«Iталійські пристрасті на українській сцені» | Music-Review Ukraine
Головна
Огляд
«Iталійські пристрасті на українській сцені»
Рожок Зоя
«Iталійські пристрасті на українській сцені»
Вперше в афіші Оперної студії з’явилася вистава «Ріголетто»
2 червня 2016, четвер
Поширити у Facebook
Джерело: Газета «День»

Резонанс у меломанів викликала постановка в Оперній студії Національної музичної академії України всесвітньо відомого твору Джузеппе Верді. Вистава «Ріґолетто» здійснена за сприяння Посольства Італії в Україні.

ГОЛОВНІ ПАРТІЇ ВИКОНУЮТЬ: ОЛЕКСІЙ ЖМУДЕНКО (РІГОЛЕТТО) І ЗОЯ РОЖОК (ДЖИЛЬДА) / ФОТО МИКОЛИ ГАМКАЛА

Навряд чи знайдеться у світі бодай один мужчина, який жодного разу самовдоволено не промугикав би собі під ніс: «Серце жіноче до зрад охоче...» Але далеко не всім з них відомо, що ця знаменита пісенька Герцога із безсмертної опери «Ріголетто» є характеристикою... самого Герцога — відчайдушного бабія та розпусника. Арія — окраса репертуару будь-якого тенора й водночас — свідчення його майстерності і зрілості.

Утім, як і вся опера, прем’єра якої відбулася далекого 1851 р. у Венеції, і відтоді вона переможно долає кордони, країни, континенти, завойовуючи собі дедалі більше нових прихильників. Також «Ріголетто» — прекрасний матеріал для навчання молодих вокалістів. Опанувавши цей шедевр італійської оперної класики, вони не лише набувають неоціненного досвіду, а й переходять на якісно новий виконавський рівень. Тож цілком зрозумілою є нагальна необхідність поновлення твору на сцені Оперної студії, і його здійснили режисер Ірина Даць і диригент Василь Василенко. Не порушуючи класичних канонів, постановниці вдалося створити компактну й динамічну виставу, яка сприймається на одному подиху. В декораціях у стилі мінімалізму акцентовано увагу на таких символах: дзеркало — як межа між світами добра і зла, цноти й розпусти, справжніх та уявних цінностей; та величезний банер з тузом пік, як символом фатальної невідворотності трагедії справдженого прокляття.

У чудовій вокально-акторській (усі дійові особи не просто стовбичать на авансцені й «висять» на кінчику диригентської палички, а вільно і невимушено рухаються) команді чи не на цілу голову вище стоїть тандем головних героїв.

Олексій Жмуденко (Ріголетто) — фактурний, з чудовим соковитим баритоном, дуже приємним. Співак упродовж трьох годин тримає зал у напруженні, змушує переживати й слідкувати за кожним його порухом, легко переходить від глузування (блазень) до ніжності (батько), невимовного страждання, ненависті (гнівна арія «Куртизани, нащадки гидоти»), благання («Благаю, згляньтесь наді мною!») тощо. Актор на сцені проживає свою роль, а кожна арія завершувалася бурхливими оплесками та вигуками: «Браво!».

Органічною партнеркою у виставі стала Зоя Рожок (Джильда) — ніжна, тендітна, мрійлива, любляча, пристрасна, жертовна і мужня — такий діапазон почуттів її героїні вимагає неабиякої акторської майстерності, віртуозного володіння вокалом та дикцією. До того ж, співачка дуже рухлива й динамічна.

Втім, виставу ще потрібно вдосконалювати. Можливо, наступного разу оркестр, який загалом звучить непогано, не буде «розходитись» із солістами.

Загалом публіка зовсім не була розчарована, і всі музикознавці зійшлися на думці, що нова постановка — яскрава мистецька подія, з якою треба привітати увесь колектив на чолі з керівником проекту, ректором НМАУ Володимиром Рожком, і побажати виставі славного творчого життя.+

P.S. Наступний показ вистави відбудеться 11 червня.


Автор: Сікорська
Виконавець (артист): Зоя Рожок
Концертний зал: Великий зал Національної музичної академії
Джерело: Газета «День»



Інші:

Золото замість серця: Олексій Вертинський перетворив «Скупого» Мольєра на маніфест відвертого цинізму
Найстрашніші драми відбуваються не на сцені, а в людських серцях
Прем’єра «Марусі Чурай»: історія кохання і війни ожила на сцені Франківського драмтеатру
«Ave Maria»
«В ритмах Одеси»
Спадкоємці Петра Столярського
“Крила весняних надій”
Зранку у «Схід Опера» – казка, а у вечорі лунала кантата «Carmina Burana»
«О музико! У душу увійди…»
«Бал-маскарад» тріумфально повернувся на сцену Львівської опери
«Будапешт. Гуляш історій»
Прем’єра, яка об’єднала запорожців
Заспіваймо веснянки разом: Музей Соломії Крушельницької кличе на веснянкове дійство
Тиждень у Хмельницькій обласній філармонії видався багатим на яскраві та неординарні зустрічі
Концерт від незламних українських митців
«Оперна усмішка (Opera Smile)»
Музична дипломатія «Щедрика» від 1920-х до сучасності. Український дитячий хор виступив у Празі
Міні-гастролі харків’ян у Запоріжжі
Головна «героїня» – домбра!
Від думки проспіваної до ідеї танцювальної
«Жити, не очікуючи смерті»
Стрічка Дмитра Грешка «Дівія» отримала нагороду за найкращий документальний фільм на Ann Arbour Film Festival
Враження про закриття фесту «Прикарпатська весна»
«Енеїда» від «Схід ОPERA»
«Троянство». Театр ім. І. Франка, режисер Давид Петросян
Світова прем’єра українського документального фільму «Мир для Ніни» у Парижі
Ранкова кава з театром: у Миколаєві відбулася презентація Херсонського театру Куліша
Насолода тонким моцартівським гумором
Насолода тонким моцартівським гумором
Львівська прем’єра «María de Buenos Aires»
«Молоді голоси»
«Concert of memory…»
Урочистим і натхненним відкриттям фестивалю «Прикарпатська весна 2026» стала прем’єра балетної вистави «Дівчинка з голубими очима»
Браво, NSO of Ukraine!
Вечір вокальних дуетів
Коляда для фронту: як пісня стала підтримкою для воїнів
Потужній дебют маестро Станіслава Керечанина в Ужгороді
Концерт пам’яті Сергія Мачогана
«Про любов мовами світу»
Враження від містичного мюзиклу «Дракула Влад»
      © 2008-2026 Music-review Ukraine