| Стаття |
|
|
|
|
Аудіозаписи кобзарів і лірників початку XX століття оцифровано й розміщено у Вікіпедії і Вікісховищі
Проект здійснено ГО «Вікімедіа Україна» і профінансовано Фондом Вікімедіа
4 травня 2014, неділя
Поширити у Facebook
Джерело: Прес-служба ГО «Вікімедіа Україна»
 Унікальні аудіозаписи українських дум, пісень, інструментальних композицій у виконанні кобзарів і лірників, а також голосів Філарета Колесси і, правдоподібно, Лесі Українки, зафіксовані протягом 1904—1910 років на фонографічних валиках (окремі записи — 1912 р.) нещодавно були оцифровані й розміщені у вільний доступ на сайтах Вікіпедія і Вікісховище.
Записи публікуються без обмежень авторського права (на умовах, аналогічних суспільному надбанню), і можуть вільно копіюватись і використовуватись громадськістю.
Проект здійснено ГО «Вікімедіа Україна» і профінансовано Фондом Вікімедіа.
Оцифрування і цифрову обробку сигналу здійснили спеціалісти Інституту проблем реєстарції інформації Національної академії наук України.
Унікальна фоноколекція походить із Приватного архіву видатного фольклориста, музикознавця, композитора, одного із засновників української етномузикології, академіка Філарета Колесси (1871-1947). Записи є результатом спільної праці Філарета Колесса, Лесі Українки, Климента Квітки, Опанаса Сластьона і Олександра Бородая в рамках акції, здійснюваної українською інтелігенцією задля збереження унікального мистецтва українських рапсодів на початку XX століття.
Завдяки організаційній і фінансовій підтримці Лесі Українки і Климента Квітки, у 1908 р. Філарет Колесса відправився зі Львова у Миргород на Полтавщині, де з допомогою кобзаря, художника й етнографа Опанаса Сластьона записав на фонограф думи і пісні від шести виконавців. Після повернення Ф. Колесси до Львова, О. Сластьон продовжував записувати думи у кобзарів до 1910 р. Окрім того, записувала кобзарів на фонограф і сама Леся Українка. Один з фоноваликів Лесі Українки містить фрагмент пісні, наспіваної жіночим голосом. На думку етномузиколога Юрія Сливинського, на цьому фоновалику зафіксовано голос самої Лесі. За іншими припущенянми це міг бути голос служниці. Окрім того, на одному з фоноваликів зберігся запис голосу Філарета Колесси.
При прослуховуванні фонограм слід враховувати особливості технології їх створення. Як відомо, фонограф був першим у світі засобом, який давав можливість зафіксувати і відтворити аудіосигнал. Проте, його можливості були обмеженими порівняно з сучасними засобами звукозапису. Крім того, під впливом часу фоновалики частково втрачають первинну якість звучання. Через те, не всі записи збереглися однаково добре — рівень шуму на деяких є вищим, ніж на інших. На сторінці, де розміщено записи, вони позначені різними кольорами залежно від того, наскільки добре зберігся запис.
На записах зафіксовано спів одинадцяти виконавців: це Гнат Гончаренко, Петро Древченко, Микола Дубина, Остап Калний, Михайло Кравченко, Платон Кравченко, Іван Кучеренко, Степан Пасюга, Явдоха Пилипенко, Антін Скоба, Опанас Сластьон.
Усі записи можна легко приєднувати у статті Вікіпедії будь-якою мовою без потреби повторного завантаження: таку можливість забезпечує сервер Вікісховища. Окрім того, будь-яка людина може завантажити запис на свій комп'ютер і вільно поширювати й використовувати його.
Усі записи надаються на умовах, аналогічних суспільному надбанню. Ознайомитися з текстом ліцензії на аудіозаписи можна за адресою:
Автор: Юрій Булка
Джерело: Прес-служба ГО «Вікімедіа Україна»
|