|
Коли скрипка говорить
9 червня вечір у Національній філармонії присвятять легендарному музиканту, диригенту та педагогу Богодару Которовичу
7 червня 2013, п'ятниця
Поширити у Facebook
На сцену вийдуть музиканти камерного ансамблю «Київська камерата» (диригент Валерій Матюхін) і троє скрипалів-віртуозів: Богдана Півненко, Борис Громов і донька маестро - Мирослава Которович.
Прозвучать твори з репертуару величного Ніколо Паганіні, чия творчість надихнула Богодара Которовича, і згодом він став видатним скрипалем, засновником ансамблю «Київські солісти», професором НМАУ, одним із засновників сучасної української скрипкової школи!
Нагадаємо, у 1971 р. Которович завоював Гран-прі Міжнародного конкурсу ім. Ніколо Паганіні в Генуї. Пізніше Богодар Антонович мав ще дві символічні «зустрічі» з Паганіні: через 20 років він став членом журі Генуезького конкурсу, а 1999-го він зіграв два аншлагових бенефіси в Національній опері України — Которович став першим українцем, удостоїний честі грати на унікальній скрипці — «Вдові Паганіні» (сам маестро Паганіні, завдяки надзвичайно потужному звучанню називав цей інструмент Гварнері il cannone — «гармата»).
В одному з інтерв’ю Б. А. Которович зізнався: «Коли я вперше взяв скрипку Паганіні в руки, то відчув... розчарування: адже зазвичай я граю на точній її копії, створеній французьким майстром Жаном Батістом Війомом (з 1835 р. він займався імітацією старовинних італійських інструментів, переважно Страдіварі та Гварнері. — Т.П.). На репетиції «гармата» не справила особливого враження, але на концерті скрипка просто змінилася! Це було незбагненно, і гадаю, що не обійшлося без містики. Коли я заграв, то раптом відчув, ніби за спиною розігрується мій двійник. Я відчував лише звуки, можливо, це ілюзія, фантазія, але мені здалося, що за мною стоїть тінь видатного скрипаля.
Пам’ятаєте, коли Паганіні зображували на портретах зі скрипкою, то за ним часто художники малювали диявола, який грає... Можливо, скрипка мстить чужим. Знаєте, після того концерту я двічі потрапляв до лікарні, навіть пережив стан коми. У мене було оніміння кількох суглобів на пальцях (саме це змусило Которовича назавжди відмовитися від сольних концертів як скрипаля. — Т.П.). Та все ж я вдячний «гарматі». На концерт до Києва приїхали колекціонери і бізнесмени, що мають унікальні інструменти. Один із них навіть запропонував купити для України і для розвитку нашої скрипкової школи скрипку Гварнері дель Джезу. (Нагадаю, що Гварнері виготовив за своє життя загалом вісімдесят скрипок на відміну від Страдіварі, який створив їх понад тисячу). Але, на жаль, через високу ціну це питання не вдалося вирішити»...
Музикознавці зазначали, що Богодару Антоновичу були властиві постійний художній пошук, глибоке проникнення в сутність творів, переконливість його художніх трактувань. Про творчість Которовича знято телефільми. Українське радіо і фірма «Мелодія» зробили записи музики Баха, Бетховена, Вівальді, Мендельсона, Сібеліуса, Скорика, Хачатуряна у виконанні Богодара Антоновича.
До речі, самобутня виконавська майстерність «українського Паганіні», як критики називали Которовича, спонукала багатьох композиторів писати для нього свої твори (В. Губаренко, В. Бібік, А.Штогаренко, Р. Майборода, М. Скорик, Є. Станкович та інші).
— Богодар Антонович був легендою скрипкової виконавської майстерності, віртуозом світового масштабу, а також видатним педагогом. Він виховав понад 100 учнів, і багато з них — лауреати міжнародних престижних конкурсів — представляють його школу далеко за межами України, — розповіла «Дню» відома піаністка, професор НМАУ ім. П.Чайковського Євгенія БАСАЛАЄВА. — Торік у київському видавництві КіМ вийшла книжка «Педагогічні принципи Б.А. Которовича. Історичний нарис». Її автор Олександр Спренцис — колишній учень, аспірант маестро.
Працюючи на одній кафедрі з Которовичем, він багато допомагав Богодару Антоновичу і був, по суті, його секретарем. Олександр намагався вловити і записати кожну думку свого знаменитого педагога, зловити і зафіксувати важливі миттєві «моменти істини», які блискавично народжувалися у маестро в його класі під час розучування скрипкових творів і репетицій. Богодар Антонович мав харизму не лише на сцені, а й поза нею. Которович не просто навчав студентів, а намагався виховувати професійних артистів, допомагав розвивати їхню індивідуальність.
Вечір, який відбудеться у філармонії, можна назвати розповідями про артистів, доля яких нерозривно пов’язана з Музикою. Минають століття, багато скрипалів із різних країн намагаються розгадати таємницю та магію таланту Ніколо Паганіні. Одні вважають, що неперевершений успіх віртуоза полягав у його глибокому музичному обдарованні і в надзвичайній техніці, в бездоганній чистоті, з якою маестро виконував складні пасажі. А інші відзначають нові горизонти скрипкової техніки, відкриті Паганіні.
Наш Богодар Которович увійшов в історію тим, що став першим українським скрипалем, якому випала честь грати на легендарній скрипці «Вдова Паганіні». До того ж виступав блискуче! Ми дякуємо Богодару Антоновичу, що виховав кілька поколінь артистів, які сьогодні представляють українську скрипкову школу, виступаючи в найпрестижніших залах світу.
9 червня в Колонному залі ім. Лисенка прозвучать паганінівські Перший і Четвертий концерти для скрипки з оркестром, Кантабіле і вальс, Кампанелла з Другого концерту, а також варіації Венеціанського карнавалу.
Вечір відбудеться за підтримки Італійського інституту культури в Україні.
Автор: Тетяна Поліщук
Виконавці: Богдана Півненко, Мирослава Которович
Диригенти: Валерій Матюхін
Концертна організація: Національна філармонія України
Концертний зал: Колонний зал ім. М.В. Лисенка Національної філармонії України
Джерело: Газета "День"
|