Геній і наш сучасник | Music-Review Ukraine
Головна
Стаття
Геній і наш сучасник
Поліщук Тетяна
Скорик Мирослав Михайлович
Геній і наш сучасник
1 червня 2020 р. обірвалося земне життя Мирослава Скорика
1 червня 2023, четвер
Поширити у Facebook

1 червня сумна дата – три роки тому обірвалося земне життя Мирослава Скорика (1938-2020 рр.), але ми пам‘ятаємо і шануємо видатного митця, якому цьогоріч виповнилось би 85 літ…

Мирослав Скорик


Мирослав Михайлович був композитором безмежного таланту, твори якого  увійшли до «золотого музичного скарбу» нашої країни! Скорик писав камерну, симфонічну музику, вокальні та інструментальні твори, опери, балети. Музику геніального маестро регулярно виконують в Україні, інших пострадянських країнах, а також у Німеччині, Франції, Австрії, Нідерландах, Болгарії, Чехії, Словаччині, Польщі, Великій Британії, США, Канаді, Австралії. Композитор часто виступав як диригент і піаніст із виконанням власних творів.

У стилістиці продовжував традиції львівської композиторської школи, органічно пов'язаної з різноманітними первинними жанрами; дав модерну авторську візію українського, зокрема карпатського, фольклору і львівського міського та салонного музикування, а також сучасної популярної музики, насамперед джазу. У творчості композитора можна виділити декілька періодів: ранній (1955—1964); неофольклорний (1965—1972); неокласичний (1973—1978); неоромантичний (1983—1983); полістилістичний (1986—1998); постмодерний. Багато років Мирослав Скорик співпрацював з Симфонічним оркестром Держтелерадіо України під керівництвом Вадима Гнєдаша та Володимира Сіренка.


Мирослав Скорик – Герой України, лавреат Шевченківської премії (1987 рік), автор музики до понад 40 фільмів (!), серед яких, зокрема, «Тіні забутих предків» Параджанова, багатьох камерно-інструментальних творів, кількох балетів та опери «Мойсей», яку фінансово підтримав Іван Павло ІІ. А щемлива «Мелодія» Скорика стала українським символом. Нині Національна Львівська філармонія мати ім’я Мирослава Скорика.

1 і 2 червня у Національній музичній академії України відбудеться міжнародна конференція «Ціннісні виміри культурно-мистецької діяльності Мирослава Скорика», а також концерти у Львові та Києві, а до дня народження маестро (13 липня) планують провести потужну серію концертів не тільки у Києві та Львові (знакові міста в житті й творчості композитора і педагога), а ще у Німеччині, зокрема, у Мюнхені.

ЦІКАВІ ФАКТИ

Окрім академічних творів, в доробку М. Скорика чимало естрадних пісень та саундтреків до фільмів. Так, його знаменита "Мелодія ля-мінор" для скрипки вважається у світі уособленням зраненої і ніжної душі України і духовним гімном нашої країни. Ця мелодія перекладена для різних інструментів — від бандури до флейти. Відома і її вокальна версія.
***
Родина Скорика відігравала значну роль в суспільному житті Галичини. У його роду були суспільні діячі, просвітники, правники, представники науки, культури й мистецтва.
***
Мирослав Скорик —  родич легендарної оперної примадонни Соломії Крушельницької. Саме Соломія Амвросіївна "відкрила" талант юного Мирослава. Якось в гостях у великої співачки 5-річний хлопчик зазначив, що її фортепіано "фальшивить" — він не знав, що для вокалістів інструмент налаштовують на півтону нижче. Крушельницька здогадалася, що у небожа абсолютний слух, і порадила його бабусі віддати хлопця вчитися музиці.
***
У 1948 р. родину Скориків репресували та вислали в Сибір (до Анжеро-Судженська Кемеровської області). Хтось зробив на них донос через те, що вони випускали антирадянські листівки. На засланні Мирослав продовжує свою освіту. Вчиться грати на фортепіано в учениці С.Рахманінова Валентини Канторової, навіть їздить на різні конкурси. Опановує також гру на скрипці під керівництвом батька своєї однокласниці Володимира Панасюка.
Лише після смерті Сталіна 1953 року репресії послабились. Мирославу дозволили повернутися до Львова з «чистим паспортом» (що давало право проживання в будь-якому з міст СРСР). Батькам композитора вдалося одержати такий дозвіл через два роки, але без права проживання у Львові. Переїхавши до Львова, Мирослав оселився в сестри батька Ярослави Біганської, яка допомогла знайти репетиторів для підготовки до вступу в Консерваторію.


***
Під час навчання у Львівській державній консерваторії на початку 1960-х Скорик організував ВІА "Веселі скрипки", для якого писав естрадні пісні. Написана ним в ті часи "Не топчіть конвалій" стала першим твістом не тільки в Україні, але й колишньому СРСР.
Під час навчання в Консерваторії Мирослав Скорик здобув спортивні розряди з легкої атлетики, настільного тенісу, бадмінтону, шахів. Цікавився туризмом на байдарках, автомобілями...
***
У 1964 році Мирослав Скорик створює музику до кінострічки Сергія Параджанова "Тіні забутих предків" і стає відомим на всю країну! Параджанов згадував, що обирав серед багатьох кандидатів, але вибрав композитора-початківця, сказавши: "Він правильно відчуває магію гір". І кінорежисер не помилився. Приголомшливий фільм супроводжувався такою ж приголомшливою музикою! До речі, на хвилі успіху стрічки Мирослав Скорик написав "Гуцульський триптих", який пролунав на весь світ!
***
Сучасник Володимира Івасюка та Левка Дутківського, Мирослав Скорик доклався й до написання музики до фільму "Червона Рута" — першого радянського мюзиклу з Софією Ротару і музикантами "Смерічки". У картині Ротару виконує шлягер Скорика "Намалюй мені ніч".
***
Скорик одним із перших почав популяризувати джазову музику в колишньому СРСР, хоча ніколи не зараховував себе до революціонерів чи бунтарів.
***
Найвідоміша "Мелодія ля-мінор" написана Скориком до фільму "Високий перевал" на прохання кінорежисера Володимира Денисенка. Стрічка розповідає про повоєнні роки в Галичині через призму однієї родини. Тодішня радянська цензура заборонила показували українських націоналістів з симпатією (що хотів зробити Денисенко). Тому він звернувся до Скорика з проханням написати таку музику до кінострічки, яка могла б "розказати" глядачеві те, чого не можна показати… Уперше твір прозвучав для флейти й фортепіано, а згодом композитор зробив перекладення для скрипки з фортепіано, скрипки з оркестром.
***
У 1989 році Мирослав Скорик став головою журі першого фестивалю "Червона Рута".Дипломантами фестивалю стали Тарас Чубай, Марічка Бурмака, Сестричка Віка, "Брати Гадюкіни" і "Кому вниз".
***
Опера"Мойсей" на музику Скорика (2001) — перший в Україні музичний твір, схвалений самим Папою Римським і фінансований Ватиканом! В основі твору покладена однойменна поема Івана Франка. Прем’єра відбулася 2001 року у Львівській опері. Сам композитор говорив, що це одна з найсучасніших його опер, написана просто й доступно, і натхнена сьогоднішнім днем. Кілька років опера "Мойсей" також йшла й на сцені Національної опери в Києві.
***
Музикознавці вважають, що "Карпатський концерт" — знаковим твором Скорика, що демонструє його геній і прихильність до традицій авангардної європейської музики. Саме цей твір приніс композитору світову славу.
***
У 1983 році Мирослав Скорик написав "Віолончельний концерт", за який отримав Національну премію Тараса Шевченка… Потім минуло багато років, протягом яких композитор не звертався до цього жанру, але у 2016 році, спеціально для проєкту "Три С" – "Скорик – Станкович -Сильвестров" написав другий «Віолончельний концерт». Його першими виконавцями стали віолончеліст Олександр Пірієв і Симфонічний оркестр Українського радіо під орудою Володимира Шейка.



ЧИМАЛО ВІДОМИХ МУЗИКАНТІВ НАЗИВАЮТЬ МИРОСЛАВА МИХАЙЛОВИЧА СВОЇМ ВЧИТЕЛЕМ

За багато років викладацької праці у Львівській та Київській консерваторіях Скорик став творчим наставником для кількох поколінь митців, серед яких і Володимир Зубицький, Ганна Гаврилець, Богдана Фроляк, Іван Небесний та інші.

«
СКОРИК ВИРОБИВ СВІЙ ДОСИТЬ ЯСКРАВИЙ, САМОБУТНІЙ ПОЧЕРК»

-Мирослав Михайлович хотів знайти нову музичну мову. Він виробив свій досить яскравий, самобутній почерк. Говорив про те, що з «Мелодією» стався парадокс, що просто вдало вийшло. Але хоч би як там було, без цієї музики важко уявити українську тему. Світ багатоманітний і він був таким же у тому світі», – згадує український композитор, віолончеліст Юрій ЛАНЮК. - Твори Скорика постійно виконують в Україні, Німеччині, Франції, Австрії, Нідерландах, Болгарії, Чехії, Словаччині, Польщі, Великій Британії, США, Канаді, Австралії. Композитор часто виступав як диригент і піаніст, у стилістиці продовжував традиції львівської композиторської школи, органічно пов’язаної з різноманітними первинними жанрами; дав модерне авторське бачення українського, зокрема карпатського, фольклору і львівського міського та салонного музикування, а також сучасної популярної музики, насамперед джазу.


«РИТМИ І МОТИВИ МАЕСТРО Є У КРОВІ КОЖНОГО УКРАЇНЦЯ»
-Коли я стала головним диригентом Опери Грацу і Грацького філармонійного оркестру, одразу ж у свій перший симфонічний концерт поряд із творами Дебюссі та Равеля я включила також «Гуцульський триптих» Мирослава Скорика. І дуже цікаві були відгуки австрійських преси та музикантів. Для них це стало незабутнім музичним і емоційним потрясінням. Думаю, його музику люблять і музиканти, і прості слухачі. Ритми і мотиви маестро є у крові кожного українця і справді належать до нашого глибокого генетичного коду. – зазначає Оксана ЛИНІВ, перша жінка на посаді головного диригента Опери та філармонійного оркестру в місті Ґрац. Засновниця та художня керівниця фестивалю LvivMozArt, засновниця та головна диригентка Молодіжного симфонічного оркестру України/YsOU.

«У ЙОГО ТВОРЧОСТІ НЕ БУЛО КОН'ЮНКТУРИ»
-Мирослав Скорик ніколи ні під кого не підлаштовувався. У його творчості не було кон'юнктури. Тому його били й справа і зліва часто за зовсім протилежні речі. В радянський час його критикували, мали до нього претензії за націоналізм, за занадто виразну національну поставу і за модерні пошуки. Потім до нього мали претензії, що він надто традиційний. А він просто завжди був самим собою, - вважає Любов КИЯНОВСЬКА, докторка мистецтвознавства і близька подруга маестро. - Це був інтелігент на щодень, щирий зі слухачами й зі собою. Найбільше тішився, коли до нього підходили прості люди та дякували за те, що він писав серцем і саме для них.

«ЗІ СМЕРТЮ МИРОСЛАВА СКОРИКА УКРАЇНА ВТРАТИЛА ВЕЛЕТНЯ ДУХУ»
-Крім композиторської діяльності, багато років Скорик був почесним головою Національної спілки композиторів України.
З Ярославом Михайловичем пройшло все моє життя, – розповів ексголова Національної спілки композиторів України, композитор Ігор ЩЕРБАКОВ. – Він був секретарем Спілки 50 чи 60 років і до останнього моменту чесно ходив на засідання, допомагав: треба було – йшов у міністерство, треба – дзвонив. Зі смертю Мирослава Скорика Україна втратила велетня духу… Знаєте, коли ми в консерваторії послухали "Карпатський концерт" та "Віолончельний концерт", ми відразу стали горді, що ми українські композитори, тому що є такий приклад …

«ДУЖЕ ВАЖЛИВО, ЩОБ МИ ПОКАЗУВАЛИ СВІТУ ТВОРИ НАШОГО ПРЕКРАСНОГО КОРИФЕЯ»
-Традиційно у дні спомину Мирослава Скорика його «Мелодія» зазвучить по світу… Олег КАСЬКІВ, український скрипаль, який викладає і концертує у Швейцарії. Він згадував, як Мирослав Михайлович написав для нього Концерт №5.

«Одного дня 2004 року я мав дзвінок від пана Мирослава. Він сказав: от я пишу П'ятий концерт і хотів би тобі присвятити. Звичайно, для мене це був великий сюрприз і я дуже задоволений. Відтоді часто його виконую й інші твори маестро. Для нас, українців, які мешкають у Швейцарії, дуже важливо, щоб ми показували світу, Європі твори нашого прекрасного корифея, маестро», – зізнався Олег КАСЬКІВ.

«ВІН ПІДТРИМУВАВ МОЛОДЬ»
-Мирослава Михайловича любили наші музиканти. Він підтримував молодь, - зізнається Євген Крук, концертмейстер оркестру INSO-Lviv. - Він був простий, робив прості зауваження, але тими словами підтримував кожного музиканта. Нині ми просто відчуваємо порожнечу, величезну пустку, бо ще до кінця не можемо усвідомити, що роки не зменшують біль втрати.

«МИ ВСІ ВЧИЛИСЯ І ВИХОВУВАЛИСЬ НА ЙОГО МУЗИЦІ»
-Я мала щастя навчатися в Мирослава Михайловича, – згадує Богдана ФРОЛЯК, композиторка. – Кожен український композитор, навіть не бувши безпосередньо його учнем, все одно може вважати себе учнем Скорика, адже ми всі вчилися і виховувались на його музиці. Мирослав Михайлович був завжди трохи стриманим й ніколи багато не говорив. Він мав кілька разів послухати твір перед тим, як сказати якусь свою думку чи зауваження. І попри емоційну стриманість, він дуже любив своїх учнів. Було дуже багато випадків, коли ми знаємо, що він нас захищав...


«МИРОСЛАВ МИХАЙЛОВИЧ БУВ ЛЮДИНОЮ-ЕПОХОЮ»
-Смерть Мирослава Скорика стала втратою світового масштабу, - з сумом каже ректор Національної музичної академії України Максим ТИМОШЕНКО. – Один з останніх творів композитора став "Я з тобою", спеціально написаний для Китаю і для допомоги лікарям. Це була сенсація: понад три мільйонів переглядів, що є рекордом для сучасного академічного мистецтва України… Проте, безперечно, першою при думці про композитора згадується музика, яку Мирослав Скорик написав на початку 1980-х для фільму Володимира Денисенка "Високий перевал", музика до якого живе вже окремим життям. Цю «Мелодію» часто називають духовним гімном України. Мирослав Михайлович був людиною-епохою. Він зробив величезний вклад у нашу музику й зростив не одне покоління композиторів і музикантів.

Серед його учнів є відомі композитори: Євген Станкович, Іван Карабиць, Богдана Фроляк, молоде покоління - Іван Небесний. Він був дуже людяним, чуйним до студентів. Про маестро часто згадують, бо розуміють, що мали за велике щастя навчатися в нього.Таких особистостей нам сьогодні дуже бракує. Світла пам’ять про Мирослава Михайловича збережеться на віки!


Автор: Тетяна Поліщук
Композитори:Мирослав Скорик
Музикознавці: Тетяна Поліщук



Інші:

«Незламні»: музичне послання українців у другу річницю початку повномасштабної війни
«Десять років чекаємо на перемогу»: історія оркестру, який двічі з дому вигнала війна
Найкращий концерт Кіровоградської філармонії - попереду. Він буде присвячений Дню перемоги!
Музичні інструменти змінили на автомати: історії артистів театру Одеси
Оновлений репертуар, літній фестиваль та інтерактивна "Ластівка Щедрика": майбутнє Івано-Франківської філармонії в баченні Володимира Рудницького
Змінив пуанти на армійські берці: згадаймо артиста балету Ростислава Янчишена
"Музичні вечори у будинку родини Мейтусів"
«Для мене дім – там, де серце» – Віктор Рекало, автор музики до балету про вимушену міграцію «Дім»
Як розтопити «Крижане серце»?
В Одеській опері відновили незвичайну виставу
Хмельницький фаховий музичний коледж ім. В.І.Заремби: 65 років від дня заснування
До дня Соборності: в Національній опері представлять всеукраїнський музичний проєкт
Як доктор мистецтвознавства став... диригентом
Досліджуємо славні сторінки бандурного мистецтва
На Волині в Горохові привітали з 80-річчям відомого композитора
Роман Орленко-Прокопович - ім’я між забуттям і легендами
“Пісні для України” з Лондона
“54 хвилини до Різдва”
Диск "Зимовий шепіт" від піаністки Віоліни Петриченко
Українські переклади лібрето світових опер в Україні
Військовий зі Львова випустив альбом фортепіанної музики, яку створив на передовій
Раду Поклітару - герой книжки
Сенсаційні знахідки та версії Трипільської культури - “ світової колиски”
У Львівській філармонії визначили переможців Конкурсу молодих вокалістів імені Сліпака
Концерт-реконструкція «Гай, Рожество!»
Сторіччя Балетної трупи Одеської опери
Харизматичний диригент українського походження, який втілив "американську мрію": хто такий маестро Леонард Бернстайн
"Вистави ще немає, але є кредит довіри": продюсерка Opera aperta про співпрацю з міжнародним фестивалем O.Festival
В Ужгороді відкрили мініскульптуру на честь графа Нандора Плотені
Понад 200 народних пісень: де шукають і кому співають солістки ансамблю "Антонівчанка" з Прилуччини
8 неочікуваних речей, що носять ім’я Шопена
Фридерик Шопен та Микола Лисенко: точки перетину
Згадуємо Миколу Колессу
Головну роль у масштабній прем'єрі нового запорізького театру зіграв учасник "Голосу країни"
Справжній Український прорив!
6 років вчився диригувати оркестром: про новий фільм Бредлі Купера
Майстер з Краматорська виготовляє електрогітари у Дніпрі: історія власної справи переселенця
Львівський Органний Бот зʼявився у Телеграмі
40-річчя Мукачівської хорової школи хопчиків та юнаків
Гастролі Оксани Линів у Канаді
      © 2008-2024 Music-review Ukraine






File Attachment Icon
MG_5662.jpg