| Стаття |
|
|
|
|
Згадуємо легендарного Рейнгольда Глієра
Сьогодні
Поширити у Facebook
11 січня виповнюється 151 рік від дня народження Рейнгольда Глієра - видатного композитора, диригента, хореографа, музикознавця, педагога німецько-польського походження (1875-1956).
Композитор створив понад 500 різножанрових творів, зокрема сім балетів, п'ять опер, понад 20 симфонічних композицій, романси.
Іменем Р.Глієра з 1956 р. названо Київське музичне училище, нині - Київська муніципальна академія музики.
Серед учнів Р.Глієра - видатні українські композитори Левко Ревуцький і Борис Лятошинський, який залишався другом свого педагога до кінця його життя.
Майбутній композитор народився на київській Бессарабці третьою дитиною в багатодітній родині власника майстерні музичних інструментів Мама була полькою, а тато німцем, підданим Саксонії. Будинок на вул.Басейній у Києві, де пройшли дитячі роки майбутнього композитора, не зберігся.
Музику хлопчик чув з перших років життя. Старша сестра Цецилія грала на фортепіано і навчила молодшого брата нотній грамоті. У 14 років він написав перші музичні твори - невеличкі п'єси для фортепіано, скрипки й віолончелі. А рідні хотіли бачити його музичним майстром.
Навчався Р.Глієр в Київському музичному училищі, а пізніше викладав тут. Закінчив із золотою медаллю московську консерваторію за класом композиції.
Навчаючись у москві, Глієр щоліта жив у Києві, переважно на дачі в Святошині. Його дипломною роботою стала ораторія "Земля і небо" на вірші Дж. Байрона.
У 1901 р. Р.Глієр викладав гармонію в Музичній школі сестер Гнесіних. У 1904 р. одружився зі своєю ученицею, шведкою Марією Ренквіст, згодом у подружжя народилося п’ятеро дітей.
У 1913 р. став викладечем, а за рік - ректором Київської консерваторії, до викладання в якій залучав багатьох відомих зарубіжних музикантів. Впродовж семи років Глієр перетворив Київ на одне з чільних концертних міст тодішньої імперії. У 1920-1941 рр. - професор московської консерваторії.
Рейнгольд Глієр є автором ряду творів на українську тематику, зокрема балету "Тарас Бульба", симфонічної картини-балету "Запорожці", симфонічної поеми "Заповіт" (до 125-річчя Т.Шевченка), "Подражаніє Ієзекіїлю" (за віршем Т. Шевченка), музики до драматичних вистав "Іван Гус", "Гайдамаки", містерії "Великий льох" за поемами Т. Шевченка. Здійснив оркестрування і редагування опер "Наталка Полтавка", "Чорноморці", інструментацію сцен із опери "Тарас Бульба" Миколи Лисенка, кантати "Шевченкові" і драматичні картини "Гайдамаки" Кирила Стеценка.
"Щорічні літні виїзди родини в село під Києвом, де, здавалося, саме повітря дзвеніло піснями, здружили мене з найбагатшим фольклором України, збагатили глибокими, незабутніми враженнями. Це була стихійна сила народного мистецтва, що мимоволі опановувала моєю свідомістю, формувала мої музичні уявлення.", - писав Рейнгольд Глієр.
Українська тема була улюбленою у творчій спадщині композитора і після повернення до Москви у 1920 році. До 125 річниці з Дня народження Видатного Кобзаря Глієр створю симфонічну поему «Заповіт», часто звертається до мотивів українських народних пісень і в своїх інших симфонічних творах. В останні роки життя композитор звертається до творчості Миколи Гоголя, працюючи над балетом «Тарас Бульба».
У творчій спадщині композитора понад 500 творів, зокрема 7 балетів, 5 опер, понад 20 симфонічних композицій, близько 150 романсів тавокальної лірики.
Його ім’я носить Київське музичне училище (зараз Муніципальна академія музики імені Р.М.Глієра), а також вулиця у Святошинському районі міста.
Друзі та сучасники згадували композитора як «Людину з добрим серцем, чуттєву та поетичну». Р.М.Глієр вважав, що любов та краса змінюють світ на краще, тому його твори вражають чуттєвою ліричністю та проникливістю.
Навчальний заклад: Київський інститут музики імені Р. М. Глієра
|