| Огляд |
|
|
|
|
Денис МАЦУЄВ: «У нас не буде тих, хто програв»
В Україні з’явився новий дитячий музичний конкурс-фестиваль
14 листопада 2013, четвер
Поширити у Facebook
Урочисте відкриття відбулося у вівторок у Національній опері України. Почесну місію організатори форуму довірили чарівній 10-річній Шіо Окуі з Японії, лауреата Міжнародного конкурсу піаністів пам’яті В.Горовіця. До речі, саме в Києві засяяла ця нова зірочка, що потрясла і слухачів, і музикантів-професіоналів своєю не по роках віртуозною технікою, вмінням тонко відчути виконувані твори. І хоча ця дівчинка ще не дістає до педалей (довелося ставити спеціальну підставку для рояля), але її виступ (прозвучав Концерт Й.Гайдна ре-мажор для фортепіано з оркестром) викликав захват публіки.
Виконання Денисом Мацуєвим, народним артистом Росії, художнім керівником і почесним головою журі конкурсу-фестивалю Третього концерту С.Рахманінова для фортепіано з оркестром ре-мінор, твір 30 у супроводі Симфонічного оркестру Національної філармонії України під орудою Миколи Дядюри стало справжнім майстер-класом для конкурсантів, які вже вчора почали свої сольні виступи.
У змаганнях беруть участь 15 юних піаністів (до 13 років) з Австралії, Канади, Грузії, Узбекистану, Швейцарії, Росії й України. Як підкреслив Денис Мацуєв, відбір проходив за відеозаписами. Члени журі складали списки кандидатів, а потім оргкомітет підсумовував дані (з понад ста заявок відібрали 15 конкурсантів). У першому турі вони виступлять із сольними програмами у Великому залі оперної студії Національної музичної академії ім. П.Чайковського, а у фіналі зіграють у супроводі Національного симфонічного оркестру України під керівництвом Володимира Сіренка.
Після трьох турів журі назве п’ятірку лауреатів і десятку дипломантів. Як запевнив Д.Мацуєв: «У нас не буде тих, хто програв. Усі діти талановиті, й наше завдання дати шанс відкритися юному даруванню. Ми хочемо підтримати наступну хвилю музикантів, яка прийде слідом за нами. Сьогоднішні конкурсанти — члени нашої музичної родини. Ми стежитимемо за їхніми успіхами й підтримуватимемо їх у майбутньому»...
До речі, конкурс-фестиваль SBERBANK DEBUT відрізняється від інших тим, що ніяких внесків учасники не платять, усі витрати взяли на себе організатори акції.
Онлайн-трансляція в Інтернеті дозволяє побачити, як проходять музичні змагання, а також концерти форуму.
У рамках фесту проходять не лише змагання, а й круглі столи, майстер-класи видатних музикантів і педагогів, зустрічі й концерти. Свою майстерність покажуть 14 листопада члени журі — Вадим Руденко виконає Третій концерт Л.Бетховена, а Денис Мацуєв Рапсодію на тему Паганіні С.Рахманінова. На закритті форуму (17 листопада) виступлять його лауреати, а фінальним акордом стане Концерт Дениса Мацуєва — прозвучить Рапсодія в стилі блюз для фортепіано з оркестром Дж.Гершвіна.
— Я впевнений, що кожного з конкурсантів меломани запам’ятають. Незважаючи на юний вік, це піаністи, які шукають свій творчий почерк. Для конкурсних прослуховувань вони вибрали разом зі своїми педагогами дуже серйозні твори, що вимагають віртуозного володіння інструментом. Знаєте, якщо лише слухати, а не дивитися на сцену, то здається, що це виступають не діти, а професійні музиканти, — розповів «Дню» Денис МАЦУЄВ.
— Музикознавці вважають, що виконувати твори Ліста й Рахманінова можуть справжні віртуози, оскільки ці композитори самі були чудовими піаністами. Але техніка це не все — важливо розкрити всі нюанси твору. Напевно, тому російську класику краще виконують представники слов’янської фортепіанної школи.
— Сьогодні для мистецтва практично немає кордонів, і музиканти з різних країн мають можливість вчитися у тих педагогів, у яких хочуть. Рахманінов був яскравим представником російської фортепіанної школи. Нині на багатьох конкурсах прекрасно проявляють себе представники Японії, Кореї, Китаю. Я вже не кажу про великі європейські традиції. Я вважаю, що мистецтво не має національності. Музикант виходить на сцену, сідає за інструмент й має показати все, на що він здатен, а також переконати слухачів, що саме він зумів розгадати секрет, закладений у творі композитором. Я вважаю великою помилкою, коли закордонні критики говорять, що лише росіяни можуть чудово виконувати російську музику, Шопена — поляки, а Брамса — німці. Ні! Музика інтернаціональна, й вона не потребує перекладу.
— Ви з музичної родини (мати — викладач гри на фортепіано, а батько — композитор і піаніст). Перед вами питання вибору професії не стояло: лише продовження династії чи хотіли займатися чимось іншим?
— З дитинства пам’ятаю, що у нас удома звучала музика. Батьки намагалися розвинути мої музичні навики, коли навчали гри на фортепіано. Ми жили в Іркутську. Там я пішов до школи №11 ім. В.Маяковського й школи мистецтв, а з 1990-го наша сім’я переїхала до Москви (я вступив до Центральної музшколи при консерваторії). Знаєте, до 15 років на першому місці для мене була не музика, а футбол! Але оскільки батьки музиканти, я був приречений продовжити музичний шлях. Мати бачила в мене музичні здібності й зуміла переконати, що грати на фортепіано потрібно. Поступово я захопився, й гамми та етюди грав із задоволенням. Сьогодні я вдячний батькам за мудрість і те, що віддали навчатися музики професійно.
— На ваш погляд, чому вундеркінди, яскраво «засвітившись» у дитинстві, згорають, немов комета, і дуже рідко стають високопрофесійними музикантами?
— Причини різні. Вундеркінд — небезпечне слово... У 14—15 років важливо не захворіти на зіркову хворобу, продовжувати вчитися, й педагоги повинні правильно перерозподіляти навантаження, а батьки бути мудрими (у підлітків формується характер і категорично давити на дітей жодним авторитетом не можна). У деяких музикантів в активі вже є декілька перемог на конкурсах, але це лише маленька сходинка до Олімпу, якщо ти думаєш стати в майбутньому професійним музикантом. Важливо не порушити ту тонку грань, щоб дитина не зненавиділа музику, займаючись по 10 годин на день, не бачачи світла білого.
Я категорично проти муштри! Дитина має залишатися дитиною. У неї має бути час і на заняття спортом, і на читання книг, і на перегляд фільмів, і на ігри, і на хобі. Людина повинна всебічно розвиватися, а не лише жити однією музикою. А щоб із дітей у майбутньому виросли глибокі музиканти, то, на мій погляд, потрібні конкурси й фестивалі, аби дитина відчула сцену, побачила, як виступають інші. Наприклад, наш конкурс виявляє таланти, а потім допоможемо дітям розвиватися далі. Ми продовжимо зв’язки з педагогами, батьками, аби знати, що сьогодні відбувається з цією «іскоркою». І нам не важливо, з якої країни приїхала дитина!
— З 15 конкурсантів четверо з України, але жодного з київської та львівської шкіл!
— Повірте, ми не дивилися анкети, а насамперед слухали, як грає дитина. Кожен із членів журі вибирав і складав свій список. А четверо з 15 — це свідчить про високий клас українських учасників: із Донецька, Сум, Іллічівська та Харкова.
— Ви музикант, який активно гастролює і багато часу займається суспільною діяльністю: проводите конкурси й фестивалі, зокрема, такі як «Зірки на Байкалі» і «Crescendo», співпрацюєте з фондом «Нові імена», керуєте різними добродійними програмами. Два роки тому стали почесним професором МДУ. Своє майбутнє бачите як педагог?
— Моя мрія — просувати філармонічне мистецтво, зацікавити молодь музикою. Фестивалі та конкурси дають можливість побачити, хто йде за нами, виявити юні таланти і допомогти їм себе повніше розкрити. Провести майстер-клас я можу, а систематично проводити заняття поки не виходить. Катастрофічно не висачає часу. Поєднувати гастролі з педагогічною діяльністю дуже важко. Я в собі поки що не відчуваю жилки вчителя. Можливо, це прийде з часом...
— Валерій Гергієв каже, що ви його улюблений соліст. А кого з диригентів ви вважаєте своїм за групою крові?
— Мені пощастило виступати з прекрасними диригентами. Один з них — Гергієв. Ми з ним розмовляємо однією мовою — як на сцені, так і в житті. Він мій великий друг і товариш. Я вдячний долі за те, що вона подарувала співпрацю з Юрієм Теміркановим, Володимиром Співаковим, Куртом Мазуром, Юрієм Башметом... і можу продовжувати список маестро доволі довго. І це щастя — виступати разом з такими особистостями. Я сам навчаюся у них на кожному концерті.
— Ви репетируєте щодня?
— Практично щодня граю на сцені, виступаючи з концертами, це й є мої репетиції. Це дозволяє бути в творчому тонусі й концертній формі. Сьогодення — це імпровізації, і в цьому магія професії музиканта.
— Денисе, ви є арт-директором Фонду ім. Сергія Рахманінова. Розкажіть, як вирішується питання з віллою композитора «СІНАР» у Швейцарії, яка може піти з молотка за 17 млн. євро. Чи ухвалено якесь рішення, аби її придбали росіяни?
— На віллі «СІНАР» (назва є абревіатурою імен — Сергій і Наталія Рахманінови) все збереглося, як було за життя Сергія Васильовича, зокрема, його улюблений рояль, особисті речі. Територія вілли становить десять га землі, зі знаменитим трояндовим садом. Сергій Васильович обожнював троянди і ще за його життя було висаджено тисячі трояндових кущів. Там чудові два будинки — гостьовий і господарський, а також портик для яхт.
Це останнє та єдине місце, де все залишилося саме так, як і за життя Сергія Васильовича... Вашингтонська бібліотека хоче купити архів композитора, а будинок продати на аукціоні. Не можна допустити, аби вілла пішла з молотка і потрапила не в ті руки. Багато музикантів переймаються питанням, що буде з віллою «СИНАР», зокрема відомий піаніст Андрій Гаврилов звернувся з листом до Президента РФ В. Путіна і запропонував, аби вілла стала центром рахманіновського світового суспільства. Переговори тривають. Я думаю, що Росія не втратить «СІНАР». Зараз цим питанням займаються дипломати, політики, музиканти, підключаються бізнесмени, тобто всі ті, хто цінує спадщину російського класика і є прихильниками творчості маестро. Давайте трохи зачекаємо і не обговорюватимемо цк питання, а коли керівництвом Росії буде ухвалено рішення, то я виступлю зі спеціальною заявою в ЗМІ.
Автор: Тетяна Поліщук
Концертний зал: Глядачевий зал Національної Опери України
Конкурс (фестиваль): Міжнародний музичний конкурс-фестиваль Sberbank Debut
Джерело: Національна філармонія України
|