Віват, Гіє Канчелі! | Music-Review Ukraine
Головна
Огляд
Віват, Гіє Канчелі!
Василевич Юрій
Мимрик Михайло
Москаленко Олександр
Гданський Сергій
Київський камерний оркестр
Київський квартет саксофоністів
Муніципальний камерний хор
Гобдич Микола
Кофман Роман Ісаакович
Пірієв Олександр Валерійович
Віват, Гіє Канчелі!
У рамках святкування Дня Європи в Національній філармонії в Україні відбувся монографічний концерт, присвячений 80-річчю маестро
19 травня 2015, вівторок

Відомий грузинський композитор, який останні 20 років мешкає в Антверпені, прилетів на київський концерт, забезпечивши йому повний аншлаг.

Творчість Канчелі вже давно ввійшла до програм консерваторних курсів історії музики XX й XXI сторіч, але річ навіть не у визнанні в академічних колах, а в щирій симпатії слухачів. Цю музику у нас люблять і розуміють. Гія Канчелі гранично простий у висловах, як словесних, так і музичних, але ця простота (у наше заплутане сторіччя) вельми запитана — маестро говорить про те, що турбує всіх, при цьому прославляючи сучасні сюжети до рівня старогрецької трагедії.

Гія Канчелі


На прес-конференції композитор розповідав про головне — про кохання, про мудрість, про війну і мир. Гія Олександрович зазначив, що любить і поважає свою батьківщину, хоча, в той же час, у нього до неї досить критичне ставлення. Повідав про свій останній твір для Національного оркестру Бельгії, названий трьома шумерськими словами — фактично, неіснуючою мертвою мовою. Це три склади «Ну. Му. Зу», які перекладаються як «Я не знаю».

— Коли я був молодий, потім досягнув середніх років, то думав, що я щось знаю, — признався Канчелі. — Зараз, коли мені минає вісімдесят, зрозумів, що нічого не знаю, і не можу зрозуміти, що й чого відбувається довкола нас... Коли в людини виникають подібні думки, вони майже завжди відбиваються в музиці, адже залишаючись наодинці з самим з собою і створюючи щось, неможливо уникнути дії подій, які відбуваються в світі. На жаль, зараз багато тривожного і в Україні, і в Грузії, і в азійських країнах.

Гія Канчелі розповідав, як виїхав за рубіж і чому там залишився. «Я гадаю, що Бельгія — одна з найтолерантніших держав, це багатонаціональна країна, а Антверпен дуже нагадує моє рідне місто Тбілісі».

1991 року маестро виїхав на рік до Берліна за творчою стипендією. Тоді ж у Грузії розпочалася громадянська війна, і він вирішив перечекати. «Коли я приїхав до Берліна, особливу увагу звертали на авангардну музику, тому я не вірив, що моя творчість знайде свого слухача», — признався він. «Але зараз моя музика виконується на всіх континентах нашої планети, і це чудово, бо музика має існувати абсолютно різна — адже слухачі теж різні».

На цьому концерті в Києві відбулися дві українські прем’єри. «Нічні молитви», фінал циклу «Життя без Різдва», що складається з чотирьох частин — ранішніх, денних, вечірніх і нічних молитов. Створено їх було за замовленням знаменитого «квартету Кронос», а пізніше за ініціативою керівника ECM Records було створено нову версію для соло саксофона та струнного оркестру.

У нашій столиці її виконали саксофоніст Юрій Василевич і Київський камерний оркестр під орудою Романа Кофмана. Це тиха, але напружена музика, крізь яку інколи прориваються акорди з «Маленької Данеліади» (це відоме попурі на кіномузику Г.Канчелі було зігране наприкінці вечора), а в фіналі на звучання оркестру накладається голос хлопчика-дисканта, записаний на плівку, один із улюблених прийомів композитора. Domine exaudi vocem Meam («Господи, почуй голос мій») — з дитячих вуст ця фраза прозвучала з особливою зворушливістю.


Друга українська прем’єра виглядала не менш актуально — Amao Omi для змішаного хору і квартету саксофонів, зіграна Київським квартетом саксофоністів (до речі, йому цього року минає 30 років) і заспівана Камерним хором «Київ» під орудою Миколи Гобдича. У сусідстві з часто виконуваною в нас «Колисанкою сонцю», доброю дитячою пісенькою, в якій сонце прославляють 27 мовами, ця партитура звучала особливо драматично. Після її виконання «Дню» вдалося поспілкуватися з маестро.

«Я ПЕРЕСТАВ ЇЗДИТИ ДО РОСІЇ. МЕНІ НЕПРИЄМНИМ Є ТЕ, ЩО ЗАРАЗ ВІДБУВАЄТЬСЯ»

У концерті прозвучав ваш твір Amao Omi, який говорить про війну як про божевілля. Як ви думаєте, мистецтво може запобігти війні?

— Якби мистецтво могло вплинути, то Бах би вплинув, потім Моцарт і так далі. Мистецтво, на жаль, неспроможне цього зробити. Слова Достоєвського про те, що «краса врятує світ», не відповідають істині. Ми повинні старатися цю красу, якої стає все менше і менше, намагатися якось зберегти.

— Ви часто буваєте в Україні, що вас сюди вабить?

— Ось стоїть людина, з якою у мене півсторіччя контакти, духовні (кивком вказує на композитора Валентина Сильвестрова, який стоїть поряд. — Л.М.). Кожного разу я зустрічаюся в Києві з диригентом Романом Кофманом, кінорежисером Романом Балаяном... Це дуже близькі друзі і завжди приємно, коли є можливість приїхати до України, побачитися і поспілкуватися. А ще — любов до вашої країни і до українського народу. Особливо через ті події, які відбуваються останнім часом. Єдине, в чому може бути виражений мій протест — частково, мабуть, у музиці і в тому, що я перестав їздити до Росії. Мені є неприємним те, що зараз відбувається.

— А ви підтримуєте стосунки із колегами з Росії?

— Я дуже вдячний виконавцям, які продовжують грати мою музику там, але я б не сказав, що ці контакти такі ж, якими вони були раніше, а з деякими моїми друзями вони й зовсім охолонули, на жаль. Я не хочу зараз називати прізвища і заглиблюватися в цю проблему...

— Які у вас творчі плани після бельгійської прем’єри нового твору «Ну. Му. Зу» («Я не знаю»)?

— Доки я не почую цей свій останній твір, доки я не відірвуся від нього, я не можу ні про що нове думати. Отже в мене зараз порівняно спокійний час. Природно, я чимось займаюся, збираю теми, весь час про щось думаю, але наразі в мене жодних конкретних планів немає. І якби навіть були, я вважав би за краще заздалегідь про них не говорити.


Автор: Любов МОРОЗОВА
Колективи: Київський камерний оркестр, Київський квартет саксофоністів, Муніципальний камерний хор "Київ"
Виконавці: Юрій Василевич, Михайло Мимрик, Олександр Москаленко, Сергій Гданський
Диригенти: Микола Гобдич, Роман Кофман
Діячі мистецтв: Олександр Пірієв
Концертна організація: Національний портал академічної музики “Music-review Ukraine”, Національна філармонія України
Концертний зал: Колонний зал ім. М.В. Лисенка Національної філармонії України
Джерело: Газета "День"



Додати: Share on Facebook В Контакте

Інші:

Музичні пошуки та експерименти
Оперний співак Микола Сікора виступив для українських прикордонників
В Івано-Франківську "Прикарпатська весна 2017"
У столиці презентували нову постановку відомого українського балетмейстера і хореографа Раду Поклітару "Вгору по річці"
У Житомирі відбулася Всеукраїнська прем’єра народної симфонії єднання
Кохання, обов’язок та підступність
Київ, французький музичний імпресіонізм
Французька весна. У Франківську виступило «Тріо Гійома Лопеза»
В Києві пройшов фестиваль української класичної музики
Motion, або Переміщення: француз поставив танцювальний спектакль з bboy тa bgirl з України
Народна хорова капела ВДПУ ім. М. Коцюбинського відсвяткувала свій 60-річний ювілей
В Ужгороді cтартував 5-й Міжнародний фестиваль "Музика без кордонів"
Академічний камерний хор імені Дмитра Бортнянського привітали з 20-річним ювілеєм
Франківський “Бревіс” привіз “Прикарпатську весну” у Житомир
Відомий твір Йозефа Гайдна "Сім останніх слів Спасителя на хресті" чернівчани впродовж цього тижня слухали двічі
Фестиваль "Весняна Одеса" заспівав улюблені пісні
Виконавці головних партій опери "Вертер" - про емоції, зрілість та покликання
Концерт для скрипки з оркестром
У Львові відбувся фестиваль, присвячений відомому композитору Миколі Леонтовичу
Вихованці Київської дитячої школи мистецтв № 8 на конкурсі «Українські композитори – дітям»
Урочисте закриття ІІІ Всеукраїнського конкурсу скрипалів
«Дзвінкоголосі сурми» - у Конотопі обласний конкурс виконавців на духових та ударних інструментах
Луцький духовий оркестр відсвяткував ювілей
Дитяча музична школа №9 святкує 50-річчя з дня заснування
Сіверські вечори – фінішували
У Львові відбувся День музики Мирослава Скорика
НА СТОЛИЧНІЙ СЦЕНІ ВІДБУЛАСЬ БИТВА ХОРІВ
Аншлаг в Національній опері: відбулася прем'єра вистави "Флорія Тоска"
Юні хористи з Кривого Рогу змагалися за першість
Учні Київської дитячої музичної школи № 22 – переможці Всеукраїнського мистецького конкурсу-фестивалю «На крилах весни»
«Дух гуцулів»
Сумчани підкорювали «Обрії класики»
У Дніпровській філармонії оркестр грав під ...мультики!
МУЗИКОЮ НІЖИН БРИНИТЬ
“Шехерезада” і... адміністративна реформа
На „Акордах Хортиці” пролунав заключний акорд
Мирослав Скорик в стилі джаз, 30.03.17, м. Ніжин
«СВЯТО БАЯНА ТА АКОРДЕОНА У ДРОГОБИЧІ»
«Bellissimo»: бравіссімо!
Оплески не стихали, або Як українська танцюристка балету підкорила журі
      © 2008-2017 Music-review Ukraine. Усі права застережено. При цитуванні інформації посилання на Music-review Ukraine обов'язкове



File Attachment Icon
11167962_943999278985086_1649044335674449803_n.jpg