Музика Карабиця на україно-російському «кордоні» | Music-Review Ukraine
Головна
Стаття
Музика Карабиця на україно-російському «кордоні»
Серединський Олег
Романський Сергій
Баженов Анатолій
Кучер Іван Йосипович
Квартет ім. М. Лисенка
Копиця-Карабиць Маріанна
Степанченко Галина
Кізлова Ольга
Карабиць Іван Федорович
Музика Карабиця на україно-російському «кордоні»
3 липня 2010, субота
Поширити у Facebook

Протягом двох тижнів у Москві та Києві відбувався Перший фестиваль пам’яті Івана Карабиця (1945—2002). У ньому брали участь молоді українські й російські виконавці. Звучала музика ХIХ—ХХI ст., але головним наповненням фестивалю стали твори класиків ХХ ст. і видатного українського композитора, що передчасно пішов із життя. Три камерних зали Москви й один київський протягом десяти вечорів заповнювали шанувальники камерної музики.

Програма завершального концерту в галереї Фонду сприяння розвиткові мистецтв на Подолі складалася з двох відділень. Перше, російське, відкрив Андрій Каретніков, який зіграв мажорні п’єси з циклу «24 прелюдії» для фортепіано Д.Шостаковича. Піаністові вдалося передати багатогранність кожної мініатюри, особливо — виразно-гротескові образи. Каретніков завершив виступ на точці високої напруги — 14-ю прелюдією, трагедійно-безвихідною і тужливою.

Другу скрипкову сонату С.Прокоф’єва, більше відому в перекладенні для флейти і фортепіано, блискуче зіграв лауреат міжнародних конкурсів у Москві, Белграді, Бухаресті, Празі, учасник фестивалів у Європі, Азії та Америці Станіслав Ярошевський. Молодий музикант володіє шляхетним, повнокровним і водночас легким та рухливим звуком. Він показав ясне розуміння образного змісту, відмінне відчуття стилю та форми.

Сонату для скрипки і фортепіано Б.Чайковського, яка нечасто виконується в Києві, цікаво подали Марина Діченко й Олександр Соколов. На завершення першого відділення вони зіграли український академічний «шлягер» — мелодію Мирослава Скорика, який був присутній у залі, з фільму «Високий перевал».

Другу половину вечора віддали струнному квартетові імені Лисенка. Цей колектив наступного року відзначатиме 60-ліття. Вже сорок років його очолює народний артист України Анатолій Баженов. Поруч із ним у квартеті — Олег Серединський (друга скрипка), Сергій Романський (альтист) і заслужений артист України Іван Кучер (віолончеліст). Виконані твори — квартет-поема І.Карабиця та восьмий квартет Д.Шостаковича. Перший створений українським композитором на спомин про сестру, яка рано пішла з життя, він сповнений страждання, глибокого болю, розпачу. Знаменитий опус Шостаковича написаний як автоепітафія. Композитор зазначав: «Якщо я колись помру, то навряд чи хтось напише твір, присвячений моїй пам’яті. Тому я сам вирішив написати таке». Прикметно, що квартет створений невдовзі після і під враженням вступу композитора в партію, чому він довго опирався, але чого так і не зміг уникнути. Настрій обох циклів передає повну безвихідь, похоронний морок.

Струнний квартет імені Лисенка — один із найбільш зрілих, справді фахових, найкращих наших ансамблів. І цього вечора він прозвучав бездоганно, глибоко, виразно.

Під час концерту до слухачів звернулася вдова Івана Карабиця, професор НМАУ Маріанна Копиця. Спогадами про композитора поділилися його соратники — Галина Степанченко, Юрій Зільберман, Мирослав Скорик. Прозвучало побажання бачити надалі й державну підтримку такого фестивалю.

Про сам проект «ДТ» розповів його артдиректор український піаніст Артем Ляхович:

— Ідея спільного російсько-українського музичного фестивалю належить чудовій жінці, москвичці, учасниці форуму forumklassika.ru Олені Ковальськи, яка має досвід організації низки концертів у Росії. Мені ж, внаслідок пильного знайомства з музикою Карабиця, належить думка об’єднати зусилля учасників фестивалю навколо його імені та творчості. Рушійною силою стало розуміння значення музики Карабиця, прагнення розширити географію її звучання.

Сам Карабиць організував і провів десятки великих акцій — фестивалів, міжнародних конкурсів, подальших закордонних гастролей лауреатів. Він мав чіткі уявлення про те, якими будуть їхні різноманітні програми. Ми з Оленою Ковальськи відразу ж визначилися в головному: прозвучить тільки російська й українська музика. А згодом, уже частково спонтанно, сталося, що часові рамки наближаються до ХХ ст. Хоча всі твори ХIX ст., що звучали, пов’язані з Україною. Чайковський, як відомо, багато чого написав у гостях на українській землі, використавши у своїх найвідоміших творах українські народні мелодії — у фіналі Першого фортепіанного концерту веснянку «Вийди, вийди, Іванку», а в Другій симфонії — жартівливу «малоросійську» пісню «Журавель». Мусоргський — це «Богатырские ворота в стольном городе во Киеве» тощо.

Редактор українського порталу академічної музики Олександр Пірієв став одним з організаторів цього фестивалю.

Що ж до контактів із музикантами, то всіх їх я відбирав і запрошував самостійно. Сподіваюся, це послужило стильовій і художній єдності нашого фестивалю...


Автор: Ольга Кізлова
Колективи: Квартет ім. М. Лисенка
Виконавці: Олег Серединський, Сергій Романський, Анатолій Баженов, Іван Кучер
Композитори:Іван Карабиць
Музикознавці: Маріанна Копиця-Карабиць, Галина Степанченко, Ольга Кізлова
Концертна організація: Національний портал академічної музики “Music-review Ukraine”
Концертний зал: Галерея Фонду сприяння розвитку мистецтв
Джерело: Газета "Дзеркало тижня"



Інші:

Ukrainian Freedom Orchestra втретє зазвучить у світі
У музеї на Кіровоградщині діє виставка, присвячена ювілею відомого композитора і диригента
Опера «Тарас Бульба» лютого патріота Миколи Лисенка. Як її подати світові у час війни з росією?
Українсько-польські музичні мости Фонду “Pro Musica Viva”
ОПЕРА В ЕПОХУ ЗЛОДІЙСТВА
ЄВРОБАЧЕННЯ - МУЗИКА І НЕ ТІЛЬКИ
Правила ринку: агент Линів пояснив, чому диригенти виконують твори російських композиторів
В Мюнхені запрошують на «Страту» та «Дванадцяту ніч»
Національна опера України поставить оперу "Конотопська відьма"
Українська опера Chornobyldorf виборола Премію Королівського філармонічного товариства
А ви знали, що Шевченко міг би стати й відомим музикантом?
Премʼєри в імʼя Перемоги
ЛІТЕРАТУРА З МУЗИКИ, МУЗИКА З ЛІТЕРАТУРИ
«Незламні»: музичне послання українців у другу річницю початку повномасштабної війни
«Десять років чекаємо на перемогу»: історія оркестру, який двічі з дому вигнала війна
Найкращий концерт Кіровоградської філармонії - попереду. Він буде присвячений Дню перемоги!
Музичні інструменти змінили на автомати: історії артистів театру Одеси
Оновлений репертуар, літній фестиваль та інтерактивна "Ластівка Щедрика": майбутнє Івано-Франківської філармонії в баченні Володимира Рудницького
Змінив пуанти на армійські берці: згадаймо артиста балету Ростислава Янчишена
"Музичні вечори у будинку родини Мейтусів"
«Для мене дім – там, де серце» – Віктор Рекало, автор музики до балету про вимушену міграцію «Дім»
Як розтопити «Крижане серце»?
В Одеській опері відновили незвичайну виставу
Хмельницький фаховий музичний коледж ім. В.І.Заремби: 65 років від дня заснування
До дня Соборності: в Національній опері представлять всеукраїнський музичний проєкт
Як доктор мистецтвознавства став... диригентом
Досліджуємо славні сторінки бандурного мистецтва
На Волині в Горохові привітали з 80-річчям відомого композитора
Роман Орленко-Прокопович - ім’я між забуттям і легендами
“Пісні для України” з Лондона
“54 хвилини до Різдва”
Диск "Зимовий шепіт" від піаністки Віоліни Петриченко
Українські переклади лібрето світових опер в Україні
Військовий зі Львова випустив альбом фортепіанної музики, яку створив на передовій
Раду Поклітару - герой книжки
Сенсаційні знахідки та версії Трипільської культури - “ світової колиски”
У Львівській філармонії визначили переможців Конкурсу молодих вокалістів імені Сліпака
Концерт-реконструкція «Гай, Рожество!»
Сторіччя Балетної трупи Одеської опери
Харизматичний диригент українського походження, який втілив "американську мрію": хто такий маестро Леонард Бернстайн
      © 2008-2024 Music-review Ukraine






File Attachment Icon
100910_080.jpg