| Новина |
|
|
|
|
В Бельгії помер Орест Сліпак...
19 лютого, середа
Поширити у Facebook
«Завтра буде 9 днів…» — написав мені Володимир Омелян (Volodymyr Omelyan), двоюрідний брат, колишній міністр інфраструктури України, політик, правнук класика української літератури Богдана Лепкого…
Про цю сумну втрату написав на своїй сторінці у facebook журналіст Михайло Маслій (Mykhajlo Masliy).
Після смерті молодшого брата — всесвітньо відомого оперного співака, соліста Паризької національної опери, Героя України Василя Сліпака — Орест був виконавчим директором Міжнародної некомерційної благочинної організації «Фундація Василя Сліпака».
У Бельгію поїхала Мама покійного, як вона, згорьована, витримає і переживе смерть другого сина, одному Богові відомо…
24 серпня (народився на День Незалежності) великому життєлюбові Оресту Сліпакові сповнилося б лише 57... Бозю, як зарано...
Відходить еліта, аура нації…
Похорон, можливо, буде 28 лютого у Львові, коли родина перевезе тіло…
Орест закінчив Тернопільський медінститут. Навчався з моєю дружиною. Були такі студентські часи в кінці 1980–х — на початку 1990–х, коли він щодня приходив до нас, а я готував смачні вечері чи обіди. Інколи збиралося й понад десяток зголоднілих і втомлених навчанням майбутніх молодих медиків. Були всі дружні. Святкували у нас й дні народжень. Молодість — незабутня пора. Як вдячність, Орест попросив Василя і той передав мені з Франції відеокасету з концертом трьох тенорів — Паваротті, Домінго і Каррераса (1996 рік). Вона чорно–білого зображення, зберігаю як раритет…
"Василь завжди був дуже активний, — розповідав Орест про Василя. — Наприклад, зірочку жовтенятську, яку раніше носили на відвороті шкільної форми, він носив зі зворотного боку. Ми лиш зараз це на фото помітили. Є й таке фото: весь клас стоїть у краватках, у костюмах, а Василь – у вишитій сорочці. Прийшов він якось у «Дударик» і під відворотом піджака показав диригенту Миколі Кацалу тризуб. За таке тоді можна було в тюрму сісти. Він завжди малював козаків. У нього завжди переважало почуття справедливості. І воно, думаю, трансформувалося в такий патріотизм. Спочатку під час першого Майдану, а коли почався другий Майдан, тоді у нього це все відкрилося. Він дуже хотів, щоб його весілля було в Карпатах... Телефонував мені й казав, що я маю вибрати готель, меню, фіру, коней, костюми. Він був великим життєлюбом, закохувався і це була його велика пристрасть. Він ніколи не мав паралельних романів, а якщо закохувався, то віддавав себе тому почуттю повністю..."
У Тернополі Орест мешкав на масиві "Дружба" у свого дядька Ярослава Максимовича Омеляна — художника, громадського діяча, заслуженого художника України, почесного члена Всеукраїнського товариства «Просвіта», делегата 1 та 2 з'їздів НРУ… Ярослав Омелян 1 січня відзначив 96-ліття…
Кілька тижнів тому від невиліковної хвороби помер син Ярослава Максимовича — Андрій... Я телефонував Оресту, він важко це пережив, проте приїхати в Тернопіль на похорон не зміг....
Вічна і Світла пам'ять Василю, Андрієві та Орестові...
|