Богдана Фроляк: "Музика завжди зі мною, бо це моє життя" | Music-Review Ukraine
Головна
Інтерв'ю
Богдана Фроляк:
Поліщук Тетяна
Фроляк Богдана
Богдана Фроляк: "Музика завжди зі мною, бо це моє життя"
19 липня 2023, середа
Поширити у Facebook

У Лондоні з великим успіхом відбулася прем‘єра симфонічного твору «Нехай буде Світло (Let There Be Light)» знаної української композиторки



Цей твір пролунав на концерті-відкритті «BBC Proms» в «Альберт-холі». «Нехай буде Світло»у виконанні BBC Symphony Orchestra під керівництвом фінської диригентки українського походження Далі Стасевської. Про те, як був написаний цей твір, враження від прем‘єри – наша розмова з пані Богданою Фроляк.


- Коли був написаний твір «Нехай буде світло» для симфонічного оркестру, який ви присвятили загиблим під час повномасштабної війни.


-Написати цей твір мені запропонували на початку 2023 року організатори фестивалю «BBC Proms (Бі-Бі-Сі Промс)». Це один з найбільших у світі щорічних фестивалів класичної музики, який проходить ще з 1895 року!


Цьогоріч у рамках фесту, який традиційно триває 8 тижнів, були заплановані 84 концерти з музикою 148 композиторів. Дуже важливим моментом є те, що на відкритті цього фестивалю організатори вирішили здійснити прем’єру саме українського композитора — для нас це ще одина можливість привернути увагу світу до України, нехай словами музики, але усе ж, привернути цю увагу.

Пропозиція стати учасником цього фестивалю є дуже почесною, але часу на написання твору було небагато, а ще я мала жорстку умову від організаторів щодо тривалості твору - п‘ять хвилин. Саме це було для мене найбільшою складністю — бо за короткий час треба зуміти сказати багато. У коментарі до програми концерту я написала - “нехай воно буде, це Світло Для України, в Пам'ять про тих, хто загинув задля цього Світла. І з Вірою у це Світло. Музика саме про це”.

Попри те, що головною темою твору є Світло (а я хотіла, щоб відчуття його було мало не на фізичному рівні), в цій музиці присутні і біль, і трагедія, і Молитва.

Уся музика, яку зараз створюю - вона про Україну, незалежно від того, якою мовою вона написана. Думаю, всі українські митці відчувають зараз те саме. Хоча часовий ліміт я трохи перевершила, і твір вийшов не п‘ять хвилин, а вісім. Твір вписався дуже добре в загальний контекст програми, в якій звучали твори Яна Сібеліуса, Едварда Гріга та Бенджаміна Бріттена. Хочу подякувати за це виконання неймовірним BBC Symphony Orchestra та диригентці Далі Стасевській, яка буквально проживала кожну ноту цієї музики з великою любов’ю та натхненням.




-Пані Богдано, чи були ви присутні на репетиції?


- Я була на репетиції за день до концерту, а потім на генеральній репетиції.


- А коли твір буде виконаний в Україні? Чи планується його запис?


-Я не можу відповісти на це питання, оскільки твір «Нехай буде світло» було написано на замовлення «BBC Proms», є запис концерту, у рамках фестивалю, і запис генеральної репетиції. Думаю, що поки я не маю прав на цей запис. А що стосується виконання в Україні, то це залежить від організаторів фестивалю і з ними треба узгоджувати ці питання. Бо протягом певного часу вони мають ексклюзивні права на твір.


- Розкажіть свої враження про «Альберт-хол», в якому відбулася прем‘єра «Нехай буде Світло»?


- Повна назва цього легендарного концертного залу у Лондоні - Лондонський королівський зал мистецтв і наук імені Альберта (англ. Royal Albert Hall of Arts and Sciences). Він вважається одним із найпрестижніших концертних майданчиків не лише у Великій Британії, а й в усьому світі! Побудований на згадку принца-консорта Альберта за правління королеви Вікторії, його удови. Розташований у Південному Кенсінгтоні.

Щороку в «Альберт-холі» проходить близько 350 заходів, включаючи концерти класичної музики, постановки опер та балетів, церемонії нагороджень, благодійні концерти, банкети.

З 1941 року, влітку, в «Альберт-холі» проводиться міжнародний музичний фестиваль «BBC Proms» (після того, як початкове місце проведення – «Квінс-хол» - було зруйноване німецькими бомбардуваннями під час Другої світової війни).

Це величезний зал на 9,5 тисяч місць. Побудований за принципом амфітеатру: сцена знаходиться внизу, партер як коло, і цей простір часто використовують для показу оперних постановок, і там на концертах є 2,5 стоячих місць, а по периметру будівлі багато ярусів з кріслами на 7 тисяч місць. Зал вражає красою, масштабом і чудовою акустикою.

-Митці не люблять говорити про плани, але може трохи повідкриваєте свою творчу завісу?


-Музика завжди зі мною, бо це моє життя. Зараз, через війну, говорити про плани недоречно, бо ми не знаємо, що буде завтра. Нині, через ракетні обстріли рашистів фактично немає в Україні безпечних місць. Хоча є в мене творчі плани й пропозиції працювати… Хочу розповісти про важливий для мене проєкт – це редакція партитур Станіслава Людкевича.


Меморіа́льний музей-садиба Станіслава Людкевича, який є відділом Музично-меморіального музею Соломії Крушельницької виграв грант в Українському культурному фонді для оцифровування п'ятьох партитур Людкевича, їх редакції. Ці твори не є видані, але, щоб до цього дійшло, треба дуже уважно відредагувати нотний матеріал, оскільки в рукописах є багато неточностей, неоднозначних місць в плані вертикалі (гармонії), оркестровки. Словом, треба думати — чи то випадковість, чи то так задумав композитор.

Я вже мала досвід такої роботи. З партитурами Василя Барвінського та Стефанії Туркевич. Зараз переді мною стоїть завдання все перевірити й зробити редагування творів, а потім вони будуть видані. Це важлива і кропітка робота, ти розумієш, що твориш не лише власну музику, а й докладаєшся до того, аби твори українських корифеїв були гідно шановані, виконувались і презентовані у світі. Коли ці партитури будуть відредаговані, то їх можна буде пропонувати до виконання оркестрам в Україні та поза її межами.

- Як ви вважаєте, за кордоном зараз цікавість до української музики виросла?


- Так, але сумно, що причиною цьому є війна, на жаль… За цю цікавість до нашої музики у світі ми платимо страшною ціною – життями українських бійців, які борються за свободу і незалежність України.


На жаль, мушу констатувати, що ми самі мало робили для того, аби світ знав більше про українську музику, мистецтво, культуру, не пропагували свої скарби, як це робили росіяни… Тому маємо те, що маємо... Хоча великий плюс, що Україна звучить, але ціна занадто висока! Зараз у нас всіх є одна мрія - Перемога України у цій страшній війні, розв’язаний росією. Україна переможе, а Світло подолає темряву, бо інакше цей світ не має сенсу.

ДОВІДКА MUSIC-REVIEW UKRAINE


Композиторка, авторка численних творів камерної, симфонічної та хорової музики Богдана Фроляк народилась 1968 року на Івано-Франківщині.


Нині — доцентка кафедри композиції у Львівській національній музичній академії імені Миколи Лисенка.

Лауреатка Національної премії України імені Тараса Шевченка.










Автор: Тетяна Поліщук
Композитори:Богдана Фроляк
Діячі мистецтв: Тетяна Поліщук



Інші:

Головний диригент Полтавського театру імені Гоголя Олександр Сурженко відзначає 65-річний ювілей
Ярослав Ткачук: життя у… балеті
Андрейс Осокінс, латвійський піаніст
КОМПОЗИТОРКА БОГДАНА ФРОЛЯК: «ТРАГІЗМ, СВІТЛО, ДРАМАТИЗМ І НАДІЮ ПЕРЕЖИВАЄМО МИ, УКРАЇНЦІ, В ЦЕЙ ТЯЖКИЙ ЧАС ВІЙНИ»
Світова зірка Людмила Монастирська
Роман Григорів, Ілля Разумейко: «Сучасне мистецтво, сучасна опера — це те, що відрізняє нас від росії»
«В Європі почали слухати українську музику»
Диригентка Оксана Линів: Чайковського треба українізувати
Творчий шлях композитора і диригента з Луцька Володимира Рунчака
"Вже це все набридло": співачка Монастирська про те, як замінила путіністку Нетребко і настрої за кордоном
Львівський органний зал: українські ноти, які об'єднали світ
Музика свободи і віри
"Співпрацювати з руснею не буду", — як жив і загинув в окупованому Херсоні диригент Юрій Керпатенко
Василь Василенко: “Ми повинні відроджувати й репрезентувати своє мистецтво у світі
Олександр Родін про нові творчі проєкти
Допитували всю ніч та знімали з трапа літака: оперна співачка Марія Стеф'юк розповіла, як її переслідувало КД
Сюрпризи від Ігоря Саєнка
Актор Анатолій Хостікоєв - про театр під час війни, контакт із глядачем та чому Україні не можна програвати
Єжи Корновіч про оперу «Родинний альбом»: «Європа – це велика родина»
Микола Дядюра про прем’єру та гастрольні маршрути
Раду Поклітару: “Прем’єра “Тіней забутих предків” – це подія світового масштабу!”
Цьогоріч на Шевченківську премію подали 74 заявки у 7 номінаціях: Євген Нищук про критерії та залаштунки премії
Роман Ревакович: Останнім часом мене засипають питаннями про український репертуар [інтерв'ю]
«Україна ще має відбутися як оперна держава»: розмова з першим українським композитором, який пише музику для Метрополітен-опера
Балет “Мадам Боварі” - новинка в афіші Національної опери України
Як козаки і пірати москалів били: мюзикл «Неймовірні мандри і пригоди козака Василя Сліпака»
«Забудьте про російську культуру, яка пригнічує вашу власну»
Майбутня прем`єра “Сойчиного крила” стискатиме серце глядача, — директор-художній керівник “Київської опери” Петро Качанов
Зірка, патріотка і наша сучасниця
Рок Фаргас: «Я дізнався про багатьох неймовірних композиторів України»
Музика + театр
Михайло Швед: “Розширюємо репертуарні грані новими творами, виконавцями та ідеями”
“Я ентузіаст створення нового українського репертуару”
Казка від Юрія Шевченка
Олена Ільницька: «Сподіваюсь, мій твір є моїм внеском у Перемогу»
«Маріупольська камерна філармонія відроджується у Києві», — диригент колективу Василь Крячок
“Я хочу показати слухачам нашу потужну мистецьку школу, українську самобутню культуру”
У Львові відкрити Камерну залу імені Мирослава Скорика
“Псальми війни”
"Кіт у чоботях"
      © 2008-2024 Music-review Ukraine






File Attachment Icon
20.jpg