Віват, Гіє Канчелі! | Music-Review Ukraine
Головна
Огляд
Віват, Гіє Канчелі!
Василевич Юрій
Мимрик Михайло
Москаленко Олександр
Гданський Сергій
Київський камерний оркестр
Київський квартет саксофоністів
Муніципальний камерний хор
Гобдич Микола
Кофман Роман Ісаакович
Пірієв Олександр Валерійович
Віват, Гіє Канчелі!
У рамках святкування Дня Європи в Національній філармонії в Україні відбувся монографічний концерт, присвячений 80-річчю маестро
19 травня 2015, вівторок

Відомий грузинський композитор, який останні 20 років мешкає в Антверпені, прилетів на київський концерт, забезпечивши йому повний аншлаг.

Творчість Канчелі вже давно ввійшла до програм консерваторних курсів історії музики XX й XXI сторіч, але річ навіть не у визнанні в академічних колах, а в щирій симпатії слухачів. Цю музику у нас люблять і розуміють. Гія Канчелі гранично простий у висловах, як словесних, так і музичних, але ця простота (у наше заплутане сторіччя) вельми запитана — маестро говорить про те, що турбує всіх, при цьому прославляючи сучасні сюжети до рівня старогрецької трагедії.

Гія Канчелі


На прес-конференції композитор розповідав про головне — про кохання, про мудрість, про війну і мир. Гія Олександрович зазначив, що любить і поважає свою батьківщину, хоча, в той же час, у нього до неї досить критичне ставлення. Повідав про свій останній твір для Національного оркестру Бельгії, названий трьома шумерськими словами — фактично, неіснуючою мертвою мовою. Це три склади «Ну. Му. Зу», які перекладаються як «Я не знаю».

— Коли я був молодий, потім досягнув середніх років, то думав, що я щось знаю, — признався Канчелі. — Зараз, коли мені минає вісімдесят, зрозумів, що нічого не знаю, і не можу зрозуміти, що й чого відбувається довкола нас... Коли в людини виникають подібні думки, вони майже завжди відбиваються в музиці, адже залишаючись наодинці з самим з собою і створюючи щось, неможливо уникнути дії подій, які відбуваються в світі. На жаль, зараз багато тривожного і в Україні, і в Грузії, і в азійських країнах.

Гія Канчелі розповідав, як виїхав за рубіж і чому там залишився. «Я гадаю, що Бельгія — одна з найтолерантніших держав, це багатонаціональна країна, а Антверпен дуже нагадує моє рідне місто Тбілісі».

1991 року маестро виїхав на рік до Берліна за творчою стипендією. Тоді ж у Грузії розпочалася громадянська війна, і він вирішив перечекати. «Коли я приїхав до Берліна, особливу увагу звертали на авангардну музику, тому я не вірив, що моя творчість знайде свого слухача», — признався він. «Але зараз моя музика виконується на всіх континентах нашої планети, і це чудово, бо музика має існувати абсолютно різна — адже слухачі теж різні».

На цьому концерті в Києві відбулися дві українські прем’єри. «Нічні молитви», фінал циклу «Життя без Різдва», що складається з чотирьох частин — ранішніх, денних, вечірніх і нічних молитов. Створено їх було за замовленням знаменитого «квартету Кронос», а пізніше за ініціативою керівника ECM Records було створено нову версію для соло саксофона та струнного оркестру.

У нашій столиці її виконали саксофоніст Юрій Василевич і Київський камерний оркестр під орудою Романа Кофмана. Це тиха, але напружена музика, крізь яку інколи прориваються акорди з «Маленької Данеліади» (це відоме попурі на кіномузику Г.Канчелі було зігране наприкінці вечора), а в фіналі на звучання оркестру накладається голос хлопчика-дисканта, записаний на плівку, один із улюблених прийомів композитора. Domine exaudi vocem Meam («Господи, почуй голос мій») — з дитячих вуст ця фраза прозвучала з особливою зворушливістю.


Друга українська прем’єра виглядала не менш актуально — Amao Omi для змішаного хору і квартету саксофонів, зіграна Київським квартетом саксофоністів (до речі, йому цього року минає 30 років) і заспівана Камерним хором «Київ» під орудою Миколи Гобдича. У сусідстві з часто виконуваною в нас «Колисанкою сонцю», доброю дитячою пісенькою, в якій сонце прославляють 27 мовами, ця партитура звучала особливо драматично. Після її виконання «Дню» вдалося поспілкуватися з маестро.

«Я ПЕРЕСТАВ ЇЗДИТИ ДО РОСІЇ. МЕНІ НЕПРИЄМНИМ Є ТЕ, ЩО ЗАРАЗ ВІДБУВАЄТЬСЯ»

У концерті прозвучав ваш твір Amao Omi, який говорить про війну як про божевілля. Як ви думаєте, мистецтво може запобігти війні?

— Якби мистецтво могло вплинути, то Бах би вплинув, потім Моцарт і так далі. Мистецтво, на жаль, неспроможне цього зробити. Слова Достоєвського про те, що «краса врятує світ», не відповідають істині. Ми повинні старатися цю красу, якої стає все менше і менше, намагатися якось зберегти.

— Ви часто буваєте в Україні, що вас сюди вабить?

— Ось стоїть людина, з якою у мене півсторіччя контакти, духовні (кивком вказує на композитора Валентина Сильвестрова, який стоїть поряд. — Л.М.). Кожного разу я зустрічаюся в Києві з диригентом Романом Кофманом, кінорежисером Романом Балаяном... Це дуже близькі друзі і завжди приємно, коли є можливість приїхати до України, побачитися і поспілкуватися. А ще — любов до вашої країни і до українського народу. Особливо через ті події, які відбуваються останнім часом. Єдине, в чому може бути виражений мій протест — частково, мабуть, у музиці і в тому, що я перестав їздити до Росії. Мені є неприємним те, що зараз відбувається.

— А ви підтримуєте стосунки із колегами з Росії?

— Я дуже вдячний виконавцям, які продовжують грати мою музику там, але я б не сказав, що ці контакти такі ж, якими вони були раніше, а з деякими моїми друзями вони й зовсім охолонули, на жаль. Я не хочу зараз називати прізвища і заглиблюватися в цю проблему...

— Які у вас творчі плани після бельгійської прем’єри нового твору «Ну. Му. Зу» («Я не знаю»)?

— Доки я не почую цей свій останній твір, доки я не відірвуся від нього, я не можу ні про що нове думати. Отже в мене зараз порівняно спокійний час. Природно, я чимось займаюся, збираю теми, весь час про щось думаю, але наразі в мене жодних конкретних планів немає. І якби навіть були, я вважав би за краще заздалегідь про них не говорити.


Автор: Любов МОРОЗОВА
Колективи: Київський камерний оркестр, Київський квартет саксофоністів, Муніципальний камерний хор "Київ"
Виконавці: Юрій Василевич, Михайло Мимрик, Олександр Москаленко, Сергій Гданський
Диригенти: Микола Гобдич, Роман Кофман
Діячі мистецтв: Олександр Пірієв
Концертна організація: Національний портал академічної музики “Music-review Ukraine”, Національна філармонія України
Концертний зал: Колонний зал ім. М.В. Лисенка Національної філармонії України
Джерело: Газета "День"



Додати: Share on Facebook

Інші:

Гра і опера
Взяв би я бандуру...
Джаз на Дніпрі: далі буде!
Мюнхенські прем’єри
У Чернівцях італійського органіста під час концерту вдягнули у вишиванку
Вічність у Маріїнському парку: у Києві відбувся чарівний концерт класичної музики просто неба
«Тангойзер» Ріхарда Вагнера у режисурі Ромео Кастелуччі
Її звуть Мімі...
Фестиваль «Джаз на Дніпрі-2017″, день перший
Рівненська обласна філармонія завершила концертний сезон
В Коломаку відбулася прем’єра опери «Мазепа» у форматі open air
«Я працював протягом року»
Українські та швейцарські митці обмінювалися досвідом на теренах Хмельницького
У Львові влаштували прем'єру опери Доніцетті «Дон Паскуале» із світловими проекціями
Золота клітка для «Мазепи»
На черкаських майданчиках зазвучала нова українська академічна музика
«Червона калина» зазвучала як ліричний гімн
Джазові варіації на задані теми
«Ніч у Луцькому замку»: європейські зірки та українські легенди
Black sea music fest 2017: музичні відкриття
У Софійському соборі заспівала оперна зірка
Варшавську публіку заворожила українська класична музика
У Львові показали стрічку про загиблого в АТО оперного співака Василя Сліпака
Ах, як танцювала на пуантах Проня Прокопівна!
У Харкові відбулася прем’єра опери «Мазепа»
Odessa Classics за три роки став подією в класичній музиці
У балеті "За двома зайцями" декілька Голохвастових
У Сумах відлунали "Сурми України"
У Софії Київській відбувся унікальний концерт
У франківському музеї провели вражаючу футуристичну месу
На Долинщині відбувся ІІІ Міжнародний фестиваль карильйонного та дзвонового мистецтва "Дзвони Ясної гори єднають усіх"
Національний президентський оркестр завітав до Івано-Франківська
В Лос-Анджелесе играют музыку Бартока и современников
"Сонячний Моцарт"
"БРИТТЕНОВСКИЙ" ФЕСТИВАЛЬ В ОЛДБОРО ОТМЕЧАЕТ ЮБИЛЕЙ ПРОПИСКИ
У Берегові зачаровував клезмерськими мелодіями колишній мукачівець Ференц Яворі
IV Міжнародний хоровий форум «Як серцю виспівать себе»
Олег Криса відзначив своє 75-річчя концертом на сцені Львівської філармонії
Суд присяжных в Английской национальной опере
Під тисячні оплески, з бульбашками й акваріумом у Тульчині показали італійську оперу
      © 2008-2017 Music-review Ukraine. Усі права застережено. При цитуванні інформації посилання на Music-review Ukraine обов'язкове



File Attachment Icon
11167962_943999278985086_1649044335674449803_n.jpg