|
|
Мить, довжиною... у 32 роки
Вийшла книга про Михайла Захаревича, екс-генерального директора-художнього керівника Національного театру ім. І. Франка
1 травня 2024, середа
Поширити у Facebook
Автором книжки є Наталія Пономаренко, завідувачка літературно-драматичної частини Національного театру ім. І. Франка, яку вважають жінкою, яка знає про свій рідний театр все - корифеїв, митців, вистави!
Як кажуть франківці: “Наталія Анатоліївна - це наша театральна енциклопедія”. Зараз вперше пані Пономаренко виступила, як письменниця, а героєм її монографії став Михайло Захаревич, екс-очільник франківців, доля якого була тісно пов’язана з Першою драматичною сценою України більше трьох десятиліть...
Книжка називається “Михайло Захаревич/ Театр на все життя”, Київ, ПП “Р.К.МАСТЕР-ПРИНТ”, 2024. - 304 с.: 188 іл.і вона присвячена всім франківцям.
Це відверта розповідь про життя та творчість Михайла Васильовича, його дитинство у мальовничому селі Сосонка Вінницької області, студентські роки у Харківському інституті мистецтв ім. І. Котляревського, акторський досвід - різнопланові ролі у Вінницькому та Запорізькому театрах, а також франківська сага, довжиною 32 роки; розмова про реформаторську діяльність на посаді Першого заступника Міністра культури України в найскладніші для національної культури часи, його викладацьку та дослідницьку роботу, а також неповторні роки, які Театр ім. І. Франка перетворили у Першу драматичну сцену нашої країни...
Під час директорської каденції пана Захаревича було поставлено 200 вистав (!), чимало з яких уже увійшли до “золотого театрального фонду”. Те, що нині, навіть попри війну, практично на всі постановки глядачам потрібно заздалегідь купляти квитки, а в театрі - аншлаги й це завдяки злагоджені співпраці всієї франківської команди: митців, технічних служб, адміністрації, а також особисто Михайла Васильовича.
Ця книжка відкриває маловідомі й цікаві сторінки не лише з біографії екс-генерального директора-художнього керівника Театру ім. І. Франка, а й це історія про знаний колектив, його митців, резонансні постановки, гастролі, активну волонтерську діяльність під час повномасштабної війни. У монографії можна почитати інтерв’ю Михайла Захаревича, які були опубліковані у різні часи, й у різних ЗМІ, його наукові статті та історичні розвідки про корифеїв-франківців.
“ Я розділяю український театр на “до” і “після” Сергія Данченка, якого вважав не лише геніальним режисером, а й другом, як старший брат, через те, що до його приходу у нас був театр корифеїв, а після - театр перетворився на європейський, - підкреслює М. ЗАХАРЕВИЧ. - Збереження традицій - це розвиток, переосмислення, полеміка... Франківці, як багато інших колективів в Україні пережили сповна все те, що було відпущено нашою історією... 24 лютого 2022 року о четвертій ранку ми всі прокинулися в іншому вимірі...
Втім, вже в середині квітня було презентовано відеоімпрезу “ Поезія незламних”, коли наші провідні митці читали твори сучасних українських поетів. Згодом, у другій частині проєкту представили музичну складову - “Пісні Незламних” , коли лунали авторські пісні акторів нашого театру, легендарні солоспіви, які дійшли до нас ще за часів українського визвольного руху, стрілецькі твори...
Коли нам не дозволяли грати на рідній сцені ми виступали з виставами в Оперній студії НМАУ й у колег - Національного театру ім. Лесі Українки. Попри постійні обстріли Києва, повітряні тривоги, ми були вражені, що наші прихильники, незважаючи на складний час, заповнювали зали. Ми відчували дихання глядачів і це додавало сил працювати.
Ми пишаємося франківцями, які нині служать у ЗСУ, проводимо благодійні вистави, аби збирати кошти для нашої армії... Нагадаю, що у свій 103-й сезон, нарешті, ми вже мали змогу грати на рідній сцені.
Театр - живий організм, який присутній сьогодні й зараз, спроможний здолати все і воскреснути наново у різних ситуаціях! Ми віримо у перемогу над російським агресором, а тому робимо все, аби у публіки була потреба йти до театру.
До речі, цьогоріч будемо представляти українське театральне мистецтво на Festival d'Avignon — це найбільший театральний фестиваль світу, який відбувається у липні у французькому місті Авіньйоні. А ще франківців запросили на Міжнародний фестиваль до Румунії у м. Сібіу”.
Ця книжка відверта сповідь про театр, яка буде цікава всім хто любить франківців, які зараз на творчому злеті, й у цьому чимала заслуга пана Захаревича, який передав важку ношу новому керманичу колективу Євгену Нищуку, побажавши успіхів у всіх планах. Втім, життя Михайла Васильовича продовжується. У його у найближчих планах - попрацювати в архівах, аби написати книжку про Сергія Данченка, продовжити займатися викладацькою та науковою діяльністю.
Автор: Тетяна Поліщук
Діячі мистецтв: Тетяна Поліщук
|