"Зозулька" Соломії, або Трагічна доля Ганни Крушельницької | Music-Review Ukraine
Головна
Стаття
"Зозулька" Соломії, або Трагічна доля Ганни Крушельницької
7 червня 2025, субота
Поширити у Facebook
Джерело: inlviv.in.ua

60 років тому, 13 травня 1965 року, у Львові померла Ганна Крушельницька, оперна та концертна співачка (мецо-сопрано), педагог, молодша (на 15 років) сестра Соломії Крушельницької.

Походила з шляхетської родини гербу Сас, батько Амвросій Крушельницький - священник УГКЦ. Початкову музичну освіту отримала від батька і сестри Соломії та в Тернопільській музичній школі товариства "Приятелі музики". Закінчила Вищий музичний інститут ім. М. Лисенка у Львові (1903-1906) та Міланську консерваторію (1912). Володіла тембрально красивим "віолончельним" голосом, подібно як і у сестри Соломії. Під час навчання у Львові солістка хорів "Боян" і "Бандурист", учасниця концертів присвячених Т. Шевченку, І. Франку, М. Лисенку. Співала на сценах оперних театрів Варшави, Львова, Мілана, Венеції, Рима та інших знаних музичних центрів (1907-1914).

На перешкоді стрімкому злету обдарованої співачки та здобуттю європейського визнання стала низка обставин. Найперше - це безмежна любов і всеохопна опіка з боку старшої сестри Соломії, яка не дозволила сформувати вольовий та практичний характер так необхідний в досягненні та утриманні зіркової кар'єри. В листі до Михайла Павлика (1894) Соломія зокрема писала: "Що я потіхи з нею маю, то описати годі! Сама собі дивуюся, як я можу, не люблячи нічого дуже палко на сім світі, любити так до одуріння ту нашу Нуську. Ну та й я не вмисне, і не знаю, за що та зозулька така мені мила". Досвідчивши на собі важкої праці в здобутті суспільного визнання та забезпеченні матеріального рівня, Соломія намагалася всіляко відгородити Анну від труднощів життя та матеріальних проблем і була невідступним опікуном її професійного зростання. Дивлячись на це їхня мама Теодора-Марія Крушельницька (з дому Савчинських) часто говорила: "Не треба її мучити, бо і так вийде заміж". Проте під впливом старшої сестри заміжжя Анну не надто цікавило. Відтак лиш тільки почала сходити слава талановитої співачки, як розпочалася Перша світова війна і настала велика та довготривала криза для оперних виконавців. Коли Анна опинилась в ситуації з обмеженими засобами для існування, Соломія забрала її з Риму до себе на затишну віллу в італійському містечку Віареджо. Щоби якось заповнити вільний час Анна почала відвідувати школу танців, де закохалася у викладача-ловеласа, що був неодноразово одружений. В цей роман втрутилася старша сестра та зробила усе можливе, щоби зупинити його подальше розгортання. Наслідком в Анни стався нервовий зрив. Три роки Соломія лікувала сестру у найкращих європейських психіатрів, для оплати яких продала власний автомобіль та коштовності. В тому, що сталося Соломія відчувала власну провину, хоча лікарі твердили, що душевна хвороба Ганни розвивалася давно, але її вчасно не діагностували.

1921 повернулася з Італії до Галичини. Викладач Вищого музичного інституту у Львові (1921-1922) та його філії у Дрогобичі (1923-1925). Від 1922 продовжила виступати як концертна співачка. Проте психічне захворювання почало прогресувати і у 1928 остаточно залишила сцену. 1938 Соломія Крушельницька приїхала до Львова відвідати родину, а після окупації Галичини більшовиками вже не змогла повернутися до Італії. Нова влада конфіскувала в сестер просторий приватний будинок (нині тут музей С. Крушельницької) та заселила чужими людьми, залишивши їм невелику квартирку. За німецької та другої більшовицької окупації Соломія, володіючи великим маєтком в Італії, давала приватні уроки, щоби прогодувати себе та Ганну, а перед смертю залишила племінниці Одарці Бандрівській 15 тисяч карбованців на щомісячне утримання Ганни. Після смерти Соломії (1952) Ганну передали в опіку психіатру Катерині Гавриловій - в обмін на її квартиру.

Ще в часі навчання у Львові 1904 звукотехнік Вілл Грайсберг записав матриці 5 пісень у виконанні Ганни Крушельницької (до наших днів дійшли копії записів 2 пісень). Померла внаслідок гангрени, що розвинулася після перелому ноги в стегні. Похована на Личаківському цвинтарі поруч із Соломією Крушельницькою.

Народилася у с. Біла на Тернопільщині 1887.










Автор: Наталка СТУДНЯ
Джерело: inlviv.in.ua



Інші:

З початку широкомасштабного вторгнення в Україну росія зруйнувала і пошкодила 1685 пам’яток культурної спадщини та 2483 об’єкти культурної інфраструктури!
Коріння ідентичности
Як пісня "Гей, пливе кача" стала реквіємом Небесній сотні
Злидні, неймовірна популярність і загадкова смерть за тиждень після пологів: минає 126 років з дня народження оперної діви Оксани Петрусенко
Фортепіанна подорож з Анатолієм Тарабановим
«Шопеніана» - балетно-поетичні роздуми
Вітання Євгенові Савчуку!
Згадуємо Діану Петриненко
Чому Моцарта можна вважати першим композитором-фрилансером
Кінець епохи Костелу. Як створити український Barbican Centre
ПОГЛЯД: Український балет під час війни: трансформація і відмова від імперської спадщини
Корифей української музики
Десять нових симфоній за рік
Герої опери "Запорожець за Дунаєм" — українська відповідь на європейську оперу-буфа
Мирослав Вантух 18 січня святкує день народження
“СЛІДИ”: документальний фільм про боротьбу зі злочинами сексуального насильства російських військових та прагнення до міжнародної справедливості — світова прем’єра на Берлінале.
17 січня виповнилось би 81 рік від дня народження Івана Карабиця
Запорізька обласна філармонія відсвяткувала своє 87-річчя
Музика як терапія: як працює програма музичної реабілітації для військових та ветеранів
Згадуємо легендарного Рейнгольда Глієра
Один із перших дослідників давньоруської музики родом з Чернігівщини
Хоровий спів корисний для здоров’я та відновлення мозку — дослідження
Легенди і нові зірки, гумор та автентика: як в Україні повертаються до новорічних мюзиклів
Згадуємо легендарного Бориса Лятошинського
Чим відзначився 2025 рік у «Схід Опера» ?
Згадаємо «Кобзаря у фраку»
Згадуємо «батька хорової культури»
Пам’ятаємо легендарного тенора Івана Козловського
Хобарт Ерл – ювіляр!
Вічна пам’ять Герою Василю Сліпаку!
Василь Василенко – ювіляр!
Режисер Херсонського театру випустив виставу «Д.І.М.» завдяки гранту Президента
«Реквієм» Моцарта у Соборі св. Юра – 199 років потому
З 2022 року споживання україномовної музики зросло майже вдвічі: дослідження «Музика має силу»
Пам’яті танцюриста Дмитра Пасічника
Викладач музшколи з Луцька на фронті грав на пеньку замість барабана
17 листопада день пам'яті Діани Петриненко
8 листопада 158 років тому почалася офіційна історія Опери у Києві
"Нам потрібні ці діти": учні Харківської музичної школи відвідали музшколу у Черкасах
Далекі союзники: як новозеландський композитор Росс Харріс створив оперу для України
      © 2008-2026 Music-review Ukraine






File Attachment Icon
70.jpg