний день танцю
Музика, яка надихає. Звук, що дихає життям
44-й фестиваль "Віртуози": класика, прем’єри та магія живого виконання
Вокальний травень у Львівському органному залі та Музею Соломії Крушельницької
Зіркові прем'єри та зіркові колаборації «Київської камерати» у травні
План-календар фестивалю "Київські музичні прем’єри-2025"
На 5 Фестивалі сучасної драми представлять 9 нових п’єс
Фестивалю «Київські музичні прем’єри-2025» - бути!
      © 2008-2025 Music-review Ukraine




File Attachment Icon
42.jpg