Як козаки і пірати москалів били: мюзикл «Неймовірні мандри і пригоди козака Василя Сліпака» | Music-Review Ukraine
Головна
Інтерв'ю
Як козаки і пірати москалів били: мюзикл «Неймовірні мандри і пригоди козака Василя Сліпака»
Сліпак Василь
Як козаки і пірати москалів били: мюзикл «Неймовірні мандри і пригоди козака Василя Сліпака»
Говоримо з Ігорем Романом, автором музики й лібрето мюзиклу про боротьбу українців і піратів проти московитів
30 листопада 2023, четвер
Поширити у Facebook

Гість — Ігор Роман, автор музики й лібрето нового мюзиклу «Неймовірні мандри і пригоди козака Василя Сліпака» про боротьбу українців і піратів із московитами.

Про мюзикл «Неймовірні мандри і пригоди козака Василя Сліпака»

Ігор Роман: Сюжет мюзиклу «Неймовірні мандри і пригоди козака Василя Сліпака» пригодницький. 

Ми вважаємо, що наш твір теж є складовою боротьби українського народу за визволення. Тому що, на жаль, окупанти сторіччями спотворювали історію і демонстрували нас у такому вигляді, нібито українці — це селюки, окрайок. Насправді ж Україна в пізнє Середньовіччя мала дуже багато зв’язків із Європою. 

Наприклад, колись Юрій Мольфар запросив мене на Полісся на свій фестиваль. Там був присутній директор документального кіноархіву України. Він розповідав, що коли був у Британській бібліотеці, то переглядав там архівні списки команди капітана Дрейка, відомого пірата, якому за боротьбу з іспанцями надали титул сера.

У тих списках директор побачив такі записи: «Іван з Полтави», «Михайло з Білої Церкви» тощо. Тобто зв’язки були дуже тісні.

Також можна згадати осаду і підкорення Дюнкерка, що, як ми знаємо, здійснювали три мушкетери. Але, виявляється, це зробив наш Сірко. 

Своїм твором ми демонструємо, що були дуже тісні зв’язки України і Європи, й тому у нас і мушкетери, і пірати, і козаки.
  • Цей мюзикл — фентезі. Немає прив’язки до конкретної історичної дати, ми не обмежували свою фантазію. Фактажу дуже багато, він лягає на всі часи.


    Про публікування й сценічне втілення мюзиклу

    Ігор Роман: Мюзикл ми хочемо виставити й поставити всюди. Я думаю, він буде вартий і України, і закордону. Запис можна пристойно зробити в Україні, уже й демо більш-менш звучить. Сподіваємось, що зробимо колись вініловий гігант.

    Щодо сценічного втілення, то ми збиралися зробити презентацію на день народження Василя Сліпака в оперній залі його імені Національної музичної академії.

    Частина команди мюзиклу «Неймовірні мандри і пригоди козака Василя Сліпака» (зліва направо): аранжувальник, бас-гітара, бек-вокал, звукозапис — Антон Коцар; автор — Ігор Роман; Олександр Ґільов — гітара

    Ким був справжній Василь Сліпак

    Ігор Роман: Василь Сліпак був львівським хлопчиком, якого привели до капели «Дударик», коли йому було 9 років. Незабаром він став солістом. Навіть у дитячому віці виступав у найпрестижніших залах Європи й Америки: перед Папою Римським, в Карнеґі-холі.

    Потім, коли він підріс, у нього відкрився неймовірний голос — контратенор. Тобто він міг співати й дуже високим голосом (навіть виконувати жіночі партії), і могутнім баритоном.

    Василь вигравав найпрестижніші європейські конкурси, його визнавали найкращим виконавцем арії Мефістофеля. Коли він уже воював у «Правому секторі», то отримав бойове псевдо «Міф» — скорочено від «Мефістофель». 

    Василь Сліпак — український оперний співак, соліст Паризької національної опери.

    Уперше поїхав на війну у травні 2015 року. Воював у Пісках у районі Донецького аеропорту.

    Брав участь у боях за Авдіївку у складі 1-ї окремої штурмової роти 7-го окремого батальйону Добровольчого українського корпусу. Повернувся пораненим.

    Вдруге поїхав на фронт у вересні 2015 року, у Водяне, на лінію зіткнення, у жовтні повернувся до Парижа.

    У червні 2016 року знову поїхав на Донбас. Планував залишитися там на пів року.

    Але 29 червня 2016 року загинув у бою від кулі ворожого снайпера.

    У 2017 році тодішній президент Петро Порошенко посмертно надав Василю Сліпаку звання «Герой України».

    2020 року, до четвертої річниці загибелі відомого оперного співака та захисника України Василя Сліпака, у Львові відкрили стінопис на його честь.

    У 2021 році в Києві з’явився сквер імені Василя Сліпака, що розташований на розі Андріївського узвозу та вул. Боричів Тік у Подільському районі.

    У 2019 році командування 30-ї бригади ім. князя Костянтина Острозького спільно з волонтерами встановили меморіал Василю Сліпаку неподалік Луганського Донецької області.

    Окупанти зруйнували пам’ятник у березні 2022 року, але за декілька днів воїни 30-ї бригади його відновили. Втім, російські окупанти вдруге знищили пам’ятку в липні 2022 року. 






    Виконавці: Василь Сліпак
    Джерело: hromadske.radio


    Фотоальбом:Фотоальбом

  • Інші:

    Людмила Монастирська: «У співака має бути такий агент, якому можна повністю довіряти»
    Герман Макаренко, диригент Національної опери України, художній керівник оркестру «Київ-Класик»
    Кері-Лінн Вілсон, канадсько-американська диригентка
    Василь Гречинський, художній керівник і диригент нью-йоркського хору «Думка»
    «В Україні надзвичайно цінують органне мистецтво»
    Віталій Пальчиков: "Одержимість ідеєю я взяв за основу..."
    Анжеліна Швачка: «Оперний співак повинен мати залізну волю і залізні нерви»
    Концерт заради миру: як Омар Арфуш змінює світ через музику
    Диригентка Оксана Линів — про дебют в Метрополітен-опера і просування української музики в світі
    "У нас іншого шляху немає, ми мусимо інтегруватися в світову культуру" – Струтинський
    Йорг Цвікер: «Якщо тримати очі відкритими, життя пропонує стільки чудових речей!»
    Незрівнянний світ краси: що розповідає і що приховує фільм про Назарія Яремчука
    Музична керівниця Національної філармонії Наталія Стець: «Представили за сезон понад 1 тис. 120 концертів»
    Як готують шоу Within Temptation на ATLAS UNITED 2024 — інтерв'ю з композиторкою Марією Яремак
    Наталія Пасічник, директорка Українського інституту у Швеції
    Петро Качанов: «Без глядачів театр – це просто приміщення»
    Я не заспівала жодної російської опери, — Софія Соловій
    «Елегія військового часу»
    Головний диригент Полтавського театру імені Гоголя Олександр Сурженко відзначає 65-річний ювілей
    Ярослав Ткачук: життя у… балеті
    Андрейс Осокінс, латвійський піаніст
    КОМПОЗИТОРКА БОГДАНА ФРОЛЯК: «ТРАГІЗМ, СВІТЛО, ДРАМАТИЗМ І НАДІЮ ПЕРЕЖИВАЄМО МИ, УКРАЇНЦІ, В ЦЕЙ ТЯЖКИЙ ЧАС ВІЙНИ»
    Світова зірка Людмила Монастирська
    Роман Григорів, Ілля Разумейко: «Сучасне мистецтво, сучасна опера — це те, що відрізняє нас від росії»
    «В Європі почали слухати українську музику»
    Диригентка Оксана Линів: Чайковського треба українізувати
    Творчий шлях композитора і диригента з Луцька Володимира Рунчака
    "Вже це все набридло": співачка Монастирська про те, як замінила путіністку Нетребко і настрої за кордоном
    Львівський органний зал: українські ноти, які об'єднали світ
    Музика свободи і віри
    "Співпрацювати з руснею не буду", — як жив і загинув в окупованому Херсоні диригент Юрій Керпатенко
    Василь Василенко: “Ми повинні відроджувати й репрезентувати своє мистецтво у світі
    Олександр Родін про нові творчі проєкти
    Допитували всю ніч та знімали з трапа літака: оперна співачка Марія Стеф'юк розповіла, як її переслідувало КД
    Сюрпризи від Ігоря Саєнка
    Актор Анатолій Хостікоєв - про театр під час війни, контакт із глядачем та чому Україні не можна програвати
    Єжи Корновіч про оперу «Родинний альбом»: «Європа – це велика родина»
    Микола Дядюра про прем’єру та гастрольні маршрути
    Раду Поклітару: “Прем’єра “Тіней забутих предків” – це подія світового масштабу!”
    Цьогоріч на Шевченківську премію подали 74 заявки у 7 номінаціях: Євген Нищук про критерії та залаштунки премії
          © 2008-2024 Music-review Ukraine






    File Attachment Icon
    51.jpg