| Стаття |
|
|
|
|
Чотирнадцята мандрівка в минуле
Фестиваль давньої музики у Львові
26 червня 2016, неділя
Поширити у Facebook
Фестиваль давньої музики у Львові став не просто традиційною музичною подією, а й частиною життя давнього міста. Звичайно, не так вже й багато львів’ян (попри непересічність цієї події) змінюють плин своїх буднів, аби з 17 до 30 червня здійснити чергову (вже чотирнадцяту!) мандрівку в минуле, що звучить, але...
Між традиціями та новим
Традиційно, як це було задумано засновником, знаним львівським музикознавцем, композитором Романом Стемальщуком, фестиваль пропонує слухачам широку палітру музики від Середньовіччя до класицизму. Традиційно концертна програма фестивалю продумана до дрібниць, щоб не тільки задовільнити музичні побажання найвибагливіших слухачів, а й відкрити для них нову, ще не пізнану сторінку музичної давнини. Традиційно звучатиме музика світська і духовна найрізноманітніших жанрів: від перлин камерно-інструментальної та вокальної музики до ораторії та опери, у високопрофесійному виконанні. Традиційно географія фестивалю охоплює два міста (Дрогобич і Львів) та кілька країн (цьогоріч Німеччину, Польщу, Росію та Україну).
І хоч, на жаль, організатора фестивалю вже немає серед нас, його дітище продовжує творити свою історію і об’єднувати музикознавців-дослідників з різних куточків Європи, високопрофесійних виконавців-солістів (таких як Надія Величко, Анна Іванюшенко, Мирослав Драган, Маріанна Лаба, Оксана Рапіта, Томаш Слюсарчик, Лідія Футорська, Олександр Пільчен, Божена Корчинська, Марек Топоровський, Анна Гадецька, Світлана Шабалтіна, Андрій Наконечний, Павел Осуховскі, Андріана Буяк-Циран, Тетяна Махновська, Назар Тацишин, Гунгард Маттес, Жанна Масляк і також інші) та ансамблі, які спеціалізуються саме на виконанні давньої музики (вокальний ансамбль A capella Leopolis, формації Львівського Музичного цеху GARDARICA та VERMELL; Orkiestra Famd.pl, Барокова капела студентів ЛНМА ім.. М.Лисенка, Сопілковий консорт Dudalis Junior, ансамбль «Тріфоліум»). Доповнили виконавський склад Львівський камерний оркестр «Академія» та Академічний симфонічний оркестр Львівської філармонії.
Музична тематика кількох фестивалів минулих років вибудовувалася навколо ідеї-гасла: «Львів-750»; «З часів Речі Посполитої», «З часів Гетьманщини», «Музичний Львів і спадщина Габсбурґів», «Слідами Львівської лютневої табулятури», «З-над берегів Дунаю». Природно, що Фестиваль давньої музики 2016 став музичною посвятою його організатору та мистецькому керівнику, якому не судилося побачити втілення свого задуму – музичний букет in memoriam Роману Стельмащуку.
Що відкриваємо на 14-му фестивалі?
Здавалося б, що зацікавлення до музики минулих епох, а надто до барокової чи середньовічної – тенденція не нова. Ще композитори-романтики в XIX столітті відкрили для себе та інших двері в музичне минуле – через творчість Йоганна Себастьяна Баха. За два століття музиканти Європи зробили чимало для відродження музики попередніх епох через пошук нот, перевидання, вивчення життєписів композиторів, виконання їхніх творів. Вони відновили історичну справедливість та вказали шлях для музикантів наступних епох. То що ж нового можна відкрити в музиці давній дітям XXI століття? Чимало: для повного ознайомлення з творчість одного тільки маестро Баха мало одного життя! А скільки інших не менш геніальних імен не викликають часом жодних музичних асоціацій! Фестиваль давньої музики вже XIV років потрохи змінює погляд на історію музичної культури Європи, відкриваючи нові прізвища та презентуючи малознані твори визнаних світом музикантів. Наприклад, шановні меломани, з яким твором ви асоціюєте ім’я Антоніо Вівальді, і скільки композиторів-органістів (окрім Й.С.Баха) зможете назвати?
Отож, цього року разом з Фестивалем ми мандруємо до Львова в ті часи, коли він був маленьким Віднем, коли тут жив і творив син славетного Моцарта; до Австрії 17-18 ст., щоб прослідкувати розвиток органної музики; до Львова початку 19 ст., щоб почути фрагменти опери Юзефа Ельснера; до ренесансної Англії, щоб пізнати її музичний побут, захований в творах Джона Дауленда; до сонячної Іспанії, щоб відкрити для себе скарби духовної культури – старовинні каталонські марійські пісні.
Концерт-відкриття, що відбувся 17 червня, переніс слухачів в атмосферу протилежностей. Чому протилежностей? Бо саме така суть музики бароко: тонка гра світлотіней, «зависання» при невпинності голосів, балансування між високим та земним. В цій програмі прозвучали інструментальні та вокально-інструментальні композиції Антоніо Вівальді та Йоганна Себастьяна Баха. На противагу їм до програми включили Adagio і Fugue для струнних, до-мінор композитора-класика Вольфґанґа Амадея Моцарта. У першому відділі концерту Львівський камерний оркестр «Академія» під батутою Володимира Сивохіпа виконав Sinfonia a 4, сі мінор «al Santo Sepolcro» (біля гробу Господнього) для струнних і контінуо, та вже згадану композицію Моцарта.
Другий відділ, як влучно зауважила ведуча вечора Софія Іванова, допоміг «пізнати духовне у земному та побачити земне в духовному». Звучали два твори Баха – світська, блискуча Сюїта для оркестру сі-мінор, знаменитий «Жарт» з якої може проспівати напам’ять чи не кожен; та глибокий, піднесений Magnificat Ре мажор. Господарем цього відділу був диригент зі Швейцарії Гунгард Маттес. Бурхливі оплески одержала виконавиця сольної партії – флейтистка Жанна Масляк. Не менш тепло відреагувала публіка на останній твір програми, результат творчої співпраці вокального ансамблю A capella Leopolis та камерного оркестру «Академія».
Хто є хто?
Другий концерт, який відбувся в суботу, 18 червня, можна назвати музичним знайомством з «львівським Моцартом» – Францом Ксавером, сином славетного австрійського класика. Його прізвище – не новинка для поціновувачів музики, але зізнаймося щиро: ми знаємо більше оповідей про нього чи музичних опусів музиканта? Отож-бо. Знані музиканти та улюбленці львівської публіки – Маріанна Лаба (сопрано), піаністи Оксана Рапіта та Мирослав Драган – познайомили нас з особою талановитого композитора Франца Ксавера через його полонези, варіації та вокальний цикл. Можливо, Франц Ксавер не виправдав очікувань і не став другим Вольфґанґом, але його музика – достойна і варта уваги. Концерт в рамках Фестивалю – беззаперечний доказ цього. Присутні в залі мали можливість переконатися: музика «львівського Моцарта» професійна і витончена, в ній цікаво переплітаються класичні форма та гармонія і ранньоромантична стилістика, вона цілком відповідає духові свого часу. Слухаючи концерт, не могла втриматися від паралелей: Моцарт-син – Шопен, Моцарт-син – Ліст. Чому Шопен? Бо в програмі концерту прозвучали полонези, а цей жанр, як відомо, був візитівкою Шопена. Крім того, в одному з них прозвучала тема, близька до мелодій Шопена, от тільки польський романтик Шопен стовідсотково придумав би іншу гармонізацію. А щодо Ліста, то цього композитора також полонила українська народна пісня під час перебування в Україні. І хоч варіації на тему народної пісні «У сусіда хата біла» ще далекі від віртуозного романтичного стилю, вони демонструють гарний смак і фантазію Ксавера.
І нарешті, третій з концертів, що вже відбувся, подарував унікальну нагоду простежити розвиток органного мистецтва Австрії від бароко до романтизму. У програмі недільного концерту (19.06) – низка якщо не зовсім невідомих, то малознаних прізвищ. Більшість з них можна було почути хіба краєм вуха у розмовах про інших видатних музикантів чи прочитати в підручниках.
Наприклад, про Йогана Якоба Фробергера (1616-1667), Йоганна Пахельбеля (1653-1706) та Йоганна Георга Альбрехтсбергера (1736 – 1809) дізнаємося при вивченні життєпису Й.С.Баха. Творчий почерк решти митців: Йогана Каспара Керля (1627-1693), Георга Муффата (1653-1704) розкрила для нас наша чудова органістка Надія Величко. Також під її вправними руками ожили органні композиції Моцарта (1756-1791), Людвіга ван Бетховена (1770-1827) та його учня, славетного піаніста Карла Черні (1791-1857).
І хоч в червні на львів’ян чекає чимало цікавих музичних подій, думаю, все ж варто придивитися до програми XIV Фестивалю давньої музики, і стати свідком усталених традицій, цікавих прем’єр та народження нових тенденцій.
Автор: Тетяна Фішер
Конкурс (фестиваль): Фестиваль Давньої Музики у Львові
Джерело: Zbruc
|