Стаття |
|
|
|
|
ЛІТЕРАТУРА З МУЗИКИ, МУЗИКА З ЛІТЕРАТУРИ
27 лютого, вівторок
Поширити у Facebook
Вже давно не секрет, що література – у різних своїх проявах – неабияк добре здатна проникати в інші види мистецтва. Та насправді це проникнення відбувається в обидва боки.
Одні книги отримують свої екранізації, а в інших з’являються посилання на фільми; на мотиви книг малюють картини, а деякі з них і самі стають елементами візуального мистецтва; образи із творів втілюють у скульптурі, але в музеях подеколи стоять цілі експозиції, буквально зроблені з книжок, – і цей список інтермедіальних контактів можна продовжувати довго.
Джордж Байрон vs Ференц Ліст
Коли Джордж Байрон у 1819 році написав поему «Мазепа», він фактично створив із цього сюжету тренд на довгий час.
Образ українського гетьмана став настільки вірусним, що поширився в літературі (зокрема свою версію поеми написав Віктор Гюґо), живописі (картини Делакруа, Верне, Шассеріо), а трохи згодом – і в театрі на Бродвеї, де, щоправда, Мазепу чомусь зображували жінкою.
Ця лихоманка не могла оминути й музику. Тож не дивно, що один з найцікавіших композиторів XIX століття, Ференц Ліст, написав 1854 року симфонічну поему “Мазепа” на мотиви поеми Джорджа Байрона.
За динамікою і тональністю ця композиція резонує з оригінальним літературним твором: тут є активніші пасажі, що відтворюють подорож прив’язаного до коня Мазепи, і спокійні частини, наприклад, коли козаки знаходять свого майбутнього ватажка.
Тому читання поеми й прослуховування композиції навіть можна поєднати, аби отримати панорамне враження від твору.
Автор: РУДІЙКО ІЛЛЯ
Джерело: sensormedia.com.ua
|