|
Відкритий лист керівників творчих спілок до Президента, прем‘єра і народних депутатів України
Питання державної політики в галузі культури
17 листопада 2014, понеділок
Поширити у Facebook
Безпрецедентне відторгнення Росією Криму, вбивча війна на Сході України напряму пов’язана з ідеологічним послабленням захисту незалежності і з зомбуванням частини нашого населення войовничою пропагандою в Україні ідей і цінностей так званого «Русского мира», спробою повернути Україну в лоно відновлюваного Радянського Союзу. Саме тут українська культура, українські національні цінності мали б стати найпотужнішою зброєю у боротьбі проти імперської ідеології очманілих від української крові кремлівських фанатиків.
Між тим так само, як знищували українську армію, так само планомірно знищували українську культуру – національну мову, кіно, книгу, театр, живопис, народне мистецтво, танок і пісню, радіо, телебачення, естраду. Саме тепер українська гуманітарна зброя, як і зброя військова, повинні були б стати пріоритетними напрямками нашого самозахисту в цій інформаційній війні – «революція гідності», обагрена кров’ю жертв колишнього окупаційно-тоталітарного режиму, засвідчила достатньо сил і морального духу в народі для нашої майбутньої перемоги.
На жаль, як в армії, так і в культурі, в Україні досі помітна неприхована тенденція до акцій, ворожих духові української національної культури, установка на послаблення ролі наших духовних орієнтирів. Це стає все очевиднішим з багатьох чинників. Тут і непомірне обкладення податками працівників творчих Спілок всупереч існуючому Закону, і нехтування Спілок як найвищої мистецької експертизи в державі, і довгорічне невирішення проблем наших творчих приміщень. Так, упродовж року після рішення сесії (!) КМДА не може підписати угоду зі Спілкою композиторів на надане їй приміщення на Пушкінській вулиці; загострюється конфлікт навколо рейдерського захоплення Будинку письменників, в якому держава виступає в ролі байдужого спостерігача.
Найдраматичніша колізія з Національною Спілкою Театральних Діячів України (7300 членів), яка до всього іншого утримує на своєму балансі ще і єдиний на всю Україну Будинок ветеранів сцени ім. Н. Ужвій. Свого часу КМДА незаконно забрала у СТД її колективну власність - офіс на Ярославовому валу 14 (478 кв.м.) - під гарантійний лист про повернення туди після ремонту, але гарантія виявилась паперовою. Скандал, проте факт! - Спілка Театральних Діячів фактично не функціонує - уже новий Департамент культури КМДА опломбував з перших чисел жовтня ц.р. три орендовані Спілкою кімнати (78кв.м.).
Непомірна комунальна платня і плата за землю стає загрозою для існування Будинку Художників, Будинку кіно і Будинку письменників. Все очевиднішою стає загроза життєдіяльності Спілок і у зв’язку з головним - з щорічним зменшенням асигнувань на культуру і, зокрема, – на Національні творчі спілки, які захищені Національним статусом і об’єднують у своїх організаціях понад 300 тисяч членів (мільйон з родинами!) і провадять, по суті, всю культурну роботу в Україні, починаючи зі стратегії формування молодого творчого покоління, із захисту престижу України на міжнародній арені - і кінчаючи обстоюванням традиційних цінностей української нації й допомогою ветеранам наших спілок. Нарешті, ще один прикрий аргумент упослідження Спілок – Указ Президента № 850/2014, де творчі спілки чомусь вилучено з переліку організацій, які мають право висувати кандидатури на надання грантів Президента України молодим діячам мистецтва.
Проблема боротьби з українським Національними спілками не нова, її активно провадили – з ідеологічних антиукраїнських мотивів! - попередні міністри блоку Януковича-Азарова. І ми глибоко занепокоєні тим, що за керівництва уже нового Міністра, рекомендованого нами (Радою голів Національних творчих спілок!) на цю посаду, тенденція недооцінки діяльності спілок не лише триває, а й набуває активніших форм. І це на тлі того, що фінансування українського кінематографа та книговидання різко скорочено,
коли окремі чиновники з апарату Президента всерйоз говорять про можливість «відмирання» симфонічної музики України внаслідок її «недостатньої ліквідності», а дехто навіть подає ідею – задля економії бюджетних коштів закрити Академію Наук України! Нагадаймо – Академію субсидіювали навіть під час війни з Гітлером, а симфонічна музика звучала навіть під час облоги. Хочется пояснити, що Болонський процес, на який посилаються наші паперові «розумники», передбачає не ліквідацію традиційних форм науки й освіти в державах, а адаптацію нових європейських норм до базових традицій цих країн.
Інша справа – пропорція розподілу зусиль і державних коштів, зокрема, нашим рідним, уже «оновленим» Міністерством культури. Ми були шоковані міністерською підтримкою забудовників у заборонених законодавством місцях – такі оборудки без корупційних схем не обходяться
А чим пояснити таку симпатію Міністерства культури України до Університету співучого ректора, тепер уже народного депутата Поплавського, на річну потребу якого виписано понад 200 мільйонів гривень? Це при тому, що на ті ж Національні Спілки разом із «Просвітою» заплановано менше 10 млн гривень, значну частину цієї суми вже скасовано, а «боротьбісти» зі Спілками взагалі пропонують анулювати в Держбюджеті статтю про підтримку Спілок і «Просвіти».
Стосовно ж «програмових» пріоритетів, то зазначимо таке.
Національний Центр Театрального мистецтва ім. Леся Курбаса, відомий на весь світ і визнаний Європою провідною науковою і мистецькою установою України і найвищою експертною, - був оштрафований регіоналами за бунт проти них скороченням штатів і зняття 75% фінансування, його працівники одержують 50% окладів. Нове міністерство вдало перехопило естафету «покарань» від «папєрєдніков» і продовжує цю дискримінаційну політику. Так от: Центр Леся Курбаса одержує таку ж фінансову «підтримку», як, наприклад, Меморіальний комплекс «Висота маршала І. С. Конева»! То де ж тут стратегія захисту української культури? При цьому жодних «висот» і меморіалів, присвячених героям ОУН-УПА, в переліку організацій, фінансованих Міністерством культури, у поданому ним переліку нема. Зазначимо й таке: на Національний заповідник «Биківнянські могили» виділено 20 тис. грн.; для порівняння – на заповідник «Бабин Яр» 1 млн. 379 тис. грн.
Чи не час виробити нові критерії фінансування установ і організацій культури – уже з огляду на «революцію гідності», вилучивши з міністерського списку ті з них, які підлягають люстрації?..
Чи не час міністерству перестати закидати свої підвідомчі установи абсурдними, майже гоголівського штибу паперами, абсурдні ж відповіді на які мусять створювати видимість продуктивної роботи і завантаженості працівників?
Чи не час перейти нарешті до реальних реформ на захист і розвиток культури, які так щедро анонсувалися?
Відомий афоризм: хто не хоче годувати власну армію, незабаром годуватиме чужу. Так само і з культурою. Святе місце порожнім не буває – замість кожної невиданої української книги на полиці стають десятки книг антиукраїнських, на місці кожного незнятого українського фільму з’являються десятки сумнівної якості російських серіалів про чесноти НКВД і військовиків на кшталт героїв Пореченкова, які відверто знущаються в кадрі з «українського хахла», і ми платимо сьогодні українські народні гроші на чужі нам псевдокультурні прибамбаси, на совкову пісню, на цинічного Кобзона, якого досі не позбавлено звання Народного артиста України, на поливання брудом і свинцем українських патріотів.
Оговтаймось! Згадаймо, чиїх синів ми діти!
Чи ми забули, як кобзарі будили в народі дух істини й свободи? Чому ж ми не підтримуємо наших кобзарів-бандуристів? Ще Богдан Хмельницький говорив: не будь між нами світлого лицарства кобзарів і лірників – не виграли б козаки багатьох битв! Згадаймо пріоритетну роль Комітету з питань культури і духовності у найдійовішій Верховній раді перших скликань, куди входили провідні представники всіх політичних сил – від Президента Леоніда Кравчука до віце-прем’єр-міністра академіка Миколи Жулинського, від лідера Руху Вячеслава Чорновола до лідера КПУ Петра Симоненка!
Чому вони обирали тоді саме цю комісію? Тому що в перші роки незалежності боротьба йшла не за гроші, а за ідею, ставка була саме на культуру, на духовність, на патріотизм і віру – і записуватися лідери поспішали саме сюди, а не в закордонні чи бюджетні комітети. Погіршення роботи Верховної Ради кожного наступного скликання саме й спричинилося через посилення у депутатів «оритного» рефлексу на відміну від рефлексу патріотично-стратегічного.
Почуй нас, Президенте! Почуй нас, Уряде! Почуй нас, Український Парламенте!
Ми, керівники Національних творчих Спілок, обтяжені разом з вами відповідальністю за майбутнє самостійної української держави, простягаємо Вам, Обранцям Народу, дружню руку на взаємодію й на спільну боротьбу з усією нечистю, яка стоїть на заваді розвою України та її входженню у цивілізовану Европу.
Поки що в цю руку клали тільки камінь! Але Культура – не жебрачка на паперті у сильних миру сього. Але сильні миру сього приходять і відходять – а культура залишається..
Будьмо разом з культурою! Будьмо разом з Україною»!
Голова Координаційної ради Національних Спілок України , голова Національної спілки народних майстрів України
Євген ШЕВЧЕНКО
Голова Всеукраїнської музичної спілки, Герой України, Народний артист України, лауреат Національної премії імені Тараса Шевченка, академік НАМУ
Анатолій АВДІЄВСЬКІЙ
Голова Всеукраїнської хореографічної спілки, Герой України, Народний артист України, лауреат Національної премії імені Тараса Шевченка, академік НАМУ, професор
Мирослав ВАНТУХ
Голова Національної спілки театральних діячів України, Народний артист України, професор
Лесь ТАНЮК
В. о. голови Національної спілки письменників України, Надзвичайний і Повноважний Посол України
Олександр Божко
Голова Національної спілки кінематографістів України, Лауреат Державної премії України ім. О. Довженка, Заслужений діяч мистецтв України
Сергій ТРИМБАЧ
Голова Національної спілки композиторів України, лауреат Національної премії імені Тараса Шевченка, Заслужений діяч мистецтв України, член - кореспондент НАМУ, професор
Ігор ЩЕРБАКОВ
Голова Національної спілки художників України, Народний художник України, лауреат Національної премії ім. Тараса Шевченка
Володимир Чепелик
Голова Національної спілки кобзарів України, Народний артис України, професор
Володимир ЄСИПОК
Діячі мистецтв: Анатолій Авдієвський, Ігор Щербаков
|