Метрополітен-опера вперше розкрила свої «секрети» стажистам з України | Music-Review Ukraine
Головна
Інтерв'ю
Метрополітен-опера вперше розкрила свої «секрети» стажистам з України
Поліщук Тетяна
Метрополітен-опера вперше розкрила свої «секрети» стажистам з України
29 червня 2023, четвер
Поширити у Facebook

Аліна Плахтієнко, керівниця літературно-драматургічного відділу Львівської національної опери, одна з чотирьох обранців, які мали нагоду побачити, як функціонує один із найпрестижніших театрів світу

Нагадаємо, програма стажування у Метрополітен-опері стала можливою завдяки ініціативі Міністерства культури та інформаційної політики України та підтримці Першої леді України пані Олени Зеленської, реалізована за сприяння Державного агентства України з питань мистецтв та мистецької освіти.




Всього було подано 34 заявки від охочих пройти стажування у Мет, які були отримані та передані Держмистецтв керівництву відомого американського оперного театру.

Переможцями конкурсу стали: Оксана Гіжовська – менеджерка Молодіжного симфонічного оркестру України, Аліна Плахтієнко – керівниця літературно-драматургічної частини Львівської національної опери, Андрій Сітарський – менеджер з маркетингу Львівської національної опери й Маріанна Танська – програмна менеджерка Національного Центру Олександра Довженка.

Ці українські фахівці працювали пліч-о-пліч з колегами з Нью-Йорку в період з березня по червень 2023 року в різних департаментах театру, побачили тонкощі бекстейджу та різні процеси оперного продакшену, поспілкувалися з керівниками департаментів, а також переглянули вистави театру за час програми. І от вони повернулися на Батьківщину. Своїми враженнями про стажування у Мет і новий досвід з Music-Review Ukraine поділилася Аліна ПЛАХТІЄНКО.


«НАШУ ЧЕТВІРКУ МОЖНА НАЗВАТИ ПЕРШОПРОХІДЦЯМИ»

- Аліно, як ви потрапили на конкурс майбутніх стажистів у Метрополітен-опера? Які буди вимоги до претендентів програми?

- Восени минулого року з’явилася новина про програму стажування. Тоді Перша Леді України Олена Зеленська, у межах візиту до Нью-Йорка, провела зустріч з генеральним директором Метрополітен-опери Пітером Гелбом, де вони обговорили реалізацію програми.


Потім був оголошений конкурс Міністерством культури та інформаційної політики України. Приймалися заявки від українських спеціалістів із культурної сфери.

Це спільний проєкт Мінкульту та Метрополітен-опери. Я, як і всі кандидати, подала заявку, до якої необхідно було долучити мотиваційний лист та резюме англійською, додати певні документи та рекомендаційний лист від Львівського національного театру опери та балету ім. С. Крушельницької, де я працюю.

Не можу сказати, що очікувала на зворотній зв‘язок, бо розуміла, що охочих багато, що це унікальна подія – мати змогу стажуватися у провідному оперному театрі США, одному з центрів світової музичної культури.

Цей конкурс – перший прецедент такої міжнародної програми.

-Це перший реалізований проєкт для України, чи Метрополітен-опера має програму і проводить такі стажування для інших країн?

-Для України це була перша програма.


Потім, коли ми вже почали працювати у Мет (скорочено від Метрополітен-опери), то дізналися, що у них подібні стажування відбуваються на регулярній основі.

Є декілька програм на щорічній основі, такі як програма обміну з академією театру Ла Скала, які фінансуються місцевими банками та іншими фінансовим і бізнесовими установами.

Тобто програм декілька, але з представниками культурної сфери України вони працювали вперше. Тому нашу четвірку можна назвати першопрохідцями, і це була надзвичайно велика відповідальність для нас.

-Від Львівської опери на цю програму потрапили аж дві особи: ви й Андрій Сітарський …

-Так, дійсно від нашого театру до Америки поїхало двоє, але я й Андрій Сітарський подавали заявки самостійно, на рівних умовах, як й інші кандидати, і ми пройшли конкурс.


Фінальний відбір проводили представники Метрополітен-опери. У нас було дві співбесіди у форматі онлайн англійською мовою.

Однією з основних вимог приймаючої сторони було гарне володіння англійською на такому рівні, який дозволяв би комунікувати з американськими колегами, розуміти і правильно виконуати поставлені завдання. Звичайно, враховувався і наш професійний досвід.

- У вашої четвірки стажистів були різні програми, чи одна?

- Програма стажування була одна, втім працювали ми у різних відділах Метрополітен-опери. Відповідно кожен із нас отримав свій унікальний досвід, який міг запропонувати той чи інший відділ театру. Надзвичайно важливу роль відігравало вміння налагодити певну мережу зв’язків у середині Мет.


Люди, які там працюють, були завжди відкриті до діалогу. Якщо ми мали якісь питання – вони завжди були готові надати пояснення.

Я могла попросити свого безпосереднього керівника організувати мені зустріч з керівником того, чи іншого департаменту, що виконує ту роботу, до якої я дотична у Львівській опері.


«ДВА РІЗНИХ СВІТИ»

- У Мет є літературна частина, як у наших оперних театрах?

- Ні, у них зовсім інша система, і той обсяг, який виконують працівники Метрополітен-опери і, наприклад, літчастина  (мені подобається більш сучасна назва - рекламно-інформаційний відділ, бо робота моєї команди в театрі виходить далеко за межі суто літературної роботи) Львівської опери, зовсім різні.


Там цей обсяг виконують більше п‘яти відділів, а у нас – п’ять людей. Але ми маємо розуміти, що наш театр і Мет - це зовсім різні інституції.

Їх взагалі доволі важко порівнювати, бо це ніби два різних світи!

Нагадаю, що Метрополітен-опера не є державною інституцією і не отримує фінансування від держави. Фінансово їх повністю підтримують спонсори і патрони, в той час як наш театр підпорядковується Міністерству культури та інформаційної політики України і є державною установою.

Тому всі механізми фінансового врегулювання є зовсім іншими. Оскільки Мет не має прив’язки до держбюджету, вони вільніші у своїх діях і витратах.

- Адміністрація, хор, оркестр у них працюють на постійній основі, а диригенти та солісти – запрошуються?

- Не зовсім так. В них є постійний штат солістів, диригентів, артистів хору та балету, оркестрантів, але до провідних ролей залучаються співаки з усього світу, з якими укладаються контракти на певну кількість вистав у сезоні. Взагалі в них дуже розвинена контрактна система.


Також зауважу, що Мет – це виключно оперний театр, який презентує публіці виключно оперний подукт, і окремо є Нью-Йорк Сіті балет (New York City Ballet) - провідний театр балету в м. Нью-Йорк. Вони чітко розмежовують сфери впливу в цих видах мистецтв – опера та балет, тому ці інституції взаємодіють, але працюють окремо.

-Не багато українців можуть похвалитися, що мали честь виступати на сцені Метрополітен-опери, зокрема, це тенори Анатолій Солов‘яненко і Дмитро Попов, сопрано Людмила Монстирська, бас-баритон Владислав Буяльський та інші.


- У Мет є навіть окрема стіна, де зазначені всі українські митці, які у різний час виступали на цій прославленій сцені. (
Нагадаю, Метрополітен-опера презентувала концерт до річниці жорстокого вторгнення росії в Україну спільно з «Лінкольн-центром» та Постійним представництвом України при ООН. Захід відбувся 24 лютого 2023 року. Концерт транслювався в прямому ефірі на радіо «Метрополітен-опера». Українські слухачі теж мали змогу послухати цю подію на «Радіо культура». На фасаді будівлі театру майорів величезний синьо-жовтий український прапор. У той вечір, у пам'ять про невинних жертв війни прозвучав «Реквієм» Моцарта, а в передчутті майбутньої перемоги ‒ П'ята симфонія Бетховена. Також зі сцени лунав Гімн України та «Молитва за Україну» Валентина Сильвестрова. Солістами виступали: Голда Шульц (сопрано), Емілі Д'Анджело (мецо-сопрано), а також українські співани- тенор Дмитро Попов і бас-баритон Владислав Буяльський. Класичні твори оркестр виконував під керівництвом канадського диригента Янніка Незе-Сегена – авт).

- Яким у вас був розпорядок дня, як стажистів?

- У нас був повноцінний робочий день: з 10.00 до 18.00. Щодня у Мет проходять вистави (а по суботах дві події – вдень і ввечері). Ми намагалися відвідати усі постановки, що були в поточному репертуарі протягом нашого перебування в Мет і, на щастя, мали можливість відвідувати необмежену кількість вистав.


Я, наприклад, як прихильниця «Тоски» Джакомо Пуччіні, подивилася постановку з нашою незрівнянною Людмилою Монастирською близько шести разів. Ця вистава вражає всім – сценографією, виконавцями, режисурою, неперевершеною музикою.

«ЗА ЧАС СТАЖУВАННЯ МИ БУЛИ НЕОДНОРАЗОВО СВІДКАМИ ВИЯВІВ СОЛІДАРНОСТІ ІЗ УКРАЇНОЮ»

- Скільки місяців ви були на стажуванні в Америці? Мали змогу зустрічатися з Генеральним директором Метрополітен-опера Пітером Гелбом?

- Наше стажування тривало 3 місяці. Ми дійсно мали унікальну нагоду зустрітися із Генеральним менеджером театру Пітером Гелбом. І це було одним з виявів його всебічної підтримки України і нас як представників країни, яка нині бореться за свою свободу і незалежність від російських окупантів.


Власне, як і сама наша програма стажування, за час якої ми неодноразово були свідками виявів солідарності та поваги до України не тільки від Генерального менеджера, а й менеджменту театру. На вистави Мет запрошувались українські військові, які нині лікуються від поранень у США та отримують протези.

Пітер Гелб виголошував зі сцени промови на честь наших мужніх воїнів і всіх українців, а останні два місяці на фасаді театру були розміщені два наших прапори. Хоча ми маємо розуміти, що цей крок був достатньо сміливим для дирекції «Метрополітен-опера», бо серед аудиторії театру, працівників, можливо й патронів є дуже багато росіян, або симпатиків путіна.

- Цікаво, а як будується репертуар Метрополітен-опера?

- У них блокова система, а репертуар планується на декілька років вперед. Хоча є точкові, опорні вистави, які мають найбільшу касу, також є певна кількість щорічних прем‘єр. Наприклад, цього сезону «Тоска» Пучінні йшла березень – квітень, «Дон Джованні» Моцарта - травень і перша декада червня...


-А як відбуваються кастинги митців?

- Ця система у них дуже давно налагоджена. Цим займається артистичний менеджмент Метрополітен-опери, представники якого подорожують світом, відвідують провідні оперні фестивалі, конкурси, і таким чином відбирають талановитих солістів, музикантів, яких потім залучають до своїх майбутніх постановок, або до поточних вистав.


- Ви отримали багато вражень, а що знадобиться у вашій подальшій роботі?

- Мій досвід можна назвати унікальним, бо у Метрополітен-опері я працювала дещо в іншій сфері, ніж у рідному театрі. У Львівській опері я очолюю рекламно-інформаційний відділ, а у Мет мала змогу працювати в артистичному департаменті, який опікується всім виконавським складом, планує репетиційний процес, і робить багато інших речей.

Я мала можливість подивитися на те, як організований оперний процес у найменших деталях. Думаю, що отриманий досвід знадобиться мені у перспективі.

Все побачене і почуте повинно «вистоятися», я ж маю відрефлексувати усе, що відбулося і чому я навчилася, а далі вже акумулювати все це у практичну користь для мого театру.
















Автор: Тетяна Поліщук
Музикознавці: Тетяна Поліщук



Інші:

Петро Качанов: «Без глядачів театр – це просто приміщення»
Я не заспівала жодної російської опери, — Софія Соловій
«Елегія військового часу»
Головний диригент Полтавського театру імені Гоголя Олександр Сурженко відзначає 65-річний ювілей
Ярослав Ткачук: життя у… балеті
Андрейс Осокінс, латвійський піаніст
КОМПОЗИТОРКА БОГДАНА ФРОЛЯК: «ТРАГІЗМ, СВІТЛО, ДРАМАТИЗМ І НАДІЮ ПЕРЕЖИВАЄМО МИ, УКРАЇНЦІ, В ЦЕЙ ТЯЖКИЙ ЧАС ВІЙНИ»
Світова зірка Людмила Монастирська
Роман Григорів, Ілля Разумейко: «Сучасне мистецтво, сучасна опера — це те, що відрізняє нас від росії»
«В Європі почали слухати українську музику»
Диригентка Оксана Линів: Чайковського треба українізувати
Творчий шлях композитора і диригента з Луцька Володимира Рунчака
"Вже це все набридло": співачка Монастирська про те, як замінила путіністку Нетребко і настрої за кордоном
Львівський органний зал: українські ноти, які об'єднали світ
Музика свободи і віри
"Співпрацювати з руснею не буду", — як жив і загинув в окупованому Херсоні диригент Юрій Керпатенко
Василь Василенко: “Ми повинні відроджувати й репрезентувати своє мистецтво у світі
Олександр Родін про нові творчі проєкти
Допитували всю ніч та знімали з трапа літака: оперна співачка Марія Стеф'юк розповіла, як її переслідувало КД
Сюрпризи від Ігоря Саєнка
Актор Анатолій Хостікоєв - про театр під час війни, контакт із глядачем та чому Україні не можна програвати
Єжи Корновіч про оперу «Родинний альбом»: «Європа – це велика родина»
Микола Дядюра про прем’єру та гастрольні маршрути
Раду Поклітару: “Прем’єра “Тіней забутих предків” – це подія світового масштабу!”
Цьогоріч на Шевченківську премію подали 74 заявки у 7 номінаціях: Євген Нищук про критерії та залаштунки премії
Роман Ревакович: Останнім часом мене засипають питаннями про український репертуар [інтерв'ю]
«Україна ще має відбутися як оперна держава»: розмова з першим українським композитором, який пише музику для Метрополітен-опера
Балет “Мадам Боварі” - новинка в афіші Національної опери України
Як козаки і пірати москалів били: мюзикл «Неймовірні мандри і пригоди козака Василя Сліпака»
«Забудьте про російську культуру, яка пригнічує вашу власну»
Майбутня прем`єра “Сойчиного крила” стискатиме серце глядача, — директор-художній керівник “Київської опери” Петро Качанов
Зірка, патріотка і наша сучасниця
Рок Фаргас: «Я дізнався про багатьох неймовірних композиторів України»
Музика + театр
Михайло Швед: “Розширюємо репертуарні грані новими творами, виконавцями та ідеями”
“Я ентузіаст створення нового українського репертуару”
Казка від Юрія Шевченка
Олена Ільницька: «Сподіваюсь, мій твір є моїм внеском у Перемогу»
«Маріупольська камерна філармонія відроджується у Києві», — диригент колективу Василь Крячок
“Я хочу показати слухачам нашу потужну мистецьку школу, українську самобутню культуру”
      © 2008-2024 Music-review Ukraine






File Attachment Icon
9999.jpg