В Харківському національному академічному театрі опери та балету імені М.В. Лисенка / Схід Опера відбулася Міжнародна конференція креативних індустрій «Харків. Залізобетон. Культура: виклики, можливості, перспективи»


Впродовж двох днів її учасники в онлайн і офлайн форматах обговорили сьогоднішній стан української культури та перспективи її розвитку. Проєкт реалізований у рамках Програми підтримки українських студій ім. І. Лисяка-Рудницького, Українського інституту та Фонду «Демократичні ініціативи імені Ілька Кучеріва» за фінансової підтримки Міжнародного фонду «Відродження».

Основним офлайн майданчиком конференції став сам театр, куди були запрошені представники мистецької громадськості Харкова. Формат її дозволив поєднати офлайн і онлайн учасників. Причому, рівень їхньої активності був доволі високим: питання до спікерів надходили онлайн та ставилися прямо із залу. Загалом у конференції виступило понад сорок спікерів, які представляли такі міста, як Київ, Харків, Львів, Вільнюс, Каунас, Мілан і Братислава. В центрі уваги були питання, пов’язані з сучасним станом української культури і перспективами її розвитку. Яка Україна цікава світу? Яка культура цікава українцям? Чи буде Україна цікава світові після Перемоги? Якою має бути культурна дипломатія і який культурний продукт варто просувати? Ці та інші питання стали предметом гострих дискусій.


Ще напередодні проведення конференції висловлювалася думка, чи не надто широкий спектр тем було вирішено підняти. Як виявилося, самі учасники підтвердили доцільність такого формату – представники різних «цехів» змогли почути, що турбує людей, котрі намагаються просувати інші культурні сегменти, знайти спільні болючі теми та випрацювати спільні позиції. Одним з найважливіших успіхів конференції організатори вважають те, що вже під час заходу серед учасників виникли ініціативи з проведення окремих «круглих столів» для кожного з «цехів», а в.о. генерального директора-художнього керівника театру Ігор Тулузов зазначив, що Схід Опера завжди надаватиме можливість для таких зустрічей. Адже подібні обговорення неодмінно принесуть зміни у відповідні сектори.

Часто буває, що після конференції люди швидко розходяться, адже присутність на ній вимагає багато часу, а у кожного є чимало своїх справ.

Втім, цього не відбулося – те, що було означене організаторами як "неформальне спілкування", таким і було. Спікери, учасники та гості конференції продовжували обговорювати болючі для нашого суспільства теми, обмінювалися контактами – і це було свідченням того, що своє завдання з "вибудовування вертикальних зв'язків" організаторам заходу вдалося виконати.

Як зазначалося ще до початку конференції, не всі питання, про які йшлося, вдасться вирішити одразу. Але деякі важливо було принаймні озвучити. І чимало з них адресувалося першому заступникові міністра культури та інформаційної політики України Ростиславу Карандєєву. Довжелезна черга учасників до мікрофону свідчила, що у громадян накопичилося чимало претензій до міністерства. Тож, прохання Р. Карандєєва за підсумками конференції випрацювати документи, де будуть викладені пропозиції учасників щодо покращення ситуації у культурному секторі, виявилося надзвичайно доцільним.

МЕЦЕНАТСТВО

Розповідь про перший день Міжнародної конференції креативних індустрій "Харків. Культура. Залізобетон" продовжуємо з теми, яка для багатьох слухачів виявилася однією з найцікавіших – про меценатство. Доповіді організатор міжнародного музичного фестивалю Kharkiv Music Fest Серія Політучого, в.о. генерального директора-художнього керівника ХНАТОБ імені М.В. Лисенка Ігоря Тулузова, офіційної представниці компанії «C. Bechstein» в Україні Ірини Ноніашвілі, яка розповіла про діяльність української філії всесвітньо відомої фірми, викликали хвилю інтересу і значний резонанс. Аудиторія помітно розгарячилася, почала активно ставити запитання, а директор Харківського академічного театру музичної комедії Ігор Коваль, присутній у залі, навіть не витримав і попросив слова, пояснюючи публіці специфіку роботи театрів опери та балету, музичної комедії, оперети як найбільш затратних.

Питань професійного розвитку молоді під час війни торкалися спікери наступного тематичного блоку – в.о. генерального директора Національної філармонії України Михайло Швед, директорка Харківської хореографічної школи Наталія Ржевська, докторка мистецтвознавства, професорка, проректорка з науково-педагогічної, творчої роботи та інноваційної діяльності Харківського національного університету мистецтв ім. І.П. Котляревського Юлія Ніколаєвська. Як вдалося дізнатися з їхніх доповідей, війна змусила старше покоління на багато звичних речей глянути по-іншому і почати по-новому вибудовувати стосунки з тими, хто є завтрашнім днем нашої країни.

Неочікувано гострі питання виникли в обговоренні доповідей, які були присвячені «Освіті культурою та культурі освіти як ключового чинника створення національної ідентичності». Анатолій Бабічев, проректор з науково-педагогічної роботи Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна, Юрій Бойчук, ректор Харківського національного педагогічного університету ім. Г.С. Сковороди говорили про роль мистецтва у процесі навчання студентів, що є запорукою відбудови України, а надзвичайно харизматична Юлія Коваленко, доцентка кафедри телерепортерської майстерності Харківської державної академії культури розповіла про свій проєкт, покликаний покращити уміння студентів кіно- і теле- спеціальностей мислити екранно. Цей тематичний блок викликав найбільш жваві дискусії, а спікери висловили чимало слушних думок про перспективи розвитку освіти.

Цілком природньо, що дискусійний накал був підтриманий і в тематичному блоці «Деколонізація культури. Позбавлення російських наративів у просторі української культури. Що отримуємо. Що втрачаємо. Українські медіа: стратегії просування культурної тематики в українських ЗМІ». Про неприпустиме ставлення ЗМІ до української культури говорила у своїй доповіді

«Відсутність культурної політики в українських медіа – дорівнює кенселінгу української культури» Ольга Стельмашевська, театральна критикиня, голова експертної ради Всеукраїнського театрального фестивалю-премії «ГРА». Чи маємо відмовлятися від багатьох митців, які належать і українській і російській культурам? Таке питання поставив модератор обох днів конференції Костянтин Пономарьов, Fashion-дизайнер, театральний художник, графік, культуролог, популяризатор мистецтва, у своїй доповіді «Чи не забагато віддаємо?»

Позиція Дмитра Тернового, драматурга, театрального менеджера, засновника «Театру на Жуках» і куратора освітнього проєкту «Театральне вікно до Європи» була чітко виражена у самій назві його доповіді: «Відмова від російської культури в Україні – передумова і додатковий потенціал для власного розвитку». А відомий політичний психолог Олег Хом’як сформулював питання по-іншому - треба не витрачаючи часу на боротьбу з чужою культурою, активніше будувати й просувати свою. І, варто відзначити, у обох позицій знайшлися прибічники й супротивники.

Часто буває, що після конференції люди швидко розходяться, адже присутність на ній вимагає багато часу, а у кожного є чимало й своїх справ. Втім, цього разу такого не відбулося - те, що було означене організаторами як "неформальне спілкування" таким і було. Спікери, учасники та гості конференції продовжували обговорювати болючі для нашого суспільства теми, обмінювалися контактами - і це було свідченням того, що своє завдання з вибудовування "вертикальних зв'язків" організаторам заходу вдалося виконати.

КУЛЬТУРНА ДИПЛОМАТІЯ

Другий день Міжнародної конференції розпочався з привітання усіх присутніх її модератором Костянтином Пономарьовим з ержавним святом - Днем Конституції України, яке другий рік поспіль ми відзначаємо в умовах воєнного стану. Хвилиною мовчання присутні вшанували пам'ять загиблих у Краматорську, де напередодні через ворожі обстріли сталася ще одна трагедія. 

Далі розпочала свою роботу друга секція конференції: Шляхи євроінтеграції. Культурна дипломатія. У першому великому блоці обговорювалися шляхи культурних інституцій до євроінтеграції, проблеми та можливості на цьому шляху. Також визначалося, що таке культурна дипломатія та які її основні завдання. Поговорили й про проблеми українського законодавства та відповідність його світовим стандартам. 

Спікерами у цьому блоці були Ростислав Карандєєв, перший заступник Міністра культури та інформаційної політики України, Марія Мезенцева, народна депутатка України, голова постійної делегації Верховної Ради України в Парламентській асамблеї Ради Європи. На жаль, пані Марія не мала часу залишитися на дискусію, але побажала учасникам конференції плідної роботи та зазначила важливість подібних зустрічей.

Анастасія Гайшенець, театральна критикиня, керівниця напряму «Перформативні мистецтва» Українського інституту не тільки проголосила власну доповідь, присвячену процесам євроінтеграції українського театру під час війна, а й відзначила, що їй самі дуже цікаво послухати запрошених спікерів з Литви та взяти до уваги їхні напрацювання. А власним досвідом щодо трансформації мислення та європейської інтеграції поділилися наші друзі з Литовської Республіки: Рута Прусєвічєнє, голова Литовської асоціації національних закладів культури та мистецтва, генеральний директор Литовської національної філармонії, Юлія Реклайте, директор Литовського інституту культури, Аудрюс Кундротас, тимчасовий генеральний директор Литовського національного театру опери та балету, та Артурас Аленскас, керівник служби організації заходів та турів Литовського національного театру опери та балету. 

Відбулася жвава бесіда між спікерами та учасниками конференції. Особливо багато питань було до Ростислава Карандєєва. Учасники конференції, що знаходилися у залі, хотіли почути від заступника міністра про те, що робиться задля просування українського контенту у закладах культури. Деякі запитання стосувалися того, де брати гроші для створення власних проєктів, чи готова держава підтримувати молодих митців. Було поставлено ще багато інших гострих і проблемних питань. Обмеженість часу не дала змогу відповісти усім. А тому пан Карандєєв запропонував сформулювати всі основні тези та подати пропозиції до міністерства.

Серед проблем, про які говорили учасники, була піднята і така, як відтік кадрів. Взяв слово в.о. генерального директора-художнього керівника ХНАТОБ ім.М.В.Лисенка Ігор Тулузов, щоб розповісти про харківський досвід збереження кадрів під час війни. Він висловив щиру подяку литовським друзям, які підтримали наш театр у перші місяці війни, коли прийняли артистів та їхні сім'ї, організували виступи хнатобівців у Литовській Республіці.

Продовжив конференцію словацько-італійсько-український блок, де розглядалися теми інтеграції у світову культуру та культурної дипломатії. А також - як взаємодіяти культурним інституціям із молоддю, як залучати їх до проєктів. Сільвіо Оджоні, менеджер з питань комунікації «Teatro del Burato» (Італія), та Рената Колуччіні, акторка, режисерка, драматургиня театру, розповіли про власні напрацювання у роботі з молоддю та поділилися досвідом роботи з дорослою аудиторією. 

Міла Вербицька, засновниця і директорка Українського інституту в Словаччині, голова ГО «Українсько-Словацька Ініціатива» говорила про інтерес до української культури сьогодні у світі. Вона зазначила, що нині важливо не тільки інформувати і розширювати уявлення про Україну, а й просування творчого надбання українських митців, розкриття потенціалу нашої держави.

До розмови доєдналася Людмила Рубаненко, співзасновниця та голова ради Корпорації «Консалтингова група «Рубаненко і партнери», заслужений економіст України, заслужена діячка культури АР Крим, співзасновниця творчого клубу «Гостинна на Дворянській», яка розповіла про власний досвід пересувних виставок та проєкти “Гостинної на Дворянській” як спосіб об’єднання мистецької спільноти України та інструмент культурної дипломатії.

КУЛЬТУРНА СПАДЩИНА І ХАРКІВ - ФОРПОСТ УКРАЇНИ

Робота 2- ї секції "Шляхи євроінтеграції. Культурна дипломатія" другого дня Міжнародної конференції продовжилася такими дуже гострими темами, як "Культурний бізнес та культура як успішний бізнес. Зміни ставлення до українського контенту у світі. Чи зобов’язана культура бути завжди і за будь-яку ціну прибутковим бізнесом?"

Про проєктні можливості для культури, які фінансові складові зазвичай має проєкт, які умови подачі заявок - цих питань торкнувся у своїй доповіді Микола Ульянов, проєктний менеджер бюро програми ЄС Creative Europe Desk Ukraine.

Продовжила розмову Олена Ямпольська, голова ГО «VITAUKR», українсько-італійської неприбуткової асоціації проти насильства і підтримки жертв насильства та людей, що опинилися у складних життєвих обставинах з темою «Перспективи культурної “української хвилі”»

Викликала новий сплеск обговорень і тема, якої торкнувся у своїй промові Анатолій Ткаченко, голова ради директорів ТОВ «Група Термік», голова правління благодійного фонду «Культурна спадщина», а саме стосовно потреби в новітніх підходах українських культурних інституцій для успішної інтеграції у світовий культурний бізнес.

Досить болючих точок торкнувся й Олександр Сазонов, уповноважений представник Організації колективного управління УЛАСП/ОКУАСП, адже йшлося про дотримання законів та авторського права. Зокрема про те, як правильно організувати колективне управління, щоб воно стало джерелом фінансування креативних індустрій та про авторське право на музичні твори у театрах/філармоніях з урахуванням законодавства України.

Поговорили у цьому блоці й про те, яким чином влаштована система підбору кадрів у Європі та чи завжди культурні проєкти є прибутковими у світі. З'ясовували, яким чином українські культурні проєкти можуть зайти у простір креативних індустрій Європи.

Завершальним блоком конференції була 3-тя Секція: "Харків. Трансформація. Культурний кластер".

У розмові взяли участь Максим Розенфельд, член експертної ради фонду Нормана Фостера, доцент кафедри графіки Харківської державної академії дизайну та мистецтв, який зазначив, що історія нашого міста багата злетами та падіннями. І ми зараз, переживаючи ці страшні потрясіння, маємо потужний та ще неоціненний потенціал та перспективи. 

До обговорення онлайн підключився поет, письменник, громадський діяч Сергій Жадан, який впевнений, що культура здатна робити так, щоб ми лишалися собою після будь-яких випробувань. А Харків не просто тримається - він живе на повну, і попереду багато нових ідей, проєктів...

Борис Гриньов, засновник ГО «Колекція Бориса і Тетяни Гриньових», академік НАН України торкнувся теми приватних колекцій, як невід'ємної частини креативної індустрії.

Долучилася до розмови й Наталія Іванова, директорка культурно-просвітницького центру сучасного мистецтва «ЄрміловЦентр». Вона розповіла, що цей культурний осередок став від початку війни прихистком для харків'ян, бо тут було безпечно і зараз він залишається одним з тих осередків, де дозволено проводити мистецькі заходи. За час існування напрацьовано багато корисного досвіду, який дозволить розвиватися далі і просувати українське мистецтво. 


Сьогодні Україна на вістрі уваги і тут важливо не втратити потенціал та можливості, що відкриваються, зазначили учасники дискусії. 

Ігор Тулузов, на завершення дискусії, озвучив свою пропозицію - регулярно збиратися для продукування ідей та розробки стратегій тут, на території театру. Адже разом ми здатні зробити українську культуру цікавою та конкурентоспроможною не тільки в середині країни, а й на світових теренах.

Модератор, Костянтин Пономарьов, закриваючи конференцію, подякував усім за участь та побажав подальших успіхів, перемоги та миру!



Концертна організація: Харківський національний академічний театр опери та балету імені М.В. Лисенка

Інші: