Українська виконавська школа — найкраща! | Music-Review Ukraine
Головна
Стаття
Українська виконавська школа — найкраща!
Українська виконавська школа — найкраща!
І Міжнародний конкурс виконавців на дерев’яних духових інструментах ім. В.С. Антонова зібрав 41 конкурсанта з 9 країн
13 лютого 2013, середа
Поширити у Facebook

АНДРІЙ ОПАНАЩУК, УКРАЇНА (ЛАУРЕАТ ПЕРШОЇ ПРЕМІЇ В НОМІНАЦІЇ «КЛАРНЕТ») / ФОТО НАДАНО ОРГКОМІТЕТОМ ФЕСТИВАЛЮЦей турнір, наче острів вулканічного походження, з’явився у конкурсному океані столиці, примусив заговорити про нього як про серйозне мистецьке змагання: широка географія — дев’ять країн, заявки від понад 100 претендентів на участь, представницьке журі, високий професійний рівень виступаючих і трансляція в online режимі на сайті конкурсу всіх трьох турів (а це аудиторія слухачів у 60-ти країнах!) .

Усе це забезпечило особливий психологічний комфорт й атмосферу свята впродовж шестиденного турніру як для самих конкурсантів, членів суддівської команди, так і для численної аудиторії слухачів.

До складу журі, очолюваного ректором Київського інституту музику ім. Р.М. Глієра, композитором Олександром Злотником, увійшли знані музичні діячі: диригент, арт-директор Японського нового філармонічного оркестру Уено Такасі (Японія), професор Національної музичної академії України імені П.Чайковського Роман Вовк, професор Російської академії музики імені Гнесіних Іван Оленчик (Росія), музичний директор «Камерата-Академус» Анатолій Коган.

У роботі змагання взяли участь провідні колективи столиці: Симфонічний оркестр Національної філармонії України під орудою Віталія Протасова і Національного ансамблю солістів «Київська камерата» (диригент Валерій Матюхін).

Конкурс, що відбувся у двох номінаціях (флейта і кларнет), невипадково носить ім’я Володимира Антонова — уславленого виконавця, легендарного флейтиста-віртуоза, блискучого педагога, наставника сотень нині відомих у світі музикантів. І знаменно, що саме українська школа виконавства на флейті та кларнеті в цьому змаганні продемонструвала блискучу перемогу.

Деякими секретами успішного «дебюту» конкурсу поділився з «Днем» генеральний директор турніру Олександр КОЧЕРЖЕНКО, який зазначив: «Знаєте, це лише на перший погляд здається, що нинішній конкурс з’явився раптово. Насправді йому передували минулі конкурси «Дніпровські зорі» і Всеукраїнський конкурс виконавців ім. В.С. Антонова — своєрідні генеральні репетиції цьогорічного. І вже той факт, що на останньому з’явилася нечувана раніше кількість бажаючих взяти участь — понад 120 виконавців (!), а рівень їхньої професійної підготовки просто вражав, це наштовхнуло мене на думку вивести наш конкурс на якісно вищу орбіту.

Ми здійснили аналіз подібних європейських конкурсів і розробили відповідні вимоги щодо участі й програм для виконавців. Те, що до нас вже спочатку приїхали представники дев’яти держав, і ми допустили до першого туру 41-го конкурсанта, які продемонстрували високий загальний рівень виконавства, переконує, що наші розрахунки у формуванні конкурсних вимог і програм виступів виявилися вірними.

Голосування відбувалося таємно, ніхто ні з ким попередньо не радився щодо оцінок. Після кожного виступу секретар збирав дані по кожному конкурсанту, після чого виставлявся середній бал. Тому серед членів журі не виникало жодних непорозумінь в оцінці гри. І зважте на ту обставину, що журі не мало права на похибку, адже все відбувалося буквально на очах багатомільйонної аудиторії глядачів, які власноруч могли винести свій вердикт кожному виконавцеві.

До речі, вихованці нашої НМАУ переконливо довели надзвичайно високий рівень підготовки. Судіть самі: з-поміж усіх переможців, а їх усього, враховуючи дипломантів, вісім, українців — шість! Причому, найвищі сходинки посіла саме наша молодь. У номінації «Флейта» першої премії присуджено не було, а друге місце поділили Анастасія Ганзенко і Деніс Смірнов (обоє — Україна). «Золото» у номінації «Кларнет» виборов киянин Андрій Опанащук, третє місце зайняв Тарас Гамар (Київ).

Спеціальну премію за виконання оригінального твору сучасного українського композитора Володимира Рунчака Homo ludens, соло для кларнета, отримав молодий, але вже досвідчений конкурсант, артист Заслуженого академічного симфонічного оркестру Національної радіокомпанії України, соліст Міжнародного симфонічного оркестру L’Culture Orchestra Василь Рябіцький. Схвальну оцінку журі і публіки отримав росіянин Михайло Мерінг (кларнет, друга премія) який, між іншим, грав на інструменті, подарованому йому В.Співаковим. Друге місце у номінації «Флейта» заслужено посіла досвідчена виконавиця з Угорщини Ката Шеурінг.

Заключний концерт і урочисту церемонію нагородження переможців вшанували своєю присутністю представники дипкорпусу країн-учасників конкурсу, відомі музично-громадські діячі.

Наступний Конкурс імені Володимира Антонова, проведення якого 2014 року вже проанонсовано на сайті (у номінаціях — «Фагот». «Гобой». «Саксофон»), й надалі буде утримувати високий рейтинг, співзвучний з іменем цього видатного музиканта, яке сьогодні є емблемою конкурсу.


Автор: Наталія Семененко
Навчальний заклад: Київський інститут музики імені Р. М. Глієра
Конкурс (фестиваль): Міжнародний конкурс виконавців на дерев’яних духових інструментах ім.Володимира Антонова
Джерело: Газета "День"



Інші:

Станція, або розклад бажань: друга прем’єра за тиждень
Проєкт «Спадок» спільно з Музеєм Ханенків представляє альбом романсів на тексти класиків і обробки народних пісень ХХ століття
Королева українського театру. Як Марія Заньковецька "поставила на місце" Росію ще в XIX столітті і відреклася від родини заради сцени
Актор та керівник головного столичного театру звернувся до українців за кордоном
У Києві відбулася світова прем’єра першої опери Бортнянського, яка вважалася втраченою
«Театральна вечірка non stop»
Закарпатський народний хор увійшов у свій 79-й концертний сезон і розпочав підготовку до 80-літнього ювілею
НОВАТОРСЬКА ОПЕРА-КАБАРЕ «ТГШ. ПОДОРОЖ У ЧАСІ»
ДО 100-РІЧЧЯ ВІД ДНЯ НАРОДЖЕННЯ КОРИФЕЯ УКРАЇНСЬКОГО ОПЕРНО-ХОРОВОГО МИСТЕЦТВА ЛЬВА МИКОЛАЙОВИЧА ВЕНЕДИКТОВА (1924 – 2017)
Станіслав Людкевич і Василь Барвінський, які не дали затихнути українській музиці
Духовність Центральної Європи в музиці: від Пендерецького до Пярта
Мистецтво неможливого
Пам’яті тої «Рути»
«Арсенал» Довженка в Берліні: Історія, яка резонує і через століття
Мельпомена Таврії
Зараз 11 наших людей у війську, - очільник Національної оперети Струтинський
Полон в росії замість фестивалю в США: музиканти з миколаївської 36-ї бригади перебувають у неволі
10 мудрих цитат легендарного актора Богдана Ступки про життя, любов та Україну
Ярослав та Інгігерда. Тисячолітня українсько-шведська історія кохання на фестивалі Bouquet Kyiv Stage- 16 серпня
”ВІД СЯНУ до ДОНУ”
Геніальний тенор
Змушували відкопувати тіла вбитих маріупольців: історія музиканта військового оркестру
Ukrainian Freedom Orchestra втретє зазвучить у світі
У музеї на Кіровоградщині діє виставка, присвячена ювілею відомого композитора і диригента
Опера «Тарас Бульба» лютого патріота Миколи Лисенка. Як її подати світові у час війни з росією?
Українсько-польські музичні мости Фонду “Pro Musica Viva”
ОПЕРА В ЕПОХУ ЗЛОДІЙСТВА
ЄВРОБАЧЕННЯ - МУЗИКА І НЕ ТІЛЬКИ
Правила ринку: агент Линів пояснив, чому диригенти виконують твори російських композиторів
В Мюнхені запрошують на «Страту» та «Дванадцяту ніч»
Національна опера України поставить оперу "Конотопська відьма"
Українська опера Chornobyldorf виборола Премію Королівського філармонічного товариства
А ви знали, що Шевченко міг би стати й відомим музикантом?
Премʼєри в імʼя Перемоги
ЛІТЕРАТУРА З МУЗИКИ, МУЗИКА З ЛІТЕРАТУРИ
«Незламні»: музичне послання українців у другу річницю початку повномасштабної війни
«Десять років чекаємо на перемогу»: історія оркестру, який двічі з дому вигнала війна
Найкращий концерт Кіровоградської філармонії - попереду. Він буде присвячений Дню перемоги!
Музичні інструменти змінили на автомати: історії артистів театру Одеси
Оновлений репертуар, літній фестиваль та інтерактивна "Ластівка Щедрика": майбутнє Івано-Франківської філармонії в баченні Володимира Рудницького
      © 2008-2024 Music-review Ukraine






File Attachment Icon
120126_598.jpg