|
|
Тріумф молодих віртуозів у Львові
У місті шоколаду і кави фінішував Другий міжнародний конкурс «Львівський Віртуоз»
30 червня 2019, неділя
Поширити у Facebook
Ви запитаєте, чому саме тріумф і чи дійсно так можна стверджувати? – І я відповім, що це правда на 100%!
По-перше, конкурси, які охоплюють одразу всі струнно-смичкові інструменти (скрипка – альт – віолончель) в Україні майже не існують.
По-друге, цей конкурс мав широку вікову палітру: 8 – 19 років, тобто, від дітей до майже дорослих музикантів, що дозволило побачити весь шлях еволюції таланта від перших кроків до перших звершень.
По-третє, конкурс дійсно став дійсно міжнародним, де окрім закономірно більшої частини учасників з України, про себе красномовно заявили, зокрема, молоді виконавці з Білорусі, Німеччини, Іспанії, Китаю.
Що запам’яталося?
1. Відзначу організацію всіх етапів проведення конкурсу. Вбачалося, що для виконавчого директора конкурсу Максима Лимарева це була не перший подібний захід. Тому, під час проведення конкурсу, з боку як жюрі, так і самих учасників, а по його завершенню, навіть, від колег по цеху з оргкомітетів інших музичних змагань, була дана висока оцінка організації всіх етапів: від консультацій та перших репетицій до моменту нагородження. Додам – мені сподобався формат оперативності демонстрації оцінок жюрі, коли після кожного з етапів прослуховування, фактично вже за 30 хвилин, конкурсанти знали свої бали!
2. Формат оцінювання та загалом склад жюрі. Власне, чим може славитися цей та подібні міжнародні змагання: у члена жюрі немає жодного учня серед конкурсантів. Додам більше: по факту, жюрі було не тільки інтернаціональним, але й розділене, певною мірою, по інструментах. Рахуйте самі: три скрипалі – це Аґата Шимчевська, Андрій Мурза та Ян Романовський, альтист Володимир Микитка та два віолончелісти – Олександр Пірієв та Юрій Ланюк. А останній був не тільки головою жюрі та, мабуть, найдосвідченішим суддею, а й фактично єдиним львівянином.
3. Українська складова у програмах. І хоча це було у пропорції 50х50, де лідером з обрання конкурсантами творів панувала музика Мирослава Скорика (небезпідставно ж він є найвідомішим сучасним композитором України), сам факт запровадження обов’язкового виконання учасниками конкурсу творів укранських композиторів є важливим фактром промоції вітчизняної культури.
4. Спеціальні відзнаки. Тут, окрім численних комплектів струн та інших приємних дарунків, найціннішим призом стали музичні інструменти: майстрові дві скрипки та альт. Тож, було за що поборотися, окрім факту іміджу та творчої перемоги. А ще додалися спецпризи від окремих членів жюрі: від персональних грошових премій до виступу з оркестром.
Що первинне – точність чи творчість?
Згадуючи слова голови жюрі Юрія Ланюка під час одного з оцінювання про формулу легендарного віолончеліста ХХ ст. Мстислава Ростроповича, який на одному з перших конкурсів імені П.Чайковського, як голова жюрі, схиляв думку колег до необхідного відзначення перемоги саме за технічну досконалость (так історія знає про віолончелістку Наталію Шаховську), але вже на іншому конкурсі Ростропович схиляв вже до творчого начала (так ми знаємо про віолончеліста Давида Герінгаса).
Сьогодні ж у музичному світі панує формула “2в1”: у досягненні технічної точності не втратити творчості. Все ж музика – це не точна наука, як арифметика, і має емоційну основу та характер. Сам за такою формулою і визначалися переможці.
Зараз, по закінченню конкурсу, я можу впевнено сказати про абсолютну неупередженість жюрі протягом всіх етапів змагань. Одним з таких прикладів вважаю ініціативу, яку озвучив на відкритті конкурсу голова оркомітетут – директор ЛССМШ ім. С. Крушельницької Левко Закопець: визначення володаря Гран-Прі, тобто майбутнього власника коштовного інструменту, відбувалося публічно, під час Гала-Концерту.
Як результат: всі учасники, їхні батьки, педагоги, спонсори і, звичайно ж, жюрі, були учасниками цього вкрай хвилюючого, і, водночас,публічного формату демонстрації таланту кожного з претендентів. До слова, нерви і хвилювання та факт “великої сцени” ніхто не відміняв. І тут реакція публіки була підтверджена оцінками жюрі.
У результаті публічної битви між 4-ма володарями Перших премій серед скрипалів у двох групах та 2-х володарів Перших премій серед альтистів переможцями – володарями Гран-Прі стали:
• Оксана Бутринська – володарка скрипки від генерального партнера конкурсу ГО "Світ класичної музики"
• Леонід Дацюк - володар скрипки роботи майстра Ореста Пуцентели
• Юлія Турок - володарка альта роботи майстра Мирослава Пуцентели
Виключенням на конкурсі стали віолончелісти: в одному випадку, лауреатом в найстаршій групі став Петер Сокач, який, по факту, змагався сам з собою (може це і є найважчим, насправді), а у середній групі, між фактичним лідером та іншими учасниками, відчувалався суттєвий відрив.
Тож тут спецприз – смичок забрала представниця Білорусі Дар’я Ітпаєва.
Що в результаті?
• Протягом декількох днів змагань слухачі, серед яких було багато і викладачів, мали змогу побачити і почути, фактично, всі найсильніші виконавські школи України,
• Конкурс показав, що в Україні є багато яскравих талантів. Але їхній розвиток можливий лише за існування Педагога. Звичайно,все це результат не тільки бажання молодих музикантів, а й результат титанічної праці як головою і руками, так і серцем!
• Львів вкотре підтвердив звання культурної столиці Україн, бо одна справа слухати концерти в місті, а інша – згуртування в обмеженому місці та часі на базі спеціалізованої музичної школи такої кількості молодих музикантів з майже всіх куточків України та світу.
Наостанок...
Будь-яке змагання – це лотерея. Навіть, найвпевненіші можуть зійти з дистанції. І цей конкурс не став виключенням. І хоча існують історії, коли музикант здобуває славу без перемог та премії на конкурсах – все ж цей формат змагання поки залишається найпростішим у можливості демонстрації своїх талантів з боку як виконавця, так і його бачення з боку слухачів і жюрі.
Проте навіть перемога не дає 100% гарантії успіху в майбутньому та втілення блискучої кар’єри. Все суб’єктивно та індивідуально. Мабуть, тому Музика і залишається найпотаємнішим з видів мистецтва, таємниці якого хочуть опанувати багато людей, але по-справжньому вона відкривається одиницям.
Секрет успіху, насправді, ж простий: постійний рух вперед, робота над собою і необхідний пошук Прекрасного і звичайно творчої Вдачі! Цього і бажаю тим, хто переміг, брав участь у конкурсі і просто слухав майстерну гру молодих віртуозів.
Автор: Олександр Пірієв
Фото: Максим Лимарев
Композитори:Мирослав Скорик
Музикознавці: Олександр Пірієв
Навчальний заклад: Львівська середня спеціальна музична школа-інтернат ім. С. Крушельницької
Фотоальбом:
|